Кредиты агросектору

[Sagittarius 2 602]

А Вам не важко буде поцікавитися у колишніх колег наявністю програм кредитування сільськогосподарських підприємств та, у разі позитивної відповіді, рівнем відсоткових ставок для них? (Чув, що ніби-то були). Бо вже липень, а в країні півтора банка кредитують аграріїв.     
Не сподобалося, як сформулював. Я маю на увазі програми, які реально працюють. Адже, якщо поцікавитися у співробітників банків, так у нас майже кожен другий надає кредити, при цьому керівники фермерських господарств називають лише декілька фінустанов, де можна отримати принаймні поповнення обігових коштів.
Буду вдячний за “свіжу” інформацію.

Змінено 6 липня, 2015 користувачем Sagittarius

[Drudyak 28]

Пропоную перейти по цьому питанню в пп. Я якраз в корпоративі працював, а пізніше в ризик-менеджменті. По с/г була затверджена окрема програма, хоча на моїй пам'яті не було жодного потенційного Позичальника в роботі, який би саме по цій програмі йшов..

 

% ставки там ніколи не були низькими, але це проблема собівартості ресурсів.

[Drudyak 28]

Стосовно кредитування, можемо поспілкуватись, оскільки є виходи на кредиторів. Суми досить крупні - до 70міо.

[Sagittarius 2 602]

По с/г була затверджена окрема програма, хоча на моїй пам'яті не було жодного потенційного Позичальника в роботі, який би саме по цій програмі йшов..

 

Дякую. Я почув все, що хотів почути.

[Drudyak 28]

бо вона тоді була ще дуже молодою і не сезон, тому моє формулювання просто не зовсім коректним було

[Sagittarius 2 602]

Стосовно кредитування, можемо поспілкуватись, оскільки є виходи на кредиторів. Суми досить крупні - до 70міо.

Пропоную перенести цю інформацію сюди. У березні сподівався, що липень дасть нам якість нові обличчя на ринку кредитування агросектору, або хоча б повернення старих. Але на жаль...

[Drudyak 28]

С/г бізнес має свою специфіку, тому й інструменти для цих підприємств - також. Але зазвичай вони є на порядок складнішими.

 

Нові обличчя могли б з'явити за одночасного виконання декількох умови:

- наявність вільних ресурсів;

- готовність пиймати на себе ризик по забезпеченню (маю на увазі типові для с/г майнові права на майбутній урожай, фінансування під дебіторську заборгованість за внустрішніми/міжнародними контрактами, векселі і т.д.);

- наявність засобів зменшення ризику неповернення (страхування кредитного ліміту та забезпечення, застосування безресурсних інструментів і т.д.);

- створення програм, які б могли бути цікаві не лише крупним підприємствам чи групам компаній, а, в першу чергу, приватним фермерським господарствам;

- наявність в банку особи, яка б бачила с/г цільовим сегментом.

 

На цю тему можна багато писати, але типовими основними проблемами, які виникають в банках при кредитуванні с/г є: відсутність вільних або дешевих ресурсів; відсутність кредитоспроможних позичальників із ліквідним забезпеченням; неготовність позичальниками приймати умови кредитування, запропонованих банками.

[Sagittarius 2 602]

Дякую за відповідь!

Коли я писав про появу нових облич, я мав на увазі, насамперед, три фактори, які, на мою думку, мали призвести до переформатування ринку. По-перше, з ринку пішли декілька гравців (деякі — назавжди, деякі, сподіваюся, зберігають можливості та бажання для повернення). По друге, у статті “Посівна-2015: де брати гроші”, на яку є посилання вище, навіть багаторічні лідери за обсягами наданих аграріям кредитів декларують стратегію скорочення планових обсягів кредитних портфелів та курс на заміну “класичних” кредитних продуктів безресурсним фінансуванням. По-третє, я переконаний, що зараз сільське господарство залишається однією з небагатьох галузей, ризики при розміщення кредитних ресурсів до якої є прийнятними для банків.

На жаль, серед банків, які не лише декларують наявність кредитних програм для корпоративних клієнтів, але й здійснюють надання кредитів в рамках цих програм, не знайшлося тих, що поборолися би за новий для себе сегмент ринку. Тобто ту частину сільгосппідприємств, чиї потреби в отриманні фінансування залишилися незадоволеними.

Так, сільськогосподарський бізнес, безперечно, має свою специфіку. Але я не можу погодитися із твердженням щодо “специфічних” фінансових інструментів. Аграрії (я маю на увазі господарства із земельним банком від 500 до 10,0 тис. га, про які йшла мова у першому повідомленні теми) — досить консервативні хлопці. Їх цілком влаштовують ті продукти, якими вони традиційно користуються протягом багатьох років: кредитна лінія на поповнення обігових коштів та кредит на придбання сільськогосподарської техніки. Звичайно, банк має передбачити “гнучкий” графік погашення “тіла” кредиту з акцентом на місяці, коли господарства мають надлишок обігових коштів. Інші специфічні “забаганки” фермерів зустрічаються доволі рідко. Навіть векселі, які ряд банків активно просував у якості альтернативи більш звичним кредитним продуктам, часто не сприймалися керівниками та власниками господарств.

Також не можу погодитися з думкою про відсутність кредитоспроможних позичальників. Думаю, цифра у 5,7 млрд.грн. або 20,0% кредитного портфелю “Райффайзен банку” є досить красномовною. Щодо якості портфелів банків за цих сегментом, то вона є досить високою. Тут окрім особистого позитивного досвіду взаємодії з агросектором, у своїх оцінках спираюся на досвід колег, що представляють банки, які багато років є традиційними лідерами з надання агрокредитів: “Креді Агріколь”, “ПроКредит”. “Кредо”.

І ще одна позиція, за якою наші думки розходяться - це необхідність особливих підходів до забезпечення по кредитам. В теперішній час дуже багато “міцних середняків” мають по декілька одиниць сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, яка позитивно сприймається банками у якості застави. І якщо, приміром, комбайн “Джон Дір” у минулому році коштував умовно один мільйон гривень, то у поточному — вже три. При тому, що потреба господарств у обігових коштах навряд чи потроїлася. Крім того, особисто я не вірю у кардинальну зміну ставлення банків до застави майбутнього врожаю та сприйняття останньої як ліквідної застави.

З чим я можу погодитися на 100,0%, це з необхідністю мати у банку принаймні одну людину, яка розуміє цей складний бізнес, вміє його аналізувати та може довести перспективність розвитку відповідних кредитних програм.

Насправді, Ви написали дуже багато вірних речей, щодо розвитку продуктового ряду банків. Але, мені здається, що вони (речі) затребувані та часто можуть бути отримані, насамперед, агрохолдингами. Коло клієнтів банків, окреслених на початку теми, цілком задовольняється наявними продуктами, але цього року часто банально не може отримати фінансування у банках, навіть у “своїх” (тих, де вже є позитивна кредитна історія).

Саме тому я і намагаюся зорієнтувати клієнтів (насамперед, представників Малого та середній бізнесу) щодо банків, в яких можна отримати фінансові ресурси.

[Drudyak 28]

Повірте на слово, в нас набагато більше думок в одному напрямку, тому спробую надати розширені коментарі.

 

 

 

бaгaтоpічні лідeри за обcягами надaних агpapіям кpедитів дeклaрують стpатегію cкорoчeння плaнoвих oбcягів кредитних пoртфелів тa курc нa зaмінy “клаcичниx” кредитних пpодуктів бeзреcypcним фінанcyванням

Частково це те, про що я писав - з вільними ресурсами зараз, м'яко кажучи - "не дуже", тому в банках глобально змінились стратегії.

 

 

 

По-трeтє, я перeконаний, щo зapaз сільcькe господaрствo залишаєтьcя oднією з нeбaгатьox галузей, pизики при рoзміщення крeдитниx peсypсів до якої є пpийнятними для банків.

Галузь - так (рентабельність до 50%), але нюанс заключається в тому, що це кредитування - активні операції, де ризики завжди були високими (як і доходи). Але в нестабільні часи переглядають політику таким чином, щоб збільшити частку транзакційних доходів, які, в свою чергу, є безризиковими.

 

 

 

Нa жаль, сepeд бaнків, які не лишe дeкларують нaявність крeдитних прoгpaм для кoрпopативних клієнтів, алe й здійснюють надaння кредитів в paмкax цих пpoграм, не знaйшлося тиx, що побopoлиcя би за нoвий для cебе сeгмент ринкy. Тобтo тy чacтину cільгoсппідприємств, чиї пoтреби в oтриманні фінaнcyвaння залишилиcя нeзадоволeними.

Саме це я й мав на увазі, коли писав про приватні фермеські господартва. З уточненням, що це стосується і клієнтів сегменту МСБ.

 

 

 

Так, cільськогocпoдaрcький бізнeс, безпеpечно, мaє свою cпeцифікy. Aле я нe мoжу погодитиcя із тверджeнням щодо “cпeцифічниx” фінaнсoвиx інструмeнтів. Агрaрії (я маю нa yвaзі гoспoдaрства із зeмельним банкoм від 500 до 10,0 тис. гa, пpo які йшлa мовa y першомy повідомлeнні теми) — доcить кoнceрвaтивні xлопці.

Ви праві на 100%. Каюсь, просто я писав через призму крупного корпоративу (в якому пропрацював більшу частину свого банківського досвіду). Для таких підприємств дуже помічним є торгівельне фінансування, фінансування під гарантії ЕКА і т.д., але вони є не такими доступними для дрібніших підприємств. Та й дрібніші практично не займаються експортом, теж правда. 

 

Лізинг, який тяжко назвати "специфічним", швидше - менш поширеним, також далеко не завжди доступний дрібним підприємствам.

 

Проте, я б виділив факотринг, який ідеально підходить для багатьох невеликих трейдерів, які співпрацюють з крупними агрохолдингами, але закуповують товар в малих підприємств.

 

 

 

кредит нa пpидбaння cільськoгoсподаpської тeхніки

Не повірите, але з цим продуктом багато проблем.. Знову ж таки, якщо говорити про невеликі підприємства, то мало банків готові кредитувати під заставу техніки (якщо вона буде імпортуватись) без будь-якого додаткового забезпечення. І якщо ми говоримо не про причіпне та навісне обладнання, то воно вартує досить великих грошей. Так виникають моменти із: 1) достатністю покриття альтернативним (навіть якщо це тимчасове) забезпеченням ліміту кредитування; 2) строком кредитування (довгих грошей на ринку немає, депозити в кращому(!) випадку - до року, а часто взагалі поточними залишками кредитують...); 3) нестабільністю економіки, тому на довгий період теж ризиковано кредитувати. І, звісно ж, не загадав про дотримання індикативних фінансових показників, які, зазвичай, в банках на дуже високому рівні для таких програм.

 

 

 

Навіть векcелі, які ряд бaнків активно пpocyвав y якoсті альтеpнативи більш звичним крeдитним продyктaм, чacто нe cприймалися кeрівниками тa власникaми гocпoдаpcтв.

Векселі, як і інші боргові цінні папери, не дуже в нас розвинуті. Хоча як кредитування під заставу товарних векселів саме в с/г (так і авалювання векселів в інших галузях) могло би бути дуже навіть зручним, але за умови наявності розвинутого вторинного ринку боргових цінних паперів.

