Перейти до змісту

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Я был в галерее моего разума
И слушал музыку своей души.
Я видел дыры в моём сердце
И пил слёзы своей боли.

Я стоял в тени своей жизни
И ждал своего появления
На улицах моего одиночества,
В стенах моего страха.

 

Скрытый текст

Повернись и покажи мне своё лицо,
Я вижу свою тень в твоих руках,
Вижу, что пора готовится к концу,
Я чувствую свою кровь в твоих венах.
И что же будет дальше?
Что же случится потом?
Наконец-то я нашёл желание жить,
Я хочу чувствовать, касаться тебя.
Но я боюсь.
Мне страшно.
Я закрываю глаза перед тобой,
И смотрю в полумрак своей души.
Я протягиваю руку к тебе,
Но касаюсь лишь собственного страха.
Мы совсем одни в этом зале,
Только ты и я.

Повернись и покажи мне своё лицо,
Я никогда не видел столько дверей,
Я никогда не видел столько путей прочь,
И никогда при этом меня не держали так крепко.
Сейчас я лежу закованный в цепи.

Повернись и покажи мне своё лицо,
Я чувствую, что силы медленно покидают меня.
В вихре времени моё зрение слабеет.
Я становлюсь стариком,
В последний раз протягиваю руки,
Ты оборачиваешься и показываешь свой лик,
Но я уже так стар и не вижу его...

 

Приєднуйтесь до обговорення

Ви можете написати зараз та зареєструватися пізніше. Якщо у вас є обліковий запис, авторизуйтесь, щоб опублікувати від імені свого облікового запису.
Примітка: Ваш пост буде перевірено модератором, перш ніж стане видимим.

Гість
Відповісти на цю тему...

×   Вставлено із форматуванням.   Вставити як звичайний текст

  Дозволено використовувати не більше 75 емодзі.

×   Ваше посилання було автоматично вбудована.   Відображати як звичайне посилання

×   Ваш попередній контент було відновлено.   Очистити редактор

×   Ви не можете вставляти зображення безпосередньо. Завантажуйте або вставляйте зображення за посиланням.

Завантаження...
  • Останні відвідувачі   0 користувачів онлайн

    • Жодного зареєстрованого користувача не переглядає цієї сторінки
×
×
  • Створити...