Мінфін не підтримав податкові послаблення для бізнесу після російських ударів

Міністерство фінансів не підтримало пропозиції запровадити окремі податкові послаблення для компаній, які зазнали значних втрат унаслідок російських атак. Ініціативи надійшли від компаній групи Rozetka після масштабного руйнування їхньої логістичної інфраструктури.

Про позицію Мінфіну повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, посилаючись на лист відомства до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Однією з пропозицій було дозволити постраждалим підприємствам переносити строки сплати податків без відсотків та податкової застави. Мінфін цього не підтримав, пояснивши, що відсотки компенсують бюджету затримку надходжень, а застава знижує ризик несплати.

У відомстві також звернули увагу, що руйнування окремого складу, магазину чи іншого об'єкта не обов'язково означає втрату платоспроможності всією компанією. Великий бізнес із мережею в різних регіонах або значною часткою онлайн-продажів може продовжувати отримувати доходи та мати інші активи.

Водночас чинне законодавство вже дозволяє підприємству, яке через війну об'єктивно не може виконати податковий обов'язок, підтвердити таку неможливість документально. У такому випадку платник звільняється від відповідальності за прострочення, але сам податковий обов'язок не скасовується.

Державна податкова служба пояснює, що для цього потрібно подати заяву та документи, які підтверджують неможливість сплатити податки, подати звітність чи виконати інші обов'язки через обставини воєнного стану. Якщо можливість працювати відновилася раніше, зобов'язання необхідно виконати у встановлений перехідний строк; якщо ж неможливість зберігається протягом воєнного стану - діють спеціальні правила після його завершення.

Друга пропозиція бізнесу передбачала скасування планових податкових перевірок для підприємств, які постраждали від обстрілів, незалежно від їхнього місцезнаходження. Мінфін також виступив проти такого підходу.

Серед аргументів відомства - ризик зловживань та несплати податків, уже чинні обмеження на перевірки, а також зобов'язання України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ.

Третя ініціатива стосувалася компаній, які через обстріл втратили первинні бухгалтерські та податкові документи за межами територій бойових дій чи окупації. Бізнес запропонував поширити на них спеціальний порядок підтвердження звітності без повного комплекту документів.

Мінфін цю пропозицію також не підтримав. У відомстві виходять із того, що саме по собі знищення офісу або складу ще не доводить втрату документації, а її фізична втрата не завжди означає неможливість відновлення. Водночас, за словами Василевської-Смаглюк, міністерство визнає, що такі випадки потребують окремого підходу.

Звернення Rozetka з'явилося після серії масштабних атак по українському ритейлу та логістиці.

Водночас відмова від окремих податкових пільг не означає повної відсутності державної підтримки постраждалого бізнесу. Уряд уже розширив програму компенсації воєнних ризиків: Київ і Київську область додали до переліку територій підвищеного ризику, а максимальну компенсацію страхової премії збільшили до 5 млн грн на одного суб'єкта господарювання на рік.

Станом на середину вересня у межах механізму компенсації пошкодженого або знищеного майна було погоджено 323 заявки на потенційні виплати загальним обсягом близько 6,8 млрд грн. Уряд також спростив процедури та розширив перелік майна, на яке може поширюватися підтримка.

Окремо Мінекономіки розробляє ширший механізм компенсації воєнних збитків, який має охопити і великий бізнес. Концепція передбачає створення фонду орієнтовним обсягом $3-4 млрд та компенсацію першої частини збитків у межах до $10 млн на одну юридичну особу. Запуск механізму за умови ухвалення необхідних рішень орієнтовно планується на початок 2027 року.

Таким чином, позиція Мінфіну полягає в тому, що окремі податкові відстрочки чи звільнення мають визначатися лише після оцінки фінансового стану всього підприємства та реального впливу війни на його здатність розраховуватися з бюджетом. Натомість уряд наразі робить акцент на страхуванні, компенсаціях та кредитних інструментах відновлення.