User09

Пан Орест, Ви реально хочете зі всіма війти в суперечку. У Вас, що в житті більше не має ніяких занять? Я ж з сайту взяв цитату надіслав. До чого Ваш коментар? Я не розписував структуру боргу і нікого не лякав з курсом... висловив свою думку. Може вона Вам і не подобається, це не означає, що відразу потрібно писати, що я чи хтось інший помилився. Я не помилився, а просто надіслав цитату з сайту.

Якщо Данилишин каже, що все буде добре, то потрібно готуватися до найгіршого. Це дивний персонаж, завжди говорить, що все буде добре перед тим як все стане погано) Богдан Данилишин: Банківська система у цифрах Банківська система України 2020-2021: визначення сучасних викликів 1) Банківська система України є високо капіталізованою, ліквідною та прибутковою … • Адекватність регулятивного капіталу (21,8% на 01.11.2020) понад як удвічі перевищує нормативний рівень (10%) • Ліквідність на коррахунках та у депозитних сертифікатах – 178,9 млрд. грн – понад як утричі перевищує нормативний рівень обов’язкових резервів (53,4 млрд. грн) • Прибуток банківської системи за 9 місяців 2020 року 37,6 млрд. гривень, рентабельність капіталу – найвища в Європі – 24.4%. 2) Ресурсна база банків впевнено зростає … • Попри зниження відсоткових ставок гривневі депозити в банківській системі зросли за 10 місяців з початку року на 16%, у тому числі корпорацій – на 15%, домогосподарств – на 17%. 3) Водночас залучені кошти не спрямовуються в економіку. • Гривневі кредити в економіку за 10 місяців з початку року знизились на 1,3% (у тому числі, у вересні – на 1,1%). • Головним чином, гривневе кредитування знижувалося у корпоративному сегменті – на 2,9% з початку року, на 1,1% у вересні. Це є результатом списань непрацюючих кредитів з балансів банків за рахунок сформованих резервів, які не заміщувалися новими виданими кредитами. • Особливо відчутним є зниження кредитування суб’єктів мікро підприємництва (на 2-4% з початку року), які зазнали найбільших втрат в результаті обмежень через коронавірус. • Важливо відзначити, що головним фокусом уваги більшості центральних банків світу є саме забезпечення неперервності потоку кредитних коштів до малого та середнього бізнесу, який забезпечує робочі місця в економіці. 4) Зростає ризик домінування державних запозичень. • На фоні відпливу інвестицій нерезидентів в ОВДП та неучасті Національного банку в операціях з державними цінними паперами на вторинному ринку банки залишаються ключовими покупцями державних цінних паперів – їх частка у загальному обсязі ОВДП в обігу перевищила 50%. • Запланований обсяг позик, які Міністерство фінансів планує залучити в 2021 р. на внутрішньому ринку перевищує обсяг минулого року в 1,5 рази. Оскільки майже 80% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП, особливо вторинного ринку. • Суттєве розширення участі держави на внутрішньому ринку запозичень може негативно вплинути на стимули банків здійснювати кредитування реального сектора економіки і відповідно на можливості підтримання процесів відновлення економічного зростання. 5) Рівень проблемних активів, хоч і зменшується, проте залишається дуже високим (найвищим в Європі) • Обсяг непрацюючих кредитів в банківському секторі становить понад 0,5 трильйони гривень, або майже ½ від загального обсягу виданих кредитів банківської системи. У корпоративному сегменті частка непрацюючих кредитів становить 50,9%. • Найгірша ситуація у державному банківському секторі, який акумулює ¾ всіх непрацюючих кредитів банківської системи. 6) Що робити? 1. Поглиблення внутрішнього ринку державних цінних паперів шляхом розроблення та впровадження стратегії участі НБУ в торгах на вторинному ринку ОВДП відповідно до Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Серед країн з ринками, що формуються, програми «кількісного пом’якшення» з масштабним викупом державних облігацій на вторинному ринку розпочали центральні банки Угорщини, Румунії, Туреччини, ПАР, Таїланду, Хорватії. Польщі. 2. Розробка та впровадження центральним банком інструментів цільового рефінансування банківських кредитів, наданих суб’єктам економічної діяльності (за визначеними критеріями), що полегшить навантаження на державний бюджет в частині заходів, спрямованих на підтримку економічної діяльності. 3. Створення державної компанії з управління проблемними активами державних банків. Це дозволить сфокусувати ресурси банків на основній функції кредитуванні бізнесу та населення.

