Другий пішов: банкопад в Україні триває
Увечері 9 серпня на офіційному сайті Національного банку України з'явилося повідомлення, що банк «Січ» оголошений неплатоспроможним. За останні два місяці це вже другий банк, який Національний банк виводить з ринку: 2 червня визнано неплатоспроможним харківський «Мегабанк». Можна починати говорити про черговий банкопад, оскільки вже очевидно, що на банку «Січ» процес не зупиниться.
Офіційною причиною оголошення неплатоспроможності банку «Січ» НБУ назвав несплату відсотків за липень за кредитом рефінансування, виданим раніше банку. При цьому банк «Січ» напередодні оголосив, що повністю погасив заборгованість з рефінансу, але правда полягає в тому, що Нацбанк забрав у банку заставу у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). При цьому частину боргу довелося списати.
Зовні банк не подавав ознак погіршення фінансового здоров'я. Станом на 01.08.22 активи банку становили 6548 млн грн. Загальний обсяг високоліквідних активів у касі, на коррахунках у НБУ та інших банках, а також цінних паперах, емітованих НБУ (депозитні сертифікати), становили 847 млн грн. Клієнти банку також до останнього не сигналізували про будь-які проблеми із поверненням власних коштів. Як повідомив порталу «Курс України» один із постраждалих вкладників банку, «до останнього все платилося, а з картки банку можна було зняти без попереднього замовлення до 100 тисяч гривень. Тобто гроші у банку були». Останнім часом банк активно залучав кошти від населення на депозити конвертацій (коли клієнт приносить гривню, а йому на міжбанківському валютному ринку купують валюту і відкривають валютний депозит).
Єдине, що могло зовні свідчити про проблеми банку, - встановлена ним комісія на переказ коштів із поточного рахунку в національній валюті – 2,5% на суму до 500 тисяч гривень та 10% - для сум понад 500 тисяч гривень. Це рекордний розмір комісії для банківського сектора України. Очевидно, таким чином банк намагався застрахуватись від втечі клієнтів.
Банк «Січ» пов'язують зі скандальним олігархом Дмитром Фірташем, який нещодавно програв суд в Австрії і перебуває в одному кроці від екстрадиції до США. Але причина, через яку банк виводять із ринку, - не в цьому. Ситуація із неплатоспроможністю банку «Січ» виникла через те, що банк банально не розрахував ризики. На отриманий у НБУ кредит рефінансування банк купував ОВДП зі ставкою 9-11% річних. Поки за нацбанківським кредитом треба було платити 7%, банк заробляв 2-4% різниці, що й становило його прибуток. Ризик полягав у тому, що ставки за кредитами рефінансування – плаваючі та залежать від рівня облікової ставки НБУ, а прибутковість ОВДП зафіксована на одному рівні. Після того, як 2 червня НБУ підвищив облікову ставку до 25%, ставка за кредитом рефінансування автоматично зросла до 27%, і замість 2-4% прибутку банк почав отримувати 16-18% чистих збитків. Зрозуміло, що так довго тривати не могло.
Падіння банку «Січ» оголило проблему, про яку вже два місяці говорять у банківських колах. Річ у тім, що банків, які використовували подібну бізнес-схему, – купівлю ОВДП на отриманий від НБУ кредит рефінансування – не один і не два.
Ось дані щодо банків, які на 2 червня мали критичний обсяг ОВДП в активах:
І критичний розмір рефінансування у зобов'язаннях:
Усі перелічені банки перебувають у групі ризику. Зіставивши дані з двох табличок, неважко зрозуміти, хто може бути наступним.
Як нам стало відомо, деякі банки підстрахувалися від розвитку подій. Зокрема, "Метабанк" використав операцію хеджування (страхування зростання відсоткової ставки) у вигляді відсоткових свопів із НБУ. В результаті зростання облікової ставки в цьому випадку банку покладено «компенсацію» від НБУ у розмірі ставки uonia мінус ставки свопу, тобто. за ставки свопу 7-8% НБУ повертає банкам 15-16% річних. Банки, які уклали договори про проведення операцій своп, захистилися від стрибка облікової ставки НБУ та зберегли прибутковість за операціями з ОВДП на рівні 2-3% чистої процентної маржі. Шкода, що такими передбачливими виявилися не всі банки.
Намагаючись врятуватися від банкрутства, банки почали активно залучати депозити від населення під підвищені відсотки, аби якнайшвидше розрахуватися з Національним банком. Хорошою підмогою став дозвіл НБУ відкривати депозити конвертацій на суму не вище 50 000 гривень і на термін не менше трьох місяців. Для таких депозитів можна було встановити ставку, близьку до нульової, адже їхньою метою було перевести гривню в долар за гарним курсом. «Січ» спробував зібрати потрібну суму, але… не встиг.
Випадок з банком «Січ» змусить банки, що залишилися, більш активно робити кроки, спрямовані на вихід із ситуації. Але вже зрозуміло, що «Січ» - не останній. Ще будуть. Банкопад продовжуватиметься, якщо Нацбанк не вирішить знизити облікову ставку з 25 хоча б до 15%.