Перейти до вмісту

Рекомендовані повідомлення

Ціни на українську пшеницю показали незначне зростання, кукурудза — стабільна

https://latifundist.com/novosti/57898-tsini-na-ukrayinsku-pshenitsyu-pokazali-neznachne-zrostannya-kukurudza--stabilna

Цитата

Ціни на українську пшеницю показали незначне зростання.

Про це повідомили аналітики Barva Invest на своєму каналі у Telegram.

Аналітики акцентують, що котирування пшениці показали незначне відновлення. Березневий ф’ючерс на американську пшеницю зріс на $0,04 за бушель, ціна на європейську пшеницю зросла на €1,7 за т, а на чорноморську знизилась на $1,25 за т.

«На вчорашньому тендері GASC Єгипет закупив 300 тис. т пшениці, з яких 180 тис. т українського походження. Також, Йорданія закупила 60 тис. т пшениці. Китай проводить аукціон для мукомельних підприємств з продажу 500 тис. т пшениці з державних резервів», — прокоментували в Barva Invest.

На українському ринку, за словами експертів, ціни на кукурудзу залишились без змін.

Зазначається, що котирування кукурудзи за підсумками вчорашніх торгів закрились практично без змін на фоні низьких об’ємів торгівлі. Тижневі темпи виробництва етанолу в США показали незначне зростання і випереджають минулорічну динаміку на 8,8%, при цьому його запаси продовжують скорочуватись. Погодні прогнози продовжують показувати незначні опади в Бразилії, проте проблеми в Аргентині продовжуються.

Нагадаємо, що в Бразилії виробництво пшениці в 2021 р. досягло максимального показника за всю історію спостережень — 7,8 млн т. Незважаючи на те, що в різні періоди сезону в регіонах-виробниках зернової спостерігалися сильні морози та дефіцит опадів.

 

  • Лайк 1
  • Дякую 1
  • Не подобається 2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Торговое сальдо за декабрь 2021 года -1.08 миллиарда $.

Похоже что ситуация с торговым балансом значительно лучше предыдущих лет.

Так например в декабре 2019  года импорт составлял 6.18 миллиарда $, а экспорт 4.1 миллиарда.

Сальдо в декабре 2019 -2.08 миллиарда $.

Screenshot-29.png.c77a6f377f7e818baa3344ac7279e721.png

 

Если брать данные за 4 квартал (конец года), то до кризиса 2020 (2018, 2019) дефицит торговли в 4 квартале составлял около 4 миллиардов.

В 2021 году он снизился 22.78 (импорт) - 19.92 (экспорт) до 2.86 миллиарда долларов.
Это случилось на фоне инфляции доллара и резкого увеличения объёмов торговли.
Что ослабило сезонное проседание гривны (раньше курс зимой рос на 2-3 гривны).

И вероятнее всего, это будет один из факторов ещё более сильного её укрепления весной-летом.

Змінено користувачем 72hz
  • Лайк 1
  • Дякую 4
  • Подобається 2
  • Не подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

image.png.c8b6b79380271e373db86ef25579b82a.png

  • Лайк 6
  • Хаха 2
  • Подобається 1
  • Не подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

От Путина нового обострения не дождаться. КГБшники сейчас займутся Казахстаном. Я бы уже исключил Путина как фактор роста.

https://kurs.com.ua/forums/topic/5222-v-kazahstane-prohodjat-massovie-protesti/

Еще как это повлияет на фундамент - подорожает пшеница из-за того что экспорт из Казахстана остановится, как и из РФ (квоты) и Иран выгребет все возможное с рынка из портов Персидского Залива.

Змінено користувачем Denka
  • Лайк 1
  • Дякую 2
  • Хаха 1
  • Не подобається 5

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
Цитата

Герман Галущенко на прес-конференції заявив про суттєве зниження вартості імпортованого ресурсу: "Якщо у період високих цін вартість вугілля доходила до 300 доларів за тонну, то зараз йдеться про 140 доларів".

Уголь уже пошёл вниз.
Жду в первом квартале 2022 ослабления давления на гривну и выравнивания торгового сальдо.

Только по одной позиции это снижение импорта где-то на 200 миллионов долларов.

Screenshot-37.png.b5aab7beb63ae6e31c3527887acc74a6.png

  • Дякую 2
  • Подобається 1
  • Не подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Цены на железную руду в Китае за неделю выросли на 7%

https://gmk.center/news/ceny-na-zheleznuju-rudu-v-kitae-za-nedelju-vyrosli-na-7/

Цитата

Стоимость фьючерсов по итогам торгов зафиксировалась на отметке $112,4/т
В четверг, 6 января, майские фьючерсы на железную руду на Даляньской товарной бирже завершили торги на отметке $112,4/т (717 юаней/т). Стоимость сырья по сравнению с четвергом, 30 декабря 2021 года, увеличилась на 7,1%.

Минимальный показатель торгов был зафиксирован во пятницу,  31 декабря 2021 года, на отметке $106,6/т (680 юаней/т). Это на 4,9% меньше по сравнению с 24 декабря 2021 года.

Рост цен на железную руду в Китае обусловлен ожидаемым ростом производства стали. После Нового года количество сделок на спотовом рынке железной руды увеличилось. Однако рост заболеваемости коронавирусом в стране может негативно отразиться на спросе на сталь.

Ожидается, что краткосрочные производственные ограничения для сокращения уровня загрязнения будут иметь место в северном Китае в первом квартале, а запасы стали, используемой в строительстве, и железной руды могут оказать дополнительное давление на цены.

В целом на 2022 год производство стали в Китае ожидается на низком уровне. При этом остаются риски для спроса на сталь со стороны строительства.

Тем временем майские фьючерсы на коксующийся уголь на Даляньской товарной бирже завершили торги на отметке $365,9/т (2334 юаней/т). Стоимость сырья по сравнению с четвергом, 30 декабря, выросла на 6,8%.

Минимальный показатель торгов был зафиксирован во вторник, 31 декабря 2021 года, на уровне $349,4/т (2228,5 юаней/т). Это на 4,4% меньше по сравнению с 24 декабря 2021 года. Максимальный показатель был  5 января – на уровне $369,1/т (2354 юаней/т).

Цены на коксующийся уголь подорожали на фоне прогнозируемого спроса на сырье в Китае. Возможные перебои с поставками коксующегося угля также стали причиной роста цен. К тому же Индонезия запретила экспорт угля из-за опасений не покрыть внутренний спрос.

Китай – крупнейший импортер железной руды в мире. По итогам 2020 года страна нарастила импорт сырья по сравнению с предыдущим годом – на 9,5%, до 1,17 млрд т.

 

  • Лайк 1
  • Не подобається 2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Ф’ючерси на ріпак вперше досягли €800 за т на біржі Euronext

https://latifundist.com/novosti/57943-fyuchersi-na-ripak-vpershe-dosyagli-800-za-t-na-birzhi-euronext

Цитата

У середу на Паризькій біржі Euronext лютневі ф’ючерси на ріпак піднялися до €808,5 за т. 

Таким чином, вони досягли історичного максимуму, пише finance.yahoo. 

Після такого зростання котирування дещо знизились — вчора ціна становила €796,75 євро за тонну.

Як пише GrainTrade, спекулятивне зростання цін на ріпак на біржі в Парижі пов'язане з тривалим підняттям цін на біодизель. При цьому пропозиція ріпаку в ЄС дуже обмежена, а імпорт з Канади та Австралії залишається на низькому рівні. 

У той же час травневі ф’ючерси в середу виросли на €5 за т до €754,5 за т, а серпневі на ріпак нового врожаю хоча й подорожчали на €11,75 за т до €585,75 за т.

 

  • Лайк 1
  • Дякую 1
  • Не подобається 2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах
06.01.2022 в 18:45, Denka сказал:

Цены на железную руду в Китае за неделю выросли на 7%

Було:

Цитата

Компанії, які видобувають залізну руду, з кожної тонни сплачують 11-12% від собівартості продукту.

12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, то офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США;

11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США";

База оподаткування формувалася з витрат на видобуток руди та оплати праці робітників (20-30 дол за тонну).

Тобто в 2021 бюджет отримував 3-3.5 долари з кожної тонни видобутої залізної руди.

Стало:

Цитата

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобуті корисні копалини (мінеральну сировину), види товарної продукції гірничого підприємства якої затверджені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства у таких розмірах:

"руди заліза
3,50, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 100 доларів США і менше;
5,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 100 та не перевищує 200 доларів США включно;
10,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить більше 200 доларів США";

Тобто в 2022 в бюджет надходитиме 120*0.05 = 6 доларів з кожної тонни видобутої залізної руди.

https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72106

20.12.2021     Повернуто з підписом від Президента

  • Дякую 2
  • Подобається 1
  • Не подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

https://latifundist.com/novosti/57953-tsinova-situatsiya-na-zernovih-rinkah-biznes-znahoditsya-v-ochikuvanni-zvitu-usda

Цитата

У п'ятницю на Euronext ціни на пшеницю трохи зросли, тоді як ціни на кукурудзу залишилися незмінними. Зазначається, що знову в центрі уваги опинився ріпак, ціни на який злетіли до безпрецедентного рівня €828 за т при постачанні в лютому.

 

  • Лайк 1
  • Не подобається 2

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Украина за год вернет 550 млрд грн госдолга

Самые большие выплаты предстоят в феврале - 66,31 млрд гривен, в т.ч. по внутреннему долгу - 59,05 млрд гривен, по внешнему - 7,26 млрд гривен.

В 2022 году Украина должна выплатить 550,71 млрд гривен, в т.ч. по внутреннему долгу - 423,97 млрд гривен, по внешнему - 126,74 млрд гривен. 

https://korrespondent.net/ukraine/4435663-ukrayna-za-hod-vernet-550-mlrd-hrn-hosdolha

  • Лайк 1
  • Не подобається 1

Поділитися повідомленням


Посилання на повідомлення
Поділитися на інших сайтах

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунта. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз

  • Зараз на сторінці   0 користувачів

    Немає користувачів, які переглядають цю сторінку.

×