Перейти до змісту

Ирина_

Друг форуму
 Профіль  Огляд вміста

  • Постів

    1 594

  • Зареєстровано

  • Відвідування

  • Переможець днів

    3

 Тип контента 

Весь контент Ирина_

  1. Ирина_
    у доступних публікаціях немає докладного технічного проєкту цих двох об'єктів. не зазначено їхньої напруги, потужності, однолінійної схеми, глибини залягання, типу розподільчого пристрою та вартості. натомість зазначено, що паралельно,на поверхні , ключові вузли закриваються захистом другого рівня та Іван Федоров, як "продюсер"...
  2. Ирина_
    питання про стійкість електроенергетичної інфраструктури до уражень ви чомусь вирішили проілюструвати проєктом накриття ділянок метрополітену - очевидно, вважаючи саму наявність підземного простору достатньою технічною аргументацією... якщо ви вважаєте, що підземне прокладання електромереж істотно підвищує стійкість енергосистеми "тут і зараз" , то предметом розмови мають бути конкретні технічні рішення, їхня вартість, обмеження та залишкові вразливості, а мотиваційні цитати про цілеспрямованість,нажаль, більше пасували б конкурсу комсоргів і замполітів.
  3. Ирина_
    у Європі вже є підземні кабельні лінії змінного струму напругою 380–400 кВ, зокрема у Великій Британії, Німеччині та Нідерландах. звідси і питання - що саме Ви там зібралися "закопувати"? лінії, що будуються в Європі, можуть передбачати поєднання підземних кабельних ділянок із повітряними лініями. показовий приклад - нідерландський проєкт "Рандстад 380 кВ Нордінг" (Бевервейк - Блейсвейк), введений в експлуатацію у 2019 році : із приблизно 60 км траси близько 9–10 км прокладено під землею, решта - повітряні лінії. електропостачання міста - частина єдиного технологічного ланцюга: магістральні лінії, вузлові підстанції, розподільчі мережі та кінцеві споживачі. пошкодження елементів на будь-якому з цих рівнів може порушити електропостачання, причому захищеність нижчого рівня не компенсує втрату живлення на вищому. тому уточніть, що саме ви маєте на увазі під "розподільчими мережами у містах". і головне : чому вони у вас, судячи з усього, існують автономно від решти енергосистеми, від якої безпосередньо залежать? що ж до вразливості підземних мереж перед ракетними ударами, як я вже казала - вона не зникає ,а має інший характер. їх буде достатньо щоб при бажанні влаштувати блекаут і підтримувати його якоюсь кількістю ракет на тиждень.
  4. Ирина_
    одне з іншого, не слід. ви механічно змішали дві різні речі : синхронізацію енергосистем і фізичну архітектуру електричних мереж. а підземне прокладання не усуває елементи з високою концентрацією наслідків відмови ,тільки вони виглядають інакше. разом із трансформаторами під землю доведеться вести не всю інфраструктуру - частина її неминуче залишиться пов'язаною з поверхнею. перш ніж робити категоричні висновки про реалізованість такого переходу за певний термін, варто хоча б позначити, про який клас напруги і який рівень/тип об'єкта електричної мережі йдеться.
  5. Ирина_
    липень: 57,5 ГВт-год серпень: 198,2 ГВт-год вересень (за 27 днів): 349,1 ГВт-год читала про рекордне падіння промислового споживання ее. припускаю, що таємниця ее для експорту, що вивільнилася - розкрита. страждають переходи ЛЕП через р. Дніпро. велике промислове виробництво може відвалитися на лівобережжі. у бік ЄС проблем не видно.
  6. Ирина_
    "вершник без голови"- це не образа і не характеристика ваших особистих якостей. це образний опис людини, яка бадьоро вривається в дискусію й починає доводити те, з чим ніхто( я особисто ) не сперечався. у цьому випадку образ виявився доволі влучним : голову, судячи з усього, ви десь залишили на початку гілки - разом із моїм початковим тезисом. але ж я можу і помилятися - як і всі. а приклад конкретної моєї фрази, від Вас - міг би чітко вказати на 3,14-бола. чи не так?
  7. Ирина_
    серйозно? хтось вище написав,що "мости розраховані на томагавки". я навела приклад з мостовими опорами, які вціліли після ядерного вибуху і додала, що герань можне зіпсувати міст = зробити непридатним. де Ви знайшли у мене все те, що щойно приписали? тицьніть носом у конкретну фразу
  8. Ирина_
    видихніть повітря трохи, вершник безголовий і не потрібно пояснювати те, з чого, власне, і почався мій діалог.
  9. Ирина_
    а Ви взагалі зрозуміли, навіщо я привела опори Хіросіми? не для того, щоб запропонувати стрибати по них і не для того, щоб оголосити міст відновленим. це ілюстрація стійкості конкретного елемента конструкції. якщо після цього Вам захотілося обговорити, хто і як відновлюватиме прольоти, - це вже не продовження моєї тези, а ваша нездатність зрозуміти написане.
  10. Ирина_
    рукаліццо... вцілілі опори моста під епіцентром ядерного вибуху,на задньому плані фото, етанолова ти барабашка... як я і припускала - мізки "сідають" до розміру картоплі, розмова все більше нагадує акустичний шум алконавта, що дорвався до вільних вух.
  11. Ирина_
    простір під епіцентром ядерного вибуху але,40 кг вр посиленої 20 кг зарядом куммулятивної дії вщент рознесе дорожнє покриття мостів. не одним ударом, але ефективно якщо системно. щонайменше сильно обмежить пропускну здатність або виключить таку можливість взагалі, що власне = зайцю 3,14
  12. Ирина_
    історія з вашим батальйоном, можливо, сама по собі цікава. але вона так само не встановлює причини бійки двох конкретних пілотів у конкретному літаку. хоча, якщо рухатися вашим методом із такою швидкістю узагальнення, то незабаром у справі закономірно з'являться естонці, латвійці та литовці - щоправда, їм, мабуть, знадобиться трохи більше часу, щоб до неї дістатися.
  13. Ирина_
    причини поножовщини між пілотами в кабіні пасажирського літака під час рейсу, - особливо радикальна форма колегіального обговорення маршруту - не з'ясована. якщо це не конфлікт через рецепт кумису, плову або насвай, а через спробу теракту - то для анекдоту вам ще грузина не вистачає.
  14. Ирина_
    розробник СУЗ при формуванні проєктних рішень виходив із фізичної моделі процесів, запропонованої головним конструктором. кавітаційного зриву напору не відбулося.ГЦН не втратили здатність створювати необхідний перепад тиску.необхідно розмежовувати фізичне утворення парової фази в проточній частині та кавітаційний зрив напору, який є визначальною ознакою кавітаційного режиму для ГЦН. теплоносій перебував у стані малого недогріву до кипіння, тому за локального зниження тиску в окремих ділянках тракту могли виникати кавітаційні явища та збільшувати паровміст теплоносія. пароутворення в тракті могло мати реактивнісний ефект, не спричиняючи при цьому втрати напору ГЦН. теплогідравлічні процеси могли послідовно змінювати реактивнісний баланс реактора через зміну паровмісту, однак їхній характер не пояснює вибуховий темп наростання потужності при АЗ-5 . тому початковий імпульс реактивності, що безпосередньо передував стрімкому наростанню потужності, слід пов'язувати з введенням стрижнів . дискусійним є не сам факт їхнього внеску, а його кількісна оцінка. а Горбачов, надто буквально зрозумів фразу Штейнберга :"Коли натискали АЗ-5 реактора вже не було,"- це метафора,бляха...
  15. Ирина_
    протягом 15 хвилин оператор виводив стрижні впливаючи на реактивність, сумарна витрата через реактор при цьому дорівнювала витраті через працюючий на номінальній потужності реактор. потім настала ситуація вибігу - витрата різко впала до 40% від необхідного при тепловій потужності 200МВт. при тому, що теплоносій перебував у стані малого недогріву. по суті, це сценарій МПА - максимальної проєктної аварії, тобто розриву трубопроводу найбільшого діаметра, передбаченого проєктом. така аварія не розглядалася як ядернонебезпечна : проєктні рішення грунтувалися, зокрема, на уявленнях головного конструктора про характер впливу паровмісту на реактивність, які згодом виявилися неповними. за від'ємних потужнісного та парового коефіцієнтів реактивності зневоднення активної зони має призводити до зменшення реактивності. отже, при перших проявах швидких зворотних ефектів потужність реактора мала б знижуватися, а не зростати. протягом перших 90 секунд після початку процесу ці ефекти мали б діяти в напрямку заглушення реактора. імхо: за такого співвідношення початкових умов і зворотних зв'язків виникають підстави окремо перевірити оцінку кінцевого ефекту стрижнів СУЗ у межах 0,6–0,8 бет. вперше кінцевий ефект стрижнів СУЗ був документально зафіксований у 1983 році. розробник зазначав, що ефект проявлявся за одиночного скидання стрижня, тоді як за одночасного групового скидання стрижнів значного приросту реактивності не спостерігалося.
  16. Ирина_
    з яких 4,6 млрд кубометрів - газ довгострокового зберігання. у його складі 0,942 млрд кубометрів - буферний газ, близько 3,7 млрд кубометрів - активний газ, що використовується для компенсації дефіциту буферного газу. у вересні, за перші 20 днів, мали близько 0,3 ТВт-год чистого експорту електроенергії. після піку на початку місяця профіцит поступово скорочується : за 7-13 вересня чистий експорт становив 115,6 ГВт·год, а за 14-20 вересня - 90,7 ГВт·год.
  17. Ирина_
    з конструкції самої СУЗ, АР це її окрема підсистема, описана в науково-технічній літературі, додатки до інсаг описують роботу підсистем суз. вони конструктивно залишаються в активній зоні та зберігають сумарний реактивнісний вклад, еквівалентний щонайменше 2 стрижням РР. за внутрішнім самописцем "скала", та стенограми суду. Трегуб каже, що бачив значення ОЗР 19 ст після стабілізації на 200 МВт. і тоді це ще гірше узгоджується із критичним отруєнням через роботу на половинній потужності. основний внесок у подальше зменшення ОЗР до 15 відбувся внаслідок перехідного теплогідравлічного режиму, який розпочався з увімкнення двох додаткових ГЦН. при цьому це не побічний ефект, а безпосередній внесок у реактивнісний баланс через паровий коефіцієнт реактивності, - ефекти якого чомусь переносять лише на момент вибуху внесок ксенонового переходу під час зниження навантаження перед випробуваннями заперечувати не можна - він безпосередньо випливає з кінетики утворення та вигоряння ксенону-135,однак зводити до нього положення стрижнів на ВК безпосередньо перед АЗ-5 в даному випадку, щонайменше легковажно.
  18. Ирина_
  19. Ирина_
    на 4,8 ГВт більше ніж було на березень 2026 року. ще 4 ГВт - ті, які планували відновити до 1 листопада, але грошей немає і десь про це вже написали. тобто навіть без обстрілів і при відносно теплій зимі, цього мало і відключення будуть. а з оптимістичного,між рядків : будемо сподіватися,що крім запоріжсталі і ПГЗК відвалиться ще щось.
  20. Ирина_
    не обов’язково уражати самі генерувальні потужності. захисні алгоритми працюють із параметрами режиму енергосистеми, тому збурення в мережі передачі може змінити частоту, напругу або перетоки і тим самим призвести до спрацювання передбаченої протиаварійної автоматики на генерувальних об’єктах. якщо хтось захоче тримати нас без світла, кількість відремонтованої потужності значення не має. але має значення якщо ми хочемо бути зі світлом, наприклад, в умовах взаємних зобов'язань, що стосуються енергосектору.
  21. Ирина_
    у першому відео, помітно, що Марк Семенович і сам гостю не радий - друге ближче до теми атомних блоків, але на первісне запитання не відповів. недостатньо сказати : "є ланцюгова реакція - вона може самоусилюватися - якщо її не зупинити то йо@не", - потрібно пояснити, за яких умов реактор переходить із керованого стану до швидкого зростання потужності після натискання АЗ-5. без урахування взаємного впливу теплогідравлічних і нейтронних процесів об’єктивно оцінити роботу РВПК (РБМК) та перебіг аварії практично неможливо. особливо це стосується моментів зміни потужності й режиму регулювання : тут потрібно одночасно аналізувати реактивнісний баланс, ОЗР, просторовий розподіл нейтронного поля, положення та переміщення стрижнів, витрату теплоносія, паровміст і пов’язану з ним зміну реактивності. Соломонович у другій частині до другого відео перетворює ксенонове отруєння з одного з факторів реактивнісного балансу на універсальне пояснення всього. але, є нюанс : перше зниження потужності 31 - 13,2 стрижня, тобто втрата 17,8 стрижня ОЗР. після тривалої роботи на зниженій потужності ОЗР відновився до 26 стрижнів. друге зниження : 26 - 8, втрата приблизно 18 стрижнів - практично стільки ж, скільки під час першого зниження. після першого ксенонового переходу реактивнісний запас значною мірою відновився, а друге зниження дало співмірну зміну ОЗР. їдка цифра 26 стрижнів - після багатогодинної роботи на половинній потужності - реактор по ОЗР виявився майже там, звідки починав. це дуже погано узгоджується з розповіддю про те, що він знаходився в якомусь явно наростаючому "критичному отруєнні". ксенон, безумовно, бере участь у реактивнісному балансі, але сам по собі не пояснює тут ні провалу потужності, ні то, чому безпосередньо перед АЗ-5 значна частина стрижнів опинилася у верхньому положенні. щодо стрижнів - є момент. за "призма" в активній зоні,перед АЗ-5, залишалося 8 стрижнів РР, при цьому "призма" не враховувала стрижні автоматичних регуляторів АР-1, 2, 3. у сумі 8 стрижнів РР + АР-1, АР-2, АР-3 за реактивнісною вагою відповідали приблизно 15–16 стрижням РР. тобто за кількістю поглинача в активній зоні це відповідало нижній межі ОЗР, встановленій для стаціонарного режиму. і водночас аварійне введення всіх стрижнів в активну зону спричинило найбільший за величиною позитивний реактивнісний вибіг. отже, регламентна кількість поглинача, що перебувала в активній зоні перед АЗ-5, не визначала знак і величину ефекту введення стрижнів - всупереч тому, що, вже постфактум ,стверджував розробник. потихеньку починається вечірній імпорт. не помітила чітких ознак уведення виробничих потужностей в експлуатацію. але це не означає, що їх не може бути. на ПЛ 400 кВ Мукачево-В.Капушани схоже є проблема, вона не працює. можливо це якісь проблеми з ПС 400/220/110 кВ Мукачево.минулого року вони також щось у вересні ремонтували. ремонтна кампанія АЕС вереснем не обмежиться.
  22. Ирина_
    ЧАЕС : поточний стан і зняття з експлуатації. після аварії 1986 року енергоблок 4 був зруйнований, однак енергоблоки 1–3 з реакторами РБМК-1000 продовжили роботу. вони були остаточно зупинені у 1991, 1996 та 2000 роках відповідно.до 2015 року завершено перший етап - припинення експлуатації. на цьому етапі енергоблоки були зупинені, ядерне паливо вилучене та переміщене до сховища опроміненого ядерного палива. зараз ЧАЕС перебуває на другому етапі - остаточному закритті та консервації реакторних установок енергоблоків 1, 2 та 3. підготовчі роботи на енергоблоці 2 виконано на 94%, на енергоблоці 1 - на 44%.на енергоблоці 3 триває планування, початок фізичних робіт заплановано на 2027 рік. підготовчі роботи до наступного етапу мають бути завершені до кінця 2028 року. у межах другого етапу демонтуються системи та елементи, які не потрібні для подальшої експлуатації об'єкта, посилюються бар'єри на шляху поширення радіоактивних речовин, консервуються елементи, що залишаються, а радіоактивні відходи збираються та передаються спеціалізованим підприємствам. третій етап - витримка реакторних установок. метою є тривале контрольоване зберігання реакторних установок протягом періоду природного зниження радіоактивності до прийнятного рівня. перехід до цього етапу планується у 2034 році після підтвердження безпеки тривалого зберігання радіоактивних матеріалів. четвертий етап - демонтаж реакторних установок. на цьому етапі системи та компоненти, що підлягають контролю як джерела іонізуючого випромінювання, будуть демонтовані та передані для подальшого поводження з радіоактивними відходами. окреме завдання - енергоблок 4. зруйнований у 1986 році реактор залишається всередині об'єкта "Укриття", накритого Новим Безпечним Конфайнментом(НБК). після пошкодження конфайнменту безпілотником у 2026 році тривають роботи з відновлення його проєктної функціональності, після чого мають бути продовжені роботи із забезпечення безпеки об'єкта "Укриття". таким чином, три уцілілі енергоблоки ЧАЕС послідовно переходять від припинення експлуатації до остаточного закриття та консервації, витримки реакторних установок і, зрештою, їх демонтажу. для енергоблока 4 пріоритетом залишається безпечна локалізація зруйнованого реактора та подальше поводження з його радіоактивним вмістом.
  23. Ирина_
    кабмін затвердив будівництво паливного заводу "Westinghouse" для реакторів ВВЕР-1000 у Миколаївській області https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-rozmishchennia-proektuvannia-ta-budivnytstvo-iadernoi-ustanovky-k274 розпорядження Кабінету міністрів погоджує пропозицію Міністерства енергетики щодо розміщення об'єкта в Миколаївській області на півдні України, а також дає "Енергоатому" дозвіл на проведення його проєктних та будівельних робіт. пункт захоронення радіоактивних відходів "Буряківка" (ЧЗВ) розширять https://diysnist.com.ua/bilya-chornobylya-rozshyryat-punkt-zakhoronennya-radioaktyvn-z6wbu9 "Болгария изучает возможность строительства АЭС "Белене" вместе с Украиной." - https://tass.ru/ekonomika/27881709 напевно, на мові міжнародної дипломатії це щось означає. у практичному сенсі - ніхрена. два з дев'яти блоків АЕС ще не проходили планово-попереджувального ремонту та ротацію палива. Україна накопичила в підземних сховищах 14,6 млрд кубометрів природного газу – цього обсягу достатньо для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027. https://forbes.ua/news/ukraina-nakopichila-neobkhidniy-obsyag-gazu-dlya-bazovogo-stsenariyu-zimi-shmigal-28082026-41531
  24. Ирина_
    нетто-експорт становив близько 198,2 ГВт-год. https://censor.net/biz/news/4021457/eksport-elektroenergiyi-z-ukrayiny-za-misyats-zris-na-64
  25. Ирина_
    де ці грами знаходяться відносно один одного? перший грам щодо другого - всередині чи зовні?
×
×
  • Створити...