lisichkus 29 381 Опубліковано: 30 грудня, 2019 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 30 грудня, 2019 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 30 грудня, 2019 2 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Эвген 6 555 Опубліковано: 30 грудня, 2019 1 3 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 2 січня, 2020 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 2 січня, 2020 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 2 січня, 2020 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 3 січня, 2020 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 3 січня, 2020 2 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Аид 88 788 Опубліковано: 6 січня, 2020 Первое января - это когда вчерашнее мстит настоящему. Утром первого января Абрам проснулся от топота домашнего кота. Плюс ко всему животное оглушительно мурлыкало. "Разрывная, - подумал он, ощупывая нещадно болевшую голову, в которой гулким эхом разносились остатки мыслей. В душе четко ощущалась пустота. Он подошёл к зеркалу, долго глядел туда и спросил свою Сару: -- Считается ли еврей антисемитом, если он сам себя не любит? Мудрая Сара ответила: -- В таком случае, Абраша, утром с похмелья люди любой национальности ультранационалисты. Пойдём приложим тебе к голове что-нибудь холодное. Например, взгляд моей мамы. Утром первого января Абрам чувствовал, что погибшие вчера нейроны оставили завещание, и их выжившие собратья дико мстят. По словам классика голова была похожа на "бидон, в котором варили чертям самогон". Только, похоже, черти отступали и взорвали бидон при отступлении. -- Абраша, давай дам тебе от головы? -- Топор? -- Нет, таблеточку. -- Нет, Сарочка, я должен страдать... я должен запомнить, что нельзя запивать коньяк вином "Бордо" и кричать, что я маг географии, т.к. во мне встретились великие французские город и провинция. Чтобы одеться с похмелья, Абрам применил принцип буравчика. Он вклинился в шкаф с вещами и вытаскивал все доступные четко по часовой стрелке. Так на нём оказались: футболка поло с соревнований сына по гребле с надписью: "Греби хорошо, а то огребешь", трусы а-ля "семейники", которые с похмелья считаются шортами, и два разных носка. Абрам долго смотрел на носки, складывал и вычитал, в итоге, тягостно вздохнув, сказал: -- Властью, данной мне свыше, я объявляю вас парой. За столом Сарочка подала Абраше "похмельный набор": - свежевыжатый сок соленого огурца - стакан холодной воды, которая с похмелья "такая артезианская" - монолог тещи "разве можно так пить, моей доченьке не нужен такой муж". Когда стенки головного мозга (а с похмелья Абраму всегда казалось, что у головного мозга есть стенки) перестали саднить, как содранные коленки, когда окружающий мир приобрел краски, когда звуки перестали быть болезненными, Абрам изрек: -- Весь этот мир - как этот стакан с водой! -- Почему, Абраша? -- Откуда я знаю, я что тебе - философ? Всё равно этот раз был лучше, чем то новогоднее похмельное утро, которое Абрам встретил в Бердичеве. Под ёлкой. В участке. Голым. Будьте здоровы! 7 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах