alex790579
-
Публікації
810 -
Зареєстрований
-
Відвідування
Усі публікації користувача alex790579
-
Ну да, ведь если спросить - то могут и ответить. И шо тогда?©️
-
Я думаю что одним из условий для открытия производства был как раз найм по большей части местной рабочей силы, благо Венгрия - не зона евро и зарплаты там намного пониже чем в Германии. Кстати, на месте Венгрии могла бы быть Украина (при разумной политике). Але, синку, це фантастика©️)))) Венгрия - не Украина, а Китай - не Россия, что тут сказать. ИМХО - кредит целевой и под жёсткие гарантии, с "барского плеча" китайцы не раздают.
-
BYD emphasised that the plant in Szeged will be the first production facility for passenger cars in Europe to be built by a Chinese automotive company. Construction of the plant will take place in several stages, and the facility will be operational within three years Китайцы молодцы, что сказать. Больше параллельный импорт не нужен. Отличная схема для ухода от таможенных пошлин.
-
В древнем Египте не вели записей о военных поражениях. Поэтому понять, что Египет проигрывал войну, можно по тому, что победы происходили все ближе и ближе к их столице. Кажется, это идеальная метафора для описания нашей политической ситуации (с)
-
Мухи отдельно, котлеты - отдельно ©️. Автопроизводителя, как частный бизнес, интересует прежде всего личная прибыль/прибыль корпорации. Если есть возможность не платить сверхвысокие европейские налоги и зарплаты - бизнес их будет стараться не платить и перенесёт производство или хотя бы его часть туда, где финансово проще этим заниматься при прочих равных составляющих. И плевать им на маленьких бедных бюргеров, которые останутся из-за этого без евро на пиво и сосиски))) Так это работает. Ничего личного©️
-
Но ведь выгодно же было с финансовой точки зрения вынести производство туда, где дешевле этим заниматься и нет таких жёстких планов по переходу на зелёную энергетику, правда? Так ведь за это и боролись Мечтать надо осторожно - иногда мечты сбываются©️
-
Да, "новый старый" дед наверняка дал понять что к чему. к тому же ТЦК и "яркая перспектива" оказаться в окопе - залог невозможности "майданирования" в нынешней ситуации. На фронте ситуация и тенденции, скажем так, не способствуют патриотически-переможным лозунгам.
-
https://nv.ua/ukr/world/countries/ukrajina-gotova-do-peregovoriv-z-rosiyeyu-i-pidtrimuye-poziciyu-kitayu-shchodo-tayvanyu-mzs-knr-50437151.html Если новость подана ресурсом корректно - то это таки удар для "гегемона"
-
Согласен-созвучен со всем в посте, кроме этого утверждения. В контексте авто: https://www.press.bmwgroup.com/global/article/detail/T0425038EN/bmw-opens-new-shanghai-r-d-center-china-r-d-strategy-upgraded-for-next-level-digital-user-experiences?language=en Это касаемо БМВ, а ведь есть еще "исконно китайские" производители - BYD, GEELY, etc. И они, кстати говоря, в плане качества и технологичности сильно выросли в последнее время, доводится наблюдать. Хотя с гарантийным ослуживанием "серого импорта" проблемы никуда не делись. В остальных сферах - не знаю, не люблю "растекаться мыслью по древу" там, где некомпетентен
-
Та начебто відхилень не зафіксовано) Розпочали ж з того, що інвестувати у виробництво в Китаї вигідно, і політика ВАГ - підтвердження цьому. Тому пост про маржу при продажу авто в Азії начебто цілком "лягає в канву" дискусії. Про рф навіть мова не йшла, та й ринок там зовсім не такий цікавий, як той же Китай чи Південно-Східна Азія Якщо у бабусі щось виросте, то вона стане дідусем (с)))) А якщо серйозно - я особисто Сі не знаю, але щось мені здається, що він не ідіот і до авантюр не схильний)
-
