orest777

Та Боже збав, де я Вас і в чому звинувачую? Ви маєте свою точку зору і аргументовано її відстоюєте. Але і я маю повне право на свою точку зору і тому прокоментую і ці Ваші аргументи. Переважна більшість теперішніх ЗВР - це кошти МВФ, які призначені виключно для збільшення ЗВР і оплати боргу тому ж МВФ, і це все, інших боргів ними повертати не можна, на потреби бюджету їх витрачати не можна. Є ще трохи коштів ЄС з близькими обмеженнями. Тоді як більшість вільних коштів від Японії, гарантій США і тд ми вже потратили. Більшість виплат по боргах з 2019 року не можуть бути погашені коштами МВФ. Тому ЗВР треба поповнювати з ринку, ну чи виходити на зовнішні займи (що і хоче зробити найближчим часом КМ). Ось чому теперішні ЗВР специфічні. Ось чому я звертаю увагу на виплати наступних років. Тепер ще одне, безперечно ситуація в країні покращується з кожним роком і ми зараз маємо умови незрівнянно кращі ніж в 2014 при закритті рос ринку, перекритті транзиту, гострій відкритій агресії, малому експорті в цивілізований світ і тд. Та, не зважаючи на це, грн девальвує: мінімум минулого року був вищим ніж позаминулого, цього року ми на копійок 70 вище минулорічного мінімуму. Те саме з піками. І наступного року буде так само, або й гірше. Слова про те, що наші ЗВР покривають якісь там місяці імпорту - вербальні інтервенції. Ми не можемо використати їх для оплати навіть газу з ЄС. На поведінку міжнародних інвесторів ці ЗВР не впливають, тим більше. Інвестиції залежать від реформ і гарантій неможливості загострення агресії. Я не кричу, що все пропало. В існуючій ситуації я навіть надто спокійний, виважений і оптимістичний. Хоч по справжньому можна буде говорити про вагомі зміни тільки тоді, коли ми хоть забезпечимо заміщення не критичного імпорту (одяг, господарські товари, низькотехнологічне обладнання, добрива, 92 бензин і тд).

Очевидно, що в наших реаліях прогнозувати курс на такий тривалий період - заняття надто невдячне, адже він залежить від багатьох важливих внутрішніх і зовнішніх економічних і політичних чинників і вага кожного в певний момент є різною. Тому, негативний розвиток подій рухати не буду. Якщо орієнтуватися на те, що існуючий стан справ збережеться, то літом наступного року курс бачиться, швидше всього, в діапазоні між 26,2 і 26,7. У випадку, якщо всі зусилля Вашингтону будуть не марні, особливо в світлі візитів голови Пентагону та міністра енергетики США і ми будемо мати гарантії деескалації, скоро почуємо про термінові інвестиції в будівництво терміналу по прийомці зрідженого газу зі США, наступного року буде запущений ринок землі і в неї підуть закордонні інвестиції і тд, то тоді чекаю в районі 25 (чому пояснював зовсім недавно).

Ок, крім газу ми ще маємо цього року потребу в імпортному вугіллі в межах 1 млрд дол. На даний момент це вугілля з ПАР і США тільки починає надходити. Щодо зовнішніх виплат - з ЗВР цього року можна буде взяти тільки суму для виплати МВФ, а це трохи більше 600 млн. А на фоні виплат по зовнішніх боргах (включаючи гарантовані - держбанки, Укрзалізниця і тд) в наступні роки теперішні ЗВР - капля в морі. Крім того, вже писав, там тільки біля 5 млрд, якими ми можемо вільно розпоряджатися (і структура цих 5 млрд викликає питання), а решта - це жорстко обмежені цільові позики, які лежать на рахунках за океаном і доступу до них немає. Тому, про який взагалі currency board можна говорити? Або тоді виходьте з огляду на вільні - 5 млрд. Ну це ж все уже не раз обговорювалося. Ось трохи доступної інфи по виплатах http://finbalance.com.ua/news/Valyutni-borhi-do-kintsya-2017-roku-uryad-ma-viplatiti-22-mlrd-u-2018-rotsi--4-mlrd Тому, НБУ ще викупляти і викупляти в ЗВР, а це також тиск на ринок. Я все вже більш ніж детально раніше описав.

Дуже імовірно, що ще треба буде закачати біля 4 млрд куб http://elvisti.com/node/208801 Крім того, закачали - не означає оплатили, відтермінування і дасть про себе знати. Зерно відвантажують, але, знову ж, відвантажили - не означає що завели валюту. Відтермінування може складати до 150 днів. Ну і зменшується відвантаження металургами, а скоро і суттєво (я все детально пояснював, коли описував сезонність) . А вони показували на початку року кількісні рекорди, а потім дуже сприяла ціна. Ну і повернення зовнішніх боргів (імпорт капіталу своєрідний) - з вересня до кінця року під 1,5 млрд виплати МВФ і купон по реструктуризованих боргах і біля 700 млн валютних ОВДП. В продовження вчорашньої думки: Сьогодні на готівці 1000 дол США можна придбати за 25 550 грн. Через 4 місяці на грн депозиті під 14% річних сума складе десь 26 510 грн (профіт 960 грн). Через тих же 4 місяці на готівковому, підозрюю, можна буде отримати десь 28 000 грн (+2 450 грн). Отже, на операції з сумою еквіваленту всього 5 тис дол США можна кардинально поправити ситуацію з оплатою "зимової" комуналки.

Вітаю шановний. Треба розуміти різницю між тими, хто говорить і тими хто знає про що і що говорить. Нажаль, у нас в країні багато хто говорить, навіть дуже гарно і емоційно, але абсолютно не орієнтується в тому, про що. Очевидно, що жителі країни чи обєднання, в якому валютою є не просто ВКВ №2 в світі, а одна з двох надвалют світу, можуть не хвилюватися про курс. Але зараз жителі європериферії задумаються, адже таке дороге євро вбиває їх економіки (не раз уже пояснював). У нас же нацвалюта навіть не виконує всіх основних функцій грошової одиниці, тому ми мусимо розуміти і розбиратися в рази краще за європейців. І якщо хочемо зберегти чи примножити зароблене - то мусимо конвертуватися, стрибати з валюти у валюту, кататися на сезонних валютних гірках. А основний дохід і його джерело - це питання зовсім сорок восьме і давайте не будемо фантазувати, хто де тупить, чим де і як займається і утримаємося від конкретних адресних порад. Я до передбачення курсу євро підходжу трохи з іншої точки зору і, думаю, з євро буде все трошки по іншому. Пояснював в спец темі по євро. Час нас розсудить. Щодо грн, я сам підкреслював, що здорожчання євро вагомо впливало на зміцнення нашої грн. Але, час цього фактору вичерпався, ми входимо в період значного переважання доларового імпорту над експортом, який навіть не на 50% з євро. Навіть, якщо євро ще буде місяць-два рости, на грн це вже впливати не буде

Згідний, але погодьтесь і Ви, Маестро, що жоден з народжених а не навернутих держмонстрів навіть близько не підійшов до заданих творцем цілей. Ексім, в період гострої нехватки ресурсів, обріс масою депозитів фізиків і змушений серйозно розпорошуватися. А Ощад взагалі, на мою думку, в тяжкій кризі і в передінфарктно-інсультному стані. Адже забабахати таку махіну на тисячі відділень для видачі пенсій, оплати комуналки і для обслуговування депозитів частини населення, яке ще живим Хрущова памятають - це занадто. Тим більше, інші учасники ринку своїм інноваційним і клієнтоорієнтованим підходом серйозно відкусують значний кусок у Ощаду... Ну а імовірність продати комусь серйозному Укргаз - приблизно та ж, що продати Теслі ЗАЗ.

