Ирина_
-
Постів
1 594 -
Зареєстровано
-
Відвідування
-
Переможець днів
3
Досягнення Ирина_
-
у доступних публікаціях немає докладного технічного проєкту цих двох об'єктів. не зазначено їхньої напруги, потужності, однолінійної схеми, глибини залягання, типу розподільчого пристрою та вартості. натомість зазначено, що паралельно,на поверхні , ключові вузли закриваються захистом другого рівня та Іван Федоров, як "продюсер"...
-
питання про стійкість електроенергетичної інфраструктури до уражень ви чомусь вирішили проілюструвати проєктом накриття ділянок метрополітену - очевидно, вважаючи саму наявність підземного простору достатньою технічною аргументацією... якщо ви вважаєте, що підземне прокладання електромереж істотно підвищує стійкість енергосистеми "тут і зараз" , то предметом розмови мають бути конкретні технічні рішення, їхня вартість, обмеження та залишкові вразливості, а мотиваційні цитати про цілеспрямованість,нажаль, більше пасували б конкурсу комсоргів і замполітів.
-
у Європі вже є підземні кабельні лінії змінного струму напругою 380–400 кВ, зокрема у Великій Британії, Німеччині та Нідерландах. звідси і питання - що саме Ви там зібралися "закопувати"? лінії, що будуються в Європі, можуть передбачати поєднання підземних кабельних ділянок із повітряними лініями. показовий приклад - нідерландський проєкт "Рандстад 380 кВ Нордінг" (Бевервейк - Блейсвейк), введений в експлуатацію у 2019 році : із приблизно 60 км траси близько 9–10 км прокладено під землею, решта - повітряні лінії. електропостачання міста - частина єдиного технологічного ланцюга: магістральні лінії, вузлові підстанції, розподільчі мережі та кінцеві споживачі. пошкодження елементів на будь-якому з цих рівнів може порушити електропостачання, причому захищеність нижчого рівня не компенсує втрату живлення на вищому. тому уточніть, що саме ви маєте на увазі під "розподільчими мережами у містах". і головне : чому вони у вас, судячи з усього, існують автономно від решти енергосистеми, від якої безпосередньо залежать? що ж до вразливості підземних мереж перед ракетними ударами, як я вже казала - вона не зникає ,а має інший характер. їх буде достатньо щоб при бажанні влаштувати блекаут і підтримувати його якоюсь кількістю ракет на тиждень.
- 6 044 відповіді
-
- 3
-
-
-
- энергетика
- уголь
- (і ще 11 )
-
одне з іншого, не слід. ви механічно змішали дві різні речі : синхронізацію енергосистем і фізичну архітектуру електричних мереж. а підземне прокладання не усуває елементи з високою концентрацією наслідків відмови ,тільки вони виглядають інакше. разом із трансформаторами під землю доведеться вести не всю інфраструктуру - частина її неминуче залишиться пов'язаною з поверхнею. перш ніж робити категоричні висновки про реалізованість такого переходу за певний термін, варто хоча б позначити, про який клас напруги і який рівень/тип об'єкта електричної мережі йдеться.
- 6 044 відповіді
-
- 6
-
-
-
- энергетика
- уголь
- (і ще 11 )
-
липень: 57,5 ГВт-год серпень: 198,2 ГВт-год вересень (за 27 днів): 349,1 ГВт-год читала про рекордне падіння промислового споживання ее. припускаю, що таємниця ее для експорту, що вивільнилася - розкрита. страждають переходи ЛЕП через р. Дніпро. велике промислове виробництво може відвалитися на лівобережжі. у бік ЄС проблем не видно.
- 6 044 відповіді
-
- 8
-
-
-
-
- энергетика
- уголь
- (і ще 11 )
-
"вершник без голови"- це не образа і не характеристика ваших особистих якостей. це образний опис людини, яка бадьоро вривається в дискусію й починає доводити те, з чим ніхто( я особисто ) не сперечався. у цьому випадку образ виявився доволі влучним : голову, судячи з усього, ви десь залишили на початку гілки - разом із моїм початковим тезисом. але ж я можу і помилятися - як і всі. а приклад конкретної моєї фрази, від Вас - міг би чітко вказати на 3,14-бола. чи не так?
-
серйозно? хтось вище написав,що "мости розраховані на томагавки". я навела приклад з мостовими опорами, які вціліли після ядерного вибуху і додала, що герань можне зіпсувати міст = зробити непридатним. де Ви знайшли у мене все те, що щойно приписали? тицьніть носом у конкретну фразу
-
видихніть повітря трохи, вершник безголовий і не потрібно пояснювати те, з чого, власне, і почався мій діалог.
-
а Ви взагалі зрозуміли, навіщо я привела опори Хіросіми? не для того, щоб запропонувати стрибати по них і не для того, щоб оголосити міст відновленим. це ілюстрація стійкості конкретного елемента конструкції. якщо після цього Вам захотілося обговорити, хто і як відновлюватиме прольоти, - це вже не продовження моєї тези, а ваша нездатність зрозуміти написане.
-
рукаліццо... вцілілі опори моста під епіцентром ядерного вибуху,на задньому плані фото, етанолова ти барабашка... як я і припускала - мізки "сідають" до розміру картоплі, розмова все більше нагадує акустичний шум алконавта, що дорвався до вільних вух.
-
простір під епіцентром ядерного вибуху але,40 кг вр посиленої 20 кг зарядом куммулятивної дії вщент рознесе дорожнє покриття мостів. не одним ударом, але ефективно якщо системно. щонайменше сильно обмежить пропускну здатність або виключить таку можливість взагалі, що власне = зайцю 3,14
-
історія з вашим батальйоном, можливо, сама по собі цікава. але вона так само не встановлює причини бійки двох конкретних пілотів у конкретному літаку. хоча, якщо рухатися вашим методом із такою швидкістю узагальнення, то незабаром у справі закономірно з'являться естонці, латвійці та литовці - щоправда, їм, мабуть, знадобиться трохи більше часу, щоб до неї дістатися.
-
причини поножовщини між пілотами в кабіні пасажирського літака під час рейсу, - особливо радикальна форма колегіального обговорення маршруту - не з'ясована. якщо це не конфлікт через рецепт кумису, плову або насвай, а через спробу теракту - то для анекдоту вам ще грузина не вистачає.
-
розробник СУЗ при формуванні проєктних рішень виходив із фізичної моделі процесів, запропонованої головним конструктором. кавітаційного зриву напору не відбулося.ГЦН не втратили здатність створювати необхідний перепад тиску.необхідно розмежовувати фізичне утворення парової фази в проточній частині та кавітаційний зрив напору, який є визначальною ознакою кавітаційного режиму для ГЦН. теплоносій перебував у стані малого недогріву до кипіння, тому за локального зниження тиску в окремих ділянках тракту могли виникати кавітаційні явища та збільшувати паровміст теплоносія. пароутворення в тракті могло мати реактивнісний ефект, не спричиняючи при цьому втрати напору ГЦН. теплогідравлічні процеси могли послідовно змінювати реактивнісний баланс реактора через зміну паровмісту, однак їхній характер не пояснює вибуховий темп наростання потужності при АЗ-5 . тому початковий імпульс реактивності, що безпосередньо передував стрімкому наростанню потужності, слід пов'язувати з введенням стрижнів . дискусійним є не сам факт їхнього внеску, а його кількісна оцінка. а Горбачов, надто буквально зрозумів фразу Штейнберга :"Коли натискали АЗ-5 реактора вже не було,"- це метафора,бляха...
- 6 044 відповіді
-
- 3
-
-
-
- энергетика
- уголь
- (і ще 11 )
-
протягом 15 хвилин оператор виводив стрижні впливаючи на реактивність, сумарна витрата через реактор при цьому дорівнювала витраті через працюючий на номінальній потужності реактор. потім настала ситуація вибігу - витрата різко впала до 40% від необхідного при тепловій потужності 200МВт. при тому, що теплоносій перебував у стані малого недогріву. по суті, це сценарій МПА - максимальної проєктної аварії, тобто розриву трубопроводу найбільшого діаметра, передбаченого проєктом. така аварія не розглядалася як ядернонебезпечна : проєктні рішення грунтувалися, зокрема, на уявленнях головного конструктора про характер впливу паровмісту на реактивність, які згодом виявилися неповними. за від'ємних потужнісного та парового коефіцієнтів реактивності зневоднення активної зони має призводити до зменшення реактивності. отже, при перших проявах швидких зворотних ефектів потужність реактора мала б знижуватися, а не зростати. протягом перших 90 секунд після початку процесу ці ефекти мали б діяти в напрямку заглушення реактора. імхо: за такого співвідношення початкових умов і зворотних зв'язків виникають підстави окремо перевірити оцінку кінцевого ефекту стрижнів СУЗ у межах 0,6–0,8 бет. вперше кінцевий ефект стрижнів СУЗ був документально зафіксований у 1983 році. розробник зазначав, що ефект проявлявся за одиночного скидання стрижня, тоді як за одночасного групового скидання стрижнів значного приросту реактивності не спостерігалося.
- 6 044 відповіді
-
- 3
-
-
-
-
- энергетика
- уголь
- (і ще 11 )
