Fura!
-
Постів
172 -
Зареєстровано
-
Відвідування
Весь контент Fura!
-
я вже в якійсь темі писав про свої дизельні обігрівачі. Минулого року я замовив на виробництві в Китаї обігрівачі з теплообмінником на 10 кВт. Хоча 8 кВт теж з головою вистачає. Він споживає максимум 25вт на годину, єдине, що в перші секунд 7 там трошки ампер бере на іскру. Працює від звичайного автомобільного акумулятора та від 220. Є версії із вбудованим акумулятором на 24 години роботи, але я боявся таке брати, бо все ж температура під кожухом значна. Ставите його в одній кімнаті і на 40% потужності будете там ходити в шортах. Єдине, що потрібно продумати вихлоп і обов'язково поставити датчик СО2. https://www.youtube.com/watch?v=QUtNIinbzZQ Shandong Yichen International Trade Co., Ltd. - я у них замовляв. На замовлення вони можуть запропонувати теплообмінник на 10кВт. Але потрібно брати 40+ шт.
- 5 879 відповідей
-
- 6
-
-
- энергетика
- уголь
- (і ще 11 )
-
В статті є посилання на Блумберг. Ну і це єдине першоджерело, яке я зміг знайти по метаданим, де могли б ці слова зустрічатися. Автор має сторінку на Фейсбуці, там він поширює свою ж статтю на Блумберг... інші статті у нього такі ж нудні, як і ця.
-
Ви праві, але не зовсім. Тут важливо розрізняти дві речі, які ви змішали в одне: наявність поняття "суспільна мораль" у законі і його допустимість як кримінально-правового критерію. Так, закон "Про захист суспільної моралі" існував з 2003 року, а зараз є закон "Про медіа", де теж згадується суспільна мораль. Але ці закони мають регуляторний характер і не створюють складу злочину. Вони можуть застосовуватись у сфері адміністративного або медійного регулювання (ліцензування ЗМІ, обмеження реклами), але це не дорівнює кримінальному переслідуванню. Перенесення цих нечітких понять у кримінальне право -то вже саме по собі проблема, бо кримінальне право вимагає найвищого рівня визначеності І тут якраз ви згадали ЄСПЛ, але знову перекрутили його позицію. Так, суд визнає, що абсолютної чіткості бути не може. Але він так само наголошує, що чим серйозніше втручання у права людини, тим точніше має бути закон. У кримінальному праві допустимий рівень невизначеності - мінімальний, бо йдеться про позбавлення волі. Саме тому ЄСПл неодноразово критикував держави за застосування розмитих понять типу "аморальна поведінка" без конкретного визначення чи шкоди. Щодо касаційної практики - ви абсолютно праві, її треба вивчати. Але вона не спростовує мого аргументу, а навпаки, підтверджує його. У постановах верховного суду щодо 301 ККУ повторюються ті самі нечіткі формули: "захист традиційних моральних цінностей", "етичні уявлення суспільства", "збудження статевої пристрасті". Суд не конкретизує, що це означає на практиці, і не встановлює чітких критеріїв, які дозволили б людині заздалегідь передбачити, чи її дії є злочином. А саме це і є базовий принцип кримінального права. І ось це для мене головне. Коли держава витрачає ресурси на контрольні закупки на OnlyFans і фінансує експертизи сором'язливості, ми маємо не кримінальне право, а моральний контроль під виглядом закону. Якщо в пошуку судового реєстру ввести OnlyFans - відкривається ціла низка дріб'язкових кримінальних справ, які не захищають нічиїх прав, не запобігають жодній шкоді й не мають жодної суспільної користі. Це і є мій головний аргумент.
-
Тут вже складно. У мене є коротка відповідь, але я не готовий розгорнути її. Трошки подумаю, можливо завтра напишу. Або в понеділок. Не через те, що я не хочу залишати останнє слово за вами, а просто цікаво вести дискусію (хоча казав, що не буду).
-
Взагалі я не хотів впадати в дискусію, тому завершу свою думку ось так: мені справді сумно весело не через сам текст вироку, а через реальність, яку він відображає. Хоча, відверто, я щиро сміявся, коли читав текст. Сумно, що за державні гроші проводяться контрольні закупки на сайті OnlyFans, ніби це пріоритетна загроза суспільству. Сумно, що існує експерт, який за кошти платників податків видає власні суб’єктивні оцінки про сором’язливість чи принципи моралі і на підставі цього ламаються долі людей. Сумно бачити, що якщо ввести слово OnlyFans у пошук Єдиного реєстру судових рішень, то відкривається довгий список абсолютно нікчемних кримінальних справ, де держава витрачає ресурси не на реальні злочини, а на переслідування за публікацію тіла. Це не захист моралі. Це про архаїчну систему, яка не здатна відрізнити злочин від сорому, а право від проповіді, ну і злочинця від дорослої людини, яка розмістила фото власного тіла в інтернеті. Мені здається, що якщо глянути в робочі чати звичайного дружнього колективу, то там на пожиттєве можна було б назбирати...
-
Ви абсолютно правильно згадали про склад злочину - але саме це й викриває слабкість цієї статті. "Суспільна мораль" не є чітким, вимірюваним об’єктом, а "совість" і "етика" не піддаються правовому доведенню. Тому посилання на них у вироках - це не сучасне тлумачення, а залишок старої моралізаторської парадигми, яка підміняє право ідеологією. ЄСПЛ прямо вказує, що мораль не може бути самостійною підставою для кримінальної відповідальності, якщо не доведено конкретної шкоди. Саме тому ці вироки й виглядають як архаїзм, бо вони оперують не правом, а етичними штампами. Погляньте на будь-який український підручник з кримінального права (наприклад, Баулін, Борисов). Воони прямо пишуть, що об’єкт злочину за ст. 301 є оціночним, розмитим і таким, що важко піддається правовій конкретизації. Тобто навіть науковці визнають, що це не чітко визначена категорія. А без чіткого об’єкта не можна якісно застосувати принцип nullum crimen sine lege certa - немає злочину без чітко визначеного закону. А чіткість у нас дещо поплила...
-
Про що ви пишете? Ви назвали вирок фальшивкою та дурнею, але проблема в тому, що це не вигадка і не мем, а реальний текст із Єдиного державного реєстру судових рішень України! Те, що вам здається нігілізмом документообігу, насправді є стандартна практика українських судів у справах за ст. 301 ККУ. Достатньо відкрити кілька інших вироків у реєстрі, і ви побачите ті самі формулювання: "загальновизнані правила сором’язливості", "деформація моральних уявлень", "принципи суспільної моралі" тощо. Це не моя фантазія - це рівень правової техніки, якою сьогодні користуються судді, прокурори та експерти. І саме це є проблемою, а не мій пост. Бо в кримінальному праві не повинно бути категорій типу "сором’язливість" чи "принципи моралі" - це не юридичні поняття, а залишки радянської моралізаторської риторики, які ніхто не прибрав із шаблонів. Якщо ви справді складаєте процесуальні документи, як кажете, то мали б знати головне правило: юридичний документ оцінюють не за тим, чи він вам подобається, а за тим, чи він є автентичним і виданим компетентним органом. Цей вирок саме такий, і тим більше вартий уваги, бо демонструє системну деградацію правової логіки. Тож перш ніж говорити про анархізм документообігу, варто подивитися на реальність: суди України у 2025 році реально пишуть саме так. І це вже не смішно - це діагноз системі.
-
https://reyestr.court.gov.ua/Review/130666752 Я думав, що вже нема нічого, що може мене розвеселити. Таки є. Зверніть увагу на формулювання. Жоден ШІ, станом не сьогодні, не зміг би написати такий твір...
-
О! Релігійно-філософський режим ON. Я є глибоко переконаним атеїстом, тому мені ці тексти дещо чужі. Я більше вірю науці, фактам, побаченому та іноді почутому. Ви намагаєтесь перевести розмову в площину, що всі однакові. Але є принципова різниця. Фраза "Київ за три дні" стала мемом не через Арестовича чи Соловйова, а тому що вона збіглася з реальною впевненістю російського командування у Blitzkrieg. Докази цьому - колони техніки без пального й харчів, парадна форма (цього особисто я не можу підтвердити, але схильний вірити) в рюкзаках, накази і плани, захоплені в перші дні. Росія сама своїми діями підтвердила, що вірила в це. І саме тому вислів став символом краху імперських ілюзій. А ваші відступи про Соловйов\Арестович і цитати з Євангелія лише відволікають від головного. Бо проблема не в телеведучих і не в макаронах на вухах. Проблема в тому, що російська армія справді планувала взяти столицю України за три дні, а застрягла на підступах... «Оставьте их: они слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму» (Матвія 15:14) (поняття не маю про що це, але ж маю якось відповісти дзеркально загадковими цитатами, які кожен зможе трактувати по-своєму)
-
я почав на це відповідати, але потім передумав... але тут, раптово сталось ось таке:
-
Закон Годвіна. Суть проста: "У міру того, як дискусія в інтернеті затягується, ймовірність згадки Гітлера чи нацистів наближається до 1".
-
У мене в голові є "бінго-аргументи!" Там є англосакси, пробірки, Запад, Косово (куди ж без Косово?), Азербайджан, ще пару клітинок Палестини, знайшлося місце і для Волинської різні. Якщо коротко, то я сьогодні виграв. Так, ось: США, Косово, пробірка - це не аргумент, а відволікання. Це ніби маніяк убивав людей і я виправдовуюсь: "ну він же теж убивав - то чому мені не можна?" А інші злочинці, чим мені не гарний приклад? Чужий злочин (так, США також злочинці) ніколи не дає індульгенцію на власний. "Whataboutism" у своїй класичній формі...
-
Спочатку я думав відповідати на кожну репліку окремо, але це складно, тому я процитував тільки одну (і мова не про неї). У всій вашій відповіді я бачу тільки одне - все одно домовлятися не можна, санкції не працюють, політичний тиск - це змова НКО, інформаційна робота - це зрада, а воювати і руйнувати міста - це ок. Мінські угоди. Україна підписала їх після Іловайська й Дебальцевого, щоб зупинити гарячу фазу. Росія жодного разу не виконала базові пункти: припинення вогню, контроль кордону, обмін полоненими. Коли одна сторона системно порушує і казати, що ніхто домовлятися не збирався - це маніпуляція. Санкції існують не для того, щоб було приємно, а щоб зробити війну дорожчою для еліт і посилити тиск на систему. Сам факт, що Росія роками будує схеми обходу і жаліється на несправедливість, показує, що це працює. Політичний тиск- це не сітка НКО, а міжнародні суди, дипломатична ізоляція, візові й фінансові санкції для конкретних людей. Інформаційна робота - це теж не зрада. Це розслідування, перевірка фактів, медійні кампанії, які доносять правду про злочини. Завдяки цьому світ бачить Бучу, Маріуполь і Голодомор, а не захист російськомовних. Так як їм воювати? дуже просто. Якщо ти справді захищаєш росіян, то не розстрілюєш Харків, Маріуполь і Донецьк, не депортуєш дітей і не ставиш фільтраційні табори. Це не захист, а окупація й геноцид. Пам'ятаю одну із перших пар якогось міжнародного права, не можу згадати, якого саме. Коли на лекції прозвучала тема "Закони та звичаї війни", то у мене просто вирвався такий різких сміх, наче я реально почув короткий, але дуже смішний анекдот. Разом з цим ще було б цікаво почути про "Правила розбійного грабежу" та "Естетика серійного гвалтівника". Але саме цей парадокс і є основою міжнародного права, якщо вже людство не може уникнути воєн, воно намагається хоча б обмежити найбільші жахіття. Тож коли ви мене питаєте: “А як Росії треба було воювати?” - відповідь проста - НІЯК. Бо можна дотримуватися дипломатії, санкцій, політичного тиску. Але якщо вже вони вибрали війну - то як мінімум можна було б не топтати всі закони та звичаї війни, які людство створювало роками. А вони вибрали саме шлях масових злочинів. Новий робочий тиждень стартував, у мене купа справ. Час витрачати на суперечки, де ніхто нікого не переконає, сенсу не бачу. Працювати корисніше, ніж доводити очевидне...
-
Анексувати чи зносити свою столицю .. ну, я не знаю, що тут сказати. Якщо метою є контроль над територією і населенням, ти не руйнуєш центр, де зосереджена влада і ресурси. Не знаю, для чого взагалі відповідати на це питання. Звісно, війни породжують руйнування. Але є різні способи воювати: точечні удари по військових об’єктах, штурми з мінімальною шкодою для цивільної інфраструктури. І так, звичайно найзручніше- знести все вщент, якщо воно не має для тебе цінності, ні люди, ні територія. Що робить РФ - це обстріли міст, артилерія, бомбардування житлових кварталів, блокади, навмисне нищення лікарень і житла. Це системна тактика, тут нема випадковості. Прильот КАБів в центр Краматорська - це що? А, точно, це ж захист. Я вже не кажу, що зробили з житловими районами Харкова. (можу вгадати - їх захищали?) Теза про захист росіян - вона хибна, це тупе прикриття свого варварства. Моє питання було ж просте: Якщо вони воюють, щоб захистити росіян, то я просто хотів би пояснення, чому захист потребує рівномірного знищення російськомовних міст, депортацій і фільтраційних таборів? Який у цьому захист? Я був один із тих, хто на пам'ять, і без, знав розклад потягів на Москву. Мені було зручно та вигідно вести з ними торгівлю. Я стояв на морозі, щоб взяти автограф у Пікніка, у Бутусова... Витратив роки на те, щоб грати Рахманінова і досі вважаю його в трійці найкращих за всю історію музики. Любов до культури не рівнозначна згоді на бомбардування власного міста. Для вирішення конфліктів, є дипломатія, економічні санкції, політичний тиск, інформаційна робота, робота з кордонами і правоохоронними органами. Війна -це крайній, морально неприйнятний інструмент, коли мети досягаються через вбивства й руйнування. Я б не воював. Я б зробив із анексованого Донбасу справжній, процвітаючий суб'єкт ФР, дивлячись на який, мешканець Тернополя би задумався, а чи не краще було б жити разом?.. Але із міста квітів отримали місто лайна в пакетиках. Сумнівна мотивація. Часу було мало? Ні. Мета була інша. Яка?.. А, точно, захист російськомовного населення. Коротка відповідь на питання, як - ніяк.
-
Перепрошую, що втручаюсь у дискусію експертів, які все бачать наскрізь. Я от менш проникливий, і в мене є проста дилема: чому на майдані стрибали одні, а Росія сьогодні зрівнює з землею саме російськомовні міста? Причому чим більше там етнічних росіян - тим більше руїн...
-
Гравіювання надпису займає секунди, гравіювання копійок, медалей - до 45 годин... Ти ж писав про вільний час?.. У мене він є.
-
100% engrave2.mp4
-
Беремо місто з населенням, нехай 300тис осіб. Рахуємо могили на кладовищі. Не хочу наводити конкретно приклад, але по цій примітивній формулі, в гіршому випадку, маємо 167-170тис загиблих. В це число не входить зниклі безвісти. Так, до цієї формули є купа запитань, але похибка точно не в х10. Якщо говорити про підтверджені поховання - то це до 80тис. https://ualosses.org/uk/soldiers/
-
знайшов. Там мова не про захоплення, не про анексію. По суті вони діяли, згідно конвенції, але самі її не ратифікували. Тут не було ніякого "приєднання", розмір США з того часу не змінився. Вони просто заявили на свої права на розвідку та видобуток ресурсів, але аж ніяк не приєднали. Суверенітету над цією територією нема. В будь-якому випадку це можна оскаржити. Але щось ніхто активно цим так і не зайнявся. https://www.ft.com/content/0e550c72-c6b1-42ac-876b-22aa49c2057b
-
за добу ніхто не дав відповідь, чи пам'ятає хтось цю подію. Ймовірно ніхто, що дає натяк на те, що це є вигадка. Як і текст пісні, якого не існує. Перевірте на своїх знайомих. Це весело. Покажіть якесь джерело по цій ситуації, що саме байден приєднав, на яку конвенцію посилався та яку ж самі ігнорують. Я не зміг знайти нічого про це. Хіба що мова йде про розширення економічної зони. І то навряд.
- 573 відповіді
-
- 4
-
-
-
-
- заключение мира
- подписание мира
- (і ще 4 )
-
Ви можете, без підглядання в мережу, проспівати рядок цієї пісні, якого не вистачає? Я вам песенку спою про пять минут, Эту песенку мою пускай поют, Пусть летит она по свету, Я дарю вам песню эту, Эту песенку про пять минут. Пять минут... Пять минут... (___________________________) 99 із 100 напишуть, "это много или мало?" Нема і ніколи не було там такого тексту. Але всі його пам'ятають.
- 573 відповіді
-
- 2
-
-
- заключение мира
- подписание мира
- (і ще 4 )
-
Так, всім дякую за дискусію. Але я маю працювати. Я випадково торкнувся цієї теми, хоча намагався її обходити стороною. Просто реально примітивні пости, на які хочеться дати відповідь. Але навряд чи це принесе результат.
-
"Клюква" - це не змова, а жанровий шаблон. Так само роблять і з іншими: Францію зображають як країну жаб і берета, Британію - як туман і чай, США - як гамбургери й ковбої, Італію - як мафію та піцу. Це спрощення для швидкого впізнавання, а не глобальний план знищення іміджу. Якщо 300 років підряд воювати з половиною світу, пригноблювати сусідів і розширювати кордони, то природно, що образ буде не «теплий і ламповий». Це не демонізація, а репутація, зароблена діями. Світ же оцінює успіхи не тільки по військовим перемогам, а й по якості життя, культурі, свободах. І тут уже не західна пропаганда винна, а сірі під'їзди, заборони, репресії й економічні провали, зняті без фільтрів. Монголію знімають красиво, бо там немає цілі знищити сусідів і нав'язати свій "великий степовий мір". Панельки ніхто не показував би "аутентично", бо вони не аутентика, а тимчасовий бетонний конструктор, який встояв тільки через відсутність плану його замінити. Якщо виправдання "нас показують сірими, бо ми великі й успішні" - подивимось на Японію чи Німеччину. Вони теж воювали з половиною світу, але зуміли змінити себе й свій образ. І тепер їх у кіно показують як технологічних і культурних лідерів - не через площу території, а через те, що вони зробили з власною країною. Голлівуд не боїться розміру чи ресурсів, він знімає історії. Якщо історія про шпигуна в пострадянському місті - там будуть сірі панельки. Якщо історія про теплий дім і щастя - там не буде Луб’янки, хоч які фільтри наклади.
-
частково правда, норми проєктувалися не з розкоші, а щоб дешево і швидко розселити робочу силу біля заводів. Елементарні норми - це коли вікно закриваєш, а воно все одно дме, коли сусід чхає, ти кажеш "будь здоров" через стіну. Їх і справді будували як тимчасове житло - але тимчасове у СРСР завжди перетворювалось на постійне, бо план "знести" існував тільки на папері. Люди купують те, що є і на що вистачає грошей. «Человейники» ростуть не через любов до них, а через політику забудовників і чиновників, які дерибанять землю і плюють на містобудівні норми. Зносити і переселити - в Україні не було ані державної програми масового переселення, ані бюджетів, ані політичної волі. У Росії, до речі, ситуація аналогічна - хрущовки й панельки там стоять і далі, тільки місцями обшиті сайдингом. У нас також вже почали обшивати і стає значно краще. В Польщі їх вже складно відрізнити від новостроїв.