 

 

 

Також нe можу пoгодитися з дyмкoю пpo відсyтніcть кредитоcпромoжних позичaльників. Дyмaю, цифpа y 5,7 млpд.грн. або 20,0% кpедитногo портфeлю “Paйффaйзен бaнкy” є досить крaсномoвною. Щодo якocті пoртфeлів бaнків за цих сeгментом, тo вона є дocить виcoкою. Tyт окрім оcобистoго позитивнoгo дocвіду взaємoдії з агроcектоpом, у cвoїx oцінкаx cпираюся нa досвід кoлег, що пpeдcтaвляють банки, які бaгaто років є тpадиційними лідеpами з надaння aгpoкрeдитів: “Kреді Агpіколь”, “ПрoКрeдит”. “Kpeдо”.

Про кредитний портфель РБА можна говорити багато... загальний рівень порстрочки (не с/г, а в цілому) там доходить до 40%. Але якщо виділити лише його, то я швидше погоджусь. Решту гравців Ви відмітили правильно, вони в значній мірі спеціалізуються на цій галузі. Але в цьому і є виклик для інших гравців - їм потрібно конкурувати із банками, які мають безліч розроблених програм. І не лише в кредитуванні, але й РКО.

Додатково хотів би ще відзначити Альфа Банк, Промінвестбанк та УкрЕксимБанк (для крупного корпоративу).

 

 

 

І щe oдна позиція, за якoю наші думки pозхoдятьcя - цe нeобxідніcть особливиx підходів дo забезпeчeння пo кpедитaм. B теперішній чaс дужe багатo “міцниx ceрeдняків” мaють по декілька oдиниць сільськoгоспoдapcької тexніки іноземногo виробництвa, яка позитивнo cпpиймaється бaнкaми у якості зaстави.

І знову Ви праві. Це забезпечення є ліквідним і радо приймається банками. Але зі значним дисконтом, нотаріальним оформленням і страхуванням на повну суму. А найбільше суперечностей відбувається, коли банком ставить умова щодо реєстрації причіпного/навісного обладнання з метою його нотаріального оформлення і подальшого страхування. Тому підходи - класичні, але самі позичальники дуже часто відмовляються приймати такі умови через великі витрати і незрозумілі коефіцієнти (1,5-2 по заставній вартості, визначеній Банком).

 

 

 

Пpи тому, щo пoтpeба гocподарcтв у обігoвих коштax нaвpяд чи потpoїлася. Кpім того, oсобиcтo я нe віpю у кapдинальну зміну cтавлення бaнків до заcтaви мaйбyтньогo вpожаю та cприйняття оcтанньої як ліквіднoї зacтaви.

Це ніколи банками не приймалось як забезпечення І зазвичай дисконтувалось на 100% по ліквідаційній вартості. Але це один із важелів впливу на підприємство. Тому могло оформлюватись як додаткове.

 

 

 

Підсумовуючи вищесказане, хочеться сказати, що для мікро/середніх підприємств на сьогодні є значні перешкоди в отриманні фінансування (не говорячи вже про швидке та дешеве). І не факт, що саме цього року щось зміниться в кразу сторону. Проте, позитивні зрушення є і все більше банків задумується над цим напрямком, тим паче, що за останній рік стільки конкурентів зникло з ринку.

 

Тому можу порадити звернути увагу на:

- ТАСКОМБАНК: цього року було затверджено дві програми кредитуваня с/г підприємств - "Финансирование агробизнеса по форвардным контрактам" та "Кредит под залог зерна по двойным складским свидетельствам". Також, наскільки відомо, є непублічна програма по фінансуванню ФО власників земельних паїв;

- Юніон Стандард Банк: була затверджена програма фінансування с/г (також непублічна в даний момент). Можу спробувати отримати деталі.

 

В обидвох банках маю інсайд на різних рівнях, оскільки працював в них.

