Енергетичний шок та бум ШІ: як це вплине на світову економіку та зростання цін

Світова економіка одночасно входить у дві протилежні хвилі: новий енергетичний шок через війну на Близькому Сході розганяє інфляцію і гальмує зростання, тоді як інвестиційний бум навколо штучного інтелекту обіцяє підвищити продуктивність, але вже створює додатковий попит на електроенергію, метали, обладнання та інфраструктуру.

За оцінкою Світового банку, війна на Близькому Сході може спричинити найбільший стрибок цін на енергоносії за чотири роки. Банк прогнозує, що енергетичні ціни у 2026 році зростуть на 24% і досягнуть найвищого рівня з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Загальні ціни на сировинні товари, за цим прогнозом, піднімуться на 16% через дорожчу енергію, добрива та рекордні ціни на низку металів.

Ключовий ризик зосереджений навколо Ормузької протоки. Світовий банк оцінює, що через атаки на енергетичну інфраструктуру та перебої судноплавства у протоці, яка забезпечує близько 35% світової морської торгівлі нафтою, ринок уже пережив найбільший нафтовий шок в історії - з початковим скороченням глобальної пропозиції приблизно на 10 млн барелів на добу.

Цей шок швидко перейшов у споживчі ціни. За даними AP, інфляція в єврозоні у квітні зросла до 3% проти 2,6% у березні, зокрема через стрибок енергетичних цін на 10,9%. Одночасно економіка єврозони за перший квартал додала лише 0,1%, що посилило побоювання щодо поєднання слабкого зростання і високої інфляції.

МВФ у квітневому World Economic Outlook також описує глобальну економіку як таку, що знову перебуває під тиском війни. Фонд прогнозує світове зростання на рівні 3,1% у 2026 році та 3,2% у 2027 році за умови обмеженого конфлікту, але попереджає, що вищі ціни на сировину, стійкіші інфляційні очікування і жорсткіші фінансові умови вже перевіряють стійкість економік.

Паралельно розгортається інша хвиля - штучний інтелект. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, дата-центри у 2024 році споживали близько 415 ТВт-год електроенергії, або приблизно 1,5% світового споживання. До 2030 року цей показник у базовому сценарії може майже подвоїтися - до 945 ТВт-год, тобто майже 3% глобального споживання електроенергії.

Проблема в тому, що ШІ-бум збільшує навантаження саме тоді, коли енергетичний ринок і так перебуває під тиском. IEA очікує, що попит на електроенергію з боку дата-центрів зростатиме набагато швидше, ніж загальне споживання в інших секторах. У сценарії прискореного розвитку ШІ частину додаткового попиту до 2030 року доведеться покривати викопним паливом, якщо мережі, генерація і підключення відновлюваних джерел не встигатимуть за інвестиціями в обчислювальні потужності.

Для бізнесу це означає, що ШІ не лише підвищує продуктивність і відкриває нові ринки, а й стає фактором конкуренції за електроенергію, землю під дата-центри, чипи, системи охолодження, мідь, алюміній та іншу інфраструктурну сировину. У країнах із дефіцитом генерації або слабкими мережами це може підняти вартість підключення і зробити енергетику одним із головних обмежень для цифрової економіки.

Для України ця комбінація ризиків особливо чутлива. Дорожча нафта і добрива можуть тиснути на ціни пального, аграрну собівартість, логістику та інфляцію. Водночас глобальний попит на електроенергію, обладнання і метали через ШІ підвищує значення енергетичної інфраструктури, промислової бази й доступу до капіталу - саме тих напрямів, які Україні доведеться відновлювати та модернізувати після воєнних руйнувань.

Найближчий економічний ризик полягає не лише в тому, наскільки довго триматимуться високі ціни на нафту. Якщо енергетичний шок затягнеться, центральним банкам буде складніше знижувати ставки, урядам - фінансувати борг, а компаніям - інвестувати. Якщо ж хвиля ШІ продовжить швидко нарощувати попит на енергію та інфраструктуру, світ отримає не короткий ціновий сплеск, а довший період дорожчого капіталу, енергетичної конкуренції й нерівного доступу до технологічного зростання.

За матеріалами: World Bank, IMF, IEA, IEA, AP