Верховна Рада України у вівторок, 10 листопада, підтримала в першому читанні два законопроєкти, необхідні для приєднання країни до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Вони передбачають приведення українського законодавства у відповідність до вимог Євросоюзу та Європейської платіжної ради.

Про результати голосування повідомила Верховна Рада.

За законопроєкт №14327-д проголосували 249 народних депутатів. Ще один документ - №15503 - підтримали 258 парламентарів. Обидва законопроєкти прийнято за основу, тепер їх готуватимуть до другого читання.

Основний законопроєкт №14327-д передбачає комплексні зміни у сфері фінансового моніторингу, протидії відмиванню коштів та забезпечення прозорості фінансових операцій.

Зокрема, документ передбачає створення централізованого Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. До нього планують вносити відомості про банківські й платіжні рахунки, електронні гаманці, рахунки в цінних паперах та договори оренди банківських сейфів.

При цьому реєстр не міститиме інформації про залишки коштів, історію переказів або вміст банківських сейфів. У ньому зберігатимуться ідентифікаційні дані власників, номери рахунків, відомості про банки та інші фінансові установи, а також інформація про відкриття й закриття рахунків.

Згідно з доопрацьованим текстом законопроєкту, спеціальний доступ до таких відомостей у межах визначених повноважень зможуть отримувати уповноважені органи, зокрема НАБУ, БЕБ, НАЗК, АРМА, СБУ, Національна поліція та прокуратура. Дані реєстру не підлягатимуть публічному оприлюдненню.

Ще один напрям реформи - посилення контролю за прозорістю власності компаній. Законопроєкт уточнює вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та передбачає створення окремого реєстру бенефіціарів трастів та інших подібних правових утворень.

Також пропонується розширити захист працівників, які повідомляють про можливі порушення законодавства у сфері протидії відмиванню коштів, і встановити додаткові вимоги до фінансових установ.

Другий законопроєкт №15503 передбачає зміни до Цивільного кодексу України для узгодження національного законодавства з актами права ЄС та критеріями Європейської платіжної ради. Він є частиною законодавчої підготовки до приєднання України до SEPA.

Законопроєкт №15503 передбачає конкретні зміни до статей 94, 277 та 280 Цивільного кодексу України. Вони стосуються захисту особистих немайнових прав громадян і юридичних осіб у випадках повідомлення про можливі порушення законодавства щодо протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Зокрема, документ розширює можливості захисту прав юридичних осіб у разі поширення недостовірних відомостей про їхніх посадовців. Фізичні особи, чиї немайнові права були порушені внаслідок публічного розкриття інформації про можливі порушення у сфері фінансового моніторингу, отримають передбачене законом право на відповідь.

Водночас законопроєкт передбачає захист викривачів, які ненавмисно повідомили або публічно розкрили недостовірну інформацію про такі порушення. У цих випадках майнова та моральна шкода не підлягатиме відшкодуванню, хоча сама недостовірна інформація може підлягати спростуванню. Таким чином, зміни спрямовані на забезпечення балансу між захистом репутації громадян і компаній та правами осіб, які повідомляють про можливі фінансові правопорушення.

SEPA - це єдиний європейський простір безготівкових платежів у євро. Він дозволяє здійснювати перекази між країнами-учасницями за уніфікованими правилами, спрощуючи міжнародні розрахунки для громадян і бізнесу.

Для українців приєднання до SEPA має створити можливість переказувати євро між українськими та європейськими банками швидше й із меншими витратами. Особливо це стосується громадян, які працюють або проживають за кордоном, а також компаній, що здійснюють розрахунки з європейськими партнерами.

Водночас сьогоднішні голосування не означають, що Україна вже стала учасницею SEPA або що банківські комісії негайно знизяться. Для цього необхідно остаточно ухвалити законодавчі зміни, виконати відповідні критерії та пройти процедуру приєднання до системи.

Як випливає з тексту законопроєкту №14327-д, основна частина його положень у разі остаточного ухвалення набере чинності через шість місяців після офіційного опублікування закону. Для окремих норм передбачені інші строки, зокрема пов'язані із запуском нових державних реєстрів.

Раніше "Курс України" повідомляв, що затримка з ухваленням законодавства могла поставити під загрозу приєднання України до SEPA за чинними правилами. Причиною були суперечки щодо доступу правоохоронних органів до банківської інформації.

Нові вимоги ЄС у сфері протидії відмиванню коштів почнуть застосовуватися з липня 2027 року. Тому подальше проходження законопроєктів у парламенті має значення для строків підготовки української заявки на приєднання до SEPA.

За матеріалами: Верховна Рада України, законопроєкт №14327-д, законопроєкт №15503