Змінено 8 липня, 2015 користувачем Drudyak

[Sagittarius 2 602]

Колего, боюся, з кожним словом ми стаємо все менш зрозумілими та цікавими для тих, хто читає та читатиме цю тему Чомусь згадав анекдот (хоча у нас — все навпаки)

 

Театр, идет пьеса. В зале темно и гробовая тишина, только актеры играют. И тут из первых рядов крик:

- Доктор, в зале есть доктор!!??

С бельэтажа отвечают:

- Да, я доктор!

- Коллега, что за фигню нам здесь показывают?!

 

Давайте повернемося до першого повідомлення теми. Я там чітко окреслив коло тих, кому все вищевикладене було адресоване. Звичайно, клієнти Крупного корпоративного бізнесу (=VIP-клієнти, стратегічни клієнти і т.п.) мають змогу примусити працівників банків танцювати на столі, стрибати через палаючий обруч та робити ще безліч цікавих речей. Але, коли створював тему, я мав на меті інформувати, передусім, “масового споживача”, для роботи з яким банк і використовує поняття “базової відсоткової ставки”. Тобто задум полягав у тому, щоб інформувати аграріїв-позичальників, які зіштовхнулися з неможливістю отримати кредитні ресурси у “своєму” банку, про особливості роботи банків, реальний рівень відсоткової ставки та наявність фінансових ресурсів.

З Вашого дозволу, я ще трошки з Вами подискутую.

По-перше, я все ж вважаю лізинг “специфічним” продуктом, факторинг — також (просто не зрозумів, що саме їх Ви мали на увазі), знову таки, через невисоку популярність (а часто-густо і побоювання) цих продуктів у невеликих та середніх господарств.

 

Не повірите, але з цим продуктом багато проблем.

 

 

Не повірю!   Адже маю великий особистий досвід роботи у цьому напрямку саме з клієнтами Малого та середнього бізнесу. Звичайно, для VIP-клієнтів банки інколи погоджують схеми з придбання техніки за кордоном, приймаючи в якості забезпечення навіть майнові права за контрактом. Але, так би мовити, “масовий споживач” здебільшого працює з офіційними дилерами провідних світових виробників техніки, отже проблем з прийняттям такої техніки в заставу зазичай не виникало.

Далі. “Альфабанк”, на мою думку, навіть враховуючи його можливості — трошки з іншого переліку. “Промінвест”, як банк, орієнтований на сільське господарство, чесно кажучи, не розглядав. “Ексім” обговорювали вище.

Вибачте, але дисконтування на 100% прирівняє заставну вартість до нуля. А яка цифра тоді буде у договорі застави? Знов-таки, з одного боку, бачив кредитний договір та договори застави одного агрохолдингу. Співвідношення кредит/застава — 1,0 : 1,2. При цьому “1,2” на 50,0% складалися з майнових прав на майбутній урожай. Але, краще б я цього не казав.   Думаю, варто привчати клієнтів банків до того, що для більшості з них майбутній урожай навряд чи перевищуватиме 20,0%(30,0%? ) у структурі забезпечення.

Все! Закінчую чіплятися до Ваших слів.

Ця тема виникла у час, коли велика кількість аграріїв не могла знайти фінансування у банках, до яких звикла. Тому її метою я бачив, насамперед, створення... навіть не рейтингу, а довідника, до якого увійшли б 15-20 банків, орієнтованих на сільськогосподарський бізнес, із зазначенням їх сильних і слабких сторін, оперативності прийняття рішень та, звичайно, реального рівня відсоткової ставки.

Всі цифри, наведені вище не просто отримані від співробітників банків, але перевірені під час спілкування з представниками агросектору. Тому деякі банки, які декларували свою націленість на фінансування сільгоспвиробника, не потрапили до списку.

Отже, якщо у Вас є можливість дізнатися рівень ставок за кредитами, які дійсно отримують малі та середні господарства, буду Вам дуже вдячний (сподіваюся, наші співрозмовники - також). Адже саме це — основна мета створення та існування теми.