lisichkus 29 381 Опубліковано: 26 грудня, 2017 12 1 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 26 грудня, 2017 1 1 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Гість Опубліковано: 26 грудня, 2017 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Pan Włodek 7 754 Опубліковано: 26 грудня, 2017 11 3 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Обыватель 17 088 Опубліковано: 26 грудня, 2017 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Обыватель 17 088 Опубліковано: 26 грудня, 2017 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Pan Włodek 7 754 Опубліковано: 26 грудня, 2017 Немає більш остєрвєнєлих створінь ніж люди в дитячому магазині напередодні свят. - Де ця йобана черепаха - бурмотить під ніс чувак, перебираючи монстрів і драконів - йобана нінзя на сраному снігоході... - Смотрі, я віжу коня, віжу бобра какого-то, но імєнно того, что он просіл нєту!! - надривно каже жінка в телефон. - Диви, диви воно стріляє оком - каже здоровенний бородань, жамкаючи в долоні якусь гумову тварину з вилупленим лівим оком. - Іра, я тєбє повторяю, єсть бобьор, но рот у нєго закрит, туда нічьо не всунєш! - жінка зривається на крик. - Дєвушка, підкажіть, цей літак він на що перетворюється? - питає старша пані. Вона пітніє в хутряній шапці. - яка у нього зброя? - Міша!! іди женщіні поясни про зброю! - кричить асистенка зі стосом коробок. Міша біжить з гвинтівкою напєрєвєс. - Іра, я купіла какого-то кроля ілі шото такоє, да, єму в рот можно засунуть шар какой-то.. ну будєт рєвєть пусть рєвьот, пофіг уже рєально... Я тікаю між полицями і туплю в телефон. Зустрічаюсь поглядами з якимось мужиком. Він теж ховається в відділі науково-популярної літератури і тупить в телефон. Там пустіше. - Юра! Юра, ти де? як тобі така хуйня? - мужик здригається, з-за полиці виходить ще один чувак з драконом - воно димить - каже. Юра ховає телефон і покірно крутить дракона в руках. - Дєвушка, вам вашого пінгівна тестить? - питає асистентка. У мене мокра спина, в руках три коробки, під пахвою шарф і шапка, на обличчя впало пасмо, яке я мотаючи головою намагаюсь прибрати, ззаду штовхається натовп, диктують телефони і номери карток на знижку. - мама, скажи есемеску, тобі мала прийти.. та нє, це я тут купляю подарок під йолку.. І я кажу: - Да, потестіть мені пінгвіна. Асистентка розпаковує пінгвіна, ставить його на стійку, дістає свисток, нахиляється до нього низенько і свистить йому прямо в морду. Пінгвін клацає клювом і крильцями і починає тихенько співать танго... пааам...пааам... парарам... - Якшо у вас два пінгвіна, то вони можуть співать разом - каже дівчина. - вам показать? Здається, мені вже жарко в кінчики вух. І, по спині стікає піт як в спортзалі. Рук з коробками я вже давно не відчуваю. - Покажіть, кажу, звичайно. Ззаду напирає натовп, в руках у них монстри, дракони, бобри і різнокаліберна зброя. - Можна ще поплескати в долоньки. - вона дивиться на мене, як я мотиляю головою, борючись з пасмом. - Я сама поплескаю. - врешті каже вона з розумінням. Емпатія. Дівчина плескає і пінгвіни співають разом. Клацають клювами і крильцями. Вони співають останнє танго в Парижі Гато Барб'єрі, бо Христос же рождається. 1 1 4 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
stromba 7 142 Опубліковано: 27 грудня, 2017 8 4 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
stromba 7 142 Опубліковано: 27 грудня, 2017 1 4 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 27 грудня, 2017 Первый шаг-он трудный самый... 3 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах