Смысл жизни

[галсо 130]

смысл жизни быть в согласии с самим собой, счастье, познавать , творить ( руками и головой а не половыми органами конечно же). никому нисего не должен . главное- счастье

Между словами смысл и цель есть разница, цель или разные цели мы ставим пред собой сами, а смысл жизни может определять лишь той, кто создал саму жизнь.Это как вы что-то  конструируете,  знаете для чего это мастерите, именно вы закладываете смысл своей конструкции.Подобно и с большим чудом- самой жизнью!

[namruts 1 004]

Природа создала разумные организмы, как противовес энтропийному принципу организации вселенной. Процессы, происходящие в нашем пространстве - разрушительные, жизнь - созидательная. Она развивается из маленького ростка и преодолевает всё новые и новые горизонты. Смысл жизни каждого отдельного существа в этой схеме - сохранение вида, развитие вида, его экспансия.

Человек с рождения наделён поистине гигантскими возможностями, для выполнения этих задач. Он изобретатель, исследователь, творец и созидатель. Он любопытен, способен анализировать, делать заключения. Он склонен к риску и готов пожертвовать собой ради достижения цели.

Дело каждого - использовать эти возможности на благо своего вида или найти свою отмазку из бесконечного набора стандартных отмазок (я ленивый/тупой/у меня дети/у меня родители/я слишком молод/я слишком стар/ я не в той стране родился/я инвалид/я менеджер среднего звена/Порошенко/Путин/Масоны) и стать безвестным винтиком, действия которого несомненно будут в какой-то момент нужны (анекдот про соль), но колоссальная потенциальная энергия так и останется потенциальной.

Змінено 27 березня, 2015 користувачем namruts

[Ledi2 0]

 

 

А в чeм смыcл cмepти? 

Да, как то жутковато, человек рождается чтобы умереть. И зачем так жизнь устроена. Живешь, хочется чего то достичь, после себя что то оставить. А итог один рано или поздно. Жаль.

[boomburum787 14]

Зараз буде песимістичний пост, життєрадісним оптимістам не читати.   Є такий професор філософії з Кейптауна, David Benatar, який написав в 2006 році працю "Better Never to Have Been: The Harm of Coming Into Existence", я її недавно прочитав і хочу поділитись враженнями, які стосуються теми сенсу життя.

 

Якщо коротко, то автор доводить, що ідеальним станом речей є відсутність живої матерії взагалі. Це показується досить просто, нехай у нас є два випадки: людина існує, і людина не існує. В людини, яка живе, у житті є і хороше і погане, навіть у найбільш щасливих людей є такі моменти, коли їм кепсько і життя не радує. З іншого боку, коли людини немає, то ми можемо допускати, що вона могла б бути щасливою у житті, але вона сама не усвідомлює втрату цього потенційного щастя, бо не існує. Таким чином, ненароджені люди не страждають, навідміну від живих. Кому досі не зрозуміло, задайте собі питання: вас мучить відсутність життя на Марсі? Якби він був заселений, там теж були б живі люди, може навіть дуже щасливі. Але відсутність цих людей і їх упущене потенційне щастя нас не хвилює. По аналогії, не треба хвилюватись і про ненароджених на Землі.

 

Хоч це все і звучить похмуро, автор не закликає кидатись з вікна, він просто вказує на те, що наші уявлення про щастя не є раціональними, і кожному краще сім разів подумати перед тим як мати дітей, бо на планеті насправді дуже багато нещасливих людей, батьки яких цілком щиро думали, що саме їхні діти будуть щасливими. Наприклад, населення Ефіопії 90млн, а ВВП 110 доларів на особу в рік, середня жінка за життя народжує шістьох дітей. Можна сперечатись, що для щастя багато не треба, але ми все одно розумієм, що більшість цих людей не реалізують себе в житті, не розкриють свої таланти.

 

З цієї точки зору, сенс життя в тому, щоб сприяти освіченості людей, розширенню світогляду та наданні рівних прав (не плутати з можливостями і егалітаризмом) для всіх. Переважно це дозволяє будувати суспільства, де життя протікає приємно більшість часу і є "нормальним". Думати, що сенс життя у його продовженні кожним здатним на це чуваком і його подругою, є хибно, бо без нормального суспільства і освіти буде цим дітям фігово, хоч ти 200млн людей народи. Тому всім холостякам і незаміжнім не треба цим паритись, ненародження людини їй точно не шкодить, як це переконливо показує Бенатар, хвилюватись треба за свій власний рівень знань, фінансовий стан, місце в суспільстві. Сучасне суспільство - це виробництво, в широкому сенсі (сюди входить і мистецтво з літературою, і виховання нових поколінь, таке собі виробництво людей). Люди йому потрібні для відтворення і розширення цього самого виробництва та його системи, іншого сенсу життя без метафізичних спекуляцій вам мабуть не вдасться знайти. Хто це розуміє, той живе більш гармонійно, як на мене, хоч і без ілюзій, та намагається робити суспільство кращим в міру своїх можливостей, не делегуючи цю роботу президенту, релігійним структурам, меру, своїм дітям чи сусіду по дачі. Отаке 

[Geo 251 721]

Построить дом, посадить дерево, вырастить сына - это понятно. Деньги? Нужны для вышеперечисленного. Духовность? Хорошо рассуждать на сытый желудок. С голодным о высоких материях не побеседуешь. Опять деньги. Как-то банально всё...

Я прошу прощения, но очень поздно увидел эту тему. Однако хочу сразу поправить Вас. На мой взгляд о духовности как раз легче и чаще рассуждать на голодный желудок. На сытый желудок вылазят самые разные рассуждения, однако зачастую духовностью там и не пахнет.

[На смену ника 2 189]

Построить жену.....вырастить живот....и посадить печень  !!!!    ))

[Elena MALVA1 489]

boomburum 787  Ви же сами написали "що наші yявлeння пpо щaстя не є рaціональними".  Рационально ведь скучно жить, логически можно много себе обьяснить, доказать, сориентировать, а чувства будут свое брать. Именно чувство счастье делает жизнь наполненной, а не рацио . Мы же не роботы думать не будем рожать потому что перенаселение на планете.

[Пятак 773]

Если очень кратко: смысла жизни у отдельного человек нет, смысл жизни есть только, если его искать в целом, вообще в жизни - вот тут можно найти замысел

[Milka 4 407]

Смысл жизни заключается в том , чтобы обрести счастье . С ним не рождаются , его достигают , или иногда , в каких - то особо редких случаях , оно приходит само . И у каждого человека счастье своё , особое . У кого - то - это материальное , благополучие , у кого - то семья , ну и т. д.

[bt1024 681]

 

Зараз буде песимістичний пост, життєрадісним оптимістам не читати.   Є такий професор філософії з Кейптауна, David Benatar, який написав в 2006 році працю "Better Never to Have Been: The Harm of Coming Into Existence", я її недавно прочитав і хочу поділитись враженнями, які стосуються теми сенсу життя.

 

Якщо коротко, то автор доводить, що ідеальним станом речей є відсутність живої матерії взагалі.....

 

Хоч це все і звучить похмуро, автор не закликає кидатись з вікна, він просто вказує на те, що наші уявлення про щастя не є раціональними,....

 

З цієї точки зору, сенс життя в тому, щоб сприяти освіченості людей, розширенню світогляду та наданні рівних прав (не плутати з можливостями і егалітаризмом) для всіх. Переважно це дозволяє будувати суспільства, де життя протікає приємно більшість часу і є "нормальним". Думати, що сенс життя у його продовженні кожним здатним на це чуваком і його подругою, є хибно, бо без нормального суспільства і освіти буде цим дітям фігово...

Хто це розуміє, той живе більш гармонійно, як на мене, хоч і без ілюзій, та намагається робити суспільство кращим в міру своїх можливостей, не делегуючи цю роботу президенту, релігійним структурам, меру, своїм дітям чи сусіду по дачі. Отаке 

 

 

Ой и напустил этот David Benatar тумана.. Особенно понравился вывод: не рожденные люди не страдают. Ну прямо как в анекдоте про программистов, совершенно точный и бессмысленный ответ. В широком смысле никто за не рожденных людей не переживает, тем более о их страданиях. Но об этом можно снимать фильмы, вот народ Нави (Аватар) страдает, главное дерево срубили 

 

Далее я просто потеоретизирую

 

Что касается тезиса, что смысл жизни в образовании, расширении кругозора, равенства прав и так далее, наверняка смысл закладывался гораздо шире чем эти три понятия, но тем не менее, у эволюции совсем другое мнение, что важно, в какой пропорции, в какой момент. Возможно сама эволюция в свою очередь тоже детище другого, более общего процесса, который в свою очередь.. ну вы понимаете. При чем тут эволюция? Да при том, что развиваться нам мешает такое детище эволюции как инстинкты. Они совсем не то, что вечно хочет зла, но вечно совершает благо. Иногда они совершают именно зло, но не для индивида,а для общества.. от которого оно возвращается бумерангом и бъет онного индивида по лбу.

 

Вопрос смысла жизни такой же самый как и смысл существования материи, а в общем смысле и вселенной. Зачем так сильно обобщать? Да потому что, жизнь не возможна без материи, если мы задались смыслом жизни, то автоматически ставится вопрос: а зачем тогда вообще всё это вокруг и вооон там, за той галактикой..? Вполне возможно, что смысл таких процессов нам не доступен в данный момент, его невозможно выразить в терминах и используемых нами понятиях, просто из-за отсутствия у нас нужных знаний. Мы даже не можем утверждать, что этот смысл вообще существует, как и про обратное утверждение, кстати, тоже. Также возможно, что жизнь просто побочный эффект других процессов.. Допустим смысл жизни есть, конечно можно сразу сказать, ну вот, смысл в том что бы узнать сам смысл. С другой стороны, с точки зрения эволюции продолжение рода очень важно, это основа жизни - дать потомство, что можно трактовать как некое предубеждение, что цель не достигнута, а значит надо двигаться к цели дальше, то есть жить.

 

Далее выходит странная штука, с этой точки зрения смысл жизни всех животных в появлении человека (так получилось) как носителя интеллекта в результате эволюции. Просто представим, что у природы не было возможности создать интеллект сразу, только через эволюцию.. Долго и упорно. Далее разум должен понять как ослабить влияние некоторых инстинктов и как улучшить человека как вида, через науку (что стремно вобще то ) или через ту же эволюцию, сформировав некие нужные условия существования для этого.

Вклад жизни каждого человека в продвижение к Цели настолько невелик, что закрадываются сомнения, зачем столько времени и ресурсов тратит природа, если эффективность так низка. Ведь магии в материальном мире не существует, если вдруг ресурса не хватило, значит всё будет даром, курьерской службы нет что бы подвезти нужной материи (вспомним планету Марс - может чего то не хватило, а может польза уже получена). Но это может означать и что ценность одного индивида чаще всего не важна для Цели, а значит цель у индивида другая - жить!

Змінено 19 квітня, 2015 користувачем bt1024