Платежный баланс вернется к дефициту в 2021 году Оживление экономической деятельности приведет к возвращению дефицита текущего счета. Об этом говорится в инфляционном отчете Национального банка. По данным НБУ, в связи с карантинными ограничениями объемы импорта в 2020 году сократились, тогда как спрос на экспорт сырья оставался устойчивым. Вместе с улучшением условий торговли это привело к профицитному платежному балансу в этом году с сальдо на уровне 2,9% ВВП. В 2021-2022 благодаря восстановлению потребительского спроса, реализации отложенного инвестиционного спроса, а также возобновлению путешествий сальдо вернется к отрицательным значениям. Импорт товаров будет расти на 7-15% в течение следующих двух лет благодаря увеличению реальных доходов населения и инвестициям. “Возобновление экспорта в пределах 3-4% будет обеспечиваться ростом спроса на металлургическую продукцию и продукцию машиностроения”, — отмечают в регуляторе. НБУ отмечает, что финансирование дефицита баланса прежде всего зависит от продолжения сотрудничества с МВФ, что является условием восстановления притока долгового капитала. все для гривні складається в погану сторону девальваціі.

Держбюджету не вистачає 100-150 млрд гривень — Боярчук 10/11/2020 Виконавчий директор «CASE-Україна» Дмитро Боярчук заявив, що держбюджету для закриття поточного року не вистачає 100-150 млрд гривень. Це близько 5 млрд доларів. На його думку, отримання коштів від МВФ чи розміщення суверенних євробондів є малоймовірними варіантами, написав він на своїй сторінці у Facebook. Два варіанти розвитку подій (на думку Боярчука) Перший Надрукувати й потім «нейтралізувати» валютними резервами. На його думку, 26,1 млрд доларів валютних резервів дозволять це зробити. Другий Посунути ці витрати на 2021 рік. Але, на думку Боярчука, перекинути 100-150 млрд гривень, коли там буде свій дефіцит приблизно на 270 млрд гривень — проблематично. При цьому, що у державному бюджеті «оптимістичних» доходів запропоновано 50-100 млрд гривень. Простими словами, якщо проблему поточного року перекинути на 2021 рік, може виявитись нестача ресурсів на близько 500 млрд гривень. Варто зазначити, що ексміністр економіки Тимофій Милованов, який раніше виступав категорично проти емісії (для підтримки економіки під час коронавірусної кризи), наразі підтримує такий варіант. Водночас Володимир Зеленський, Кирило Шевченко, Денис Шмигаль та Сергій Марченко систематично наголошують на важливості співпраці між Україною та МВФ. Що цьому передувало? Голова Національного банку України Кирило Шевченко, в рамках робочого візиту до Вашингтона, зустрівся з головою місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар. Своєю чергою, Дмитро Боярчук має скептичний погляд на цю ситуацію і «не знає, на що розраховує Шевченко зі своєю поїздкою у Вашингтон» (цитата). і бюджет з величезним дефіцитом

На 2021 роки припадають пікові виплати за зовнішнім заборгуванням – загалом 15,6 мільярда доларів, з яких понад чверть це відсотки. Найбільше доведеться сплатити у першому та третьому кварталі. У січні-березні Україна заплатить 4,69 мільярда доларів, з яких 1,39 мільярда – відсоткові платежі. У другому кварталі Україна повинна заплатити менше – 2,16 мільярда доларів, з яких 664 мільйони набігли у вигляді відсотків У період з липня по вересень включно доведеться віддати 5,73 мільярда доларів. А це більше, ніж планує дати нам МВФ в рамках півторарічної програми stand-by. З цих грошей 1,68 мільярда доларів – відсоткові платежі. На останній квартал 2021 року передбачено виплати у розмірі 2,32 мільярда доларів, з яких 706 мільйонів доларів набігли відсотками. перпрошую, але як би не хотілося 22 грн за долар, в нас боргів багатенько

22 грн за долар це як 500 дол за Троїцьку унцію золота. Або як пенсія середня 1000 доларів

Зараз валютна позиція банків з січня 2020 року збільшена до 10% з 5% і приблизно становить 800 млн дол, але це всеодно реально на міжбанк майже не впливає.... на мою думку.

Починаючи з 30 квітня Нацбанк провів 25 аукціонів з 90-денного рефінансування на загальну суму близько 28,72 млрд грн. Крім того, починаючи з 8 травня Нацбанк провів сім тендерів з рефінансування на строк від року до п'яти років загальну суму близько 37 млрд грн.

В октябре денежная база выросла на 2,4% до 581,7 млрд гривен В октябре денежная база, включающая в себя наличные деньги в обращении вне банков, а также резервные деньги банков и другие деньги, по оперативным данным НБУ, увеличилась на 2,4% до 581,722 млрд гривен. Об этом сообщил Национальный банк. С начала года денежная база увеличилась на 21,8% с 477,491 млрд гривен. Денежная масса в октябре выросла на 2% до 1 757,005 млрд гривен, а с начала года - на 22,2% с 1 438,311 млрд гривен. Объем наличных денег в обращении, по оперативным данным НБУ, в октябре увеличился на 2,2% до 485,906 млрд гривен, а с начала года объем наличных увеличился на 26,4% с 384,366 млрд гривен. В 2019 году денежная база выросла на 9,6% с 435,798 млрд гривен до 477,491 млрд гривен. В 2019 году денежная масса увеличилась на 12,3% с 1 277,6 млрд гривен до 1 438,311 млрд гривен. В 2018 году денежная база выросла на 9,2% с 399,1 млрд гривен, а денежная масса - на 5,6% с 1 208,859 млрд гривен. В 2017 году денежная база выросла на 4,6% с 381,6 млрд гривен, а денежная масса увеличилась на 9,6% с 1 102,7 млрд гривен.Подробней: https://www.stockworld.com.ua/ru/news/v-oktiabrie-dieniezhnaia-baza-vyrosla-na-2-4#StockWorld

Опитування на форумі

Всі це більшість, ось що я мав на увазі)

Ні просто ринок це психологія сформована на слухах і очікуваннях які беруть свій початок з економічних і фінансових показників. Всі бачать погану економічну статистику і думають все пропало і біжать купувати долар, потім коли очікування не збувається так швидко як вони цього очікують, нерви здають і біжать продають долар. Коли перша хвиля продажів закінчується тоді і починається падіння гривні бо багато хто в момент зміцнення гривні розуміє, що це вигідна ціна і починає купувати і як тільки ті хто панікував в більшості продали долар він починає рости. Так часто буває і не тільки на валютному ринку, але і на фондовому ринку. Не раз таку ситуацію бачив. Тому і маємо часті незрозумілі коливання в ту чи іншу сторону бо психологія працює в обидві сторони. Але якщо мати терпіння то в біль ті своїй будеш завжди дивлячись на економічні показники можна зпрогнозувати рух в ту чи іншу сторону. Головне не піддаватися емоціям.

Всім привіт. Як і писав раніше коли всі чекали 29. Чи 30 ми пішли в іншу сторону на 28.10. Тепер коли всі притихли підемо на 29.....

Можливо і так.

Цікаво, що коли не було різких коливань, то ніхто не хотів давати прогнозів. А вчора і сьогодні всі прогнозують. Завжди дивувало чому люди оживають коли є якась нестабільність. Що найцікавіше всі дивляться на тенденцію і або говорять все гривня йде на 23 коли гривня в 2019 міцніла і при цьому одиниці говорили, що восени може статися різка девальвація або все гривня буде по 30 коли бачать, що в Україні політична і економічна криза. Але усі забувають просту істину, що якщо всі прогнозують однаково, то прогноз ніколи не збувається. Я колись прочитав цікаву книгу Роберта Пректера Волновий принцип елліотта. Там доречі цікаво пояснюється психологія поведінки. Вона частково пояснює чому так відбувається, що коли майже весь ринок прогнозує однаково, то прогноз не збувається....

Зі всіх сторін будуть заливати гривню на ринок. Важко представити до чого все це може призвести. Головне щоб не повторити 2014-2015 рік, бо щось все зараз складається не найкраще для гривні.

Сьогодні був важкий день для гривні.

Я перепрошую, але в більшості фінансово розвинених країн світу є також схожі фонди які гарантують повернення певної суми у разі неплатоспроможності банку чи іншою фінансової організації яка є учасником таких фондів. Це нормальний механізм для підтримання фінансової надійності.

Спочатку була незаконна діяльність керівництва приватбанку, а вже потім незаконна приватизація. Тому так і сталося... хоча тільки суд може в цій суперечці поставити крапку і вказати хто був правий, а хто ні.

Доброго дня. Якщо чесно на мою думку, то напевно суттєво ніяк. Зовнішні і внутрішні борги країни з часом будуть твльки розти як в гривневому так з часом і в доларовому еквіваленті. Хоча можливі і тимчасові періоди коли борг буде зменшуватися, але довгострокова тенденція до збільшення боргів.

Доречі в НБУ не були іншого шляху бо бюджет який потрібно виконувати бо в ньому багато кредитів які потрібно погасити тому і проводять політику прихованої емісії.

Усім привіт. Хотів би також протрефінансування добавити, що всі рефінанси до 90 днів які видає НБУ на короткі терміни, це з моєї точки зору швидке латання дірок в бюджеті. Але велике питання чи після повернення рефінансування НБУ вилучить ці кошти видані в кредит з обігу чи знову видасть через рефінанс і відсотки по рефінансу запише собі в прибутки і відправить с бюджет. Тому не важливо на який термін видаються рефінанси, а важливо яка тенденція, до росту чи скорочення кількості рефінансування в грошовому еквіваленті. Хотів би ще добавити про грошову базу і масу. Так НБУ неформує попит на гроші, але він відповідає за насичення економіки гривнею. І в часи коли економіка падає він для підтримання національного курсу може вилучати частину гривні з обігу тим самим підтримуючи національну валюту бо економіка зменшилась і для її обслуговування потрібно меньше гривні. Але в нас НБУ пішов по прикладу ФРС і ЕЦБ і навпаки почав заливати економіку гривнею, що і провокує девальвацію. Бо Розміри економіки зменьшелися, а гривні стало більше. Тому девальвація буде продовжуватися, лише інтервенції НБУ будуть частково згладжувати коливання.

Ого, сьогодні НБУ показав які реально проблеми з бюджетом.

Ніхто і ніколи не може постійно давати точних прогнозів усі ми помиляємося і цьому нічого поганого не має. Тільки представте якби усі прогнози збувались. Я думаю за десять років з 10 000 доларі можна було би зробити мільярди. Тому прогноз це лише прогноз і усі мають право на нього і не завжди він збувається. Просто потрібно поважати думку кожного і все.

Доречі сьогодні знову підійшли до рівня 28.50 як бачимо мій прогноз зроблений 3 тижні тому збувся вже частично.