*Алекс* 3 Опубліковано: 25 липня, 2018 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Гість Опубліковано: 25 липня, 2018 (змінено) Змінено 25 липня, 2018 користувачем Гість Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Аид 88 773 Опубліковано: 26 липня, 2018 2 2 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Аид 88 773 Опубліковано: 26 липня, 2018 2 1 2 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
KPECT 487 137 Опубліковано: 28 липня, 2018 Что то брат во Христе, дорогой Гео натолкнул меня на это: На жизнь поэтов Поэты живут. И должны оставаться живыми. Пусть верит перу жизнь, как истина в черновике. Поэты в миру оставляют великое имя, затем, что у всех на уме - у них на языке. Но им все трудней быть иконой в размере оклада. Там, где, судя по паспортам - все по местам. Дай Бог им пройти семь кругов беспокойного лада, По чистым листам, где до времени - все по устам. Поэт умывает слова, возводя их в приметы подняв свои полные ведра внимательных глаз. Несчастная жизнь! Она до смерти любит поэта. И за семерых отмеряет. И режет. Эх, раз, еще раз! Как вольно им петь.И дышать полной грудью на ладан... Святая вода на пустом киселе неживой. Не плачьте, когда семь кругов беспокойного лада Пойдут по воде над прекрасной шальной головой. Пусть не ко двору эти ангелы чернорабочие. Прорвется к перу то, что долго рубить и рубить топорам. Поэты в миру после строк ставят знак кровоточия. К ним Бог на порог. Но они верно имут свой срам. Поэты идут до конца. И не смейте кричать им "Не надо!" Ведь Бог... Он не врет, разбивая свои зеркала. И вновь семь кругов беспокойного, звонкого лада глядят Ему в рот, разбегаясь калибром ствола. Шатаясь от слез и от счастья смеясь под сурдинку, свой вечный допрос они снова выводят к кольцу. В быту тяжелы. Но однако легки на поминках. Вот тогда и поймем, что цветы им, конечно, к лицу. Не верьте концу. Но не ждите иного расклада. А что там было в пути? Эти женщины, метры, рубли... Неважно, когда семь кругов беспокойного лада позволят идти, наконец, не касаясь земли. Ну вот, ты - поэт... Еле-еле душа в черном теле. Ты принял обет сделать выбор, ломая печать. Мы можем забыть всех, что пели не так, как умели. Но тех, кто молчал, давайте не будем прощать. Не жалко распять, для того, чтоб вернуться к Пилату. Поэта не взять все одно ни тюрьмой, ни сумой. Короткую жизнь. Пять, шесть, семь кругов беспокойного лада Поэты идут. И уходят от нас на восьмой... Александр Николаевич Башлачев (27 мая 1960, Череповец — 17 февраля 1988, Ленинград) 2 2 7 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Geo 251 721 Опубліковано: 28 липня, 2018 Да... Затронул КРЕСТик струны души... https://www.youtube.com/watch?v=qTPet19ElkY 3 4 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Гість Опубліковано: 28 липня, 2018 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Алик02 172 Опубліковано: 28 липня, 2018 2 1 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Grelas 1 920 Опубліковано: 28 липня, 2018 сижу и прет....... ешкин кот 2 1 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах
Аид 88 773 Опубліковано: 28 липня, 2018 А у земли одно имя - Светлая Русь, В ноги поклонись, назови её - мать, Мы ж - младенцы все у неё на груди, Сосунки-щенки, нам ли мамку спасать? 3 Поділитися повідомленням Посилання на повідомлення Поділитися на інших сайтах