Ирина_

"НКРЕКП все таки планує підвищити прайс-кепи на ринку України ( фактично тарифи на електроенергію для юридичних осіб ) Пропозиція Департаменту енергоринку НКРЕКП наступна: На ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна – 15 000,00 грн/МВт·год на всі години; мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт·год на всі години; На балансуючому ринку: максимальна гранична ціна – 17 000,00 грн/МВт·год на всі години; мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт·год на всі години. Введення їх в дію планується з 1 травня 2026 р. Остаточне рішення очікуємо наступного тижня. Ще і ще раз підкреслюю, ніякого ринкової необхідності підвищувати прайс-кепи не існує, як покаує квітень, середня базова ціна РДН 4967 без ПДВ і ми спокійно проходимо місяць без особливих ускладнень. Підвищення прайс-кепів необхідне виключно для того щоб задовольнити інтереси невеликої групи інвесторів в когенерацію, які вимагають або надання ПСО на газ, або підвищення прайс-кепів. І,ще раз нагадаю, ми з вами ісі сплатимо за ці підвищення так чи інакше з нашого з вами гаманця " " Україна відновила експорт та суттєво скоротила імпорт електрики у березні Через потепління та водопілля імпорт впав на 25%, а профіцит дозволив відновити експорт до Угорщини та Молдови При цьому НКРЕКП збирається завтра підвищити прайс-кепи на ринку електричної енергії з 9 до 15 грн, повертаючи до цін першого кварталу, мотивуючі це відключеннями і неможливістю імпорту.. При тому вартість електроенергії в Україні є вищою, ніж у Європі: середня ціна електроенергії в Україні — 149 євро за МВтч. В Іспанії – 30 євро, у Румунії, Німеччині, Італії – 100 євро, – заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Жупанін. " " Читаю что В Польше рыночные цены на электроэнергию ушли ниже нуля из-за увеличения выработки электроэнергии из возобновляемых источников Самая низкая цена была зафиксирована в понедельник и составила минус 791,32 злотых (минус $214) за мегаватт-час и оставалась отрицательной в течение примерно 10 часов. По данным Польской энергетической биржи, в период пасхальных праздников цены на электроэнергию в Польше были одними из самых низких в Европе. Как вы понимаете вся эта зеленая энергетическая реформа в Украине пошла не туда , у нас одни из самых высоких цен были в марте на фоне европейских рынков, хотя при этом СЭС работали в полный рост, и при этом нам в НКРЕКП и ряд как-бы экспертов продолжают утверждать что необходимо срочно пересмотреть прайс-кепы ( сейчас мах>9) и поднять их до 15 >, иначе импорта не будет.. Уже и Галущенко нет которого обвиняли во всех бедах , а в НКРЕКП чудеса продолжаются и завтра нас ждет трудный день.. ибо примет ли комиссия новые прайм-кепы неизвестно, но все идет к тому " " Нам всем 3,14здец. НКРЕКП подняли прайс-кепы до 15 грн на рынке РДН электроэнергии ( это без ПДВ, розподилу и передачи) при этом эти прайс-кепы действуют не на отдельные часы что было бы логично, а на все 24 часа.. что неминуемо повлияет на тарифы на электроэнергию для бизнеса. Я ожидаю +50-70% роста средней цены электроэнергии для юрлиц уже в мае. Это прямой путь к банкротству водоканалов, ТКЕ, инфляции, росту цен в потребительской корзине " " Підвищення прайс-кепів — це не стабілізація. Це легалізація дорожчої електроенергії ️ 23 квітня 2026 року НКРЕКП знову підняла граничні ціни на ринку електроенергії. З 1 травня на РДН та ВДР діє єдина максимальна ціна 15 000 грн/МВт·год, а на балансуючому ринку — 17 000 грн/МВт·год. Цим рішенням фактично скасовано підхід, запроваджений самою ж НКРЕКП з 31 березня, коли граничні ціни (прайс-кепи) були диференційовані за годинами доби: для РДН/ВДР — 5 600, 6 900 або 15 000 грн/МВт·год, а для балансуючого ринку — 6 600, 8 250 або 16 000 грн/МВт·год залежно від години. Тепер дорогий режим фактично розтягується на всю добу. НКРЕКП пояснює це потребою стабільної роботи ринку в умовах дефіциту генерації та бажанням підвищити зацікавленість імпортерів у постачанні електроенергії. Проблема в тому, що прайс-кеп має бути запобіжником, а не ціновим орієнтиром. Це прямо випливає з Методики НКРЕКП: рівень граничних цін має впливати на формування вільної ринкової ціни у мінімальний спосіб. Але коли ринок починає жити “від стелі”, підняття цієї стелі вже не стримує ціни, а дає їм нову офіційно дозволену точку опори. Саме це зараз і відбувається. За нашими розрахунками на основі наданих даних РДН, середня ціна у 2025 році становила 5,29 тис. грн/МВт·год. У період дії “високих” прайс-кепів з 17 січня по 30 березня 2026 року вона підскочила до 8,59 тис. грн/МВт·год. А після запровадження нижчих диференційованих стель з 31 березня по 22 квітня впала до 5,30 тис. грн/МВт·год — тобто майже повернулася до середнього рівня 2025 року. Більше того, після 16 квітня — вже на тлі публічної дискусії про нове підвищення — середня ціна РДН за нашими розрахунками зросла ще на 14%, а в нічні години частка годин майже біля чинної стелі підскочила з 37% до 71%. Це ще не доказ маніпуляції. Але це точно достатня підстава не автоматично піднімати стелю, а перевіряти аномальну поведінку ринку. Найболючіший наслідок такого рішення — небаланси і балансуючий ринок. Саме тут ціновий стрибок миттєво перетворюється на фінансовий тягар. У 2026 році середні втрати на 1 МВт·год негативного небалансу відносно ціни РДН складали 4,3 тис. грн/МВт·год. Для порівняння: у той самий період 2025 року такі втрати складали 1,4 тис. грн/МВт·год. Тобто навіть у зіставному сезонному вікні фінансовий удар по постачальниках вже став втричі сильнішим. Якщо ж цінову стелю знову підняти, ризик ще дорожчих небалансів зростає автоматично. Саме так і наростає заборгованість. Як повідомляє галузеве видання ExPro, борг «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку зріс до рекордного показника – 30,9 млрд грн, приріст з початку року - 40%. Водночас, борг перед «Укренерго» на балансуючому ринку складає вже 46,3 млрд грн, приріст з початку року - 9,5%. Це вже не проблема окремих компаній, а системний дефіцит ліквідності. У такій ситуації вищі ціни на балансуючому ринку не покращують платіжну дисципліну — вони лише збільшують номінал боргу і ще глибше затягують ринок у кризу розрахунків. Ще в лютому сама НКРЕКП визнавала, що попереднє зростання цін на РДН може призвести до дефіциту ліквідності у постачальників, а очікуваний збиток постачальника “останньої надії” оцінювався приблизно у 75 млн грн за січень і 195 млн грн за січень–лютий 2026 року. Не витримує перевірки і головний аргумент про нібито критичну необхідність нового підняття прайс-кепів заради імпорту. Комерційний імпорт у квітні 2026 року не зник навіть за нижчих годинних обмежень. Навпаки: за 1–22 квітня його середньодобовий обсяг був більш ніж удвічі вищим, ніж за той самий період 2025 року. Більше того, після 16 квітня, коли ціни на РДН пішли вгору, імпорт не впав, а зріс. Тобто теза “без нового підняття прайс-кепів імпорту не буде” цифрами не підтверджується. Натомість підтверджується інше: підвищення граничних цін не усуває структурних проблем ринку, а просто робить дорожчим їх фінансове покриття. Аргумент про імпорт у рішенні НКРЕКП є, але сам по собі він не доводить необхідності саме такого масштабу підвищення. https://energy365.com.ua/tpost/r6d6v2c3i1-pdvischennya-prais-kepv-tse-ne-stablzats " " Я ще раз повторюю, в Україні немає ринку електричної енергії, а є два монополісти, , також є з десяток трейдерів, та обленерго які його контролюють. І ціна на псєвдоринку формується не ринком, а НКРЕКП, яка контролюються тими же монополістами. Середньозважена ціна за квітень буде не більше 9,5-10 грн з ПДВ, що не дуже подобається монополістам і обленерго ( яким компенсують різницю між псєвдоринком та ціною для населення) і вони пролобіювали підвищення прайс-кепів але не на пікові години коли можливо в теорії не буде вистачати світла, а на всі 24 години..з поясненнями що це потрібно для розвитку генерацї, і це взагалі не ринкові процеси і лобіювання інтересів окремих виробників, і одним з головних лоббістів є голова комітету ВРУ Герус, який особисто звернувся до НКРЕКП з проханням підвищити прайс-кепи. Тому коли ви чуєте слово ринок електричної енергії, знайте, вас знов хочуть на&ати.. " " Побачив на сайті НАЕК Енергоатом консолідовану фінзвітність за 2025 рік прийняту Наглядовою Радою ращом зі звітом незалежного аудитора. Так ось, НАЕК "Енергоатом" розраховує на номінальне зростання цін для населення у 2028-2033 роках на 400%. ------------- Для розрахунку послуги ПСО у період 2028-2032 враховано, -що ціна на електроенергію для побутових споживачів буде щорічно зростати на 25%, - а у 2033 році – на 30%. ( 2026-27 рр це також є в планах Мінекономіки) В звіті фактично затверджено що вже через 6 років ми, як побутові споживачі, будемо платити за електроенергію по 16 грн за кВт*год, одні з самих високих цін ха електричну енергію в світі... Ось для чого, як один з факторів, підвищують прайс-кепи з 01.05. щоб потім обоснувати що ринкова вартість електроенергії становить ті ж 16 грн.. Вони там всі &обнуті, чи хтось дома з дорослих залишився ?? " " Пішов в мережі від деяких експертів вже плач Ярославни, ось дивіться, вартість електроенергії на ринку РДН низький, прайс-кепи ніяк не вплинули на ринок ціна низька, ось в квітні буди дні набагато дорожче 29.04 137 € BASE РДН, , але, вони порівнюють абсолютно некоректно, та і взагалі порівнювати по 5 днях травня вплив прайс-кепів на зростання тарифів взагалі не серйозно. І,якщо порівнювати по днях, тоді потрібно брати так само вплив погодних умов, день тижня( ціна на вихідні знижується). 26.04. наприклад вартість BASE РДН 87,28 € а 06.04 BASE РДН складав взагалі 52,46 € Сам принцип та підхід НКРЕКП щодо збільшення прайс-кепів на всі 24 години до 15 грн є абсолютно хибним та шкідливим для економіки та державного бюджету України, коли умовно ринкова ціна електроенергії, яка до ринку немає ніякого відношення, буде давити на бюджети всіх рівнів, і економіку України в цілому. "" ""️Україна скоротила імпорт електрики на 40% У квітні постачання впали до 558,2 тис. МВт-год. Підкреслюю, скоротила... Але це не завадило НКРЕКП підвищити прайс-кепи з 01.05. до 15 грн за 1 кВт*год на всі 24 години, мотивуючи неможливістю збільшити імпорт електроенергії до України... ""

