Перейти до вмісту
admin

Что сейчас слушаем? (старенькое)

Рекомендовані повідомлення

 

  • Лайк 3
  • Подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

  • Лайк 1
  • Подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

 

  • Лайк 1
  • Дякую 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

  • Лайк 3
  • Дякую 2
  • Подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

  • Лайк 3

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Может кто уже видел, но это за душу берет

 

  • Лайк 3
  • Дякую 1
  • Подобається 2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
1 час назад, nord07 сказал:

Может кто уже видел, но это за душу берет

 

Целая эпоха в одном клипе 

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

Тяжесть короны

Презрение нависло тучами,
Человечество они стыдливо оплакивают.
Здесь, у самого края, я падаю без сил,
Пока Бог безмолвно спит.
 

Скрытый текст


Теряя равновесие,
Я теряю связь с реальностью.
Пусть эти дрожащие призраки
Прекратят преследовать меня!

Звезды сияют все ярче,
Но корона так тяжела.
Так далеко, все еще цепляясь
За все это в беспросветной тьме.
И свеча прогорает,
Когда я касаюсь твоего сердца —
Ступая по следам
Множества пережитых страданий.

Я жажду захода солнца,
Чтобы занавес наконец упал,
Это все, что я есть...
Все, что есть у меня.

Падшая из света во тьму,
В ничто, впавшая в немилость,
Как падает темный покров...
Мягко сквозь рассвет.

Призрачное, беззвездное небо,
Хрупкое и — о, такое бездонное.
Умирающий тихо просыпается
И улыбается с мягкой безмятежностью.

Падший из света во тьму;
В ничто, впавший в немилость,
Как падает темный покров
Мягко сквозь рассвет.
И источник незримого биения,
Он глохнет в толще грязи —
Но ты спишь,
Душишь пустотой мое пламя.

Я жажду захода солнца,
Чтобы занавес наконец упал,
Это все, что я есть...
Все, что есть у меня.

Падшая из света во тьму,
В ничто, впавшая в немилость,
Как падает темный покров
Мягко сквозь рассвет.

Призрачное, беззвездное небо,
Хрупкое и — о, такое бездонное.
Умирающий тихо просыпается
И улыбается с мягкой безмятежностью.

 

  • Лайк 1
  • Подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

 

  • Лайк 1
  • Подобається 2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку.

×