Перейти до змісту

Fura!

Форумчанин
  • Постів

    187
  • Зареєстровано

  • Відвідування

Весь контент Fura!

  1. проблема у відповідях на ці питання в тому, що у мене якби і власної думки нема, якщо бути чесним. Все залежить від тих джерел, які пам'ятаєш, на які опираєшся. Тобто в питаннях історії власної думки бути не може. Але. Найраніше фіксоване вживання - 1187 р. в Іпатіївському літописі: "о нем же Україна много постону" (про Переяславську землю). Далі - 1189, 1213 тощо. Це назва прикордонної землі Русі, спершу -геополітичний термін, не етнонім. Княжили там руські князі династії Рюриковичів, зокрема переяславська лінія. І плавно переходимо до другого запитання: знову ж моє розуміння не є об'єктивним, а нав'язане із доступних джерел. Русь - географічне та лінгвістичне походження. Станом на зараз ми маємо занадто сильну прив'язку, лінгвістичну, до сусіда. А як воно було тоді? Чесно, своєї думки нема... Це назва політичної спільноти навколо Києва і Дніпровсько-деснянського вузла. Назва могла б мати взагалі інше територіальне походження. Тут за основу кожен бере те, що йому зручно та більше імпонує. Пояснення може бути на стільки примітивне, що аж незручно буде це визнати. Наприклад слово "Ruotsi", спільнокореневе слово до "Русь". І одразу всі малюють героїчних дядьків на березі річок... а по факту то звичайне "веслування", без церков, кількаголових орлів та міфічних істот. Мабуть все просто, потрібні були реальні військові союзники. Володимиро-Суздаль мав ресурс і династичний зв'язок із Києвом. Київ і Чернігів на той момент ослаблені. Шлюб - типова середньовічна дипломатія... Правителі Русі, в сучасному розумінні, не були ні українцями, ні росіянами. Обидва спадкоємці Києва. Не можу дати розгорнуту відповідь. Потрібно сприймати і переживати це комплексно, з усіма плюсами та мінусами. Спадщина не чорна, але і не біла. Суміш успіхів та провалів, як у кожного з нас. Він створив козацьку державу, яку я вважаю фундаментом нашої державності. А ще його дії спричинили масові криваві трагедії (зокрема єврейські погроми).. сумно, але історичний факт... я вже наголошував, що всесвітні змови, зовнішнє управління, таємні еліти, рептилоїди та макаронні монстри - не моє. Тому я і не бачу сенсу серйозно це обговорювати. Про рептилоїдів дискутувати завжди цікаво, але сенсу нуль. Можна ще довго сперечатися, хто де сидів у 1187 році, як саме називали Переяслав, хто кому був троюрідним, і яке слово коли вперше записали в літописі. Чи міняє дата появи терміну "Україна" те, що сьогодні ракети прилітають у Харків і Одесу? Чи залежить сучасна політика від того, як саме тлумачити "Русь" у XII столітті? Чи впливають династичні шлюби XIII століття на те, хто зараз має право на життя і кордони?..Це все цікаво історикам, але це не виправдовує війну і не пояснює агресію. Історичні терміни не стріляють. Стріляють аргументи зовсім іншого типу.
  2. це було складно, довелося трохи почитати. До речі у вас це гарно виходить (маю на увазі ставити складні питання). Ви видаєте окремі історичні епізоди за систематичні. Є поняття приватної кар'єри, а є державна політика. Історичні винятки не заперечують колоніальний системний процес. Беззаперечно, наведені вами історичні епізоди є цікавими, але ж вони ніяк не спростовують факту: українців цілеспрямовано русифікували й інтегрували в імперську верхівку саме для того, щоб знищити місцеву політичну еліту і позбавити Україну суб'єктності. Яке значення мають союзи князів XIII століття до політики Російської імперії XVIII–XIX століть? У 1240=1260х роках не існувало ні Московії, ні Петербурга, ні імперської адміністрації, ні русифікаційної політики, ні централізованої держави російського типу. Це був період феодальних уділів і військових союзів проти Орди. Кар'єра Розумовських - це класичний механізм імперій. Купити лояльність окремих вихідців колоній. Імперії завжди так робили. Британія давала титули індусам. Франція робила африканців "гражданами второй категории". Османська імперія робила українців-янчарів. Росія давала кар'єри малоросам, але в обмін на знищення власної державної традиції та служіння імперії. Розумовські - НЕ доказ рівності. Розумовські - доказ колоніального принципу "подати цукерочку кільком, щоб народ мовчав". Ну і те, що окремим українцям дозвляли високу кар'єру не змінює того факту, що школи закривали, мову забороняли, козацькі полки розпускали (ну і далі по тому списку, що я постійно пишу). вже буду коротко відповідати. Повстання Мазепи, Павло Полуботок,ліквідація Січі в 1775 році, протести духовенства, Шевченко, Костомаров, Куліш.. Заперечували, чому ж ні? Але знаємо, чим закінчилося. Про Галицького. Ймовірно він добре розумів, що очолював державу руської традиції. Rex Russiae, 1253р. Терміни "Україна" та "Русь" довго співіснували. Україна - край, територія. Русь - назва політичної державності. Тут все зрозуміло, здається. Не зрозуміло тільки для російської пропаганди. Постійно носяться з цими термінами, наче це щось сьогодні означає... Імперська русифікація - це не декілька історій про талановитих українців у Петербурзі. Це системне державне насильство над мовою, освітою, культурою, автономією та політичними правами (я знову повторююся). Епізоди, які ви навели- це винятки, які тільки доводять правило, що якісний українець в імперії - це той, хто перестав бути українцем у політичному сенсі. І ще одне, щоб не було ілюзій! Я не фанатичний патріот і не "професійний українець", який бачить світ тільки жовто-блакитними фарбами, не сплю з прапором та не молюся тризубу. Я не працюю емоціями (в даному випадку). Я просто наводжу історичні факти й причинно-наслідкові зв’язки, які підтверджені джерелами, а не політичними фантазіями. Якщо вийшов пазл, який комусь не подобається, це не тому, що я його намалював. Це тому, що він таким є. А те, що будь-який незручний факт автоматично здається "промиванням мізків" - це вже не моя проблема, це просто ефект дзеркала. Я можу змінити свою думку, якщо є аргументи, джерела, логіка.
  3. Ну от знову класична маніпуляція через підміну масштабу та контексту. Беремо державну політику русифікації і намагаємося прирівняти її до робочої мови команди розробників. Можна взяти чашку чаю і прирівняти її до цунамі? Коли команда з Харкова, Молдови, Вірменії й Львова обирає мову для роботи - це приватний вибір людей, а не державна політика. Мови в IT- це взагалі технічний інструмент, не інструмент придушення культур. Я в Туреччині на виробництві спілкуюсь російською, бо багато турків нею розмовляють. Але і вільно володію англійською. Для чого створювати дискомфорт, якщо ми добре розуміємо російську? Англійська у більшості світу, французька у Африці - зручно, ефективно, ніхто танками не їде виправляти ситуацію. Ми, знову ж, ходимо по колу, тільки от не пам'ятаю з вами, чи з іншим форумчанином. Давайте пройдемо ще раз. У Російській імперії й СРСР було: -заборона української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ) -ліквідація українських шкіл -переслідування діячів культури -примусова русифікація освіти й адміністрації -виселення і заміщення населення -пропаганда про єдину націю -покарання за українську в публічному просторі Це державне насильство, а не перехід на зручну мову в чаті. По кожному пункту можна пройтись документально, з посиланнями. Без пустих слів, якщо бажаєте (я б не хотів, бо п'ятниця, буду відпочивати). Якби Україна була імперією й нав’язувала українську силою всім сусідам- так, я б критикував і називав це імперськістю. (буду чесним, можливо і ні. Тут потрібно розглядати умови, в яких би я зростав та формувався). Але реальність інша. Україна нічого нікому не нав’язує за межами своїх кордонів. Україна нікого не депортує, не русифікує і не захоплює території. Україна не переслідує росіян у Росії. Україна не забороняє росіянам говорити російською. Саме фактори примусу й насильства визначають імперську політику, а не розмір країни чи мова між колегами. там, де є свобода вибору - це культура. Там, де є примус і насильство - це імперія. Україна - про перше. Росія - про друге.
  4. Ваш тезис - классическая попытка переложить вину за внешнюю агрессию на внутренние конфликты внутри Украины. На деле ситуация была другой. До 2013 года в Украине не было массовых межэтнических конфликтов на национальной почве - были политические разногласия, как в любой другой нормальной стране. Проблема в том, что именно Россия создала предпосылки: экономическое давление, информационные операции, поддержка пророссийских сил, аннексия Крыма и действия на Донбассе. Это внешняя агрессия, а не самораскол общества. Когда вы говорите: "Надо было сплотиться в 2013 году", вы забываете, что Россия сама формировала поводы и инструменты для дестабилизации. Если бы сплочение означало молчание перед шантажом и капитуляцию суверенитета, это не объединение, а сдача. И ещё. Обвинять украинцев в поджогах и убийствах - это распространённый пропагандистский штамп. Реальность такова: после 2014-го украинское общество во многом объединилось - волонтёры, волны помощи, территориальная оборона, гражданский активизм. Это не раскол, а реакция на внешнюю агрессию. Так что давайте различать, кто рушил страну извне, а кто её защищал внутри. ПС. У меня оценки по русскому языку и литературе всегда были выше, чем по украинскому. Просто побачив, що ви з СПб, зроблю виключення.
  5. Ви хочете почути від мене, що Росію зруйнували не росіяни, а інородці, малороси, євреї, інтелігенція, окраїни і чужі еліти? Національність чи місце народження Родзянка або Терещенка взагалі не мають значення. Вони були частиною російської політичної еліти, служили російській державі, інтегровані в імперський апарат і працювали в рамках російської політичної культури. Це не українці зіпсували Росію. Це Російська імперія сама створила такі еліти, бо дворянство було змішане з усіх регіонів імперії, "малоросів" цілеспрямовано русифікували й втягували в імперську номенклатуру, лояльність завжди цінувалась більше за етнічність, імперська культура перемелювала регіональне походження. Родзянко, Терещенко, Гучков, Мілюков, Керенський- це російські державні діячі, виховані російською політичною системою, а не представники якихось чужих національностей, що зіпсували імперію. Російська імперська модель сама по собі нежиттєздатна. Неважливо, хто був її міністром - малорос, татарин чи чистокровний петербурзький барчук. Добре. Давайте підійдемо з іншого боку. Росію зруйнували Родзянко з Терещенком, бо у них предки були з України, то виходить дуже цікавий висновок: російська імперія була настільки слабкою, що її завалив будь-який, хто мав не той індекс прописки? Якщо імперію може знищити "малорос"... то? То це діагноз імперії.
  6. 1917 рік показав не те, що ліберали все зруйнували. 1917 рік показав, що коли імперія десятиліттями бреше собі про свою велич, ігнорує кризи, корупцію, нерівність і гнилу систему влади - вона падає від першого поштовху. І тоді на поверхню виходять будь-які сили: Родзянки, Керенські, а потім Ленін з Троцьким. Не тому, що вони завжди приходять, а тому, що імперські режими завжди закінчуються однаково - колапсом. Що змінилось зараз? Нічого. Росія повторює ту саму траєкторію: той самий культ величі, той самий страх перед модернізацією, та сама імперська пиха, та сама деградація влади, ті самі війни проти сусідів, щоб приховати внутрішню слабкість. Тому питання не до мене. Питання до того, чому за 100 років Росія нічого не навчилась і знову йде шляхом 1917-го. Ще хочу додати один момент. Як я вже наголошував, Рахманінов для мене є еталоном і божеством, ну а після його смерті роль виконавця перейшла до Горовиця Володимира Самійловича. Коли я слухав розповідь Володимира Горовиця, який на власні очі бачив, як його рояль викидають з вікна -я зрозумів, що це не просто історія про інструмент. Це була історія про те, що стається, коли країна знищує власну культуру під час політичного колапсу. Рояль Горовиця не вилетів у вікно сам собою. Це був прямий наслідок того самого процесу, про який ви натякаєте -1917 року: імперія розвалилася, влада знищилася, мародери, радикали й фанатики піднялися на поверхню, культура, інтелігенція, наука стали першими жертвами. Викидати рояль - це символ: коли країна падає в хаос, вона починає знищувати власні найкращі речі. (це я так натякаю на звільнені знищені міста, знищених Росією "своїх" людей) зелений коридор від Родзянка і Керенського - це не вина лібералів, а закономірний результат імперії, яка не вміла оновлюватися й трималася на страху. І тому 1917-й повторюється у Росії знову і знову. Горовиць це прожив. Покоління українців проживає вдруге. І це знову не про "вигоду", а про рівень розвитку політичної культури, інституцій і самої держави. Якщо цікавить моя думка про ті прізвища, то Родзянко, Терещенко, Гучков, Мілюков і Керенський і ко - це символи того, що буває, коли імперія десятиліттями гниє зсередини, а потім намагається різко стати демократичною. Вони не розвалили Росію - вони просто стояли поруч, коли вона сама впала від власної багатовікової токсичності.
  7. Сподіваюся, що ви навчались в будь-якому ВНЗ, бо на перших курсах, незалежно від спеціальності, обов'язково мали проходити філософію. Мені пощастило більше менше, бо я навчався ще в школі в правовому класі і там була купа філософії, яка напрягала мізки та здавалася звичайною накуреною побутовою розмовою. По факту я тоді не доріс, щоб розуміти, бо із життєвим досвідом людини, яка прожила 12-15 років неможливо зрозуміти, про що йде мова. Чому я підняв філософію? Бо "це ж було вже!" (с) Все давно описано, все давно розібрано. Теза "война выгодна всем" звучить красиво лише на кухонному рівні. Насправді війна - не просто про вигоду чи пропаганду. Це значно глибше явище, яке описували філософи, історики та психологи. Особисто для мене, війна - це еволюційний механізм, якому я завдячую своїм існуванням, і який, можливо, мене ще й вб'є. У Тойнбі, Клаузевіца, Пітіріма Сорокіна, Лоренца ви знайдете одну спільну думку: коли система не здатна розв’язувати внутрішні конфлікти мирними способами - вона вибухає зовнішнім насильством. Це не про економіку, а про структуру мозку виду Homo sapiens. Війна - це спосіб вирішення суперечностей старої моделі, коли суспільства деградують і не здатні змінюватися еволюційно. І в Росії саме це сталося: занепад інститутів, корупція, втрата сенсів і майбутнього, гіпертрофована ностальгія, потреба компенсувати внутрішню слабкість зовнішньою агресією. (Так, деякі з цих пунктів і про нас.) Тут не про вигоду. Це соціальний колапс, який прориває назовні. Багато філософів прямо писали, що влада - це те, що зводить людей з розуму. Еріх Фромм пояснював, що коли в людини немає любові, творчості й сенсу - вона заповнює порожнечу владою і руйнуванням. Ганна Арендт стверджувала, що тоталітаризм народжується не зі злих націй, а з психології мас, які шукають простих імперських міфів. Ну а Ніцше казав, що прагнення до влади - базовий інстинкт, сильніший за прагнення до багатства чи життя. І це якраз про Путіна й російську еліту, та й про наших також, будемо відверті. Не "вигідно", а психологічно необхідно, бо влада стала єдиним способом втримати власну картонну реальність. "Копнуть поглубже" -означає чітко побачити, що Росія напала не тому, що війна комусь вигідна. А тому що імперські структури не здатні існувати без експансії, влада, відірвана від реальності, деградує і стає агресивною. Війна - це спосіб приховати внутрішній розпад. Тоталітарний режим не може дозволити існування успішної країни поруч. Це класичний механізм, який описували Гоббс, Руссо, Арендт.. та інші. КУльтура - то не байка. Війни за культуру й ідентичність описані ще Геродотом і Фукідідом. Коли одна імперія заперечує існування іншого народу - це не пропаганда. Це культурний геноцид. Саме це робить Росія: "украинцев не существует", "один народ", заборона мови, знищення книжок, депортації дітей. "всем выгодно" - регулярна теза цієї гілки. Ні. Вигідно тим, хто краде на державних закупівлях у Росії, в Україні, і тим, хто сидить у бункері з манією величі. А всім іншим - мільйони страждань, смерть, руїна і десятиліття відбудови. Війна - це коли цивілізація зривається на найнижчий еволюційний рівень, бо не змогла втримати себе в межах розуму. І так, ця теза суперечить моїм еволюційним переконанням. Але над суперечностями потрібно працювати, бо це основа сумнівів та невизначеності. А якщо ж "всем выгодно" - насолоджуйтесь вигодою. Багато хто так її чекав та виправдовує. Мабуть сплутали з акцією у Сільпо? Чесна вигода?.. Ну так користуйтесь.
  8. Не хочу виділяти увесь текст. Ми ходимо по колу. Я вже свою думку тут викладав неодноразово і ми повернулися знову. Замість того щоб чесно сказати, що РФ напала, бо не хоче мати поряд незалежну Україну, ви вигадуєте складні схеми про "общности", "врождённое" і вибір. Правда значно простіша. Росія воює не з поглядами, а з самим існуванням української держави. Крапка...
  9. Україна - це не одна культура мовою штампу, а мережа взаємопроникних культур: Бессарабія, Чернігівщина, Львів, Одеса, Донеччина, Закарпаття - всі вони дали нашій країні пісню, кухню, ремесло і пам’ять. Хотілося б приклад, хто там кого рвав 35 років, але якщо і так, то це про провали державного управління й зовнішні втручання, а не про народну сутність. Львів має іншу історичну пам’ять, ніж Одеса чи Донбас і це нормально. Різні впливи (польські, угорські, румунські, турецькі, російські) збагачують культуру, а не рвуть її. То хто рвав? - Часто зовнішні сили, що експлуатували регіональні відмінності для підриву країни (інформаційні атаки, фінансування сепаратистських рухів, військова агресія). Посіяти розбрат, щоб легше керувати територіями... Так а хто тепер рве? жоден гуцул, бессарабець чи закарпатець не прилітав із ракетами в Харків і Одесу. І одразу, щоб не плодити гілку відповідей про потяг дружби. Це маргінальна акція кількох сотень радикалів 30 років тому. Вона не була державною політикою, не представляла більшість країни і не мала жодних наслідків, окрім телевізійного шуму. Спроба робити з цього причину проросійського руху - це як звинуватити весь народ у злочині одного п’яного водія.
  10. Теза "боремося не з людьми, а з общністю" -це стара пропагандистська схема. У нацизму критерій був "кров", у російського імперського мислення є критерій "лояльність": правильний українець – той, хто відмовиться від своєї культури й прийме русский мир неправильний – той, хто не погоджується І тоді його можна вбити, депортувати чи перевиховати. Косметична різниця, а суть така ж - людина має стати тим, ким ви хочете, або вона – ворог. Неважливо, як це назвати -нацизм, шовінізм, імперіалізм чи "боротьба з общностями". Суть одна - вважаєш себе морально вищим і виправдовуєш знищення іншої групи. Що і робить Росія в Україні. Нацизм не у шевронах, а в діях.
  11. Оголошуєш українців "недонацією", називаємо державу вигадкою, беремо її за 72 години і три роки прешся на слабкого.. = не нацист. Записуємо.
  12. а що змінюють відповіді? Так і 44. Нацист? Якоюсь мірою - так. Але з певними уточненнями.
  13. у мене інша думка - це круто.. повністю виправдало вкладені 8000$ Маю 8 кВт поле і 20кВт\г акумулятори. Найгірший дощовий день - 3,6 кВт дають (в туман має бути гірше, буду бачити). В середній похмурий день - до 5 кВт. Це краще, ніж нічого. Зараз сонячно +-, то 15-25 кВт дає. Рекорд - 53 кВт. У мене така ж схема, як ваша - генератор йде через інвертор, відповідно нема сонця - вмикаю генератор, щось йде на власні потреби, а залишок в акумулятор. Якщо є фінансова можливість - то однозначно варто ставити.
  14. я вже в якійсь темі писав про свої дизельні обігрівачі. Минулого року я замовив на виробництві в Китаї обігрівачі з теплообмінником на 10 кВт. Хоча 8 кВт теж з головою вистачає. Він споживає максимум 25вт на годину, єдине, що в перші секунд 7 там трошки ампер бере на іскру. Працює від звичайного автомобільного акумулятора та від 220. Є версії із вбудованим акумулятором на 24 години роботи, але я боявся таке брати, бо все ж температура під кожухом значна. Ставите його в одній кімнаті і на 40% потужності будете там ходити в шортах. Єдине, що потрібно продумати вихлоп і обов'язково поставити датчик СО2. https://www.youtube.com/watch?v=QUtNIinbzZQ Shandong Yichen International Trade Co., Ltd. - я у них замовляв. На замовлення вони можуть запропонувати теплообмінник на 10кВт. Але потрібно брати 40+ шт.
  15. В статті є посилання на Блумберг. Ну і це єдине першоджерело, яке я зміг знайти по метаданим, де могли б ці слова зустрічатися. Автор має сторінку на Фейсбуці, там він поширює свою ж статтю на Блумберг... інші статті у нього такі ж нудні, як і ця.
  16. Ви праві, але не зовсім. Тут важливо розрізняти дві речі, які ви змішали в одне: наявність поняття "суспільна мораль" у законі і його допустимість як кримінально-правового критерію. Так, закон "Про захист суспільної моралі" існував з 2003 року, а зараз є закон "Про медіа", де теж згадується суспільна мораль. Але ці закони мають регуляторний характер і не створюють складу злочину. Вони можуть застосовуватись у сфері адміністративного або медійного регулювання (ліцензування ЗМІ, обмеження реклами), але це не дорівнює кримінальному переслідуванню. Перенесення цих нечітких понять у кримінальне право -то вже саме по собі проблема, бо кримінальне право вимагає найвищого рівня визначеності І тут якраз ви згадали ЄСПЛ, але знову перекрутили його позицію. Так, суд визнає, що абсолютної чіткості бути не може. Але він так само наголошує, що чим серйозніше втручання у права людини, тим точніше має бути закон. У кримінальному праві допустимий рівень невизначеності - мінімальний, бо йдеться про позбавлення волі. Саме тому ЄСПл неодноразово критикував держави за застосування розмитих понять типу "аморальна поведінка" без конкретного визначення чи шкоди. Щодо касаційної практики - ви абсолютно праві, її треба вивчати. Але вона не спростовує мого аргументу, а навпаки, підтверджує його. У постановах верховного суду щодо 301 ККУ повторюються ті самі нечіткі формули: "захист традиційних моральних цінностей", "етичні уявлення суспільства", "збудження статевої пристрасті". Суд не конкретизує, що це означає на практиці, і не встановлює чітких критеріїв, які дозволили б людині заздалегідь передбачити, чи її дії є злочином. А саме це і є базовий принцип кримінального права. І ось це для мене головне. Коли держава витрачає ресурси на контрольні закупки на OnlyFans і фінансує експертизи сором'язливості, ми маємо не кримінальне право, а моральний контроль під виглядом закону. Якщо в пошуку судового реєстру ввести OnlyFans - відкривається ціла низка дріб'язкових кримінальних справ, які не захищають нічиїх прав, не запобігають жодній шкоді й не мають жодної суспільної користі. Це і є мій головний аргумент.
  17. Тут вже складно. У мене є коротка відповідь, але я не готовий розгорнути її. Трошки подумаю, можливо завтра напишу. Або в понеділок. Не через те, що я не хочу залишати останнє слово за вами, а просто цікаво вести дискусію (хоча казав, що не буду).
  18. Взагалі я не хотів впадати в дискусію, тому завершу свою думку ось так: мені справді сумно весело не через сам текст вироку, а через реальність, яку він відображає. Хоча, відверто, я щиро сміявся, коли читав текст. Сумно, що за державні гроші проводяться контрольні закупки на сайті OnlyFans, ніби це пріоритетна загроза суспільству. Сумно, що існує експерт, який за кошти платників податків видає власні суб’єктивні оцінки про сором’язливість чи принципи моралі і на підставі цього ламаються долі людей. Сумно бачити, що якщо ввести слово OnlyFans у пошук Єдиного реєстру судових рішень, то відкривається довгий список абсолютно нікчемних кримінальних справ, де держава витрачає ресурси не на реальні злочини, а на переслідування за публікацію тіла. Це не захист моралі. Це про архаїчну систему, яка не здатна відрізнити злочин від сорому, а право від проповіді, ну і злочинця від дорослої людини, яка розмістила фото власного тіла в інтернеті. Мені здається, що якщо глянути в робочі чати звичайного дружнього колективу, то там на пожиттєве можна було б назбирати...
  19. Ви абсолютно правильно згадали про склад злочину - але саме це й викриває слабкість цієї статті. "Суспільна мораль" не є чітким, вимірюваним об’єктом, а "совість" і "етика" не піддаються правовому доведенню. Тому посилання на них у вироках - це не сучасне тлумачення, а залишок старої моралізаторської парадигми, яка підміняє право ідеологією. ЄСПЛ прямо вказує, що мораль не може бути самостійною підставою для кримінальної відповідальності, якщо не доведено конкретної шкоди. Саме тому ці вироки й виглядають як архаїзм, бо вони оперують не правом, а етичними штампами. Погляньте на будь-який український підручник з кримінального права (наприклад, Баулін, Борисов). Воони прямо пишуть, що об’єкт злочину за ст. 301 є оціночним, розмитим і таким, що важко піддається правовій конкретизації. Тобто навіть науковці визнають, що це не чітко визначена категорія. А без чіткого об’єкта не можна якісно застосувати принцип nullum crimen sine lege certa - немає злочину без чітко визначеного закону. А чіткість у нас дещо поплила...
  20. Про що ви пишете? Ви назвали вирок фальшивкою та дурнею, але проблема в тому, що це не вигадка і не мем, а реальний текст із Єдиного державного реєстру судових рішень України! Те, що вам здається нігілізмом документообігу, насправді є стандартна практика українських судів у справах за ст. 301 ККУ. Достатньо відкрити кілька інших вироків у реєстрі, і ви побачите ті самі формулювання: "загальновизнані правила сором’язливості", "деформація моральних уявлень", "принципи суспільної моралі" тощо. Це не моя фантазія - це рівень правової техніки, якою сьогодні користуються судді, прокурори та експерти. І саме це є проблемою, а не мій пост. Бо в кримінальному праві не повинно бути категорій типу "сором’язливість" чи "принципи моралі" - це не юридичні поняття, а залишки радянської моралізаторської риторики, які ніхто не прибрав із шаблонів. Якщо ви справді складаєте процесуальні документи, як кажете, то мали б знати головне правило: юридичний документ оцінюють не за тим, чи він вам подобається, а за тим, чи він є автентичним і виданим компетентним органом. Цей вирок саме такий, і тим більше вартий уваги, бо демонструє системну деградацію правової логіки. Тож перш ніж говорити про анархізм документообігу, варто подивитися на реальність: суди України у 2025 році реально пишуть саме так. І це вже не смішно - це діагноз системі.
  21. https://reyestr.court.gov.ua/Review/130666752 Я думав, що вже нема нічого, що може мене розвеселити. Таки є. Зверніть увагу на формулювання. Жоден ШІ, станом не сьогодні, не зміг би написати такий твір...
  22. О! Релігійно-філософський режим ON. Я є глибоко переконаним атеїстом, тому мені ці тексти дещо чужі. Я більше вірю науці, фактам, побаченому та іноді почутому. Ви намагаєтесь перевести розмову в площину, що всі однакові. Але є принципова різниця. Фраза "Київ за три дні" стала мемом не через Арестовича чи Соловйова, а тому що вона збіглася з реальною впевненістю російського командування у Blitzkrieg. Докази цьому - колони техніки без пального й харчів, парадна форма (цього особисто я не можу підтвердити, але схильний вірити) в рюкзаках, накази і плани, захоплені в перші дні. Росія сама своїми діями підтвердила, що вірила в це. І саме тому вислів став символом краху імперських ілюзій. А ваші відступи про Соловйов\Арестович і цитати з Євангелія лише відволікають від головного. Бо проблема не в телеведучих і не в макаронах на вухах. Проблема в тому, що російська армія справді планувала взяти столицю України за три дні, а застрягла на підступах... «Оставьте их: они слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму» (Матвія 15:14) (поняття не маю про що це, але ж маю якось відповісти дзеркально загадковими цитатами, які кожен зможе трактувати по-своєму)
×
×
  • Створити...