Перейти до змісту

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано
Нервов не хватит. Сядешь в оковах комнаты, прижавшись к стене, хребтом ощущая камень, вопьешься взглядом в дерзкую, незнакомую, нездешнюю, на смерть себя обрекая от нежности к ней, на муки предчувствий вечные - как будто иного и не было предназначено. В городе вечер, у тебя отныне - ни вечера, ни права лежать, ни дерзости бить лежачего. Жарко февральски, дьявольски, предвесенне, как бывает только в бреду накануне выстрела, которым весна отметит ее спасение, тело твое бездыханное солнцу выставив. Нервов не хватит, но ты не уйдешь, не двинешься с места, пока она не позволит сбыться.
Тебе ясно все так, что вокруг нулевая видимость.
Мир становится медленным, 
и только сердце - 
быстрым.(с)
 
  • Лайк 1
  • Дякую 1
  • Подобається 2

Приєднуйтесь до обговорення

Ви можете написати зараз та зареєструватися пізніше. Якщо у вас є обліковий запис, авторизуйтесь, щоб опублікувати від імені свого облікового запису.
Примітка: Ваш пост буде перевірено модератором, перш ніж стане видимим.

Гість
Відповісти на цю тему...

×   Вставлено із форматуванням.   Вставити як звичайний текст

  Дозволено використовувати не більше 75 емодзі.

×   Ваше посилання було автоматично вбудована.   Відображати як звичайне посилання

×   Ваш попередній контент було відновлено.   Очистити редактор

×   Ви не можете вставляти зображення безпосередньо. Завантажуйте або вставляйте зображення за посиланням.

Завантаження...
  • Останні відвідувачі   0 користувачів онлайн

    • Жодного зареєстрованого користувача не переглядає цієї сторінки
×
×
  • Створити...