Якщо питання до мене, то я не закликаю нікого нічого ніде тримати. Більше того, не раз наголошував, що якщо тримати на короткострокових депозитах, то це не вигідно бо інфляція вище відсотків, якщо тримати на річних з закінченням в грудні-січні, то не вигідно, бо для фіксації успішного результату дуже значна девальвація і надто високий курс ВКВ в ці місяці. А якщо тримати на річних з закінченням в червні-серпні, коли сезонно вже кілька років курс найнижчий (і це виглядає найлогічніше) - наступного року є певні курсові ризики, ну і до вибору банку треба підходити обережно. Крім того, все залежить від сум, які треба розмістити і від достатньої кількості вільного часу і міцності нервів (на випадок настання фонду). Щодо фінмоніторингу, ваші кошти під пильним наглядом в любому банку. Адже там є чіткі правила і процедури, однакові для всіх. Інше питання чи банк легко і в повному обсязі ділиться такою інформацією. Ось що писав про нашу БС і Приват зокрема в серпні 2016 року в трохи іншому місці: Як на мене, якщо ми порівнюємо два державні банки: Ощад і Ексім на валізу без ручки швидше схожий саме Ощад. Ексім має більш живучішу структуру, через нього проходить значна кількість ВКВ. Очевидно, значні проблеми мають обидві фін установи, але ще більші проблеми має держава, двох вона явно не витягне. Тому, рано чи пізно гостро стане необхідність один банк скинути. Залишитися державним, з моєї точки зору, більше шансів має Ексім. Але Ощад сам по собі мало привабливий. Варіант обєднання його з кимось і тоді швиденько скинути якомусь міжнародному монстру виглядає дуже реальним.Кандидат на злиття, з точки зору теперішнього керівництва держави, більш ніж очевидний. Ексгубернатор зараз надто сильний і непередбачуваний - становить найбільшу реальну загрозу. Стримуючими факторами є: невизначеність та значне загострення на фронті, в такому разі ніхто ніяких коштів ні в що в Україні вкладати не буде, крім того, Коломойський має реальний вплив на суттєву частину боєздатних підрозділів; політична ситуація в країні, адже настирливі спроби певних сил організувати "передчасні дочасні" вибори в країні не дозволяють теперішній владі наживати собі нових ворогів чи будити приспані конфлікти.Тому, до закінчення виборів в США, ніяких гучних потрясінь в банківському секторі не чекаю, з ініціативи влади точно. До цього ж часу не чекаю якихось серйозних інвестицій (приватизацій реальними європейськими чи штатівськими інвесторами).Але, влада може діяти у відповідь. А Коломойський зараз перебуває в активному пошуку партнерів (і значне зближення з Аваковим а зараз це №1 НФ і єдиний потужний опонент Гройсмана в КМ; і переговори з Луценком тим що генпрокурор і тд).Крім того, є ще один нюанс: Приватбанк і тіньова економіка. Є великі потужні підприємства, які працюють по чорних схемах, вони всі належать людям з влади, а є середні і малі, які певним чином діляться, але таки не належать і не контролюються владою. І їх доля росте, за моїми підрахунками тільки в харчовій галузі і в регіональному рітейлі тінь виросла, в порівнянні з минулим роком на 15-30%. А це ті підприємства і бізнеси, які належать середньому класу, який найбільше незадоволений теперішнім станом справ (бідні мають субсидії, олігархи мають ріст тарифів і результати субсидій, а середній клас тягне на плечах всі «реформи», європейські тарифи, нове оподаткування і тд). Отже, вони не лояльні і їх треба контролювати, але цивілізовано, без репресій, «по європейськи», бо йдуть вибори і вони можуть фінансувати не ті сили, та й свої витрати на вибори влада не проти мінімізувати і зробити це за чужий рахунок. А зробити це простіше всього через Приватбанк, адже там всі такі мають рахунки і карточки, адже він інноваційний, зручний, оперативний, ефективний і тд… Тобто, не останньою причиною долі Привату було те, що це була кровоносна система тіньової економіки і жодні дані ніхто нікому не давав. Коломойський міг собі це дозволити. Зараз, більш ніж впевнений, не залишилося жодного банку (ну хіба великі росдочки, але їх майбутнє дуже сумнівне) в якому гроші пересічного громадянина в таємниці, тиші і спокої.

Вітаю, шановний. Я розумію, що дуже зручно вирвати з контексту зручний епізод і щось заперечувати, але так діалог не ведуть. Я чітко вказав, що нам МВФ і не дуже потрібний якщо…, але - це якщо поки нездійсненне. Ми уже мали курс майже 40 при неліквідних ЗВР в 5 млрд і тільки відновлення співпраці з МВФ і термінові вливання допомогли стабілізуватися, залатати диру бюджету, втриматися на плаву, не скотитися в гіпер і руїну. Якщо ви хотіли змістовно мені заперечити, то мали б навести взірці доведеного руйнівного впливу фонду а не заставляти щось доводити мене. Але так і бути, в перше і в останнє я зроблю роботу свого опонента за нього. Якщо індивід хоче придбати новий телевізор, скажімо, то зручний кредит допоможе йому це зробити швидко, але якщо немає прибутку, звідки можна цей кредит гасити, то за якийсь час буде біда, але не з вини того хто дав кредит, а з вини того, хто його взяв, не маючи бажання і можливості повернути. МВФ у свій час допоміг Чилі в 70-х, Ірландії і Португалії, Бразилія в свій час достроково погасила кредит і перейшла в статус донора фонду, Індонезія і Таіланд достроково віддали кредит і з допомогою фонду здолали наслідки кризи 1998 року, та ж Південна Корея була «клієнтом» МВФ. Крім того, треба розуміти, що 95% успіху чи невдачі при співпраці з МВФ лежить не на фонді, а на керівництві і населенні країни. Як і в нашому випадку, на даному етапі, всяким греціям-венесуелам і іншим буркінафасо необхідно звинувачувати не фонд в бідах, а своїх ненажерливих клептократів і мовчазну згоду і спонукання байдужого «електорату». А гроби, як правильно вчора сказав герой Зеленського, без кишень. Я стараюся не давати однозначного висновку, даю хоч два варіанти розвитку подій чи максимально повну картину бачення факту-ситуації. Тому, надіюся на вагомі аргументи опонентів і змістовну критику, а не банальний перехід на особистості і безпідставні звинувачення в наївності чи ще щось того ж штибу.

1. Поки що в банках я нічого не тримаю. Іноземні доньки - відсотки смішні, наші приватні - ситуацію пояснив, держбанки можна розгдлядати, але не виключаю варіанту введення (повернення) серйозних валютних і банківських обмежень щодо зняття депозитів наступного року в світлі виплат по зовнішній заборгованості. Де тримати - справа особиста. Можу порадити зараз хіба що банк Львів, абсолютно не реклама, просто туди прийшли нові власники - люди, які поставили на ноги ПроКредитБанк і потужна команда професіоналів, які колись в ПКБ працювали. 2. По росдочках, та які скритні причини? Ну як ще говорити, щоб коректно пояснити, що є певне обмежене коло людей в країні, які хочуть ВИКЛЮЧНО ВИГІДНО придбати ці росдочки, а теперішні власники їх так вигідно продавати не хочуть (в них і в себе проблем хватає, і вони не готові звідси в 0 вийти). Сили переговорників рівні і якщо вони задіють всі ресурси - від банків і каменю не залишиться. Хіба не зрозуміло під кого закон про зняття валютних депозитів всіх і зразу? В росдочках багато "поважних любих друзів" понад фонд застряли. А з вересня може знову початися боротьба з "російським бізнесом". 3. В Таріко далеко не все в ажурі, але Форвард тут пробує розвиватися, от зараз перейдуть на новий графік роботи (аж до вечора і в суботу), але він малий і нікого не цікавить, тому поки бігали поміж капель. Але вони включили надпотужний порохотяг ресурсів а ресурси обмежені, отже, від когось відкушують (невже пумбам і кредит-дніпрам-авангардам всяким це подобається?), крім того, ще раз повторюю, можуть стати аргументом в суперечці за більші представники росбанкінгу тут (їх можуть хлопнути, щоб показати, що і з іншими так може статися, та й вбють двох зайців так) Десь так.

Подивився вчора «Слуга народу 2», адже перша частина стала знаковою подією і навіть вивела Зеленського в розряд провідних не системних політиків і … стало сумно. Побачив ганебний хляп на вентилятор від Коломойського. Підозрюю, цей фільм стане каталізатором нової хвилі обговорення доцільності співпраці з МВФ і це дуже вчасно, адже після канікул ВР має розглянути більшість законів, необхідних для затвердження чергового перегляду програми співпраці. Правда, в світлі протистояння Гройсмана-Порошенка, така ревізія вигідна і прем’єру, але на КМ, зокрема на міністра фінансів уже серйозно наїхали за затримку у виконанні витратної частини бюджету (недавно Нірвана піднімав це питання і я трошки коментував). Знову ж, питання МВФ зможе відвернути увагу електорату від «великої приватизації» і шукання справжніх причин різкого похолодання відносин президента з черговим прем’єром. Крім того, правильне використання цього інструменту зможе допомогти президенту в розгоні уже не слухняної ВР (якщо за канікули нічого не поміняється). І тут ексгубернатор може зіграти проти себе (хіба ми ще чогось не знаємо)… Чекати не довго. Але, я таки би повернувся до реальної ситуації з МВФ. Отже, по МВФ питання складне, можна наводити десятки аргументів за і проти і всі вони будуть вагомі і коректні. Щодо нас, МВФ нам не потрібен якщо: 1 Вивести всю економіку з тіні 2 Встановити ефективні і справедливі податки і платити їх ВСІМ 3 Побороти всі монополії (включаючи банківську і енергетику), чи хоча б зрівняти їх в правах, можливостях і обовязках з рештою бізнесу. 4 з третього - дати можливість працювати бізнесу в умовах чесної конкуренції (так розвинеться сильний і дієздатний малий та середній бізнес) 5 Мінімізувати офшорну складову і збільшити валютні надходження від експорту 6 Навести порядок на кордонах-митницях і мінімізувати контрабанду 7 Реформувати освіту і перестати випускати тисячі юристів-менеджерів-банкірів-спеціалістівміжнародників а інженерів, агрономів, хіміків, конструкторів (якщо буде розвиватися нормальна економіка і припиниться контрабанда то кількість купи-продай фірм зменшиться і на інженерів-конструкторів буде попит) 8 Припинити розпил бюджету 9 Відмінити "безкоштовну" медицину і вивести всі "подяки" в білу касу медзакладу, звідки гроші підуть на зп і розвиток Я розумію, що з нашими технологіями і рівнем виробництва нам не світить експорт в серйозні країни, але ми маємо ємний внутрішній ринок. Ми можемо спокійно не ходити в турецько-китайських трусах-футболках, італійському-угорському-польському взутті, турецьких шубах і шкірянках і тд. Крім того, достатня кількість продукції таки може експортуватися. І що??? Виходить фантастика, адже жоден пункт зараз є нездійсненний, тим більше все зразу і швидко. А все тому, що система вибудувана під інші цілі. Звичайно, сотні тисяч шестірок перебудуються, але є кілька тисяч чоловік, які на це не погодяться. Тому, зараз є зовнішній тиск, щоб хоть щось з цього зробити і зробити це в розумні терміни. Як запобіжник, стараються створити наглядово-каральні органи, які будуть слідкувати і підтримувати життєдіяльність нової системи. І в цей час вакууму нам потрібна зовнішня допомога і фінансова, також. Чим швидше пройдуть ці зміни, тим менших втрат ми понесемо. Та зараз ми маємо тихий спротив системи, вимоги міжнародних організацій саботуються, або, коли зовісм біда щось робиться, створюються якісь покручі (НАБУ, антикорупційна прокуратура), щось імітується і симулюється (на жаль більшість). Багато конюнктурних, внутрішньо-системних, клептократичних імітацій-симуляцій (як от програма субсидіювання) рішень протискається в тривалих переговорах взамін на щось інше (підняття ціни на газ). Нам все подається як вимоги МВФ, хоч дуже часто це так не є, не треба все списувати на МВФ. Біда, власне, у вільній «інтертрепації» наших казнокрадів. Вимоги: Скоротити дефіцит бюджету. Рекомендують провести реформи і створити привабливий інвест клімат, вивести економіку з тіні і заставити працювати «матраси», зменшити витрати бюджету через скорочення кількості чиновників і реформування та оптимізацію їх роботи, вернути вкрадені гроші, навести порядок на митницях (контрабанда і пільгове ціноутворення експорту). А збільшення податків, вижимання останніх соків з живого бізнесу і тд – це уже бачення НАШИХ. Це недоолімп вирішив менше годувати і більше доїти. Чому у нас до цього часу «безкоштовна медицина»? Тому що це корупція і величезний потік не облікованого налу! Тому, ніколи не можна вірити тому, що любі непопулярні рішення і зміни - вимоги МВФ. Дуже часто - це покручі, народжені в тяжких переговорах між міжнародними організаціями і нашим недоолімпом. Про шкідливість допомоги і порад МВФ нам розказували прокремлівські клоуни, оскільки реальні зміни в країні поставлять хрест на їх сподіваннях. Зараз уже про шкоду МВФ починають говорити люди самого-самого, адже для всіх за кордоном уже не секрет, чому за три роки!!!!!!!!!! нічого не вдалося. Раджу таки почитати стенограму круглого столу: 16 февраля в Институте Горшенина состоялся круглый стол «На какие уступки пойдет Украина ради нового транша МВФ?» Предлагаем вашему вниманию стенограмму выступлений участников мероприятия. https://lb.ua/economics/2017/03/08/3605 ... _radi.html , там є багато відповідей на запитання. Не факт, що зараз нам хтось позичить навіть під 10+%, адже чим ми будемо віддавати (нагадую, КМ на днях хоче розмістити єврооблігації на 2 млрд)??? І МВФ зараз не хоче позичати, вони також розуміють, що віддавти ми не маємо чим. Тепер, щодо землі: раніше це питання гостро не стояло, інвестори були готові поки обмежитися ОПЗ і іншими перспективними підприємствами, але нічого з того не вийшло. Тому питання землі стало так гостро, адже тільки максимально ефективною роботою сільського господарства зараз можна швидко забезпечити економіці достатній ріст і створити умови наповнення бюджету. Думка про те, що МВФ зараз обмежений в ресурсах виглядає правдивою, а крім нас у нього грецій вистачає. П.С. На жаль, абсолютно очевидно, що більшість вимог-реформ МВФ зараз значно більше потрібні нам, а не МВФ. При збереженні теперішньої монопольно-клептократичної ситсеми, наші керманичі розкрадуть любі позики, тим більше не контрольовані... Звідси, про МВФ ми ще багато чого поганого почуємо, для кращого розуміння ситуації краще все читати в оригіналі від першоджерела, без ретрансляцій експердів.

Зараз все частіше на різних рівнях і різними методами до вух громадян доноситься думка про курс нижче 25 грн за дол США. Перше, що приходить в голову – держава продовжує тиснути на мало економічно грамотне населення з метою ще більшого витрушування валютних заначок. Але не можна так погано думати про державу і незалежний НБУ. Спробуємо реально розібратися, що може спричинити таку корекцію курсу і таке суттєве зменшення купівельної спроможності в нашій країні світової валюти №1. Розглянемо фундаментальні економічні чинники. 1 бюджет, уже розглядали і аналізували. Без фундаментальної зміни методів роботи митниці бюджет може бути виконаний тільки при значному рості курсу протягом останніх 4 місяців року. 2 ЗВР, також розбирали. Теперішній рівень ЗВР, особливо «вільної» частини (включаючи питання структури і ліквідності цієї частини) абсолютно не дозволяє говорити про значне зміцнення грн.. Більше того, навіть успіхи КМ у зовнішніх валютних займах (що сумнівно в умовах паузи в роботі з МВФ) не обіцяє нічого доброго, з огляду на значні виплати по зовнішніх валютних боргах в наступні роки. 3 торговий (платіжний) баланс. Цей фундаментальний показник стабільно відємний пртягом останніх років (не рахуючи певних періодів деякого сезонного покращення, яке все одно нівелюється результатами року). Значне зміцнення грн. буде додатковим чинником зменшення експорту, що дуже швидко обвалить курс. Навіть цьогорічний експеримент по розгону значної інфляції не зміг суттєво вплинути на імпорт, адже більшість імпортних товарів-продуктів-послуг внутрішнє виробництво-видобуток замінити не може. Значно наростити експорт, не зважаючи на інші чинники, ми не можемо через насиченість більшості сусідніх ринків, відсталість технологій, а ефективна логістика в більшість регіонів Азії-Африки, де наша продукція-сировина може користуватися певним попитом, обмежена сусідньою країною агресором. 4 при реальному впровадженні реформ, припиненні війни, поверненні окупованих територій, приході значної кількості міжнародних валютних позик та інвестицій у відновлення і ринок землі також не чекаю суттєвого зміцнення грн., адже у нас в країні є достатня кількість впливових людей, які мають значні заощадження у валюті (скажемо так). Їм абсолютно не підходить перспектива втрати купівельної спроможності їх мільярдів. Отже, скоріше бачиться, стабілізація курсу на певному рівні (з уже досягнутих, але наврядче нижче 25, адже і рахувати дуже зручно) і збільшення грн. зп-надходжень-прибутків у випадку суттєвого покращення в близькій перспективі.

До чого тут ЗМІ? Свіжі значні гривневі вливання в певні підприємства дозволяють одним з них прикупити оперативно валюту, а іншим - не продавати валюту щоб отримати грн для забезпечення життєдіяльності. Що і піднімає ціну на МБ. Твін, міжбанк зараз не саме головне. Вчора готівка виросла на 5-8 коп, сьогодні до обіду маємо ще +5 коп. Поки не аби що, але тенденція насторожуюча. Після довгих вихідних буде багато грн (включаючи шкільної), яка захоче конвертуватися. Крім того, депутати починають масово повертатися з "закордонних виборчих округів", а в їх відсутність тут же ж все крутилося, щось та й в калитку (гаманець) капало, а вони точно знають 25,5(6) це уже достатньо чи ще ні. Якщо вони таки вийдуть на ринок з 28-го серпня?

Відшкодування ПДВ і довгі вихідні стали причиною активності і росту на МБ сьогодні http://ubr.ua/finances/exchange-market/posle-hrivnevykh-vlivanij-kurs-dollara-aktivno-raskachivajut-nakanune-prazdnika-3851721 Якось шановний Нірвана згадував значні залишки грн на єдиному казначейському рахунку. Ось дані по росту податкованої заборгованості. http://www.epravda.com.ua/publications/2017/08/22/627873/ Цифри дивним чином схожі. Я не думаю, що є багато людей, які не розуміють, що при значно дефіцитному бюджеті створити значний ситуативний надлишок грн можна тільки навмисно. Особливо, якщо це триває кілька років під ряд. Крім того, такий залишок в казначействі зумовлений і успішною конфіскацією невідомочого у злочинних попередників, а перед канікулами ВР прийняла рішення, що куди спрямувати. Можуть вже тратити.

Ок, перейдемо від вчорашніх вечірніх фантазій до більш очевидної реальності. 1.Будь-який ріст експорту нічого не означає і не дає, якщо експорт менший за імпорт. На цьому фоні можуть бути тільки ситуативні перекоси курсу через більший чи менший попит на валюту на ринках (що ми зараз і спостерігаємо - попит жорстко збалансований відтермінуванням покупок значних сум валюти). Знову ж, треба пам’ятати, що експортна виручка не заходить в країну на наступний день (я пояснював, коли аналізував сезонність). Зараз заходить валюта за експортоване 60-90-120-150 днів тому. 2. Дуже важко щось говорити і прогнозувати в країні, де тіньова економіка практично дорівнює офіційній, де тіньовий валютний ринок такий же як і офіційний, коли ці економіки і ринки пов'язані і спостерігається ефект перетікання. Я вже не один раз наголошував, що у звязку з певним перекриттям контрабанди в Крим і через лінію розмежування з ОРДЛО сильно виріс офіційний експорт в рефію і країни, з яких потім відбувається відсилка туда ж. Є інформація, що перекриті канали успішно реанімуються. З усіма наслідками... 3. Не раз піднімв тему репатріації дивідендів "нерезидентами", які мають прямий стосунок з нашими олігархами. Зовсім недавно писав: «Зміцнення гривні зараз в інтересах репатріантів дивідендів а також імпортерів енергоносіїв (нафтопродукти, вугілля). Зрештою, дуже часто це одні і ті самі люди. Крім того, вони часто купують для репатріації свою ж валюту чи валюту своїх колег, сусідів по списку сотні найбагатших людей країни. Тому заціквлені в міцній національній валюті. А хороший настрій і прихильність цих людей - інтерес, який губиться десь в середмісті (центрі) Києва, ось чому НБУ не проти.» В світлі цього, давайте відрахуємо 150 днів крайнього терміну заведення в країну експортних коштів. Що маємо? БЕРЕЗЕНЬ (ЛЮТИЙ-КВІТЕНЬ)!!! Саме ті місяці, коли ми спостерігали підозрілу експортну активність металургів і с/г. Ось і весь фокус. А саме цікаве почнеться, коли репатріюють останній долар... А виглядає на те, що скоро «потрібні люди» репатріацію закінчать. Судячи з загальнодоступної інформації, Ахметов на фінішній прямій, отже і інші поруч, адже, з вересня починається період, в який тримати 25,5 ой як важко. Про послаблення натиску репатріантів говорить і значна активізація з покупками НБУ, адже минулого місяця і на початку серпня вони майже не викупляли. А в НБУ, на відміну від інших операторів валютного ринку, дефіциту грн. немає. Ну і слідкуємо за готівкою (яка зараз - не останнє джерело валюти на МБ), як тільки покупка тут обжене МБ – все і почнеться (пояснював кілька днів тому).

А давайте пофантазуємо. Приватизація обленерго йде повним ходом і має шанси завершитися успішно. Є ось така новина: Група зарубіжних компаній підписала з Фондом держмайна України так звані договори про нерозголошення (non-disclosure agreement,NDA) на ознайомлення з енергокомпаніями з контрольною часткою держави в капіталі. Загалом йдеться про 15 претендентів. Серед них – Tata Power Company (Індія), iCor (Литва), Polenegria SA (Польща), MVM Zrt. (Угорщина), Limak Holding Ink. (Туреччина), Enel S.p.A. (Італія), India Power Corporation Ltd. (Індія), Kulczyk Holding S.A. (Польща). Їх інтерес стосується купівлі акцій “Миколаївобленерго” (70%), “Харківобленерго” (65%), “Хмельницькобленерго” (70%), “Черкасиобленерго” (71%), “Тернопільобленерго” (51%) і “Запоріжжяобленерго” (60 %). В даний час перші чотири з цих “облів” перебувають під негласним управлінням команди Петра Порошенка. Двома останніми, як і раніше, управляє менеджмент Григорія і Ігоря Суркісів. Та крім озвучених іноземних компаній є і інші іноземні компанії, нитки від яких ідуть до теперішніх не офіційних власників. Свою частину успішно оформляє Ахметов, також через іноземні прокладки. Якщо все пройде успішно і Захід промовчить – там ще ого-го скільки приватизувати. І ОПЗ і одеський нафтопереробний приготували і укрспирт і тд. Захід може проковтнути, оскільки реально ні в що крім землі інвестувати не збирається з багатьох причин: відсталі технології підприємств, відсутність гарантії приватної власності, верховенства закону, малоперспективний внутрішній ринок через низьку купівельну спроможність і скорочення населення (особливо працездатного), критична зношеність комунікацій, перенасиченість сусідніх європейських ринків і тд. Крім того, з огляду на зовнішні процеси, які зараз ідуть (включаючи імовірне серйозне скорочення доларової ліквідності і ріст ціни валюти №1, про що достатньо вже написав) стає небезпечно інвестувати в БРІКСи, не те що нашу економіку. Ця «велика приватизація» розрахована на суму не менше 70 млрд грн. (під 3 млрд уо). Цієї суми абсолютно достатньо, щоб до кінця року не напрягати МБ і поповнити ще й трошки ЗВР. Інвестувати наші олігархи такі суми можуть, адже це легалізація нажитого сумнівним шляхом при «папередниках». А щоб пересічний мовчав і нічого не підозрював – йому надміцну грн. і відсотки по депозитах чуть підняти. І громадяни під таким соусом і тестуванні 25,39 ще ой як понесуть (1-2 млрд ще оформлять). А потім щось придумають, як відмазатися… Більше того, якщо прикрутити щорічний розпил бюджету в кінці року, не випускати таку кількість грн. на готівковий валютний ринок і не платити пенсії і зп бюджетникам в грудні аж до лютого… А може уже іноземці наступного року в землю інвестують і суміжні-допоміжні галузі і напрямки економіки, якщо Вашингтон розрулить достатньо ситуацію з агресією. Зрозуміло, що це фантазія, але може бути і не такою фантастичною. Я б не відкидав категорично імовірність такого варіанту, хоч і сам мало в нього вірю.

Після падіння Діамантбанку, який вже до того давно мав бути виведений з ринку, але тримався з багатьом відомих причин, вирішив глянути на інші приватні банки в Україні. Адже Діамант дивним чином рушив в подорож Стіксом саме тоді, коли в його міноритарного власника Мартиненка виникли проблеми з антикорупційними органами. А проблеми у Мартиненка виникли в розпал процесу переговорів «господарів життя» і «акціонерів України» за посади голів НБУ, ДФС, ФДМ і майбутніх перестановок в КМ (а може мова таки і про крісло прем’єра, а тоді, напевно, і голови ВР та генпгокугога) та за склад і голову ЦВК. Я абсолютно переконаний, що в цих переговорах є і третя сторона із-за океану, до думки якої прислухаються наші САП і НАБУ. В кожної з сторін свої аргументи, впевнений, Діамант також аргумент. Особливо важливо подумати про ці банки зараз, за кілька днів до старту роботи ВР, яка перед канікулами практично вийшла з-під впливу людей президента і тяжіла до групи Гройсмана. Переговори загострюються. Отже, кому належать інші банки в Україні і доля яких під питанням, з огляду на власників. Адже НБУ поки ручне і може таким ще довго залишатися (адже існує імовірність, що мадам може передумати йти, і в.о. є дуже слухняний і виконавчий слухняний, і прихід на посаду Тигіпка, який зараз дуже зблизився з президентом, не виключається). Тут є весь перелік http://biz.censor.net.ua/resonance/3000 ... ansk_banki включаючи і ті, які вже «спочили», земля їм пухом. Всі розглядати не буду, зупинюся на тих, які можуть з тих чи інших причин «попасти під роздачу» найближчим часом. Банки з І групи ПУМБ татарина, входить в 10-ку найбільших, під 2 млн вкладників, ситуація з кредитами нічим не краща ніж в Приваті. Чудова мішень при потребі дискредитувати Ахметова. Або, якщо стане завдання добити БС країни з інших міркувань. Південний Юрія Родіна і Марка Беккера. Усе б нічого, якби не Коломойський, який перекинув туди велику кількість компаній і грошових потоків. Банк Восток Костельмана і Мороховського. Відверта політика тут ні при чому, але довкола Фоззі давно відбуваються темні рейдерські історії. Банки з ІІ групи А-Банк Суркісів ситуація схожа з тою, що в Південному Юнекс банк Вадима Новинського, думаю, розжовувати не треба. Всі ці банки мають приблизно рівні шанси найближчим часом опинитися в човні Харона. Є ще група банків, яким зараз абсолютно нічого не загрожує, але через кілька днів все може різко змінитися. Це, перш за все, банк Авангард, у світлі питань місця праці Гонтарєвої, ну і відношення до банку має міністр Демчишин, Таском банк згадуваного уже Тігіпка, Міжнародний інвестиційний банк, прости мене Господи, пана…Кононенка, скажемо так, ну і Мегабанк пана Суботіна (якби не частка не то ЄБРР не то німецького уряду, сміливо відніс би до І групи). Є ще такий собі банк Дніпро, але провідні астрологи вважають, і я з ними погоджуюся, що "доки Рошен в сліпому трасті" ні Пінчуку ні його бізнесімперії в Україні нічого не загрожує (хоча, останнім часом Ахметов робить успішні зусилля для зміни своєї і Пінчука позиції «при дворі»). Наголошу ще раз, мова не йде про банки, які не зможуть докапіталізуватися у встановлений НБУ термін в 2017 році. Їх також буде… Ну і не торкаюся росдочок, адже питання стоїть виключно про зміну власників, знищувати їх поки не збираються, хоч турбулентність може бути. Сумнівні перспективи в цій компанії тільки у Форварда.

В тему по євро я написав пару думок про майбутнє головної світової валютної пари, а, саме головне, про наслідки значного скорочення доларової ліквідності у світі для сировинних економік і самих сировин. Ось ще кілька думок про ціни на ферум в найближчій перспективі. В этом году рост мировых цен на металлопродукцию позволил металлургическим предприятиям страны значительно нарастить валютную выручку при физическом сокращении экспорта. Благоприятная ситуация для украинской стали может сохраниться до конца 2017, однако после этого рынок черных металлов, вероятнее всего, ожидает охлаждение Источник: https://delo.ua/business/cenovoe-ralli-daet-peredyshku-ukrainskoj-metallurgii-333618/ © delo.ua Крім того, ми тут кілька разів уже торкалися теми грн депозитів, їх доцільності і тд. Викладу в тему "Банки, в яких ми тримаємо гроші" кілька думок з приводу банків, які пропонують зараз прийнятні депозитні відсотки.

Ого, яка бурхлива реакція. А якщо серйозно, що в цьому емоційному, і тільки, дописі Дубинський сказав такого, про що б не знали давним давно шановні форум чани тут (крім своєї приналежності до однієї з сторін одного з олігархічних конфліктів)? Нічого над позитивного цього року не сталося, абсолютно вірно, але що сталося/станеться над негативного? Всі чекали …опу минулого року – витягнули банки докапіталізацією (особливо росдочки, які зараз в такій пікантній ситуації), цього року витягнули, серйозно витрусивши доларові заначки інфляцією (особливо на продукти і речі першої необхідності) і акцією «всі на грн. депозит –відсотки падають». Давайте подумаємо, що зараз може спричинити обвал курсу за 30. Адже до 30 - очікувано і нічого страшного (страшнішого ніж уже є) не відбудеться. Більше того, уже біля 28 доларова інфляція у нас в країні, переходить в + (правда ця інфляція спостерігається не по всіх товарах-продуктах). Цей обвал може організувати світова криза, серйозна політична криза у нас, загострення на фронті. Думаю, світової кризи до 2020 не побачимо. Євро на 1,04 ми вже пережили, переживемо і паритет, під повернення зовнішнього боргу ще потрусяться матраси (ну, в крайньому випадку, поламається сезонність наступного року. Знову ж, привіт грн депозитчикам, які влошилися протягом цього літа на рік) Політичної кризи тут не буде: з вересня буде куча кримінальних справ проти депутатів ВР, інших політиків, громадських діячів, губернаторів і тд; в Саакашвілі вірю все менше, особливо після їх обєднання з Волею ; кремль зараз не в тій ситуації, щоб змогти зараз організувати швидку і потужну акцію. Зрештою, любі народні виступи можна погасити активізацією боїв на фронті (а це організувати, "як два пальці об асфальт"). Якщо зміну верхівки таки затіє Вашингтон - це пройде досить швидко і ефективно (в лютому доповідь амеррозвідки про статки росверхушки, уявляєте як у наших очко жим-жим, адже там все так само, все поруч ). Загострення на фронті - все зрозуміло стане після навчань в Білорусії. Схильний думати, що нічого кардинального таки не станеться. Підсумую своє бачення закінчення цього року, очікую просідання під 25,5 до кінця серпня, на початку вересня активізуємося, почнемо рух на північ - можливе 26,5 (чи поруч). Потім до 29 (може й 30), про що детально писав. П.С. Маємо ще один негативний фактор на літо 2018 https://focus.ua/money/330041/ (зрештою, може вже і закрили поставками кукурудзи, які записуємо в "перемоги" експорту с/г). П.П.С. Усіх зі Спасом. Здоровя, сил, сміливості і рішучості.

Sauber Падіння обємів в листопаді минулого року, яке Ви зараз коментуєте, пов'язане з зміною методики підрахунку торгів на МБ від НБУ (внутрішньобанкові операції зараз взагалі не відображаються в денній статистиці). Спробуйте ще раз уважно прочитати мою попередню відповідь. Обєми на міжбанку зараз підтримують сам НБУ, "нерезиденти-репатріанти", імпортери енергоносіїв. На їх фоні решта імпортери - незначна кількість. А три основних покупці валюти існуючу пропозицію ледве мирно ділять і легко б "утилізували" і більшу кількість (деякі "нерезиденти" змушені обходитися не живою валютою а ОВДП номінованими у валюті).

Ще ніколи активний період діяльності бізнесу в Україні не вимірювався обємами торгів на МБ (тим більше період з кінця травня по кінець серпня ні про що не говорить). У нас в країні в тіні знаходиться ще одна така економіка як і офіційна (включаючи метал, алкоголь, будівництво, с/г і тд). ЧР=МБ, більше того, ринки пов'язані, з перетіканням обємів (напрямки залежать від сезонів). Що стосується МБ: є обовязкові для продажу обєми, є граничний термін, в який треба повернути експортну виручку в країну (зараз 150 днів). Ну і долар США (чи інша ВКВ) це не артемівське шампанське чи 100% пломбір, його (долар) куплять обов'язково, скільки б не запропонували.

Дуже не зле +. Сподвигло на коротку систематизацію сезонності валютного ринку і курсу. 1 треба пам’ятати, що в нас були періоди, коли цієї сезонності не було, а були одномоментні суттєві девальвації (до 2014 року). Не буду рухати політики і решти контексту тих періодів, гляну тільки на економіку і експорт. Крім с/г і металургії, які працюють зараз і дають левову частку експорту, працювала хімічна промисловість, машинобудування, яке виробляло купу всякого непотребу, який реалізувався в РФ і решта тайожний союз, працювали нафтопереробні заводи, які певним чином забезпечували внутрішній попит на 92 і дизель, в стабільній економіці при прогнозованих факторах було більше дрібного легпрому і тд. Експорт ішов в той таки тайожний союз і був значно більшим (навіть с/г продукції евенки-буряти-чукчі споживали більше ніж зараз ЄС і всякі азійські країни), крім того, експортних товарів було значно більше і вони покривали весь рік без значних сезонних провалів. 2 яскраво сезонність проявляється з 2014 року. При чому, сезонність 2014 року була більше пов’язана з нехваткою валюти і дирою бюджету а потім з надходженням валютних позик і зняттям проблеми. Отже, чисту сезонність можемо спостерігати два роки (зараз йде третій). Як на мене, часу замало, щоб виділяти аксіоми і тренди. Більше того, у нас немає чистих імпортерів чи експортерів (практично кожен експортер закупляє імпортне обладнання-технології, сировину, енергоносії і тд) і ми маємо ІТ, яке значно росте постійно і немає сезонності. Але можна спробувати. Для чистоти досліду відкинемо валютні виплати по боргах та інвестиції-позики, оскільки вони не носять сезонного характеру, або, дуже часто, перетворюються в 0 (відбувається банальне перепозичення) та не будемо брати до уваги легпром, проводи і сидіння для іномарок і тд, яке виробляється і експортується приблизно однаково протягом року. Отже, не менше 80% експорту зараз – метал та зерно+решта с/г продукції. Метал (через технології 20-го століття) низькоякісний, який використовується здебільшого в будівництві, яке триває з квітня по вересень. Через відсутність достатньої кількості обладнаних зерносховищ (адже навіть дуже багато площ кукурудзи збирають весною, оскільки кукурудза – культура, яка може перезимувати на стеблі в полі), більшість зерна іде з поля на експорт, тобто, липень-жовтень. Виробництво металу сировинно і енергоємне, тому гроші за його експорт вертаються швидко (думаю 30-60 днів), с/г виробникам не дуже тисне, тому вони можуть чекати і 90 (а зараз і 120-150) днів. У підсумку маємо: надходження від експорту металургії ідуть з травня по вересень-жовтень а від зерна – з жовтня по січень. Передачі валюти від заробітчан, адже це сума, яка в наших реаліях значно переважає всі іноземні інвестиції і позики від міжнародних валютних кредиторів. Так от, пік цих передач - весна літо, адже в цей період родичі, які залишилися в Україні купують нерухомість, роблять ремонти, проводять роботи в дрібних приватних с/г, купують акційні авто, їдуть на відпочинок в Туреччини і тд. Основні суми заробітчан заходять квітень-травень (зрештою, Великдень в районі квітня, основну масу вони і завозять особисто, приїжджаючи на найбільше свято року). Цього року населення уже здало в банки чистим плюсом валюти на майже 3 млрд. Тепер імпорт, також відкинемо те, що йде практично рівномірно цілий рік, залишиться газ і вугілля. Їх основну кількість закуповують з серпня по листопад, але, враховуючи кредитні кошти і відтермінування на ці цілі, розраховуються і накопичують кошти для розрахунку з жовтня. Весняний злив с/г виробників під посівну і літній для жнив нівелюється тим, що пальне, запчастини, зерно, а зараз і добрива і інші хімікати – імпорт. Наклавши періоди надходжень і витрат валюти, можна побачити основну картину сезонності. Але, треба розуміти, що з 2018 року валютні виплати по боргах можуть зламати всю сезонність, адже ми не генеруємо експортом достатньої кількості валюти і дуже залежні від зовнішніх позик і ласки позичальників (яким ми і так уже дуже багато винні). Так було до цього року. Цього року маємо кілька важливих нюансів: необхідність імпортувати значно більшу кількість вугілля і перші кораблі уже приходять; кредит Нафтогазу поки на паузі і газ цього року закачують інтенсивніше і почали швидше (сховища заповнені значно більше ніж в цей час минулого року але це не зовсім зле – газ пізніше буде дорожчий); цілий ряд великих виробників с/г продукції вийшов на нові ринки збуту і з весни почав відвантажувати значно більше (що також є не останнім чинником росту цін на внутрішньому ринку), в порівнянні з минулим роком збільшилися площі під і врожаї ягід; перекриття контрабанди в ОРДЛО і Крим значно зменшили кількість контрабанди в РФ через ці окуповані території с/г продукції і, відповідно, збільшили експорт в Білорусію і ще кілька країн. Отже, за імпорт енергоносіїв доведеться платити більше і почати швидше і врожай через погодні умови і пізні заморозки таки зменшився, тому ця цьогомоментна сумнівна перемога в експорті с/г таки гикнеться нам пізніше. П.С. Коли я писав про депозити відкриті у січні-лютому то мав на увазі тих, хто катається на тих таки сезонних валютних гірках. Очевидно, на масі класичних депозитчиків вони не так помітні.

Повірте, вистачить тих, хто з січня-лютого був на піврічних до червня-липня і перевклався ще на три місяці до вересня жовтня. А якщо щось піде не так наступного року (політика, проблеми з зовнішніми запозиченнями і, відповідно, з виплатами боргів, події на фронті і тд) і ті хто в червні-серпні застряг на рік - в що вони перетворять "низький" валютний сезон наступного року? А взагалі я не розумію тих, хто при актуальній інфляції більше 15% річних сидить на грн депозитах з теперішніми відсотками. По курсу до кінця вересня Анджеліна може бути дуже права. На податкових платежах, кількаденних обов'язкових обємах МБ через вихідні, ще більшому зменшенні ділової активності (багато хто візьме собі кілька додаткових днів і чухне відпочивати), на зборах школярів до школи (багато хто буде змушений для цього залізти в матрас), ми можемо спокійно просісти під 25,5 (я писав про можливі 25,4(2)). Але на початку вересня піде зворотній процес: шкільна грн захоче конвертуватися, репатріанти, виплати по боргах, закінчення сезону відпусток, хтось у вересні таки почне з грндепозитного потягу сходити і тд.

Ось трохи інформації про євро http://www.finanz.ru/novosti/valyuty/minfin-ssha-gotovit-vzryvnoy-skachok-dollara-1002256084 Чи тут В 4 квартале 2017 Казначейство США собирается разместить рекордный объем трежерис в 500 млрд долл. Из всего этого на фоне безумного пузыря на рынке акций с запредельными уровнями и при рекордном падении доллара нас ожидает драматический конец 2017. С очень высокой вероятностью можно ожидать 15% и более снижения S&P 500 (от 2490) и резкий рост доллара. Произойдет конвергенция многих факторов. Необходимость привлечения значительного потока капитала в трежерис без фактора ФРС на рынке, что невозможно при ралли рынке. Необходимость создания шокового сценария на рынке, чтобы оправдать новые раунды QE от ведущих ЦБ. Технический обвал на рынке после рекордной серии низковолатильных дней и безоткатного ралли с 2013 года. Поэтому готовьтесь и пристягните ремни! http://spydell.livejournal.com/644601.html Все це в купі з фактором доповіді в рамках нових санкцій, забезпечить євро саме той результат і десь в той час, про які я вже писав трошки раніше. Ну і в продовження теми використання валют (особливо таких як долар США і євро) у сучасних війна (далеко не тільки фінансових) ще трохи думок: Америка, дорогим доларом якщо не ставить на коліна всякі єс-китаї-росії і тд через значне здорожчання в нацвалюті зовнішніх запозичень, номінованих в доларі (боргів взятих в США) і значним здешевленням імпорту в США, то робить їх ну дууууже залежними від Вашингтону і слухняними. Крім того, всяким еплам стає не зовсім вигідно працювати в різних північноєвропейських офшорах, про що також писав. Трамп підтягує під свої знамена старих класичних американських мільярдерів не просто так. Думаю він прагне по-перше вижати максимум з старих активів (нафта і тд), які скоро відійдуть на другі ролі в світовій економіці і яких в США до псової мами, по-друге, хоче трохи переділити новітню економіку: відщипнути трохи у всяких цукербергів (нічого дивного, олігархи в США, Україні і тд абсолютно однакові в базових потребах) і змінити географічну локацію цих високо рентабельних і малозатратних бізнесів (він ж пообіцяв зробити Америку великою країною). Тому, всьому світу (особливо сировинним бріксам, що розвиваються), їх економікам і валютам буде не солодко якийсь час. Середньострокова перспектива (2-3 роки) їх і історична доцільність буде залежати від слухняності. Крім того, розглядаючи не зовсім економічну складову курсоутворення в головній світовій парі (а з початку військового вторгнення рос федерації в Україну не економічні чинники - основні в визначенні ціни нафти і євро) слід ще глянути на зовнішній борг країн і всяких союзів та утворень. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%BC_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BC Особливо цікавим виглядає гігантський борг таких країн як Люксембург, Швейцарія, Сінгапур, Гонконг. В кого вони позичали ці фантастичні суми, а саме головне – в що їх потім вклали, для чого використали? Не наводить ні на які думки? Дуже корисною була б інформація хто саме і кому скільки винен, але такої немає. Маючи таку інформацію, думаю, не прийшлося б особливо переживати за ці борги, бо багато їх пропало б «взаємозаліком». Але важливе не питання боргу, а відсотків (вартість обслуговування), адже метою бізнесу є отримання прибутку. І питання хто саме отримує прибуток. Чому Греція не може оголосити дефолт а Ірландія змогла? Дорогий долар – це дороге обслуговування зовнішніх боргів і великий заробіток КОГОСЬ, дешевий – терпиме обслуговування для Франції, Нідерландів, Іспанії, Австралії і тд, а тим більше для Бразилії, Туреччини, Мексики і тд. Але тоді той ХТОСЯ заробляє значно менше. Компроміс важкий, ХТОСЬ хоче бути дуже багатим. Окреме питання – експортна привабливість і перевага певних країн при дорогому чи дешевому доларі і, відповідно, навпаки - дешевому чи дорогому євро. І це не тільки питання Китаю, але й Італії, Португалії, Іспанії і інших «вірних» членів ЄС і єврозони. Тепер щодо низьких відсоткових ставок США. Ці низькі ставки це, перш за все, гроші, які інвестувалися в розвиток всяких БРІКСів, сировинних економік, гроші, за які відбувалася світова глобалізація, це і фундамент на якому продовжує рости економіка самого Китаю. Крім того, це гроші для всяких МВФів і СБ з ЄБРРами. І ще, борг перед МВФ це просто борг перед МВФ чи може це фактично борг перед трохи іншою установою? І ще одне, руками США відмінено золотий стандарт, після чого, продукція ФРС – це міра вартості всього, що виробляється на планеті. Крім того, ЗВРи ВСІХ країн у світі в більшості - це чиїсь борги, номіновані в доларі США (з кожним роком реальна вартість і цінність золота буде падати, це фактичні наслідки інформатизації суспільства і результат науково-технічного прогресу, при апокаліпсисі вартість золота також буде сильно програвати вартості солі, тушонок, залізних сокир і тд). А після введення нової порції санкцій від США і значним здорожчанням дол США, певні країни будуть мати ще більші проблем из обслуговуванням та поверненням свого зовнішнього боргу. Нажаль, нас зачепить вибуховою хвилею.

Отриманий ефект не тільки, а може й не стільки від конвертації заначок з причин інфляції. Тут вагомий внесок депозитних перипетій в нашій банківській системі, яка після приватизації Привіту стала також абсолютно монопольною і привладною, через специфіку реального підпорядкування НБУ. Не даремно я одним з своїх перших повідомлень тут звертав увагу на проблему депозитів. Ось підтвердження. Вийшли свіжі дані по стану депозитів у банківській системі http://finbalance.com.ua/news/Privatbank-stav-liderom-za-vidtokom-valyutnikh-vkladiv-naselennya-a-Sberbank--hrivnevikh . Маємо певний відтік з рос банків, зокрема Сбєрбанк, депозитів у якому ми тут торкалися в попередньому обговоренні, яке перекочувало в темний закуток пісочниці у розділ «Економіко-політичної складової курсоутворення». Отже, з Сбєру витекло 69,5 млн $, що становить десь 1,8 млрд грн і 0,5 млрд грн, разом депозитний портфель цього банку зменшився на 2,3 млрд грн. Ще втратили 46,5 млн $ ВТБ і Укрпром. Отже, навіть на 4-й рік війни українці не стають розумнішими. Але це не головне. Уваги заслуговує інше: программа «стабільна грн і відсотки будуть падати» призвели до того, що величезна сума валюти переведена в грн які потрапили на депозити. Тільки в Приватбанку депозити в грн виросли на 15,2 млрд, що означає, що якщо навіть відтік з цього ж таки банку 124 млн уо – це конвертація в грндепо, то населення здало ще 430-440 млн нікомунепотрібнихзелених, щоб задепозититися. А є ще 7 млрд Ощаду-Райфайзену-Укргазу (270 млн у валюті). Уявіть, що буде з курсом, якщо ця гривня попроситься назад у валюту. А є ще фактор стаханівського будівництва (допис з чи не з десятком важливих факторів, які впливають і будуть впливати на курс до жовтня, також перекочував в економіко-політичну складову) Ну і там же, в економіко-політичній складовій, є пояснення залежності грн від євро. По євро є нові факти і нюанси. Їх сьогодні викладу в тему «Прогноз курсу євро», щоб не нариватися на чергові покарання від шановного Хасана і на скарги від форумчан Ризикну стверджувати, що гривня зміцнювалася через дороге євро і перетікання величезних сумм з валютних матрасів у грндепозит. Назад все вернеться на тому ж, тільки значно швидше і болючіше, адже коли всі заспані бажаючі разом ламануться у вузькі двері (пропозиція валюти), то винесуть їх з одвірком (рамою).

Дуже перепрошую, що вклинююся, і прошу не ображатися, якщо що, але який тех аналіз чи фундамент при розмові про грн, враховуючи зародково-дефектний стан нашої економіки і паразитарно-цьогомоментний (післянасхочпотоп) стан політичного устрою країни. Якщо говоримо про фундамент, то одним з важливих чинників є ЗВР. А як можна щось прораховувати, спираючись на ЗВР, левова частка яких є недоступними і позиченими в МВФ, а структура 5-ти млрд. «вільних» є дуже підозрілою і строго засекреченою. В світлі кредитів МВФ і ЗВР згадалася мені історія 2014 року. Тоді ще голова НБУ Кубів, обіцяв в травні 2014 озвучити результати незалежного аудиту ЗВР (всі памятаємо, що приніс аудит залишків газу в ПГС). Результат так і не був озвучений, ходили слухи, що озвучувати було страшно. Пізніше, в лютому 2015 ми мали мінімум ЗВР всього 5,6 млрд (золото - 0,9 млрд, валюта і депозити - 1,2 млрд і більше 3 млрд цінні папери, цінність і доступність яких була під великим питанням). Видається мені, що вільні ЗВР у нас зараз десь на тому ж рівні, але чи суттєво змінилася їх структура? Адже різниця в золоті і валюті тільки + 300 млн. Цей фактор, якщо що, може суттєво вплинути на курс. А пояснити те, що вже відбулося, можна сотнею теорій, навіть абсолютно неймовірними, головне, щоб фактаж правдоподібно ліг. Найбільшу довіру зараз я маю до інфляційного паритету http://mppconsulting.com.ua/news/0076.html а він вже показує 28,59. Хоч і тут є нюанси...