alexlao

© Герман Богапов

Одним із останніх указів п'ятого гаранта Конституції став графік запуску 5G у 2020 році. 

За словами Петра Порошенка, зв'язком 3G або 4G нікого не здивуєш, при цьому він відзначив, як успішно й швидко були запущені ці технології в Україні саме за час його каденції. "Розуміючи, що зв'язок п'ятого покоління запрацює 2020 року в більшості країн Євросоюзу, вже сьогодні працює у США та Китаї, ми не маємо наміру плентатися у хвості", — заявив ефектно пікіруючий екс-президент.

(У)казка

Указ передбачає план вивільнення частот, роботу з урядом, необхідні законодавчі ініціативи Верховної Ради. Впровадження 5G, за словами П.Порошенка, це для людей абсолютно нові можливості послуг зв'язку (інтерактивне телебачення, відео на запит, електронний уряд, підвищення якості менеджменту), більша привабливість IT-сектора, нові надходження до держбюджету, нові інвестиції в Україну, нові можливості для сільської медицини, зокрема телемедицини, а також для "нової української школи", інтерактивного навчання та безпеки через систему "Безпечне місто".

"Ні для кого не секрет, що указ президента — це імпровізація. Його рушійною силою є піар-міркування. Для індустрії це стало повною несподіванкою, оскільки ще в березні всі виходили з того, що до розгляду питання про 5G, а отже — про внесення його в нормативні документи, зокрема у План використання радіочастотного ресурсу, знадобиться не менше року, а то й два. Тому оператори й вендори опинилися в досить дискомфортній ситуації. Їм треба дуже швидко приймати рішення, що стосуються грошей, при цьому в них немає бази для прийняття таких рішень, немає кейсів, ба більше — їх неможливо порахувати. Тому що без термінального обладнання, без специфікацій на більшу половину функціональності самого 5G — я не уявляю, що можна порахувати, точніше — рішення буде однозначне: поки що недоцільно", — вважає Роман Химич, консультант телеком-операторів.

Держава може створити ситуацію, коли оператори будуть змушені дістати свої гаманці, точніше — позичать ще більше грошей, адже тендер на 4G призвів до того, що гравець номер два мусив позичати гроші під заставу свого майна просто для того, щоб заплатити за частоти. Третій же гравець не зміг реалізувати всіх можливостей, — йому банально забракнуло грошей. Якщо така практика повториться, НКРЗІ принесе в бюджет ще кілька мільярдів гривень, але це тільки погіршить ситуацію, не вирішивши взагалі жодних актуальних завдань суспільства, вважає експерт. Тому розумно було б, як мінімум, відмовитися від платежів за ліцензії, обмежившись регулярними платежами за частоти. Оператори щорічно платять за частоти, плюс мають одне з найвищих податкових навантажень. Експерт також нагадує, що телеком — єдиний масовий ринок, який платить 7,5% до Пенсійного фонду. 

"Це своєрідний податок на мобільний зв'язок. Його не платять провайдери Інтернету. Щоб мобільні оператори заворушилися, необхідно мінімізувати вхідний квиток, — зазначає Химич. — А головне завдання — подолати цифровий розрив. Це завдання 5G взагалі не вирішується. Цей стандарт призначений для четвертої промислової революції, тобто має насамперед індустріальне застосування. Це не для того, щоб покрити все та скрізь. Для цього достатньо існуючих технологій". 

І ось для цього необхідно вирішити проблему діапазонів 700—
800 МГц, де поки що працюють мовники аналогового телебачення, хоча давно вже мали їх звільнити. І саме тут є ґрунт для дій уже нового президента, який міг би взяти ініціативу до своїх рук і підписати указ про вивільнення зазначених діапазонів та проведення конкурсів на частоти, на яких оператори могли б розгорнути мережі 3G, 4G (і якщо в перспективі знадобиться, то й 5G) по всій країні. Нагадаємо: регулятор, Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), перебуває поки що в підпорядкуванні президента. Тому через неї можна було б провести конкурси та віддати частоти "мобільникам", які платять за них щорічно досить реальні відрахування, на відміну від телевізійників.

4G+5G

Для мобільної передачі даних на сьогодні цілком достатньо 4G, і навіть 3G. Вони вирішують більшість завдань, включно з передачею великих обсягів інформації, відеоконференцзв'язком, мобільним ТБ, переглядом відео, прослуховуванням музики, онлайн-іграми тощо. Комерційні мережі LTE (4G) забезпечують швидкість передачі даних до 300 Мб/с — при завантаженні, і до 75 Мб/с — при віддачі. Але це їхній максимум, насправді при високій щільності трафіку вони у 5—10 разів нижчі.

Згідно з дослідженням OpenSignal, проведеним у 77 країнах світу, середня швидкість 4G завантаження даних падає з 31,2 у години "спокою" до 5,8 Мб/с (більш ніж уп'ятеро) в години пік. Упродовж дня 42% країн зазнали зміни швидкості удвічі й більше. У США перепад становив 1,9, а в Індії — 3,9 разу. Саме перевантаження в наявних мережах 4G підкреслює необхідність впровадження нового 5G для зняття тиску в мобільних мережах. 5G не просто дозволить наростити швидкості, а й забезпечить загальний простір, побудований з використанням нових широкосмугових високочастотних діапазонів, що допоможе пом'якшити щоденний цикл заторів, який можна бачити в нинішніх мережах 4G. Якісні інтернет-послуги з мінімальними затримками одночасно зможуть отримати набагато більше користувачів, навіть рухаючись на дуже високій швидкості, наприклад у швидкісних поїздах.

Малі часові затримки у стандарті 5G дозволяють віддалено керувати різними машинами та механізмами. Переваги технології не тільки поліпшать якість уже існуючих сервісів, а й дозволять ширше впроваджувати хмарні технології, віртуальну та доповнену реальність, Інтернет речей (IoT), формувати більш сегментовані комерційні пропозиції, виходячи з профілю споживання послуг кожного окремого абонента, необхідного рівня якості та швидкості передачі даних.

Здавалося б, ці проблеми поки що не торкнулися України. Але мобільний трафік зростає в геометричній прогресії, і, як сказав в інтерв'ю DT.UA голова НКРЗІ Олександр Животовський, "якщо сьогодні оператор каже, що в нього все гаразд і спектра більше не треба, запитайте його про це через півроку…"

Тести

Тому виробники обладнання спільно з операторами вже почали готувати ґрунт для запуску 5G в Україні. Так, у рамках Шведсько-українського бізнес-форуму в Києві компанія Ericsson та оператор lifecell розгорнули демо-сегмент мережі 5G і представили наочні приклади використання мобільного Інтернету п'ятого покоління. Зокрема, компанії провели відкрите тестування швидкості 5G, під час якого було досягнуто пікової швидкості завантаження даних із фантастичним показником 
25,6 Гбіт/с. Правда, це було зроблено в діапазоні ультрависоких частот 28 ГГц на невеликій відстані. Річ у тому, що 5G планується для заміни технології Wi-Fi саме для корпоративних застосувань, оскільки забезпечує не тільки дуже високу швидкість передачі даних і малі затримки, а й високий рівень безпеки, чого саме й немає у Wi-Fi.

Так, у рамках тестування 5G-мережі було представлено три демозони, які дозволяють продемонструвати, де можна буде реально застосовувати мобільний зв'язок п'ятого покоління.

 

 

Наприклад, 5G можна ефективно застосовувати для дистанційної робототехнічної хірургії і загалом для Інтернету вмінь (Internet of Skills), що дозволяє передавати в реальному часі досвід, знання та навички з віддалених місць для вирішення локальних завдань. Використання переваг Інтернету вмінь стає можливим завдяки таким характеристикам 5G, як висока пропускна здатність і низька затримка в поєднанні зі стабільністю мережі.

Миттєвий конференц-зв'язок через окуляри віртуальної реальності дозволяє взаємодіяти з віддаленим модератором, який під час демонстрації перебуває у Швеції, і все відбувається так, ніби всі перебувають в одній кімнаті. Ця зона продемонструвала, як 5G може сприяти віртуальній взаємодії, співпраці та навчанню без кордонів, водночас мінімізуючи витрати і підвищуючи продуктивність.

Зона інтерактивних ігор показала потенційний вплив 5G на мобільну ігрову екосистему і забезпечила відвідувачам можливість отримати досвід гри з ефектом повного занурення — у хмарі, в режимі реального часу, з багатьма гравцями.

Ярослав Ніцак, CEO "Ericsson Україна", також розповів про те, що у Стокгольмі в режимі тестування запущено безпілотний автобус задля створення в найближчій перспективі системи автономного громадського транспорту. "Пасажири вже реально користуються цим автобусом. Було обладнано всю дорожню інфраструктуру. Сам автобус абсолютно автономно їздить вулицями міста. Крім того, у Швеції запущено проект автономних вантажівок, коли кількома автомобілями може керувати віддалено один водій", — зазначив він. 

За словами представника компанії — виробника мережевого обладнання, дуже цікавий кейс для України — використання 5G у гірничодобувній промисловості. "Згідно з дослідженнями, технологічне обладнання в шахтах ефективно використовується лише на 30%. Тому є високий потенціал для підвищення продуктивності праці й економії коштів. Але це не так важливо, як основний пріоритет у шахтах — безпека! Завдяки технологіям ми можемо кардинально підвищити рівень безпеки. Що особливо актуально саме для українських реалій", — підкреслив Ніцак.

І, нарешті, це можливість створення просунутого виробництва, адже у разі відмови від дротів на користь 5G можна дуже швидко трансформувати цілі фабрики. Можна об'єднати в цілісну систему безліч сенсорів і датчиків, які зроблять виробництво більш динамічним, гнучким та ефективним.

Бажання

Тепер, згідно з указом президента, Кабмін спільно з національним регулятором має розробити план запуску 5G. Потім доведеться виконати великий обсяг роботи з вивільнення нових частот та їх виділення операторам на конкурсній основі. Тільки після цього телеком-оператори зможуть зрозуміти, яким буде бізнес-кейс у нової технології, та прийняти рішення про участь у тендері на видачу ліцензій.

"В Україні мережі 5G на першому етапі, швидше за все, будуть вузькоспеціалізованими, спрямованими на потреби бізнес-клієнтів. Адже для масового впровадження будь-якої технології потрібен платоспроможний попит. У цьому плані, нашій країні належить дуже багато зробити для підвищення рівня як економіки, так і добробуту населення. Можна припустити, що нова технологія на початковому етапі впровадження застосовуватиметься на ринку Інтернету речей (IoT), рішень для хмарної інфраструктури, доповненої реальності тощо, — зазначає Олександр Когут, директор із регуляторного забезпечення "Київстар". — Але, загалом, будь-яка технологія, у тому числі 5G, необхідна в момент затребуваності ринком. В Україні тільки недавно запустили мережі мобільного зв'язку на технології LTE (4G). В досяжному майбутньому вони будуть розвиватися та вдосконалюватися, надаючи абонентам більш якісне покриття, вищі швидкості та нові сервіси. І більшість поточних застосувань 5G можна реалізувати на мережах 4G, де вдосталь швидкості для цього і є потенціал нарощування".

У компанії поки що не можуть побудувати прогнози й інвестиційні плани через високий рівень ризиків. Так, недавно телеком-регулятор виступив із ініціативою, щоб плату за радіочастоти в деяких діапазонах, нижчих від 1 ГГц, було підвищено, практично, вдвічі. 

"Не забуваємо, що "мобільники" вклали величезні суми в купівлю частот, ліцензій та побудову нових мереж 4G. Тільки "Київстар" за 2018-й та 1 кв. 2019 року інвестував понад 8 млрд грн. Наприклад, згідно зі щорічною статистикою, яку публікує асоціація GSMA, Україна, за результатами 2018 року, посіла перше місце у світі за співвідношенням щорічного обсягу інвестицій на одного абонента та річного ARPU (середнього чека). Фактично, кожна друга гривня, сплачена абонентом мобільному оператору за послуги зв'язку, реінвестується в поліпшення сервісів та розширення мереж. Досвід країн, в яких успішно й швидко розвиваються високошвидкісні мережі мобільного зв'язку, свідчить, що там регулятор виділяє операторам частоти за символічні гроші, всього лише покриваючи свої організаційні витрати на проведення аукціонів. У країнах, в яких частоти продавалися дуже дорого, в операторів практично не залишалося фінансових ресурсів, і мережі будувалися дуже повільно", — підкреслює представник "Київстар". 

На його думку, для впровадження 5G може знадобитися купівля великої кількості радіочастот, витрати на які можуть окупатися багато років. Тому запитання: що в пріоритеті в регулятора — моментальне поповнення бюджету чи далекосяжна стратегія розвитку ринку, — як ніколи актуальне.

Солідарні з колегами і в компанії Vodafone: "Можливості впровадження залежатимуть від низки чинників. Насамперед необхідно вирішити питання з частотами, — сьогодні в Україні немає достатнього обсягу вільних частот для впровадження технології. Безумовно, впровадження будь-якої нової технології потребує капітальних інвестицій. Це витрати, пов'язані з розвитком мережі. Так, за останні чотири роки, з початку розвитку мереж 3G, Vodafone вклав в інфраструктуру 22,5 млрд грн. В Україні ми продовжуємо будувати 4G- і 3G-мережі. У телекомі є правило зміни технологій не частіше одного разу на чотири роки. Це мінімально достатній термін, який дозволяє впровадити технологію й отримати від неї комерційний ефект, щоб мати можливість реінвестувати отримані кошти в технології наступного покоління. Також слід розуміти, що 5G-технологія не для масового ринку, а переважно для промислового використання, для технологічних проектів у різних галузях. Вона впроваджуватиметься там, де є готовність ринку, де буде запит від держави, промисловості, сільського господарства. Тому про масове використання 5G в Україні говорити передчасно. Але нинішнього року ми все-таки плануємо зробити перші технологічні тести. Так, у квітні ми запустили першу в Україні ділянку "розумної дороги" на мережі 4G, а в другому півріччі плануємо протестувати її роботу на швидкостях 5G".

"Після недавнього підписання указу про запуск 5G в Україні вважаємо, що державі доцільно розглянути питання безкоштовного надання ліцензій усім операторам для впровадження зв'язку п'ятого покоління. Це могло б стати потужним стимулом і вагомим внеском держави в ефективний розвиток 5G-інфраструктури. Дуже важливо провести відкрите професійне обговорення із залученням представників уряду, регуляторних органів, операторів та бізнесу для розробки дорожньої карти впровадження та розвитку 5G в Україні", — заявив Андрій Лебедєв, керівник департаменту стратегії і розвитку нових напрямів бізнесу lifecell.

Експерти називають такі основні регуляторні й економічні чинники, від яких залежить успішне розгортання 5G в Україні:

— наявність прозорої державної стратегії розвитку 5G, яка враховуватиме позиції операторів, бізнесу та ринкові потреби;

— наявність комплексної концепції виділення та ліцензування частот під запуск і розвиток 5G;

— готовність споживачів і ринку, включно з наявністю доступних за ціною пристроїв, які підтримують нову технологію;

— технічна готовність мобільних мереж, наявність відповідного обладнання та програмного забезпечення для розгортання зв'язку п'ятого покоління;

— реальний попит бізнесу на сервіси та рішення, для яких необхідний 5G, адже цей стандарт насамперед орієнтований на промислові та інфраструктурні потреби b2b-ринку, а не на індивідуальних абонентів.

Характеристики стандарту 5G:

— пікова швидкість завантаження даних на одну базову станцію від 20 Гб/с;

— передача даних зі швидкістю 1 Гб/c в один і той самий час для багатьох користувачів на одному поверсі будівлі;

— швидкість завантаження даних не менше 100 Мб/c і вивантаження від 50 Мб/c для одного абонента;

— затримки до 4 мс за сприятливих умов і до 1 мс для спеціалізованих з'єднань;

— можливість абонентському пристрою рухатися зі швидкістю до 500 км/год між базовими станціями (наприклад, у швидкісному поїзді) без втрати з'єднання;

— можливість пристроям перемикатися між режимом збереження енергії та повністю робочим за 10 мс;

— підвищена ефективність використання радіочастотного спектра;

— можливість роботи до 1 млн пристроїв на 1 км.