Війна з Іраном загрожує постачанню чипів: під ударом матеріали для AI-процесорів і пам’яті
Блокада Ормузької протоки й перебої з поставками нафтохімічної сировини можуть вдарити по глобальному виробництву напівпровідників. Ризик поки не зупиняє заводи, але вже зміщує увагу ринку з нафти на гелій, нафту, фотолітографічні матеріали та енергетичні витрати для виробників чипів.
Bloomberg пише, що наступною жертвою війни з Іраном можуть стати ланцюги постачання чипів: ключове питання для компаній - чи вистачить їм запасів, щоб пережити блокаду. Найвразливішими є не лише самі мікросхеми, а матеріали, без яких неможливе їх виробництво: зокрема PGMEA, спеціальний розчинник для фотолітографії, пов'язаний із нафтохімічним ланцюгом через нафту.
Проблема вже проявилася в Японії, яка є одним із ключових постачальників фотоматеріалів для світової напівпровідникової індустрії. За даними The Elec, японські компанії, що постачають такі матеріали Samsung Electronics і SK hynix, включають Shin-Etsu Chemical, Tokyo Ohka Kogyo, JSR, Fujifilm і Nissan Chemical. Видання повідомляє, що Японія отримує з Близького Сходу понад 40% імпорту нафти, а після блокування Ормузької протоки шість із 12 японських нафтокрекінгових центрів скоротили виробництво. Це вдарило по виробництву PGME і PGMEA, які використовуються у фотолітографії.
Для Південної Кореї ризик особливо чутливий, бо країна забезпечує близько двох третин світового виробництва чипів пам'яті. Reuters повідомляло, що південнокорейська напівпровідникова галузь занепокоєна можливими перебоями з матеріалами з Близького Сходу, зокрема гелієм. Він потрібен для управління теплом у виробництві чипів і наразі не має повноцінних замінників. Водночас SK hynix заявила, що має диверсифіковані ланцюги постачання й достатні запаси гелію, тому не очікує впливу на операційну діяльність; Samsung від коментарів відмовилася.
Тайванська TSMC також визнає ризики, але не очікує короткострокового удару по виробництву. Компанія, яка є найбільшим контрактним виробником чипів у світі та ключовим постачальником Apple і Nvidia, повідомила про рекордний квартальний прибуток на тлі попиту на AI-чипи. Водночас її фінансовий директор Венделл Хуан заявив, що війна з Іраном може тиснути на маржинальність через зростання витрат, але компанія має страхові запаси, зокрема гелію, і не очікує негайного впливу на операції.
Ормузька протока залишається критичною не лише для нафти, а й для газу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2025 році через неї проходило майже 15 млн барелів сирої нафти на добу, або близько 34% світової торгівлі нафтою. Через протоку також проходило понад 112 млрд кубометрів LNG - майже 20% світової торгівлі скрапленим газом. Для чипмейкерів це важливо, бо виробництво напівпровідників потребує стабільної електроенергії, охолодження, промислових газів і нафтохімічних матеріалів.
Найближчий ризик для ринку - не миттєва зупинка заводів, а подорожчання і затримки у вузьких місцях ланцюга: спеціальні гази, розчинники, фотоматеріали, транспортування й електроенергія. Це накладається на вже високий попит з боку AI-інфраструктури, дата-центрів, виробників серверів, смартфонів, автомобілів і оборонної електроніки. Для України та Європи такий сценарій означає потенційно дорожчі закупівлі електроніки, компонентів для дронів, серверного обладнання та систем зв'язку саме тоді, коли технологічна інфраструктура стала частиною безпеки.