Суперечка щодо фінмоніторингу посадовців загрожує фінансуванню України від МВФ та ЄС - Bloomberg
Суперечка навколо правил фінансового моніторингу українських високопосадовців може поставити під загрозу отримання нових траншів від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Найбільші розбіжності виникли через статус політично значущих осіб (PEP), для яких передбачені посилені банківські перевірки.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів між українською владою та міжнародними кредиторами.
За інформацією агентства, цього тижня Верховна Рада має розглянути 16 законопроєктів, від ухвалення яких залежить подальше фінансування України. За оцінкою народного депутата Ярослава Железняка, йдеться про можливість залучити близько $4,3 млрд від міжнародних партнерів.
Законодавчі ініціативи охоплюють трудові стандарти, протидію відмиванню коштів, податкові зміни та інші реформи, узгоджені з ЄС і МВФ. Найважливіші голосування заплановані до середи, 14 жовтня.
Однак, за даними двох співрозмовників Bloomberg, ключовою перешкодою може стати небажання частини депутатів зберігати жорсткі правила фінансового контролю за політично значущими особами.
Йдеться про посадовців, парламентарів та інших осіб, діяльність яких пов'язана з підвищеними корупційними ризиками. Банки зобов'язані застосовувати до них додаткові заходи перевірки відповідно до законодавства про протидію відмиванню коштів.
Раніше Верховна Рада підтримала поправку, яка пом'якшує правила посиленого фінансового моніторингу для колишніх високопосадовців. Однак міжнародні кредитори виступили проти таких змін, вважаючи їх послабленням антикорупційних гарантій.
За інформацією Bloomberg, деякі варіанти нових законодавчих змін передбачають збереження пожиттєвого статусу PEP та скасування поправки, яка спростила фінансові перевірки. Водночас збереження статусу PEP не означає автоматичного застосування однаково суворого контролю протягом усього життя: обсяг перевірок має враховувати ризики.
Співрозмовники агентства попереджають, що відмова парламенту скасувати суперечливу поправку може зірвати домовленості про подальші виплати від ЄС та МВФ.
Конфлікт уже поширився на відносини між Верховною Радою та Національним банком. За словами джерел Bloomberg, багато депутатів вимагають від президента Володимира Зеленського звільнити голову НБУ Андрія Пишного, оскільки вважають його прихильником збереження чинних вимог до фінансового моніторингу посадовців.
Офіційного рішення щодо зміни керівництва Нацбанку немає. Агентство також не повідомляє про будь-які кадрові кроки з боку президента.
Міжнародні кредитори наполягають на реформах
У липневому звіті МВФ уже висловлював занепокоєння змінами до українського законодавства щодо PEP. Зокрема, фонд критикував пропозицію обмежити посилені перевірки колишніх посадовців 12 місяцями після звільнення, дозволяючи їх продовження лише за наявності документально підтвердженого високого ризику.
На думку експертів МВФ, такі зміни разом із розширенням переліку осіб, які підпадають під фінансовий моніторинг, можуть послабити ефективність системи та створити невідповідність міжнародним стандартам FATF.
Додаткові суперечки викликають податкові ініціативи, зокрема обмеження пільг для міжнародних посилок, оподаткування доходів від цифрових платформ та боротьба зі зловживаннями податковими режимами.
Частину цих змін парламент неодноразово відкладав через недостатню підтримку серед депутатів. За словами співрозмовників Bloomberg, уряд раніше намагався реалізувати частину вимог міжнародних партнерів у пом'якшеному вигляді, однак тепер простору для подальших компромісів стало менше.
Ситуацію ускладнюють зростання військових витрат і потреба України у зовнішньому фінансуванні. На початку жовтня Євросоюз відмовився достроково перераховувати кошти, передбачені для України на 2027 рік, наполягаючи на виконанні вже погоджених реформ.
Як раніше повідомляла Financial Times, Брюссель насамперед очікує виконання законодавчих умов для розблокування коштів, доступних у межах чинних фінансових програм.
За оцінками МВФ, бюджетний дефіцит України у 2027 році перевищуватиме $30 млрд. Тому затримка з ухваленням законів може вплинути не лише на найближчі транші, а й на переговори щодо фінансування державних потреб наступного року.
Водночас навіть ухвалення всього пакета законопроєктів не означатиме автоматичного надходження заявленої суми. Подальші виплати залежатимуть від виконання конкретних умов програм та рішень міжнародних кредиторів.
За матеріалами: Bloomberg, Міжнародного валютного фонду, Financial Times