Знову питання - а що не так з прибутком від авто, виробленого/зібраного в Китаї? Ви вважаєте, що маржа виробника або дилера буде від цього меншою? Помиляєтесь, скажу відразу. В Азії дуже великий ринок на якому безліч заможних покупців - це з власного досвіду, і були можливості порівняти з Європою. До того ж, регуляція бізнесу і фіскальна політика у більшості країн Азії значно меньш агресивна, ніж в тій же Європі. Щодо репутаційних ризиків... навіть не знаю, хто ще вірить в те, що великий бізнес це питання якось хвилює. Хіба що на словах. Оскільки мій вид діяльності прямо пов"язаний з авто - я не маю права керуватись думками блогерів, а тим більше "автокриміналістів", що для мене є незрозумілою категорією у класифікаторі професій - це було б небезпечно для моїх клієнтів. Можливо, йде мова про юриста зі спеціалізацією у сфері ДТП, або судового експерта, або експерта - оцінювача - можу тільки здогатуватись. Паралельний імпорт був, є і буде там, де це вигідно - це про реекспорт автомобілів російської/китайської/мексиканської збірки в Німеччину. І не тільки про авто. У Європі взагалі жорстка протекціоністська політика щодо свого ринку збуту, від того й "такий кіпеш". Перенесення виробництв в інші країни (не тільки Китай) - процес природній, як і будь який процес у приватному бізнесі, і пов"язаний він перш за все з високою собівартістю ведення діяльності (в данному випадку - в Європі). На прикладі автовиробників - не бачу прикладів, щоб хтось виходив з китайського ринку. Занадто вже "солодко".
-
Так а що саме не так з розміщенням виробничих потужностей в інших локаціях, якщо інвестиції надійно захищені в юрисдикціях країн локалізації? Мова йшла про вигідність розміщення виробництва в Китаї, можливо (це припущення) від самого початку виробник орієнтувався на ринки збуту інші, ніж Європа. Тут також питання логістики і відповідності європейським нормативам - для Європи буде логічно виробляти авто в Німеччині, за умови наявності там виробничих потужностей. І Можливо. Але повторюсь - Європа - не єдиний ринок збуту. І показовим є той момент, що не дивлячись на санкції у формі збільшення мита - робота еімецьких автогігантів в Китаї продовжується і свої інвестпроекти вони поки що не згортають, а навпаки - розширюють "Подав до суду" - до чого наведено цей факт? Щодня порушується безліч судових справ за позовами між різними суб'єктами хазяйнування у різних країнах, у цих позовах задіяно величезна кількість судів і безліч юрисдикцій. В цьому немає еічого надвичайного. Якщо простіше - до початкового предмету розмови (вигідність капітального інвестування у виробництва в Китаї) це не має прямого відношення. Бізнес голосує ногами©️
-
Та какие там могут быть мотивы, я Вас умоляю. 25 млрд - благотворительность, наверное))
-
- вважаєте їхні інвестиції помилкою? Тобто, на Вашу думку - можна було б вкласти краще? Цікаво було б побачити бізнес-план. - до чого місце збирання Тесли в контексті цієї розмови? - звичайно, не назавжди - але ми говоримо про доцільність інвестицій, які В МОМЕНТІ себе виправдовують). В цьому світі всі і все - не назавжди, якось так вже склалося.
-
Тобто Ви вважаєте, що люди, які формують інвестиційну політику VAG рахують прибуток і втрати від збільшення мит та штрафів гірше за нас з Вами? І саме тому планують вкласти додатково 25 млрд.долл у виробництво?)))) Якщо Ви поцікавитесь, де саме виробляються такі популярні останнім часом моделі електричних авто від "німецького" виробника, як VW ID4 та Audi E-Tron, які, до речі, стали бестселлерами навіть у воюючій Україні - я думаю, Ви здивуєтесь ). Те саме, до речі, можна сказати і про BMW - чому, на Вашу думку, вони все одно інвестують значні обсяги коштів у китайські виробництва, навіть незважаючи на "штрафи і скандали"?
-
Я мав на увазі - не дасть збрехати на рахунок вигоди і надійності інвестицій в китайські виробництва. Дизельгейт, штрафи, підвищення мит - це зовсім інші, окремі теми.
-
Речь идёт именно о капитальных инвестициях в производство, а не о точечных размещениях заказов. Насколько я понял - с Китаем намного выгоднее работать именно таким образом. VAG не даст соврать, а уж их инвестиционную политику врядли можно назвать совсем уж непродуманной: https://www.dw.com/en/volkswagen-to-invest-25-billion-in-china/a-68798024
-
скорее, нужно параллельно попробовать изучить мнение самих уйгуров (ну, или иную противоположную точку зрения)))
-
Чтобы сформировать личное мнение когда отсутствует непосредственный опыт в данном вопросе - всегда стОит изучить радикально противоположные точки зрения. Как правило, истина будет находиться где-то посередине.
-
https://www.statista.com/statistics/188629/united-states-direct-investments-in-china-since-2000/ Похоже, что у иностранных инвесторов (в частности американских) мнение несколько отличается. Из собственного опыта скажу следующее: в 2018 г. был некоторым образом связан с одним из проектов по производству электротоваров бытового и промышленного назначения (в основном осветительных приборов). Практически все игроки рынка пытались разместить своё производство в Китае в связи с максимальной простотой и незарегулированностью режима инвестирования в сравнении с остальными юрисдикциями. Среди потенциальных инвесторов образовались даже "живые очереди".
-
Це взагалі "святе" ;). Питання в контексті теми - наскільки суттєвим буде вплив новини про реструктуризацію на курс (перші ознаки вже бачимо, але моє ІМХО - це тільки миттєва реакція на новину, надалі все одно нас очікує зростання). Подивимось.
-
Ось і коментарій щодо проведеної реструктуризації держборгу України від Куща: Реструктуризація боргу України. Втрачена перемога. Отже, чисте списання боргу для України складе 37%. Під час переговорів, Мінфін зробив акцент на грі зі ставками і строками погашення - це дозволяє зменшити розмір чистої приведеної вартості боргу (залежить від ставки дисконтування та строків обігу). Але положення України зараз таке, що нам перш за все необхідне зменшення саме номінальної суми державного боргу, який балансує на рівні 85-90% ВВП та ризикує досягти 100% валового продукту у середньостроковій перспективі. Реструктуризацію та списання боргу варто було оцінювати за трьома базовими індикаторами: - сума списання; - строк реструктуризації решти боргу; - ставка за купоном. На мій погляд, розмір списання боргу, з урахуванням форс-мажору війни і втрати демографічного потенціалу, мав скласти не менше 50%. Чому? Якщо українські єврооблігації ще донедавна можна було купити на вторинному ринку лише за 30% від номіналу (тобто зі знижкою у 70%), то зрозуміло, що сума списання внаслідок реструктуризації мала би бути наближеною до цієї цифри. Для прикладу, за облігаціями Гани, кредитори нещодавно пішли на списання 30% боргу. Але у Гани немає війни, вона не втратила території та демографічний потенціал. Для ілюстрації - Україна втратила до 8 млн людей у вигляді біженців та тих, хто залишився на окупованих територіях. Це більше 20% демографічного потенціалу. По строкам реструктуризації - це мінімум 15-20 років, враховуючи тривалість післявоєнного відновлення. Ставка за купоном - зниження до 2-3%, навіть з урахуванням того, що ставка ФРС зараз - 5,5%. Знову ж таки, через геополітичний форс-мажор та величезні втрати країни. Що ж ми отримали натомість? Угода про реструктуризацію передбачає, що кредитори спишуть Україні приблизно 37% боргу, який напередодні угоди складав 20 млрд дол номінальної вартості облігацій плюс 2 млрд дол накопичених відсотків. Облігації серії А – списання на 40% суми боргу з погашенням у лютому 2029, 2024, 2035 та 2036 років. Виплата процентів за ними розпочнеться вже з 1 серпня 2024 року. Розмір процентів: - до 1 серпня 2025 року - 1,75%; - до 1 лютого 2026 року – 4,5%; - до 1 серпня 2027 року – 6%; - з 1 лютого 2034 року – 7,75%. Бонди серії B – списання 23% номіналу, погашення у лютому 2030, 2034, 2035 та 2036 років. Виплати процентів до 1 лютого 2027 року не здійснюється. Надалі: - у серпні 2027-2033 років – 3%; - починаючи з 1 лютого 2034 року – 7,75%. Як бачимо, ставка за купонрм поступово зростає до 7,5%, але є проміжний етап зі сплатою 3-4%. Але кредиторам це все рівно вигідно: багато з них купили вказані цінні папери за 20-25% від номіналу. Навіть з урахування списання 37% вартості боргу, процент за купоном у вигляді 3-4% за номіналом облігацій, перетворюється у доходність за облігаціями у 10-14% на суму інвестицій. Дуже непогано для кредиторів. Строки погашення - максимум 2036 рік, тобто лише 12 років, а середній строк погашення буде менше 10 років. Дуже стислий графік, враховуючи, що війна в Україні ще не завершена. Ну і традиційна вишенька на торті: У випадку, якщо номінальний ВВП України у 2028 році відповідатиме прогнозу МВФ або перевищуватиме його, то у 2029 році Україна запропонує кредиторам додаткові євробонди на суму до 12% від поточної вартості боргу!!! А це взагалі щось унікальне, бо рівень нашого боргу залежатиме від прогнозу МВФ стосовно рівня нашого ВВП. Тобто може бути навіть падіння ВВП України у прогнозах МВФ, але якщо в реальності падіння буде меншим, то ми збільшемо борг за єврооблігаціями одразу на 12%. Отже, якщо таке станеться, то рівень списання боргу для України складе не 37%, а 25%, що виглядає вже досить жалюгідно, особливо, якщо порівнювати із списанням боргу для інших повоєнних країн, таких як Німеччина чи Ірак. Крім того, лише за згоду на реструктуризацію боргу, кредитори отримають від України разову винагороду у розмірі 1,25%. Отже, чуда не трапилось, історичне вікно можливостей для зняття боргового зашморгу з шиї наступних поколінь, в черговий раз бездарно прогавлене.
-
Особенно поражает речь, если попытаться слушать без визуального сопровождения: просто набор фраз, напрочь лишённый причинно-следственных связей. ИМХО
-
Интересно, что привело к такой мысли насчёт КНР? Экономические системы ведь абсолютно разные на первый взгляд. Понимаю, что имхо - хотелось бы просто услышать ход мысли.
-
Все пишут планы, каждый планирует в меру своих возможностей. А войны начинаются в точках, в которых эти планы входят в конфликт друг с другом. В планах самой Украины этой войны не было, т.к. не было возможностей строить какие-либо планы самостоятельно (фактически не было субъектности). При своей полной экономической и политической зависимости от решений третьих сторон она просто стала инструментом для попытки воплощения их планов, которые шли вразрез с планами текущего руководства РФ. У конфликта экономических интересов США и Китая несколько иная природа, но для Штатов иной вариант развития событий в текущей парадигме просто невозможен - гегемон может оставаться гегемоном только при полном доминировании во всех сферах, сохранив статус доллара как мировой резервной валюты, что, в свою, очередь, невыгодно Китаю. К нынешнему состоянию взаимоотношений стороны двигались в течении 2х десятков лет, периодически то находя консенсус, то снова его теряя. И нынешний этап отношений - это еще далеко не окончание этой истории. Да, с точки зрения нас, людей, не влияющих на принятие глобальных решений, любая война - это огромная глупость. Но, к сожалению, мы может лишь реагировать "по факту". ИМХО всё, если что