я в курсі, що цього додіка побачили рано і супроводжували, якимось "провалом ппо" це не було. останній корейський боїнг був у 83 році, після зустрічі з радянським ппо від'ємно прибув за розкладом. того разу просто посадили дурня на площі. думаю, що за Горбачова були внесені якісь протиріччя в алгоритми дій та прийняття рішень , які не були належним чином опрацьовані. мені здається, що міністерство оборони вважало, що буде якийсь "вищий" наказ.

цього штриха вели з самого кордону, збивати не хотіли через іміджеві навантаження після збитих боїнгів. його бачили, його супроводжували, приготували "посадку". плюс кулуарні інтриги у відомствах, що забезпечували безпеку. єтадругоє.

спостерігаю виття з приводу вже фактично щоденних ударів українських безпілотників аж до самого Уралу. дивуватися тут можуть лише недалекі люди. так само як і розмірковувати про те, що ці напівкустарні бпла - якесь "вундервафля". повна нісенітниця. боротьба з ними майже не відрізняється від боротьби зі стратегічними крилатими ракетами, а через меншу швидкість - навіть простіша. І саме під це ще з 70-х будувалася вся радянська система ппо. але ппо - це ж саме система, і її було збудовано єдиним способом, яким узагалі можливо прикрити таку територію. це актуально й зараз - принципово нічого не змінилося. жодні наземні комплекси, навіть якби вся країна займалася лише їхнім виробництвом, тут не здатні допомогти. саме тому війська ППО мали власну авіацію, до складу якої входили літаки ДРЛВ (спочатку ту-126, потім А-50) та величезна кількість частин і аеродромів із перехоплювачами, розташованими у найвіддаленіших місцях так, щоб за вказівками літаків ДРЛВ вони гарантовано могли перехоплювати цілі з будь-якого напрямку ще до підльоту до важливих промислових центрів. таких перехоплювачів були тисячі - міг-21,і су-15, прості й дешеві машини масового виробництва. від них не вимагалося нічого надзвичайного, як і від стройових льотчиків. існував також спецпідрозділ на міг-21 для особливо важливих напрямків - своєрідна мобільна "затичка". в інтересах оптимізації усе це гуртом знищили разом із самим родом військ, а ті прості й масові літаки порізали на метал. тепер же ППО фактично відсутня - зв’язку патрулів ДРЛВ та величезної мережі аеродромів із перехоплювачами не замінять жодні С-100500 чи окремі літаки хоч десятого покоління. у підсумку вони отримали ситуацію, коли будь хто може визначати - чи буде парад на Красной площі. більш принизливу картину для їхнього світосприйняття важко навіть вигадати.

у їхніх букмекерів я бонуси "мила". давали до 50к виводити без істерик, але зі стандартними перевірками на кшталт "покажіть квитанцію за газ за 15-й рік." любителям злити зарплату під адреналін там нічого не загрожує ( чесне парі ), а плюсовим обмежать рахунки, але гроші віддають.

альтернативна система броні та відстрочок у лайт-версії з кавою по віденськи та тривожним присмаком невизначеності...

класика корупції. до речі, дуже популярна на Заході. курси, книжки... це ж не кубометри бетону і не цегла в штуках. курс лекцій великого магістра заборобудування та хріномовлення оцінюється самим автором в о@уліард мільйонів через свою унікальність. і спробуй доведи, що ціна завищена.

за цезій-137 та йод-131 Чорнобильську катастрофу можна умовно порівняти приблизно з 200 середніми ядерними випробуваннями. таке порівняння стосується лише сумарної активності. ключова відмінність у тому , що випробування спричиняли глобально розсіяне забруднення, тоді як чорнобиль - це висока миттєва концентрація радіонуклідів в одному регіоні, що й визначило значно сильніший локальний вплив. йод-131 є короткоживучим радіонуклідом із періодом напіврозпаду близько 8 діб, тоді як цезій-137 - довгоживучим із періодом напіврозпаду близько 30 років. основну радіаційну небезпеку Чорнобиля (для зони відчуження ) визначили не паливні матеріали (уран і плутоній), а продукти поділу (йод та цезій). на шведських АЕС, у 1986 році, спрацювали датчики радіаційного контролю. виявили насамперед цезій-137, який став головним маркером чорнобильської хмари у Європі. також у менших кількостях цезій-134 та йод-131 (у перші дні).

телефонні розмови у ніч катастрофи. реактор вибухнув у спокійній робочій обстановці

ага, бобриха на онко-позитиві не дасть збрехати. "парад на Хрещатику" їй за обидві щоки зайшов, бачу... я пам'ятаю, Ви писали про "надію на/підсумки мобілізації", та "ще не було битви за Запоріжжя та Одесу", - останнє, до речі , нагадує перший рядок гімну... то, де ж тут місце для фахівчині з монетизації уваги та опцією вузькоспеціалізованих, з елементами глибокої “усної майстерності”, рішень ? хоча, історичні джерела, ймовірно, фіксують подібні прецеденти, які, делікатно висловлюючись, могли бути інтерпретовані крізь "3,14-оптику" і в подальшому мали певні наслідки, час, як завжди, внесе остаточну ясність. значний заряд - від 700 кілограмів, із застосуванням балістичних принципів доставки. у контексті наших умов це передбачає ще й мініатюризацію всієї конструкції та високу адаптивність до різнорідних умов старту при мінімальній інфраструктурній залежності носія, формування суттєвого запасу або здатності до швидкого відтворення у максимально несприятливих умовах. краще пізно, ніж ніколи. а ставка, на переробку бусифікованих громадян у макети для ворожих дронів - ідея погана і набагато недовговічніша як може здатися.

використання спиртовмісних еліксирів для "кращої" комунікації з чоловічим поголів’ям - стратегія, безумовно , робоча, проте - є нюанс... вона вщент позбавляє жінку інтелектуального лоску. спільні посиденьки над коритом етанолу та синхронне його заливання в баки просто не передбачають розвитку інтелектуального градуса у обох сторін. "магія зваблення" тут працює на найпримітивнішому рівні - через фізіологічне звикання до спільного дофамінового приходу. проте біологія - дама мстива, і в неї специфічне почуття гумору. коли "внутрішній арбітр" остаточно засинає під системною дією пари, виникає підступна ілюзія сприйняття й думки, що здавалися піком дотепності, при спробі зафіксувати їх на папері раптово катапультуються в зону незв’язної, "акустичної" вегетації. :)

система більше не розрізняє звичні раніше статуси - лише включеність до полюса. ентомологічно тут може бути цікаво : коли ще,за яких правителів,придворні блазні так болісно реагували на своїх шмар, чому - шо-як , і хто кого згодом занасікомить?

статки в кишенях можновладців виникають як дар долі за бездоганне державне служіння, а тому не потребують земних доказів походження. декларації, звісно, заповнюються максимально чесно : що не влізло - те, очевидно, настільки духовне, що не піддається матеріальному обліку. і взагалі, сам факт запитання про походження грошей виглядає майже як єресь - бо ж усім відомо, що гроші притягуються за принципом духовного резонансу: якщо ти достатньо гармонійний, вони самі знаходять твою кишеню.

про Великдень там, вище - між октоберфестом та повстанням клонів

це про космологічну картину можливого кінця Всесвіту. один зі сценаріїв його початку. досі не існує остаточного розуміння того, що саме гарантовано утримує нинішній стан вакууму та виключає його квантовий перехід у більш стабільний стан. щоб було зрозуміло включення в розмову бозонів, Гіггсів та вакуумів