Olima 6 457 Опубліковано: 7 травня, 2020 1 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
yuri petrovskiy 2 745 Опубліковано: 7 травня, 2020 2 6 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Olima 6 457 Опубліковано: 8 травня, 2020 1 7 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 8 травня, 2020 2 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 8 травня, 2020 4 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
lisichkus 29 381 Опубліковано: 8 травня, 2020 1 1 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
ezjuk 2 661 Опубліковано: 8 травня, 2020 4 6 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Pan Włodek 7 754 Опубліковано: 8 травня, 2020 95820597_896427980829820_1826526939607728128_n.mp4 2 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
yakim 1 479 Опубліковано: 8 травня, 2020 Скотник Пафнутьич и рад бы был хоть раз в жизни испытать когнитивный диссонанс, но 4 класса образования не давали ему ни малейшего шанса на это. И он продолжал о*уевать 1 10 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Связной 408 Опубліковано: 8 травня, 2020 Курьер приехал. В маске встречаю его. Он смотрит на меня удивленно: - Вы чего? В вирус верите? - Нет, - говорю. - Просто не хочу, чтобы незнакомцы видели мое лицо. Он подумал, но мнение принял. Оно для него более адекватно, чем вера в вирус. Потом спрашивает: - Ну, а если бы я все же увидел? Что в этом такого? Вот оно. Человек-загадка! Сразу же любопытно. - Ничего, - загадочно отвечаю. - Я же с вами картой расплачиваюсь, а не наличными. Как назло у него не работает терминал. Приходиться отдавать наличку. Он проверяет каждую банкноту, смотрит на свет лампы. Теперь я внушаю ему подозрения. Дает мне сдачу, но я стреляный воробей. Протягиваю ему пакетик и он кладет деньги в него. Я закрываю. - А это зачем? Признаюсь, экспромт не родился. Пришлось перебрать варианты. Рептилоиды, 5g, прививки. - Там ваша ДНК. Молчание. - Распишитесь, - холодно говорит и протягивает мне ручку свою сифозную. - Не, - отвечаю я. - Сами закорючку поставьте. Я свой образец подписи не могу предоставить. Ушел он в глубокой задумчивости. Я оказался куда более странным человеком, чем тот, кто верит в вирус.Alexey Pehov (с) 2 1 6 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах