Ирина_

коли я питала про порушення пунктів регламентів, я знала, що ви їх не назвете, тому що їх не було. тому що для того і існують експлуатаційні регламенти, щоб у них виділяти небезпечні режими та вказувати на межі безпечної експлуатації. для решти є визначення "недостатня культура безпеки у галузі ", - "ми думали, що персонал це знає"- якраз до цього відноситься.

мова , за межі безпечної експлуатації, визначених виробником/головним конструктором. і Ви не назвете ні пункт регламенту, який порушено, ні норму закону, яку порушив той самий Топтунов, а тільки розводитимете цю гуманітарну нісенітницю

у сценаріях технічних,технологічних,пов'язаних з ядерною інженерією ваша демагогія не працює, а працює зведення правил та експлуатаційних покажчиків меж безпечної експлуатації - технологічний регламент безпечної експлуатації ядерних установок.

ці два сигнали не обов'язково виникають одночасно. сигнал "ПК ВВЄРХ" не блокує рух стержнів у/з реактора -100% там помилка - хизи. якщо працюючий АР в положенні вище 25%, сигнал ПК з'явиться, а сигнал несправності може мати безліч причин.

у такому разі назвіть пункти, які вони порушили пункт технічного регламенту чи бодай як він звучить назвіть хоча б одну "службову недбалість", на яку ви голослівно спираєтеся

https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/Pub913r_web.pdf Бреус говорив про про те, що до аварії пааметр ОЗР не вважався ядернонебезпечним і не був оснащений сигналізацією, це не має відношення до розмови, а ще раз вказує, що Вам у цій сфері, висновки робити – рано

реактор після виконання програми вибіга ішов у ремонт - тобто глушився. кнопка АЗ-5 це не тільки аварійний захист реактора, а і спосіб глушення в штатних безаварійних ситуаціях

1 - це момент, коли Топтунов "дотримуючись раціональних методик" повинен був натиснути але не натиснув АЗ-5. 2. натискання АЗ-5, - причини невідомі досі. 3. поява аварійних сигналів і виникнення "нестандартної ситуації", яку, за словами даного оратора, Топтунов вирішив слідуючи "раціональним методичкам".

а Трегуб допомагав поле рівняти при провалі потужності. там половина попередньої зміни залишилася. добре. Акімов, значить сказав глушити і Топтунов заглушив. тоді треба зрозуміти, яких методичок, жертвою, став Акімов. я ось до чого : шановний ... нестандартною ситуація на ЧАЕС стала тільки після натискання кнопки АЗ-5. )))) якби Топтунов діяв "раціонально за змістом методичок", про які Ви і поняття не маєте,але повчально так міркуєте в голос, то заглушив би реактор під час перекриття пари на турбіну, як і передбачала "раціональна методичка". я часто опускаю цей факт на початку розмови з співрозмовником, що нічого не розуміє в питанні - даю можливість на повну продемонструвати йому свій "багаж знань" : Карраск приймав рішення на підставі аварійних сигналів, що вже пройшли на пульт, у той час як на ЧАЄС, аварійні сигнали з'явилися тільки після натискання АЗ-5. це головне, що упускають "експерти" на кшталт вас. )))

Акімов тут до чого?

причини натискання АЗ-5 Топтуновим невідомі й сьогодні. тому ваш упевнений висновок мене щиро зацікавив.

пішли сигнали про зниження витрати води та СІУР намагався погасити їх введенням у "гарячі плями" стрижнів РР не відключивши/не змінивши уставку автомату. внаслідок чого щойно він занурював у ручну стрижень РР, автомат виводив стрижні автоматичного регулятора. коли врешті-решт оператор "добив" пошкоджений при виході на МКУ канал, пройшов сигнал датчика вологості кладки графіту - що означало розрив ТК( !!! ) - негайно заглушив реактор. його розповідь узгоджується з фізикою РБМК куди більше ніж розповідь Карраска, тому йому вірю більше.

Карраск : можна ознайомитись із положенням стрижнів Автоматичних Регуляторів в активній зоні 4 блоку ЧАЕС. вони по черзі пішли у зону за хвилину до натискання АЗ-5

ну тоді Ви дайте точну. давайте почнемо з Топтунова. ось хронологія пеед аварією на четвертому блоці ЧАЕС 26.04.86 з ІНСАД-7. дайте відповідь на запитання : "який сенс і яка методичка "веліла натиснути" АЗ-5 Топтунову? це з ІНСАГ-7 стр65-66. покажіть мені момент у хронології, який би підтвердив Ваші слова , що до Топтунова. де тут ситуація, що вимагає "за змістом раціональних методичок" глушити реактор кнопкою аварійного захисту? без води тіке,дуже прошу за Карраска поясню в наступній відповіді.

приклад так собі. якщо на ЛАЕС це була ситуація з пошкодженням ТВЕЛА при виході реактора в критичний стан і на 700МВт оператор нарешті зрозумів, що у нього пошкоджений канал - натиснув кнопку аварійного захисту, то на ЧАЕС сам вибух був результатом натискання кнопки аварійного захисту

словник ілюструє математичне значення прикметника "від'ємний"/"додатний" посиланням на підручник алгебри (Кисельов, Алгебра, I, 1956) , тоді як уживання слова "негативний",у математеці, зібранням творів українського письменника Юрія Яновського та кінознавчий журнал (Мистецтво кіно, 1955, 70); Суха негативна плівка йшла до друкувальної машини (Юрій Яновський, II, 1958, 111). ))) - сильна штука чому я не знайшла термін "позитивний" для математики? https://archive.org/details/velykyislovnyk/page/1020/mode/2up?q=додатний ви не змогли знайти слово у своєму довіднику? . Поганий, негативний. А за найбільше від’ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ (Іван Франко, VI, 1951, 212); Ніхто не знав, що вона не раз боляче переживала від’ємне, насторожене, а то й просто вороже ставлення до себе однокласників (Олесь Донченко, V, 1957, 317); — Я надто поспішаю, і це одна з перших від’ємних прикмет (Мирослав Ірчан, II, 1958, 436).

він не розпізнає предметну область тексту в перекладі з російської на українську, а з англійської - розпізнає.

ми якось у вузькому колі обговорювали перекладену українською мовою статтю і я зафіксувала увагу тих, хто обговорює на розбіжності між вимогами терміноутворення в україномовній математичній практиці та перекладених термінів, що описують ефекти реактивності. про те що саме позитивний а не додатний - сталий вираз ( прийняте середовищем) це я звичайно знала, але моє зауваження було не про назву ефекту, а на предмет того, що за наявності математичного знака характеризувати реактивність потрібно термінами додатний/від'ємний, а не позитивний/негативний. ну, була відправлена вчити матчастину. )))

фізичні явища, процеси та стани матерії не зобов’язані позначатися термінами, узгодженими з математичною термінологією. назви таких об’єктів формуються в межах відповідної галузі фізики. терміни, що описують фізичні ефекти або властивості системи, можуть мати самостійне походження і не потребують прямої відповідності мовним нормам математичного термінотворення. грубого спотворення немає і не може бути - можна хоч червоний/зелений було назвати/перекласти. але я згодна, що це таки косяк перекладу. переклад робився без розуміння математичної термінології. і в даному випадку мало сенс слідувати їй. це допомогло б уникати плутаниць. адже фішка в чому : ефект реактивності може називатися позитивним/негативним, а ось сама реактивність може бути тільки додатна/від'ємна

існує ризик сприйняти за помилку просто іншу традицію найменування або міждисциплінарне перенесення терміна. важливо - відносно якої саме вихідної моделі чи формалізму Ви називаєте термін "суперечливим".також важливо розрізняти строгий математичний термінологічний апарат, інженерну або галузеву мову, та популяризаторські спрощення. шо за приклад і чим вас термінологія не влаштувала? і так - не забудьте вказати сам тремін у 108 повідомленні ,- не раніше ! а поки що можна продовжувати зашкварювати за неточність у перекладі/розумінні просто повітря ,фразами гучними але порожніми.

зерно правди в цій історії справді є. у певному сенсі вони навіть "викрили" її. найсмішніше, що самі не зрозуміли в чому. юридичне persona і справді не означає людину в біологічному сенсі. для цього ще з римських часів існувало окреме поняття - homo. головне чого вони не розуміють, так це того, що особа чи персона або ліцо є юридичним поняттям для опису цієї ж живої людини.

її римляни вигадали. інші повторили підхід до юридичного позначення суб'єктності людини - людини для своїх "реєстрів". а то можна було б ще "чєл"/чєліха" називати, тому що й "людина"- зловісно може здатися також комусь, - такий натяк на послання від проклятих масонів : "щоб всі здохли" або "рахувальну машинку намертво заклинило шматком біляша", "щоб у твоєму кориті етанол щоразу перетворювався на воду"...

імхо просто в практиці українського діловодства немає в звороті слова "обличчя"( лицо - рус) для позначення суб'єктності, а в російській практиці є часте згадування "особа" в неготивному ключі характеристик, що даються. проте іронія ж тут напрошується стосовно зауваження на "звернення не по-людськи" людиною, повідомленням назад, що звернулася до аудиторії словом "терпіли". градус абсурду тут як від одночасного членства в ордені матері Терези та куклуксклані.

обсяги споживання електроенергії в Україні за температури повітря +30 і вище фактично тотожні показникам помірного зимового періоду (близько -5). припускаю, що "енергоатом" урахував всі чинники під час торішнього планування, внаслідок чого впродовж літніх місяців обсяг потужностей, що одночасно перебувають у плановому ремонті, не перевищуватиме 1,5 ГВт на місяць. поточна ремонтна кампанія стартувала у березні з одночасного виведення в ремонт двох енергоблоків серії ВВЕР-1000. за моїми розрахунками, орієнтовно на 1 липня кампанію з планового обслуговування та перевантаження палива сумарно пройдуть 3 енергоблоки цього типу і можливо, один 440. відповідно, у графіку виведення в планово-попереджувальний ремонт (ППР) та ротації палива на подальші періоди залишаться ще чотири енергоблоки ВВЕР-1000 та один блок ВВЕР-440. це моя оцінна думка, і багато залежить від стану палива в реакторах на моменті. як мінімум, один блок, навесні, точно вийшов у ППР раніше запланованого. що загалом не суперечить моїм виводам та озвученим мною припущенням.

"НКРЕКП все таки планує підвищити прайс-кепи на ринку України ( фактично тарифи на електроенергію для юридичних осіб ) Пропозиція Департаменту енергоринку НКРЕКП наступна: На ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна – 15 000,00 грн/МВт·год на всі години; мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт·год на всі години; На балансуючому ринку: максимальна гранична ціна – 17 000,00 грн/МВт·год на всі години; мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт·год на всі години. Введення їх в дію планується з 1 травня 2026 р. Остаточне рішення очікуємо наступного тижня. Ще і ще раз підкреслюю, ніякого ринкової необхідності підвищувати прайс-кепи не існує, як покаує квітень, середня базова ціна РДН 4967 без ПДВ і ми спокійно проходимо місяць без особливих ускладнень. Підвищення прайс-кепів необхідне виключно для того щоб задовольнити інтереси невеликої групи інвесторів в когенерацію, які вимагають або надання ПСО на газ, або підвищення прайс-кепів. І,ще раз нагадаю, ми з вами ісі сплатимо за ці підвищення так чи інакше з нашого з вами гаманця " " Україна відновила експорт та суттєво скоротила імпорт електрики у березні Через потепління та водопілля імпорт впав на 25%, а профіцит дозволив відновити експорт до Угорщини та Молдови При цьому НКРЕКП збирається завтра підвищити прайс-кепи на ринку електричної енергії з 9 до 15 грн, повертаючи до цін першого кварталу, мотивуючі це відключеннями і неможливістю імпорту.. При тому вартість електроенергії в Україні є вищою, ніж у Європі: середня ціна електроенергії в Україні — 149 євро за МВтч. В Іспанії – 30 євро, у Румунії, Німеччині, Італії – 100 євро, – заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Жупанін. " " Читаю что В Польше рыночные цены на электроэнергию ушли ниже нуля из-за увеличения выработки электроэнергии из возобновляемых источников Самая низкая цена была зафиксирована в понедельник и составила минус 791,32 злотых (минус $214) за мегаватт-час и оставалась отрицательной в течение примерно 10 часов. По данным Польской энергетической биржи, в период пасхальных праздников цены на электроэнергию в Польше были одними из самых низких в Европе. Как вы понимаете вся эта зеленая энергетическая реформа в Украине пошла не туда , у нас одни из самых высоких цен были в марте на фоне европейских рынков, хотя при этом СЭС работали в полный рост, и при этом нам в НКРЕКП и ряд как-бы экспертов продолжают утверждать что необходимо срочно пересмотреть прайс-кепы ( сейчас мах>9) и поднять их до 15 >, иначе импорта не будет.. Уже и Галущенко нет которого обвиняли во всех бедах , а в НКРЕКП чудеса продолжаются и завтра нас ждет трудный день.. ибо примет ли комиссия новые прайм-кепы неизвестно, но все идет к тому " " Нам всем 3,14здец. НКРЕКП подняли прайс-кепы до 15 грн на рынке РДН электроэнергии ( это без ПДВ, розподилу и передачи) при этом эти прайс-кепы действуют не на отдельные часы что было бы логично, а на все 24 часа.. что неминуемо повлияет на тарифы на электроэнергию для бизнеса. Я ожидаю +50-70% роста средней цены электроэнергии для юрлиц уже в мае. Это прямой путь к банкротству водоканалов, ТКЕ, инфляции, росту цен в потребительской корзине " " Підвищення прайс-кепів — це не стабілізація. Це легалізація дорожчої електроенергії ️ 23 квітня 2026 року НКРЕКП знову підняла граничні ціни на ринку електроенергії. З 1 травня на РДН та ВДР діє єдина максимальна ціна 15 000 грн/МВт·год, а на балансуючому ринку — 17 000 грн/МВт·год. Цим рішенням фактично скасовано підхід, запроваджений самою ж НКРЕКП з 31 березня, коли граничні ціни (прайс-кепи) були диференційовані за годинами доби: для РДН/ВДР — 5 600, 6 900 або 15 000 грн/МВт·год, а для балансуючого ринку — 6 600, 8 250 або 16 000 грн/МВт·год залежно від години. Тепер дорогий режим фактично розтягується на всю добу. НКРЕКП пояснює це потребою стабільної роботи ринку в умовах дефіциту генерації та бажанням підвищити зацікавленість імпортерів у постачанні електроенергії. Проблема в тому, що прайс-кеп має бути запобіжником, а не ціновим орієнтиром. Це прямо випливає з Методики НКРЕКП: рівень граничних цін має впливати на формування вільної ринкової ціни у мінімальний спосіб. Але коли ринок починає жити “від стелі”, підняття цієї стелі вже не стримує ціни, а дає їм нову офіційно дозволену точку опори. Саме це зараз і відбувається. За нашими розрахунками на основі наданих даних РДН, середня ціна у 2025 році становила 5,29 тис. грн/МВт·год. У період дії “високих” прайс-кепів з 17 січня по 30 березня 2026 року вона підскочила до 8,59 тис. грн/МВт·год. А після запровадження нижчих диференційованих стель з 31 березня по 22 квітня впала до 5,30 тис. грн/МВт·год — тобто майже повернулася до середнього рівня 2025 року. Більше того, після 16 квітня — вже на тлі публічної дискусії про нове підвищення — середня ціна РДН за нашими розрахунками зросла ще на 14%, а в нічні години частка годин майже біля чинної стелі підскочила з 37% до 71%. Це ще не доказ маніпуляції. Але це точно достатня підстава не автоматично піднімати стелю, а перевіряти аномальну поведінку ринку. Найболючіший наслідок такого рішення — небаланси і балансуючий ринок. Саме тут ціновий стрибок миттєво перетворюється на фінансовий тягар. У 2026 році середні втрати на 1 МВт·год негативного небалансу відносно ціни РДН складали 4,3 тис. грн/МВт·год. Для порівняння: у той самий період 2025 року такі втрати складали 1,4 тис. грн/МВт·год. Тобто навіть у зіставному сезонному вікні фінансовий удар по постачальниках вже став втричі сильнішим. Якщо ж цінову стелю знову підняти, ризик ще дорожчих небалансів зростає автоматично. Саме так і наростає заборгованість. Як повідомляє галузеве видання ExPro, борг «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку зріс до рекордного показника – 30,9 млрд грн, приріст з початку року - 40%. Водночас, борг перед «Укренерго» на балансуючому ринку складає вже 46,3 млрд грн, приріст з початку року - 9,5%. Це вже не проблема окремих компаній, а системний дефіцит ліквідності. У такій ситуації вищі ціни на балансуючому ринку не покращують платіжну дисципліну — вони лише збільшують номінал боргу і ще глибше затягують ринок у кризу розрахунків. Ще в лютому сама НКРЕКП визнавала, що попереднє зростання цін на РДН може призвести до дефіциту ліквідності у постачальників, а очікуваний збиток постачальника “останньої надії” оцінювався приблизно у 75 млн грн за січень і 195 млн грн за січень–лютий 2026 року. Не витримує перевірки і головний аргумент про нібито критичну необхідність нового підняття прайс-кепів заради імпорту. Комерційний імпорт у квітні 2026 року не зник навіть за нижчих годинних обмежень. Навпаки: за 1–22 квітня його середньодобовий обсяг був більш ніж удвічі вищим, ніж за той самий період 2025 року. Більше того, після 16 квітня, коли ціни на РДН пішли вгору, імпорт не впав, а зріс. Тобто теза “без нового підняття прайс-кепів імпорту не буде” цифрами не підтверджується. Натомість підтверджується інше: підвищення граничних цін не усуває структурних проблем ринку, а просто робить дорожчим їх фінансове покриття. Аргумент про імпорт у рішенні НКРЕКП є, але сам по собі він не доводить необхідності саме такого масштабу підвищення. https://energy365.com.ua/tpost/r6d6v2c3i1-pdvischennya-prais-kepv-tse-ne-stablzats " " Я ще раз повторюю, в Україні немає ринку електричної енергії, а є два монополісти, , також є з десяток трейдерів, та обленерго які його контролюють. І ціна на псєвдоринку формується не ринком, а НКРЕКП, яка контролюються тими же монополістами. Середньозважена ціна за квітень буде не більше 9,5-10 грн з ПДВ, що не дуже подобається монополістам і обленерго ( яким компенсують різницю між псєвдоринком та ціною для населення) і вони пролобіювали підвищення прайс-кепів але не на пікові години коли можливо в теорії не буде вистачати світла, а на всі 24 години..з поясненнями що це потрібно для розвитку генерацї, і це взагалі не ринкові процеси і лобіювання інтересів окремих виробників, і одним з головних лоббістів є голова комітету ВРУ Герус, який особисто звернувся до НКРЕКП з проханням підвищити прайс-кепи. Тому коли ви чуєте слово ринок електричної енергії, знайте, вас знов хочуть на&ати.. " " Побачив на сайті НАЕК Енергоатом консолідовану фінзвітність за 2025 рік прийняту Наглядовою Радою ращом зі звітом незалежного аудитора. Так ось, НАЕК "Енергоатом" розраховує на номінальне зростання цін для населення у 2028-2033 роках на 400%. ------------- Для розрахунку послуги ПСО у період 2028-2032 враховано, -що ціна на електроенергію для побутових споживачів буде щорічно зростати на 25%, - а у 2033 році – на 30%. ( 2026-27 рр це також є в планах Мінекономіки) В звіті фактично затверджено що вже через 6 років ми, як побутові споживачі, будемо платити за електроенергію по 16 грн за кВт*год, одні з самих високих цін ха електричну енергію в світі... Ось для чого, як один з факторів, підвищують прайс-кепи з 01.05. щоб потім обоснувати що ринкова вартість електроенергії становить ті ж 16 грн.. Вони там всі &обнуті, чи хтось дома з дорослих залишився ?? " " Пішов в мережі від деяких експертів вже плач Ярославни, ось дивіться, вартість електроенергії на ринку РДН низький, прайс-кепи ніяк не вплинули на ринок ціна низька, ось в квітні буди дні набагато дорожче 29.04 137 € BASE РДН, , але, вони порівнюють абсолютно некоректно, та і взагалі порівнювати по 5 днях травня вплив прайс-кепів на зростання тарифів взагалі не серйозно. І,якщо порівнювати по днях, тоді потрібно брати так само вплив погодних умов, день тижня( ціна на вихідні знижується). 26.04. наприклад вартість BASE РДН 87,28 € а 06.04 BASE РДН складав взагалі 52,46 € Сам принцип та підхід НКРЕКП щодо збільшення прайс-кепів на всі 24 години до 15 грн є абсолютно хибним та шкідливим для економіки та державного бюджету України, коли умовно ринкова ціна електроенергії, яка до ринку немає ніякого відношення, буде давити на бюджети всіх рівнів, і економіку України в цілому. "" ""️Україна скоротила імпорт електрики на 40% У квітні постачання впали до 558,2 тис. МВт-год. Підкреслюю, скоротила... Але це не завадило НКРЕКП підвищити прайс-кепи з 01.05. до 15 грн за 1 кВт*год на всі 24 години, мотивуючи неможливістю збільшити імпорт електроенергії до України... ""