Анджелина 21 013 Опубліковано: 7 лютого, 2016 Эта собака просто умилительно будит своего хозяина https://www.youtube.com/watch?v=Ci84pjaPK-o 3 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Анджелина 21 013 Опубліковано: 7 лютого, 2016 1 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Анджелина 21 013 Опубліковано: 8 лютого, 2016 1 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Анджелина 21 013 Опубліковано: 8 лютого, 2016 Кто-нибудь видел моего медвежонка? 1 4 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Анджелина 21 013 Опубліковано: 8 лютого, 2016 Это ты сейчас мне сказал? 1 3 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
helen 1 560 Опубліковано: 17 лютого, 2016 Так вот ты какой, ёжкин кот! 1 5 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Анджелина 21 013 Опубліковано: 17 лютого, 2016 Как плохо, что собаки живут с нами так мало. Моему пЁсу только четыре года. Общаясь с "собачниками", многие рассказывают как они морально тяжело жили после ухода их любимцев. А многие потом уже и не решались заводить собаку в память о своём друге, да и просто не захотели больше переживать утрату. Прочитала случайно этот стих Роберта Рождественского, никогда его раньше не встречала. Он как бы легкий и детский что ли, но такая незримая боль в нём и неотвратимость. Ладно, не будем грустить, а будем надеятся, что этот пёса просто болеет и скоро выздоровеет. Еще интересная мысль, очень по смыслу это стихотворение напоминает Земфиру с её "апельсинами". Роберт Рождественский. ТОЛЬКО ЖИВИ! Лапа моя, лапа, Носа моя, носа, Я научусь плакать Тихо и безголосо. Я научусь думать Много и без истерик, Гордость запру в трюмы И научусь ВЕРИТЬ! Чуда моя, чуда, Рада моя, рада, Хочешь, с тобой буду Весь выходной рядом? Хочешь, прижмись с лаской Мокрым своим носом. Хочешь про снег сказку? Только ЖИВИ, пёса! 1 8 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
yakim 1 479 Опубліковано: 18 лютого, 2016 Согласен, утрата переживается тяжело. Но я лично все равно заводил собаку...У меня было так- фокстерьер, боксер, американский кокер спаниель, мопс(тоже 4 года) 1 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
STAFFF 5 Опубліковано: 18 лютого, 2016 Після смерті чотириногого друга єдиний вихід,як для мене це завести другу собачку,яка з часом теж стане другом.Так легше перенести втрату,перевірено) 1 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Анджелина 21 013 Опубліковано: 18 лютого, 2016 Первый день на службе. 1 8 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах