Юмор (без политики)

[admin]

[Ёрмунганд]

 

 

[Обыватель]

[helen]

[Milka]

[ProsтoPreлest]

[Ёрмунганд]

Автор мультика точно бывал в отделении Укрпочты

Змінено 14 квітня, 2016 користувачем Виртуал-мечтатель

[Pan Włodek]

Брехлива мотиваційна казочка

Прихильники вільного ринку люблять вішати локшину про те, що в умовах економічної свободи багатим може стати будь-хто, було лише б бажання і працьовитість. І розповідають притчу про хлопчика, якому подарували 10 центів. Він не витратив їх на всілякі дитячі забавки, а купив лимон. Вичавив з нього сік, продав за 20 центів - і купив два лимони.

Після цього на нього почала працювати така непереборна закономірність, як геометрична прогресія. З урахуванням накладних витрат на транспортування і зберігання лимонів, на зарплатню працівникам, електроенергію, амортизацію основних фондів, страховку і бонуси топ-менеджерів, а також податки, лише на 50-й ітерації він став власником усіх лимонів світу. За відсутності цих витрат, він би заволодів усіма лимонами вже на 40-й ітерації - навряд чи у світі можна знайти понад трильйон лимонів одночасно.

Після цього, користуючись можливостями монополіста, хлопчик підвищив ціну на лимонний сік. І - бінго! - на 55-й ітерації заволодів усіма грошима світу. Після чого настав повний комунізм і повернення до первісних часів, оскільки за відсутності грошей у решти учасників ринкового процесу капіталістична економіка неможлива.

Природно, продавати лимонний сік Джонні Ріган міг тільки там, де ходять потенційні покупці - люди, які мають вільні гроші. Але зазвичай там же знаходяться й інші торгові точки. Власник однієї з них, бакалійник містер Доерті, звернув увагу на Джонні, коли той вийшов з тацею, на якій було 16 склянок соку, прикритих папірцями, щоб не залетіли мухи (поки що це не збільшило накладних витрат, бо тацю він взяв без дозволу вдома, а папірці нарізав з брошурки, яку абсолютно безкоштовно всунули йому свідки Єгови). Містер Доерті зрозумів, що в торгівлі лимонним соком є комерційний потенціал, якщо вухатий щоразу продає вдвічі більше склянок, ніж минулого разу.

І тоді містер Доерті виписав чек на 300 доларів і відправив його в місцеве відділення "Юнайтед фрут". Через годину біля його крамнички зупинилася вантажівка, і двійко здоровенних негрів розвантажили ящики. У ящиках було 4000 лимонів. З урахуванням оптової знижки, містерові Доерті вони обійшлися йому дешевше за штуку, ніж Джонні, який купував їх у роздріб.

За 50 центів на годину містер Доерті найняв маленького рудого Патріка оператором сокодавки, і ще за 5 баксів купив у господарчій крамниці невеликий прес, котрий вичавлює сік з половинок лимона. Ножик принесла донька з дому. Плакат "Свіжий лимонний сік всього за 12 центів", який намалював невизнаний геній образотворчого мистецтва і поглинання віскі Боббі Фланнеган, коштував 28 рідких унцій гидотного муншайну, налитого в пляшку з-під "Джонні Уокера".

Продавати дешевше за конкурента хлопчик Джонні не міг, враховуючи оборот його бізнесу. Він взяв 3 долари і 20 центів, які встиг виручити за сік до того, як містер Доерті почав їм торгувати, і з горя витратив їх на дешеву вуличну повію. Таким чином він перетворився з хлопчика на маленького чоловіка, а найближчої неділі висповідався у скоєному гріху отцеві Френку О'Брайену перед месою.

[ProsтoPreлest]

Я писала ей в контакт, где взяла ты с..учка очки. Как же я хочу очки, очки как у Собчачки (с) Ленинград

[ALEX©]

 

Мотоциклисты бывают или старые или быстрые. Старых и быстрых одновременно не бывает!

Змінено 14 квітня, 2016 користувачем ALEX©