Перейти к публикации
Эллочка- людоедка

Проблемы валютных заемщиков

Рекомендованные сообщения

Мысль одного человека:

Прийняття закону викликало багато критики, яка зводиться в основному до наступного:
а) реструктуризація валютних кредитів перекладе фінансовий тягар на депозитників та всю країну;
б) положення даного закону зруйнують всю банківську систему, яка і так ледь дихає;
в) валютні боржники самі винні, бо їх ніхто силоміць не примушував брати кредит у валюті. Тому нема чого їм йти на поступки, бо вони лохи;
г) це не справедливо по відношенню до тих добросовісних позичальників, які повністю повернули банкам кредит, переплативши при цьому в 3-4 рази.

 

Дозволю собі не погодитись з такою позицією з наступних причин:

По-перше, запровадження цього Закону точно не зробить гірше для банківської системи. Адже на сьогоднішній день не виплачується 90 % валютних кредитів. Після реструктуризації велика частина боргів почне повертатись. Думаю, краще, коли повертають 1/2 чи 1/3 від заборгованості, ніж нічого не повертають. По суті, це навпаки шанс хоч трохи задихати банкам.

По-друге, вкладникам потрібно розуміти, що їх головна проблема не в тому, що позичальники не повертають кредити, а в тому, що банкіри вже давно вкрали їх гроші шляхом виведення через "дружні" структури (а під шумок ще й сп@издили бюджетні кошти, надані під рефінансування). Тому сподіватись на те, що за рахунок кредитів, вкладники повернуть свої депозити - за українських реалій сьогодення по меншій мірі наївно.

По-третє, - Банки брали в Європі дешеві кошти під 2-3 %, видавали кредити по 12%. Тому банкіри вже давно відбили і заробили на позичальниках, які худо-бідно сплачували кредити з 2008 року (таких більшість). І при цьому говорити, що банк постраждала сторона від прийнятого закону - цинічно і несправедливо.

І наостанок. Палка має два кінця. І будь-яке рішення викличе незадоволення в залежності від того, по якій стороні барикади знаходитись. Проте враховуючи ситуацію в цілому, вважаю, що це є обгрунтованим рішенням. Це компромісний варіант. Ось тільки сумніваюсь, що банківські лобісти дозволять Президенту підписати Закон в цій редакції....

  • Нравится 2
  • Не нравится 7

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

 

С одной стороны так и есть (глупо брать валютный кредит зарабатывая бумагу) - с другой стороны власти уронили гривну в 3 раза. Ну не заемщики же уронили гривну?

 

Другой стороны нет. Глупо рассчитывать на то, что в течение 20-30 лет гривна не упадет. Простой анализ за предыдущее десятилетие показывал практически 3-х кратный девал с 1,8 до 5. Так что тут либо дурость, либо непонятно что...

Один знакомый брал кредит на авто. Уговаривали взять валютой в банке (типа % меньше). Он сказал - я з/п в гривне получаю, значит и кредит буду брать в гривне. Все. И кстати - он сильно выиграл от этого при скачке с 5 на 8.

А искать виновного в своих проблемах на стороне - наша национальная идея.

  • Нравится 9

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
А иcкать виновногo в своих пpoблемах нa cтоpоне - нашa национальнaя идeя.

 

Ну сказать что падение гривны за год в 3 раза это не вина властей - я считаю тоже не совсем правильно. То что заемщики глупо поступили, с этим даже никто не спорит..  Видать ждали откат доллара до 5 грн. Вот где патриоты. :)

Изменено пользователем toto

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Даешь компенсацию тем валютным заемщикам, которые исправно платили по кредиту по курсу 8 с 2008-го по 2013-й и выше (по 8,8, 11, 12, 16, 21, 35, 25, 21 грн за долл в 2014-2015-м годах)! :)

 

Даешь компенсацию от девальвации с курса 5,05 на 8 грн за долл в 2008-м, и от девальвации с 8 до 22 с 2014 по 2015-й годы, всем гривневым депозитчикам, и пересчет гарантированной суммы вклада 200 000 / 5 * 21 = 840 000 грн. всем вкладчикам обанкротившихся банков в 2014-м и 2015-м годах!

 

Люди, все на кредитно-депозитный Майдан! Присоединяйтесь! :)

Отличная идея! Пусть компенсирует всем :)

  • Нравится 3

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Другой стороны нет. Глупо рассчитывать на то, что в течение 20-30 лет гривна не упадет. Простой анализ за предыдущее десятилетие показывал практически 3-х кратный девал с 1,8 до 5. Так что тут либо дурость, либо непонятно что...

