Interesting
-
Постів
213 -
Зареєстровано
-
Відвідування
Весь контент Interesting
-
Так отож. Щоб порівнювати, потрібно спочатку розуміти % євро в корзині. Бо якщо у когось євро не більше ніж гривні, то не думаю, що є право на подібні порівняння. Враховуючи попит на євро в першій половині року, то % євро зріс. Але в загальних масштабах - це напевне досі дуже низький %.
-
І окремим дописом бо модератор потім перенесе у профільну гілку. Корзина валют вже вкотре показала свою ефективність. Минулого року прибутки від Євро та Гривні згладили збитки від Долара. І це при тому, що жодного разу не "шнурував кеди", а косметично коригував співвідношення в корзині через онлайн банкінг. І що найважливіше. Корзина валют дозволяє заощаджувати від рівня - "взагалі не має заощаджень" і до будь якого рівня який забажаєте. Тобто якщо у когось є навіть 1000$ то краще зберігати їх в наступній пропорції: долар 40-65% Євро 20-35% Гривня 15-25%. Де перша цифра - це не знижувальний % валюти в корзині, а верхня - це потенціал для коригування. І коригувати не обов'язково продаючи котрусь із валют. А просто перестаючи її купувати. Адже більшість в Україні все-таки має доходи у гривні. При такому варіанті заощаджень навіть найбільші коливання валют не вплинуть на ваше самопочуття :-)
-
Хороша стаття-підсумок дій НБУ. Якщо зміниться тренд пари долар/євро в світі - зміниться і стратегія НБУ. Не думаєте ж ви, що НБУ буде реавльвувати гривню :-)
-
А де ви тут бачите втрату довіри до гривні? Девальвація із 43 до 45 - це менше 5%. Інфляція точно буде більше. % по ОВДП точно будуть більші. То де тут втрата довіри до гривні? Пишу ж. Основне - це знайти механізм, як девальвувати так, щоб перелякані ОЛЕНІ не побігли на всі купувати валюту. Бо як показує практика, в "логіку, аналіз та диверсифікацію" у нас не дуже вміють. Починаючи від пенсіонерів які від початку ковіду втратили вже більше 25% своєї валютної заначки під матрацом і закінчуючи тими хто перестраховується, бо йому так спокійніше спати. Навіть тут на форумі (де люди ніби в темі) дуже часто звичайне дихання ринку в 20-50 копійок сприймають як початок когось глобального руху і біжать на всю котлету затаритись валютою. Минулого року пріоритет був на стабільність та відновлення довіри до гривні. Зараз цю довіру потрібно конвертувати в комфортну девальвацію яка повинна бути мінімально помітна для населення.
-
Вітаю! Ні у кого сумнівів не має, що рано чи пізно буде такий курс. Більше того. Буде не тільки 45, а і 50, 60 і, напевно, колись, і 100 грн/1долар. Девальвація для економік країн які розвивається - це один із методів підвищення конкурентоздатності на зовнішніх ринках та захист внутрішнього ринку від імпортних товарі. Набагато більш важливий темп, швидкість та головне КОНТРОЛЬ девальвації. Адже погодьтесь, Можна девальвувати як Китай (повільно та контрольовано), або як Туреччина (швидко та неконтрольовано) або як Україна (контрольована стабільність, а потім кратний девал). 45 грн/дол в кінці грудня - це (на мою суб'єктивну думку) повільно та контрольовано. Це менше 5%. і це точно буде менше за інфляцію. Скажу більше. Якщо в кінці року не буде курсу в районі 45 грн/дол - це дурість збоку НБУ, та шалені втрати для бюджету по податках. (враховуючи сучасні аномальні дефіцити торгового балансу). Минулого року по девальвації ми мали контрольовану стабільність яку НБУ застосовував вимушено щоб стабілізувати інфляцію. Як бачимо інфляція стабілізувалась, але інфляційні ризики (зростання вартості пального, зростання вартості електрики та газу) не зникли. І НБУ не може на них вплинути. Тобто де факто намагаються контролювати те, що не піддається контролю. НБУ повинен робити висновки! Одним із них має бути контрольована повільна девальвація яка буде нижча за інфляцію та за дохідність по гривневим ОВДП. Вона (девальвація) давно назріла. Єдине, що потрібно знайти (придумати) механізм як робити це контрольовано і без ажіотажу, та паніки.
-
Вітаю. Коли скучно, включається фантазія. "оживає" дохла кішка і т.п. Насправді ж - це просто "дихання" ринку. Навіть такого як наш (де НБУ як слон в посудному магазині), але все ж таки ринку. Тобто коливання - це нормально. Дивно було б якби їх не було. Давайте краще розберемось в цікавішому питанні: 1) Чи множна вже стверджувати, що ми контрольовано та без ажіотажу перейшли на новий рівень 43+ та закріпились тут? Чи поки що ще рано про це говорити? Нагадаю попередні рівні були 41,5 потім 42+ а тепер 43+ 2) Чи є ймовірність до кінця 2-го кварталу посунутись ще на рівень вгору? Відразу напишу свою суб'єктивну думку. Що швидше ні, ніж так. Тим більше, що оцей + біля цифри 43 - це ціла гривня. Без зниження вартості нафти, та сприятливої погоди в найближчі 2-3 місяці не бачу походу вище 44 грн/долар. (за виключенням якогось форс-мажору). Далі прогнозувати не має сенсу,адже навіть такий прогноз як зараз - це майже на 50% як пальцем в небо. (ну ви зрозуміли :-))
-
Чому? Обґрунтуйте? Пересічного не для того так довго привчали до ОВДП і стабільності долара. Пора пожинати плоди поки інфляція дозволяє. Іншого моменту може не бути Та й людям зараз не до того, щоб шнурувати кеди і бігати за зеленим. Принаймні поки холоди.
-
Більш ніж впевнений, що ставку знизять. Але лише на 0,5%. Більше не ризикнуть. Хоча можуть сказати, що далі очікують продовження циклу зниження.
-
Що ще раз підтверджує думку. Якщо Інфляція буде дозволяти - гривню будуть ледь помітно девальвувати. А чи ця девальвація буде до долара чи до євро - вже буде залежати від коливання пари долар/євро у світі. Не забуваймо, що минулого року гривня по відношенню до долара практично не девальвувала. Зате до євро...
-
Нічого не заважає. Хіба можливо для декого буде фінмоніторинг. Плюс диверсифікація. Все-таки, коли в тебе гроші в різник банках - це зручніше.
-
Якщо неведлика кількість облігацій - то можна через Дію. Оплачуєте із будь-якої карти де у вас є гроші. Виплату отримуєте на карту Дія чи Є-підтримка (вже не пам'ятаю). Ці карти ви теж можете відкрити у будь-якому банкую (кілька шт) і кожного разу вибирати іншу. Якщо від 1 до 400 облігацій - для мене найзручніший Сенс банк. Велика перевага ще в тому, що після отримання коштів переказ по IBAN - поки що безкоштовний (бо багато банків зробили його платним). Бо часто після виплати я розкидаю гроші по різних банках. Якщо більше 400 облігацій - то можна комбінувати купівлю у кількох банках. Для чого йти до брокера - я особисто не розумію. Потрібно фізично йти (передавати документи якщо брокера не має у вашому місті). Можливо колеги підкажуть які переваги брокера, окрім того, що він може продати папери достроково. Але той же Сенс це теж дозволяє.
