Перейти до змісту

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Моня и Ицик эмигрировали в Париж. Французского ни один из них не знает. Приходят они первый раз в ресторан. На всех столах стоят маленькие стеклянные баночки, в них какая-то жёлто-коричневая масса. Должно быть, это что-то очень дорогое, потому что посетители берут эту массу крохотными порциями... Моня и Ицик ломают голову, что бы это могло быть... Они решают попробовать, что это за жёлтая дорогая вещь. Как только официант отвернулся, Ицик зачерпнул горчицу столовой ложкой и быстро отправил в рот... Из глаз у него брызнули слёзы, лицо побагровело...

- Что с тобой? - удивляется Моня...

- Ах, ты знаешь, - отвечает Ицик, - я сейчас вспомнил, что в прошлом году, таки утонул мой троюродный брат Додик...

- Сочувствую! А как эта жёлтая штука? Вкусно?

- Очень!!!

Тогда, Моня тоже набирает ложку, суёт её в рот - и тоже начинает плакать...

- А ты чего плачешь? - спрашивает его Ицик.

- Я плачу оттого, - отвечает Моня, - что в прошлом году, ты сволочь не утонул вместе с Додиком!

  • Лайк 1
  • Дякую 1
  • Хаха 2
  • Подобається 1

Приєднуйтесь до обговорення

Ви можете написати зараз та зареєструватися пізніше. Якщо у вас є обліковий запис, авторизуйтесь, щоб опублікувати від імені свого облікового запису.
Примітка: Ваш пост буде перевірено модератором, перш ніж стане видимим.

Гість
Відповісти на цю тему...

×   Вставлено із форматуванням.   Вставити як звичайний текст

  Дозволено використовувати не більше 75 емодзі.

×   Ваше посилання було автоматично вбудована.   Відображати як звичайне посилання

×   Ваш попередній контент було відновлено.   Очистити редактор

×   Ви не можете вставляти зображення безпосередньо. Завантажуйте або вставляйте зображення за посиланням.

Завантаження...
  • Останні відвідувачі   0 користувачів онлайн

    • Жодного зареєстрованого користувача не переглядає цієї сторінки
×
×
  • Створити...