alex790579
-
Постів
1 418 -
Зареєстровано
-
Відвідування
Весь контент alex790579
-
Так а що саме не так з розміщенням виробничих потужностей в інших локаціях, якщо інвестиції надійно захищені в юрисдикціях країн локалізації? Мова йшла про вигідність розміщення виробництва в Китаї, можливо (це припущення) від самого початку виробник орієнтувався на ринки збуту інші, ніж Європа. Тут також питання логістики і відповідності європейським нормативам - для Європи буде логічно виробляти авто в Німеччині, за умови наявності там виробничих потужностей. І Можливо. Але повторюсь - Європа - не єдиний ринок збуту. І показовим є той момент, що не дивлячись на санкції у формі збільшення мита - робота еімецьких автогігантів в Китаї продовжується і свої інвестпроекти вони поки що не згортають, а навпаки - розширюють "Подав до суду" - до чого наведено цей факт? Щодня порушується безліч судових справ за позовами між різними суб'єктами хазяйнування у різних країнах, у цих позовах задіяно величезна кількість судів і безліч юрисдикцій. В цьому немає еічого надвичайного. Якщо простіше - до початкового предмету розмови (вигідність капітального інвестування у виробництва в Китаї) це не має прямого відношення. Бізнес голосує ногами©️
-
Та какие там могут быть мотивы, я Вас умоляю. 25 млрд - благотворительность, наверное))
-
- вважаєте їхні інвестиції помилкою? Тобто, на Вашу думку - можна було б вкласти краще? Цікаво було б побачити бізнес-план. - до чого місце збирання Тесли в контексті цієї розмови? - звичайно, не назавжди - але ми говоримо про доцільність інвестицій, які В МОМЕНТІ себе виправдовують). В цьому світі всі і все - не назавжди, якось так вже склалося.
-
Тобто Ви вважаєте, що люди, які формують інвестиційну політику VAG рахують прибуток і втрати від збільшення мит та штрафів гірше за нас з Вами? І саме тому планують вкласти додатково 25 млрд.долл у виробництво?)))) Якщо Ви поцікавитесь, де саме виробляються такі популярні останнім часом моделі електричних авто від "німецького" виробника, як VW ID4 та Audi E-Tron, які, до речі, стали бестселлерами навіть у воюючій Україні - я думаю, Ви здивуєтесь ). Те саме, до речі, можна сказати і про BMW - чому, на Вашу думку, вони все одно інвестують значні обсяги коштів у китайські виробництва, навіть незважаючи на "штрафи і скандали"?
-
Я мав на увазі - не дасть збрехати на рахунок вигоди і надійності інвестицій в китайські виробництва. Дизельгейт, штрафи, підвищення мит - це зовсім інші, окремі теми.
-
Речь идёт именно о капитальных инвестициях в производство, а не о точечных размещениях заказов. Насколько я понял - с Китаем намного выгоднее работать именно таким образом. VAG не даст соврать, а уж их инвестиционную политику врядли можно назвать совсем уж непродуманной: https://www.dw.com/en/volkswagen-to-invest-25-billion-in-china/a-68798024
-
скорее, нужно параллельно попробовать изучить мнение самих уйгуров (ну, или иную противоположную точку зрения)))
-
Чтобы сформировать личное мнение когда отсутствует непосредственный опыт в данном вопросе - всегда стОит изучить радикально противоположные точки зрения. Как правило, истина будет находиться где-то посередине.
-
https://www.statista.com/statistics/188629/united-states-direct-investments-in-china-since-2000/ Похоже, что у иностранных инвесторов (в частности американских) мнение несколько отличается. Из собственного опыта скажу следующее: в 2018 г. был некоторым образом связан с одним из проектов по производству электротоваров бытового и промышленного назначения (в основном осветительных приборов). Практически все игроки рынка пытались разместить своё производство в Китае в связи с максимальной простотой и незарегулированностью режима инвестирования в сравнении с остальными юрисдикциями. Среди потенциальных инвесторов образовались даже "живые очереди".
-
Це взагалі "святе" ;). Питання в контексті теми - наскільки суттєвим буде вплив новини про реструктуризацію на курс (перші ознаки вже бачимо, але моє ІМХО - це тільки миттєва реакція на новину, надалі все одно нас очікує зростання). Подивимось.
-
Ось і коментарій щодо проведеної реструктуризації держборгу України від Куща: Реструктуризація боргу України. Втрачена перемога. Отже, чисте списання боргу для України складе 37%. Під час переговорів, Мінфін зробив акцент на грі зі ставками і строками погашення - це дозволяє зменшити розмір чистої приведеної вартості боргу (залежить від ставки дисконтування та строків обігу). Але положення України зараз таке, що нам перш за все необхідне зменшення саме номінальної суми державного боргу, який балансує на рівні 85-90% ВВП та ризикує досягти 100% валового продукту у середньостроковій перспективі. Реструктуризацію та списання боргу варто було оцінювати за трьома базовими індикаторами: - сума списання; - строк реструктуризації решти боргу; - ставка за купоном. На мій погляд, розмір списання боргу, з урахуванням форс-мажору війни і втрати демографічного потенціалу, мав скласти не менше 50%. Чому? Якщо українські єврооблігації ще донедавна можна було купити на вторинному ринку лише за 30% від номіналу (тобто зі знижкою у 70%), то зрозуміло, що сума списання внаслідок реструктуризації мала би бути наближеною до цієї цифри. Для прикладу, за облігаціями Гани, кредитори нещодавно пішли на списання 30% боргу. Але у Гани немає війни, вона не втратила території та демографічний потенціал. Для ілюстрації - Україна втратила до 8 млн людей у вигляді біженців та тих, хто залишився на окупованих територіях. Це більше 20% демографічного потенціалу. По строкам реструктуризації - це мінімум 15-20 років, враховуючи тривалість післявоєнного відновлення. Ставка за купоном - зниження до 2-3%, навіть з урахуванням того, що ставка ФРС зараз - 5,5%. Знову ж таки, через геополітичний форс-мажор та величезні втрати країни. Що ж ми отримали натомість? Угода про реструктуризацію передбачає, що кредитори спишуть Україні приблизно 37% боргу, який напередодні угоди складав 20 млрд дол номінальної вартості облігацій плюс 2 млрд дол накопичених відсотків. Облігації серії А – списання на 40% суми боргу з погашенням у лютому 2029, 2024, 2035 та 2036 років. Виплата процентів за ними розпочнеться вже з 1 серпня 2024 року. Розмір процентів: - до 1 серпня 2025 року - 1,75%; - до 1 лютого 2026 року – 4,5%; - до 1 серпня 2027 року – 6%; - з 1 лютого 2034 року – 7,75%. Бонди серії B – списання 23% номіналу, погашення у лютому 2030, 2034, 2035 та 2036 років. Виплати процентів до 1 лютого 2027 року не здійснюється. Надалі: - у серпні 2027-2033 років – 3%; - починаючи з 1 лютого 2034 року – 7,75%. Як бачимо, ставка за купонрм поступово зростає до 7,5%, але є проміжний етап зі сплатою 3-4%. Але кредиторам це все рівно вигідно: багато з них купили вказані цінні папери за 20-25% від номіналу. Навіть з урахування списання 37% вартості боргу, процент за купоном у вигляді 3-4% за номіналом облігацій, перетворюється у доходність за облігаціями у 10-14% на суму інвестицій. Дуже непогано для кредиторів. Строки погашення - максимум 2036 рік, тобто лише 12 років, а середній строк погашення буде менше 10 років. Дуже стислий графік, враховуючи, що війна в Україні ще не завершена. Ну і традиційна вишенька на торті: У випадку, якщо номінальний ВВП України у 2028 році відповідатиме прогнозу МВФ або перевищуватиме його, то у 2029 році Україна запропонує кредиторам додаткові євробонди на суму до 12% від поточної вартості боргу!!! А це взагалі щось унікальне, бо рівень нашого боргу залежатиме від прогнозу МВФ стосовно рівня нашого ВВП. Тобто може бути навіть падіння ВВП України у прогнозах МВФ, але якщо в реальності падіння буде меншим, то ми збільшемо борг за єврооблігаціями одразу на 12%. Отже, якщо таке станеться, то рівень списання боргу для України складе не 37%, а 25%, що виглядає вже досить жалюгідно, особливо, якщо порівнювати із списанням боргу для інших повоєнних країн, таких як Німеччина чи Ірак. Крім того, лише за згоду на реструктуризацію боргу, кредитори отримають від України разову винагороду у розмірі 1,25%. Отже, чуда не трапилось, історичне вікно можливостей для зняття боргового зашморгу з шиї наступних поколінь, в черговий раз бездарно прогавлене.
-
Особенно поражает речь, если попытаться слушать без визуального сопровождения: просто набор фраз, напрочь лишённый причинно-следственных связей. ИМХО
-
Интересно, что привело к такой мысли насчёт КНР? Экономические системы ведь абсолютно разные на первый взгляд. Понимаю, что имхо - хотелось бы просто услышать ход мысли.
-
Все пишут планы, каждый планирует в меру своих возможностей. А войны начинаются в точках, в которых эти планы входят в конфликт друг с другом. В планах самой Украины этой войны не было, т.к. не было возможностей строить какие-либо планы самостоятельно (фактически не было субъектности). При своей полной экономической и политической зависимости от решений третьих сторон она просто стала инструментом для попытки воплощения их планов, которые шли вразрез с планами текущего руководства РФ. У конфликта экономических интересов США и Китая несколько иная природа, но для Штатов иной вариант развития событий в текущей парадигме просто невозможен - гегемон может оставаться гегемоном только при полном доминировании во всех сферах, сохранив статус доллара как мировой резервной валюты, что, в свою, очередь, невыгодно Китаю. К нынешнему состоянию взаимоотношений стороны двигались в течении 2х десятков лет, периодически то находя консенсус, то снова его теряя. И нынешний этап отношений - это еще далеко не окончание этой истории. Да, с точки зрения нас, людей, не влияющих на принятие глобальных решений, любая война - это огромная глупость. Но, к сожалению, мы может лишь реагировать "по факту". ИМХО всё, если что
-
Как бы то ни было - про неё уже либо хорошо, либо ничего...
