Україна не зможе перекрити втрати металургії нарощуванням експорту руди - ЗМІ
Зупинку великих металургійних підприємств в Україні не вдасться повністю компенсувати збільшенням експорту залізної руди. Основною перешкодою залишаються обмежені можливості портів і сухопутної логістики, які вже працюють під сильним навантаженням після російських атак.
Про це йдеться у матеріалі Forbes Ukraine про наслідки масштабної зупинки українського гірничо-металургійного комплексу.
За даними видання, після серії російських ударів близько 90% українського виробництва сталі наразі не працює. З початку 2026 року ключові підприємства галузі зазнали щонайменше 30 атак, сім доменних печей були пошкоджені або зруйновані.
Одним із можливих способів частково компенсувати втрати могло б стати збільшення експорту залізної руди та концентрату. Однак фізичних можливостей швидко переорієнтувати такі обсяги на зовнішні ринки немає.
Найбільша проблема - морська логістика. Після посилення російських атак на портову інфраструктуру експорт через чорноморські порти різко ускладнився. Альтернативні маршрути через західний кордон, Дунай та європейські порти значно дорожчі й не мають достатньої пропускної здатності.
Як зазначає GMK Center, перевезення окатків до польського Гданська може коштувати додаткові $50-60 на тонні, що робить значну частину такого експорту економічно невигідною. Дунайські порти навіть після відновлення повноцінної роботи здатні прийняти лише невелику частину вантажів, які раніше йшли через глибоководні чорноморські порти.
Порт Констанца також не може стати повноцінною заміною: його потужності обмежені, а перевезення через Румунію суттєво збільшує транспортні витрати.
Проблема вже помітна у статистиці експорту. За підсумками січня-серпня Україна скоротила закордонні поставки залізної руди приблизно на 27% у річному вимірі - до 15,8 млн тонн. Найбільше скоротилися відвантаження до Китаю та Польщі.
У Forbes наголошують, що наслідки зупинки металургії виходять далеко за межі самої галузі. У негативному сценарії втрати для економіки можуть бути еквівалентні до 7% ВВП. На одне робоче місце безпосередньо в ГМК припадає до восьми робочих місць у суміжних секторах - транспорті, енергетиці, сервісних компаніях та інших галузях.
Особливо відчутними наслідки можуть бути для промислових міст, економіка яких значною мірою залежить від великих металургійних і гірничодобувних підприємств.
Один із таких прикладів - Кривий Ріг. Місто вже готується скорочувати частину бюджетних видатків через падіння податкових надходжень від підприємств гірничо-металургійного комплексу. Влада планує відкласти низку проєктів, зберігши фінансування критично важливих напрямків.
Таким чином, навіть збереження роботи гірничодобувних підприємств не означає, що вони зможуть повністю замістити втрати металургії за рахунок експорту сировини. Без відновлення стабільної морської логістики Україна стикається одночасно з падінням виробництва, експортної виручки та доходів промислових міст.
За матеріалами: GMK Center, Курс України