- 869 відповідей
-
- 5
-
-
-
- сбережения
- хранение
- (і ще 19 )
-
Ваш пост популярний. Пропоную альтернативну точка зору: Для того, щоб всі ринулись на вихід із ОВДП, потрібен форс-мажор крутіше війни (бо війна вже зараз йде). Що може бути крутіше війни? А) Гіперінфляція. Б) Відсутність легітимного керівництва держави В) Громадянська війна. Г) Ваш варіант. Будь-який із перелічених сценаріїв ставить під сумнів не лише володіння ОВДП, а взагалі фізичну доцільність перебування на території України. Я підводжу до того, що боятись інвестувати РОЗУМНУ ЧАСТИНУ заощаджень в ОВДП = боятись фізично жити в Україні. Але ж ми всі живемо. То в чому проблема вкласти в ОВДП 5-10-15% хто скільки хоче від його заощаджень. Особливо у військові ОВДП. І військо підтримаємо і навіть якщо втратимо - то небагато, рівно такий % заощаджень який вкладемо. І ще додам. Якщо взяти середньостатистичного пенсіонера який все життя відкладав і наприклад заощадив 10 тис $ до 2018 року, то зараз його 10 тис по купівельній спроможності ледве до 7 тисяч дотягують (в еквіваленті 2018 року). Тобто середньостатистичний пенсіонер збіднів як мінімум на 3 тис $. А якщо б він цих 3 тис $ поміняв на гривні та купив ОВДП у 2018, або хоча б всю вільну гривню яку він зумів відкласти із 18 по 25 рік направляв у ОВДП - то ситуація не була б така плачевна. РЕЗЮМЕ: Будь-які варіанти заощадження які не мають хеджування (левова частка в одному типі активу) - не менш ризиковані ніж диверсифікація активів. ОВДП - не зло а користь (так само як і кредит чи кредитна карта) якщо вміти користуватись цим інструментом.
- 869 відповідей
-
- 14
-
-
-
- сбережения
- хранение
- (і ще 19 )
-
Є ймовірність - що розширена амплітуда коливань - це один із механізмів роботи НБУ. 18 коп - це менше як пів відсотка. Не мало, але й не щось екстраординарне. Будуть нас привчати не боятись всіх цих рухів. Ось цитата однієї дуже розумної панянки "Інший варіант – Нацбанк збільшив амплітуду щоденних коливань і послабив курс у відповідь на збільшення "цивільного" попиту на валюту, тобто попиту, не пов'язаного із закупівлями зброї і подібних товарів, який ми не можемо відстежувати з наявних даних. Також можливі обидва варіанти одночасно", – вважає директорка аналітичного департаменту та головна економістка Dragon Capital Олена Білан."
-
Ну, якщо б це був ринок, то можна було б сказати: - Курсова пила. Хіба Ні? Щоб лізти вгору, потрібно відпочивати та набиратись сил. Два кроки вгору, один вниз... Але враховуючи наші реалії збільшується лише кількість питань на які у нас абсолютно не має відповідь. Це як гадати на кавовій гущі. Завтра і надалі - можливо все. І вниз і вгору і стабілізація.
-
Просто один із факторів який впливає на курс Цитата: "За липень–грудень 2025 року Україна експортувала лише 5,9 млн т кукурудзи. Це трохи більше половини показника за аналогічний період минулого сезону, коли було відвантажено 9,8 млн т. Нинішні темпи є найповільнішими з 2017/18 маркетингового року, коли до кінця грудня експорт становив 5,5 млн т."
-
Це у вас припущення чи твердження? (щоб розуміти як реагувати) Навіть якщо ви праві (а це не можливо доказати), то давайте як в математиці підемо від протилежного. А коли ж НБУ краще робити планову девальвацію? Осінню чи в грудні коли тиск на гривню максимальний? В цей момент дуже важко котролювати девальвацію. Плюс ніхто ж не знав що фактична інфляція буде нижча за прогноз НБУ. В ідеалі найкраще було б почати девальвацію в лютому, а не зараз в січні. Але ми не знаємо ні кінцевої цілі ні швидкості девальвації. Можливо кожен місяць має значення і і те, що ми зараз бачимо - це два кроки вгору, а в лютому буде крок назад. І так далі...
-
Все працює. Можливо у нас зараз продовжується період "планової м'якої" девальвації. Плюс завжди МБ реагував із невеликою інерцією. Дочекаємось завтра. Рано робити висновки.
-
Зміна менше ніж 2,5%. Це хіба багато? Швидка девальвація на протязі 2-3 тижнів в межах до 5-8% із закріпленням та підтримкою нових рівнів не є чимось жахливим. Вона має ряд переваг із плавною девальвацією на протязі кварталу, півріччя чи року.
-
Смію зазначити, що неодноразово доведено, що швидкий перехід на новий рівень і його підтримка набагато кращий варіант ніж повільна девальвація. На разі не можливо однозначно ствердити котрий із варіантів зараз реалізовує НБУ.
-
Як тільки пан Кущ перестає прогнозувати, а дуже детально подає аналіз двох точок зору - так відразу його статті стають набагато цікавіші. Але тут стаття для масмедія. Тому по іншому не може бути. Ну і ще раз підкреслимо. Точка зору стосовно дій НБУ, а відповідно і дії на валютному ринку (які на ній базуються) - це виключно персональне (особисте) рішення та ваші ризики. Чарівної підказки годі шукати...
-
Ну так же ж більше варіантів і не має. Альтернатива лише одна - усереднитись. Купити трохи ОВДП і трохи валюти. А от в якій пропорції - це вже інше питання. Тут виключно вам самостійно вирішувати (ризикувати)... Можете заходити навіть через рік. Особливих змін не буде. При умові, що зведений платіжний баланс буде знаходитись в позитивному значенні. А от як тільки він перейде в негативну зону - тоді почнеться цікаве. І на форумі відразу стане "цікавіше".
-
Давайте поглянемо на поточний курс валют із такого боку. Подивіться графіки курсу за період із 21 по 25 рік (включно) Після цього подивіться зведений платіжний баланс за аналогічні роки. (саме зведений =А+В-С) Тепер відкиньте (знехтуйте) 2022р., як шоковий і подивіться на кореляцію курсу із зведеним платіжним балансом. Які висновки напрошуються? Тому нічого дивного у поточному курсі не має. Плюс не забуваємо, що головне для НБУ - інфляція. А курс - це лише інструмент. Водночас пам'ятаємо, що подібна стабільність оманлива і рано чи пізно зміни відбудуться. Кожен повинен сам вирішувати що йому краще. Перестрахуватись і не заробити (або навіть трішки втратити в залежності яка інфляція). Або зберегти чи навіть заробити проте жити із страхом, що не встигнеш за-хеджуватись. Приймати рішення самостійно - дуже важко і завжди хочеться мати підтримку. Тому прийнявши самостійне рішення підтримку шукають серед людей, рекламуючи та відстоюючи свою точку зору. Звідси ми отримуємо (тут на форумі) крайні полярні точки зору, що гривня буде стабільна або кратна девальвація не за горами. Це свого роду маркетинг у соціальній групі. Насправді ж ніхто не знає, що відбудеться завтра і для того і придумано хеджування ризиків. Для тих хто використовує виключно валюту для заощаджень (без вкладення в бізнес, акції, золото, нерухомість тощо) - таке хеджування - це виключно коригування корзини (співвідношення валют). На мою суб'єктивну точку зору, якщо у вас доходи в гривні і ви очікуєте зростання курсу - конвертуйте доходи у цікаву вам валюту. Якщо ж очікуєте стабільності гривні - купляйте ОВДП. ПС: Я сьогодні в Райфі не купив валюту, а вибрав Сенс і гривневі ОВДП до середини березня. Як буде через 2-3 тижні - не відомо. Можливо все буде навпаки.
-
Тут має значення лише із чим та в якому проміжку часу порівнювати. Цікаво, що ви будете думати про теперішні свої дії через 3-5 років. Так само як і з часткою Євро в корзині. У кожного своя стратегія та план дій які прив'язані до багатьох питань (доходу, валюти доходу, вільного часу, можливості для обміну, варіантів зберігання, цілей накопичення і ще багато інших факторів).
- 869 відповідей
-
- 6
-
-
-
- сбережения
- хранение
- (і ще 19 )
-
Як тільки ви до цього привикнете тоді... :-)
-
Все в цьому світі відносне. Якщо виходити із євро то хіба в якесь золото-срібло. Бо якщо в долар - то сенсу не має. Долар тепер не той. Особисто не бачу причини зменшувати долю євро в корзині.
- 869 відповідей
-
- 4
-
-
-
-
- сбережения
- хранение
- (і ще 19 )
