Close button

Реформа мобілізації: нардеп пропонує запровадити онлайн-повістки та обов'язкову відеофіксацію

український військовий / Генштаб ЗСУ, Генштаб
Фото: український військовий / Генштаб ЗСУ, Генштаб

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про реформу ТЦК, який пропонує перевести мобілізаційні процедури в електронний формат і запровадити обов'язкову відеофіксацію всіх контактів військовозобов'язаних із працівниками центрів комплектування.

Йдеться про законопроєкт №15236 "Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації". Його подав один народний депутат - Максим Заремський. Документ зареєстрований 13 травня 2026 року і стосується сфери безпеки та оборони.

Головна ідея проєкту - перетворити ТЦК із "силового органу" на сервісну, прозору і підзвітну інституцію. У пояснювальній записці автор прямо пише, що нинішня модель створює недовіру, соціальну напругу і корупційні ризики, а новий підхід має зробити мобілізацію легітимнішою в очах громадян.

Найпомітніша новація - повна цифровізація взаємодії з ТЦК. Законопроєкт пропонує перевести всі контакти громадянина з працівниками територіальних центрів комплектування виключно в електронний кабінет військовозобов'язаного.

Повістки також пропонують вручати лише в електронній формі з фіксацією отримання. У тексті це названо "онлайн-повістками". Крім того, громадянин має бачити в електронному кабінеті свій статус: чи придатний він до військової служби, чи має відстрочку, чи перебуває в резерві.

Окремий блок законопроєкту стосується контролю за діями ТЦК. Документ передбачає обов'язкову відеофіксацію всіх взаємодій військовозобов'язаних і працівників ТЦК, створення незалежного органу для оскарження дій учасників мобілізаційного процесу та персональну відповідальність працівників центрів комплектування за порушення.

Водночас у тексті немає прямої норми, що мобілізація або окреме рішення ТЦК без відеозапису автоматично буде незаконним чи недійсним. Тому формула "мобілізація стане неможливою без відеофіксації" наразі є радше політичною інтерпретацією ідеї, а не готовим юридичним механізмом.

Для бізнесу та працівників важливо інше: якщо така модель колись буде ухвалена, вона може змінити порядок комунікації з ТЦК, оскарження рішень, підтвердження статусу військовозобов'язаних і документообіг щодо відстрочок або бронювання. Менше "ручного контакту" теоретично знижує корупційні ризики, але водночас потребує стабільної цифрової інфраструктури і зрозумілих правил доступу до даних.

Проєкт також пропонує закріпити прозорі правила мобілізації на рівні закону: чіткі критерії призову за віком, станом і спеціальністю, зрозумілу черговість та публічну логіку ухвалення рішень. Автор пояснює це потребою, щоб громадянин розумів, "чому саме він".

Ще одна зміна - розділення функцій ТЦК. Облік і адміністрування мають здійснюватися окремо від ухвалення мобілізаційних рішень. За задумом автора, це має зменшити концентрацію влади в одних руках і скоротити простір для зловживань.

Слабке місце документа - його реалізація. У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету. Але повна цифровізація, електронні повістки, відеофіксація всіх взаємодій, незалежний орган оскарження і розділення функцій ТЦК фактично потребують технічної інфраструктури, персоналу, захисту даних і окремих процедур.

Сам законопроєкт також перекладає значну частину майбутньої роботи на Кабмін. У разі ухвалення уряд протягом трьох місяців має привести свої нормативні акти у відповідність із законом і, за потреби, подати до Верховної Ради додаткові законопроєкти для реалізації реформи.

Перспективи швидкого проходження документа виглядають невизначеними. Проєкт подав лише один народний депутат, без групи співавторів і без видимої урядової підтримки. Крім того, реформа ТЦК, електронні повістки та відеофіксація мобілізаційних процедур є політично й технічно чутливими питаннями, які потребуватимуть позиції Міноборони, Генштабу, профільного комітету, уряду та юристів.

Варто зазначити, що цей законопроєкт не є частиною урядової реформи мобілізації. Раніше віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров повідомляв, що команда Міноборони готує пакет проєктів щодо змін у мобілізації, СЗЧ, рекрутингу, строків служби та грошового забезпечення для окремих категорій військових. За його словами, перші 10 із 30 проєктів у межах однієї реформи майже готові до запуску. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко також підтверджувала, що реформа ТЦК розробляється і після фіналізації її представлять народним депутатам.

Для громадян і бізнесу це означає, що правила мобілізації зараз автоматично не змінюються. Законопроєкт №15236 лише починає парламентський шлях і має пройти комітет, голосування в першому читанні, доопрацювання, друге читання, фінальне ухвалення та підпис президента.

Попри низьку ймовірність швидкого запуску саме в такому вигляді, документ показує напрям політичної дискусії: мобілізацію дедалі частіше пропонують переводити з ручної моделі в цифрову, з відеофіксацією, електронними слідами рішень і формальними механізмами оскарження.

За матеріалами: Верховна Рада України, Михайло Федоров, Михайло Федоров, Курс України

Новини

analytics