Drudyak

Спробую і я долучитись до дискусії, але відразу уточню що всі коментарі стосовно банків буду давати на основі їхньої поведінки у НЕкризові часи. За період мого банківського стажу, доводилось кредитувати/перекредитовувати фізичних осіб, у яких були кредити від "приватних інвесторів" (я також прихильник цього формулювання). Фактично, жоден із займі не був на споживчі потреби. Кошти завжди брались на розвиток існуючого бізнесу. Але умови у всіх були різними. Для наочності, наведу ці приклади: 1. Бізнес - автоломбард. Кошти завжди брались у валюті, орієнтовна сердньозважена щомісячна відсоткова ставка ~1,5%. Кошти брались у великої кількості кредиторів, але і не було значної концентрації на одного. Таким чином була можливість частково вигашати портфель по мірі отримання вимог. В банку планували перекредитуватись з метою зменшення витрат по кредиту, проте були готові надавати в забезпечення автомобілі. Вердикт - банк не видав кредит після аналізу бізнесу, фінстану потенційного позичальника та запропонованого забезпечення. 2. Бізнес - диверсифікований (здача в оренду власних квартир + діючий стрипклуб). Кошти були залучені у валюті, близько $300К під ~3%/міс. Кредитор був один, нерезидент, який мав посвідку на проживання в Україні. Особливість - наявність іпотеки під даною позикою (приміщення стрипклубу), а сам кредит був прострочений. Всі розрахунки (росписки) підтверджувались нотаріально. Отримані кошти зі слів потенційного позичальника були направлені на ремонт клубу та поповнення обігових коштів. При аналізі звітності така інформація не була підтверджена. Кредит під заставу тієї ж нерухомості планували отримати з метою зменшення витрат. Вердикт - банк не прокредитував даного клієнта, оскільки він мав зауваження зі сторони служби безпеки, недостатності фінансових показників бізнесу, недостатності оціночної вартості запропонованого забезпечення. Що також насторожило в один момент - не лише готовність діючого кредитора максимально сприяти в процесі перекредитування і пробачити всі штрафні санкції, передбачені договором, але й навіть якась нав'язливість та спроба максимально пришвидшити процес. Не скажу, що це погано але коли поспілкувався з колегами з інших банків, то виявилось що бували подібні випадки із шахрайськими схемами. Забув також відмітити, що право власності на нерухомість перейшла за рішенням суду 3. Досить відомий в Києві бізнес, пов'язаний з продукцією Apple. Кошти на поповнення оборотки залучаються у великої кількості інвесторів на будь-які суми. Середню процентну ставку не зможу вивести, по інформації від знайомого, який виступає в якості кредитора - від 5 до 10% в тиждень!.. Але націнка на товар, оборот та специфіка доставки дозволяє і повертати тіло і платити по ньому проценти. З банками цей бізнес справи взагалі не має через свою специфіку. Вище я навів абсолютно три різні приклади співпраці із "приватними інвесторами", проте не зможу прокоментувати зручність оформлення таких кредитів. Однак точно можу сказати, що в першому та третьому прикладі користуватись саме альтернативними кредитами є дуже зручним зі слів самих бізнесменів. А нижче ще декілька коментарів до постів: Наші банки таке вміють, але практикують рідко. На сьогодні проектне фінансування несе занадто багато ризиків, тому його і немає. Винятками являються нові напрямки у Позичальників, яких дуже добре знають (аналізувались банком) і якщо це буде, фактично, під операційну діяльність поточних бізнесів, які б змогли забезпечити повернення діючих та нових кредитів. "Приватні інвестори" також практикують забезпечення і не завжди готові давати бланк. Підтримаю в цьому пункті. В одному із банків, в якому я працював, нас збирав заступник голови правління та пробував пояснити, що банк - в першу чергу партнер. Тому не всім ліміти зменшувались чи вимагали дострокового повернення, але й іноді дофінансовували. особливо коли розуміли, що саме ці кошти зможуть врятувати бізнес та гарантувати повернення вже оформлених кредитів.

ЮСБ з поляками не пов'язаний. Я пропрацював в головному офісі банку і до сих пір залишились інсайди на всіх рівнях. Структуру власників коментувати не хочу, але можу сказати, що вона є лише формальною. Стосовно ліквідності даного банку можу сказати наступне: - зобов'язання виконує вчасно, оскільки НЕ депозити є основним джерелом формування ресурсів; - вартість ресурсів дуже дорога (тому і ставки по кредитах високі); - чи є ризики розміщення в ньому пасивів? Не більше, ніж в інших банків. Проте, потрібно робити поправку на розмір. Якщо є якісь запитання, можу спробувати відповісти приватно. П.С.: не зважаючи на те, що я в даному банку більше не працюю (змінив напрямок діяльності) - залишився його клієнтом як ФО так і ФО-П.

Вони блокують, якщо ІР не відповідає країні аккаунта. Тобто, перша проблема буде відкрити аккаунт PayPal. Якщо це зробити (є способи), тоді за умови блокування треба буде довго доводити документально, що Ви територіально в Україні.

Актуальна інформація по Union Standard Bank: всі підприємства кредитуються на загальних умовах, для АПК нічого немає в даний момент. Орієнтир по ставках - 32% + 1% комісія. Кредитують не всіх, а лише тих, з кого можна отримати додаткові транзакційні доходи (forex) або ресурсоутворюючих - із залишками на поточних рахунках. Якось так.

Не можу не погодитись тому я припиню цю дискусію, але можливо просто перенесемо її в іншу тему? Бо в цьому офтому ми (а радше я) ділились досвідом і практикою кредитування окремих банків. І можна ще багато написати з цього приводу, але в правильному місці Тому, можливо, варто виділити основні моменти, які були б і цікавими і важливими для потенційних позичальників. Я маю на увазі створити щось накшталт таблички (формат може бути й іншим), в якому би було вказано: Банк, Кредитує АПК чи ні, наявність спеціальних програм для АПК, рівень відсоткових ставок, наявність та ромір комісій, прийнятне банком забезпечення, додаткові вимоги банку (обов'язкове страхування, лише нотаріальне оформлення, порука власників, переведення оборотів в банк і т.д.), наявність ресурсів для кредитування (якщо є така інформація чи інсайд) та інші. І, звісно ж, вказувати дату, на яку ця інфа була актуальною. Чи це вже занадто?

я думаю, що якраз аналіз можна упустити, а от по кредитах таки є багато цікавих моментів, про які більшість пересічних громадян не знають. На них і варто спробувати закцентувати увагу. Буду намагатись їх виділити та висвітлити.

Повірте на слово, в нас набагато більше думок в одному напрямку, тому спробую надати розширені коментарі. Частково це те, про що я писав - з вільними ресурсами зараз, м'яко кажучи - "не дуже", тому в банках глобально змінились стратегії. Галузь - так (рентабельність до 50%), але нюанс заключається в тому, що це кредитування - активні операції, де ризики завжди були високими (як і доходи). Але в нестабільні часи переглядають політику таким чином, щоб збільшити частку транзакційних доходів, які, в свою чергу, є безризиковими. Саме це я й мав на увазі, коли писав про приватні фермеські господартва. З уточненням, що це стосується і клієнтів сегменту МСБ. Ви праві на 100%. Каюсь, просто я писав через призму крупного корпоративу (в якому пропрацював більшу частину свого банківського досвіду). Для таких підприємств дуже помічним є торгівельне фінансування, фінансування під гарантії ЕКА і т.д., але вони є не такими доступними для дрібніших підприємств. Та й дрібніші практично не займаються експортом, теж правда. Лізинг, який тяжко назвати "специфічним", швидше - менш поширеним, також далеко не завжди доступний дрібним підприємствам. Проте, я б виділив факотринг, який ідеально підходить для багатьох невеликих трейдерів, які співпрацюють з крупними агрохолдингами, але закуповують товар в малих підприємств. Не повірите, але з цим продуктом багато проблем.. Знову ж таки, якщо говорити про невеликі підприємства, то мало банків готові кредитувати під заставу техніки (якщо вона буде імпортуватись) без будь-якого додаткового забезпечення. І якщо ми говоримо не про причіпне та навісне обладнання, то воно вартує досить великих грошей. Так виникають моменти із: 1) достатністю покриття альтернативним (навіть якщо це тимчасове) забезпеченням ліміту кредитування; 2) строком кредитування (довгих грошей на ринку немає, депозити в кращому(!) випадку - до року, а часто взагалі поточними залишками кредитують...); 3) нестабільністю економіки, тому на довгий період теж ризиковано кредитувати. І, звісно ж, не загадав про дотримання індикативних фінансових показників, які, зазвичай, в банках на дуже високому рівні для таких програм. Векселі, як і інші боргові цінні папери, не дуже в нас розвинуті. Хоча як кредитування під заставу товарних векселів саме в с/г (так і авалювання векселів в інших галузях) могло би бути дуже навіть зручним, але за умови наявності розвинутого вторинного ринку боргових цінних паперів. Про кредитний портфель РБА можна говорити багато... загальний рівень порстрочки (не с/г, а в цілому) там доходить до 40%. Але якщо виділити лише його, то я швидше погоджусь. Решту гравців Ви відмітили правильно, вони в значній мірі спеціалізуються на цій галузі. Але в цьому і є виклик для інших гравців - їм потрібно конкурувати із банками, які мають безліч розроблених програм. І не лише в кредитуванні, але й РКО. Додатково хотів би ще відзначити Альфа Банк, Промінвестбанк та УкрЕксимБанк (для крупного корпоративу). І знову Ви праві. Це забезпечення є ліквідним і радо приймається банками. Але зі значним дисконтом, нотаріальним оформленням і страхуванням на повну суму. А найбільше суперечностей відбувається, коли банком ставить умова щодо реєстрації причіпного/навісного обладнання з метою його нотаріального оформлення і подальшого страхування. Тому підходи - класичні, але самі позичальники дуже часто відмовляються приймати такі умови через великі витрати і незрозумілі коефіцієнти (1,5-2 по заставній вартості, визначеній Банком). Це ніколи банками не приймалось як забезпечення І зазвичай дисконтувалось на 100% по ліквідаційній вартості. Але це один із важелів впливу на підприємство. Тому могло оформлюватись як додаткове. Підсумовуючи вищесказане, хочеться сказати, що для мікро/середніх підприємств на сьогодні є значні перешкоди в отриманні фінансування (не говорячи вже про швидке та дешеве). І не факт, що саме цього року щось зміниться в кразу сторону. Проте, позитивні зрушення є і все більше банків задумується над цим напрямком, тим паче, що за останній рік стільки конкурентів зникло з ринку. Тому можу порадити звернути увагу на: - ТАСКОМБАНК: цього року було затверджено дві програми кредитуваня с/г підприємств - "Финансирование агробизнеса по форвардным контрактам" та "Кредит под залог зерна по двойным складским свидетельствам". Також, наскільки відомо, є непублічна програма по фінансуванню ФО власників земельних паїв; - Юніон Стандард Банк: була затверджена програма фінансування с/г (також непублічна в даний момент). Можу спробувати отримати деталі. В обидвох банках маю інсайд на різних рівнях, оскільки працював в них.

у Вас валютна виручка?

«В то же время Валерия Алексеевна отметила, что, по ее оценке, МВФ пойдет на отмену ограничений только в случае достижения соглашения с кредиторами об условиях реструктуризации внешнего долга страны. И сказала, что Нацбанк ожидает такое решение не ранее сентября, но в Вашингтоне будет предлагать смягчение существующих ограничений», — рассказал председатель правления одного из крупнейших банков. http://kurs.com.ua/novost/depozitnye-ogranicheniya-dlya-ukraincev--r308377 Це з приводу відміни обмежень на зняття валюти понад 15к за добу. Якщо строки озвучені мадам Г, то в липні таки чекати технічного дефолту?

С/г бізнес має свою специфіку, тому й інструменти для цих підприємств - також. Але зазвичай вони є на порядок складнішими. Нові обличчя могли б з'явити за одночасного виконання декількох умови: - наявність вільних ресурсів; - готовність пиймати на себе ризик по забезпеченню (маю на увазі типові для с/г майнові права на майбутній урожай, фінансування під дебіторську заборгованість за внустрішніми/міжнародними контрактами, векселі і т.д.); - наявність засобів зменшення ризику неповернення (страхування кредитного ліміту та забезпечення, застосування безресурсних інструментів і т.д.); - створення програм, які б могли бути цікаві не лише крупним підприємствам чи групам компаній, а, в першу чергу, приватним фермерським господарствам; - наявність в банку особи, яка б бачила с/г цільовим сегментом. На цю тему можна багато писати, але типовими основними проблемами, які виникають в банках при кредитуванні с/г є: відсутність вільних або дешевих ресурсів; відсутність кредитоспроможних позичальників із ліквідним забезпеченням; неготовність позичальниками приймати умови кредитування, запропонованих банками.

бо вона тоді була ще дуже молодою і не сезон, тому моє формулювання просто не зовсім коректним було

"Этому способствовало формирование положительного сальдо интервенций Нацбанка на межбанковском валютном рынке, поступления в пользу правительства от размещения государственных облигаций Украины на сумму 140 млн долларов и от конвертации китайских юаней в сумме 419,2 млн долларов", - сообщает регулятор. http://kurs.com.ua/novost/mejdunarodnye-rezervy-ukrainy-vyrosli-r308345

Не парадокс, а ринок - чим більше падає курс, тим більше зливають

Стосовно кредитування, можемо поспілкуватись, оскільки є виходи на кредиторів. Суми досить крупні - до 70міо.

Пропоную перейти по цьому питанню в пп. Я якраз в корпоративі працював, а пізніше в ризик-менеджменті. По с/г була затверджена окрема програма, хоча на моїй пам'яті не було жодного потенційного Позичальника в роботі, який би саме по цій програмі йшов.. % ставки там ніколи не були низькими, але це проблема собівартості ресурсів.