Один знакомый брал кредит на авто. Уговаривали взять валютой в банке (типа % меньше). Он сказал - я з/п в гривне получаю, значит и кредит буду брать в гривне. Все. И кстати - он сильно выиграл от этого при скачке с 5 на 8.

А искать виновного в своих проблемах на стороне - наша национальная идея.

Все умные у кого нет валютного кредита и тем более если смотреть на это со стороны. Валютный кредит по 5-8 платить можно, по 22-уже бессмысленно. 

  • Нравится 1
  • Не нравится 1

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ну сказать что падение гривны за год в 3 раза это не вина властей - я считаю тоже не совсем правильно. То что заемщики глупо поступили, с этим даже никто не спорит..  Видать ждали откат доллара до 5 грн. Вот где патриоты. :)

 

Гривнедепозитчики тоже были настоящими гривнепатриотами, и они тоже сильно пострадали от кратной девальвации гривны, сначала с 5 до 8 грн в 2008-м, потом с 8 до 22 грн в 2014-2015-м. Давайте устроим депозитный майдан и будем требовать компенсации потери покупательной способности гривневых вкладов за это время! :)

Изменено пользователем Binimovich
  • Нравится 7

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Официальная позиция НБУ за вчера:

 

Національний банк України рішуче наполягає на відхиленні проекту Закону України 1558-1 “Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті”.

 

Позиція регулятора щодо неприпустимості прийняття закону, який примушує до конвертації споживчих кредитів в іноземній валюті, неодноразово висловлювалася під час засідань Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності.

 

Заборона втручання держави та Національного банку України в переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації кредитів в іноземній валюті закріплена Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним у рамках співпраці з міжнародним валютним фондом. Так, згідно з Меморандумом: “Держава та Національний банк України не повинні втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками, одночасно забезпечуючи справедливий процес. У цьому зв’язку, якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на набуття чинності цим законом”.

 

Прийняття законопроекту 1558-1 матиме руйнівний характер для фінансової та банківської системи. Адже ним пропонується зобов’язати банки конвертувати всі споживчі кредити в іноземній валюті за курсом на момент підписання договору (приблизно 5,05 грн./дол. США). Під загрозу буде поставлено не тільки стабільність банківської системи, а й добробут усіх громадян.

 

Так, якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн./дол. США, то банківська система понесе збитки в сумі близько 100 млрд. грн.

 

Реалізація зазначених положень спричинить те, що банківська система втратить здатність дотримуватися обов’язкових нормативів капіталу, що призведе до необхідності негайної капіталізації банківської системи, у тому числі державою через рефінансування, – а це додаткове суттєве навантаження на державний бюджет. Такі нововведення призведуть до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних, збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Крім того, передбачені законопроектом заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору – кредиторів та позичальників у бік споживача, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему. Це не лише суперечить передбаченим Цивільним кодексом України принципам справедливості та вільного врегулювання сторонами договірних стосунків, але й створює підґрунтя для порушення прав інших клієнтів банків – їх вкладників.

 

Згідно з чинним законодавством питання щодо реструктуризації заборгованості за кредитними договорами (погашення кредиту за спеціальним курсом або продовження дії договору), унесення змін до кредитних договорів стосовно порядку погашення кредиту, пені, штрафу вирішуються безпосередньо кредитним договором між кредитором і позичальником.

 

А згідно з частиною 12 статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів” кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

 

Звертаємо також увагу, що статтями 5 та 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначена економічна незалежність банків і самостійність у проведенні ними кредитної політики, яку вони мають здійснювати, гарантуючи беззбиткову діяльність та враховуючи ризики неповернення кредитів. Банки визначають порядок залучення і розміщення коштів на власних умовах та на власний ризик, самостійно встановлюють рівень відсоткових ставок та комісійних винагород.

 

Національний банк України вважає, що врегульовувати вищезазначене  питання необхідно виключно на добровільних та договірних засадах.

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=19007311&cat_id=55838

Изменено пользователем Binimovich

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или войдите в него для комментирования

Вы должны быть пользователем, чтобы оставить комментарий

Создать аккаунт

Зарегистрируйтесь для получения аккаунта. Это просто!

Зарегистрировать аккаунт

Войти

Уже зарегистрированы? Войдите здесь.

Войти сейчас

  • Сейчас на странице   0 пользователей

    Нет пользователей, просматривающих эту страницу.

×