-
Тоже об этом думал. Но, насколько понимаю - тут больше присутствует азарт. Easy money.
-
Война - это путь обмана (с). При этом фактически правила ведения войны не соблюдает никто, если соблюдение таких правил не в интересах воюющих сторон. Возможны любые фальсификации и не исключены даже самые циничные манипуляции с обеих сторон, при том по одному и тому же инфоповоду. И современные технологии визуализации позволяют сделать любую ложь правдоподобной. И всегда находятся люди, при чём в иных моментах даже очень адекватные, которые в подобных ситуациях занимают радикально противоположную позицию, пытаясь друг другу доказать свою правоту, теряя при этом свою былую адекватность и переходя в споре на личности - стрессовая ситуация войны так влияет. Это вполне объяснимо. Ваш реальный враг с вами не спорит и не вступает в дискуссию - он создаёт своими законами непригодные для жизни условия. Не теряйте способности трезво размышлять и взаимного уважения. Игнорирование этих истин - начальная точка всех конфликтов.
-
Своими действиями "держава" уже искалечила по меньшей мере сотни тысяч судеб, если не учитывать еще их (мобилизованных) семьи. Выбора у большинства было 0. И побывавшие в пекле а потом ушедшие в сзч говорят дословно следующее: "землю грызть буду, сяду если прийдётся - но назад не вернусь". Это из лично услышанного. А учитывая нарастающую массу таких людей в обществе - чем не топливо для гражданского противостояния?
-
Смеяться или осуждать обычных людей, попавших под воздействие глобальных политических событий и вынужденных делать сложный жизненный выбор, не побывав на их месте - неразумно и нелогично. Вспомнил пример 10-летней давности: был у меня хороший знакомый, клиент - военнослужащий морской пехоты, сверхсрочник из Феодосии. После начала небезысвестных событий в Крыму он позвонил с целью консультации - как закрыть кредит на авто, находящееся в залоге в укр.банке. В связи с полной нормативной неразберихой в этом вопросе на тот момент ответить было ему нечего. Слово за слово - разговорились. Естесственно, я задал ему вопрос что со службой, где теперь. Он ответил, что после начала процессов на полуострове руководство в Киеве их попросту кинуло, перестав отвечать на запросы и никаких инструкций не было. Не было даже технической возможности перебраться на материковую Украину, т.к. власти не предоставляли ни гарантий трудоустройства с продолжением службы, ни жилья, вообще ничего. Имея двоих престарелых родителей в Крыму и никого из родственников в Украине - он принял решение остаться служить и присягнуть РФ. Через несколько месяцев в часть прислали письмо то ли из СБУ, то ли из Минобороны Украины (не помню за давностью событий), в котором содержалось обвинение в госизмене со списком всех оставшихся в Крыму военнослужащих части. Не судите, да не судимы будете...©️
-
Утверждение правильное если профессия военного выбрана осознанно и самостоятельно. У насильно бессрочно мобилизованного логика априори будет несколько иной. С остальным согласен абсолютно.
-
и то - не факт, скорее всего перестанут сразу же по окончанию БД. "Партнёры" больно уж расчётливы и прижимисты;)
-
Спасибо за ответ. Я вот думаю что изменения будут глобальнее...не скажу, что лучше, но глобальнее. Впрочем, посмотрим
-
20240714_153445.mp4
-
Вы правы, любой власти плевать на всех кроме себя, и в этом плане вряд ли что-то изменится. Так было и ранее в Украине, но население и власть приспособились жить в некой парадигме, при которой строгость правовых норм государства компенсировалась необязательностью их выполнения, что оставляло населению "простор для манёвра". Я о другом - а именно о репрессивных методах "рекрутинга", наказании за игнорирование повесток а также о привлечении к ответственности лиц, совершивших СОЧ. Не думаю что в том ключе, в котором развиваются события сейчас, мы сможем увидеть в Украине в будущем власть, которая будет преследовать за эти деяния хотя бы потому, что политическая идеология следующей власти должна быть если не противоположной, то уж как минимум нейтральной - просто для банального выживания государства (если оно сохранится). Если же оно не сохранится - то государствам, к которым потенциально могут отойти эти территории, уж точно будет абсолютно плевать на такие нарушения. Это просто ИМХО, безотносительно личного отношения к происходящему. Было интерено услышать иную точку зрения, а имеено как должны сложиться обстоятельства при которой следующая власть за такие проступки всё же преследовать.
-
Вы искренне считаете что следующая власть в стране (даже при условии сохранения территорий в единой юрисдикции, хотя даже это непонятно каким образом должно произойти) будет лояльна к решениям власти предыдущей? Я ни в коем случае не претендую на роль эксперта-прорицателя, но учитывая военно-политические реалии - сомневаюсь. Хотя интересно было бы почитать, каким образом должны развиваться дальнейшие события для такого исхода...
