Состояние сельского хозяйства и промышленности Украины

[westa 9 458]

Украина опустилась на две ступеньки в рейтинге Worldsteel

Украина в сентябре упала на 13-е место в рейтинге 67 стран Всемирной ассоциации производителей стали (Worldsteel). Об этом свидетельствуют данные ассоциации.

На первом месте в рейтинге традиционно остается Китай, производители которого увеличили выплавку стали в сентябре на 5,3%, до 71,827 млн тонн. В Японии производство стали выросло на 2%, до 8,623 млн тонн, в Индии – выросло на 1,2%, до 8,2 млн тонн, США – на 8,6%, до 6,716 млн тонн. Занявшее пятое место в рейтинге Россия увеличила выплавку стали на 5,8%, до 6,025 млн тонн.

В то же время в Южной Корее производство стали увеличилось на 2,8%, до 5,88 млн тонн. Металлурги Германии увеличили выплавку на 8,1%, до 3,51 млн тонн. В Турции производство стали увеличилось на 13%, до 3,001 млн тонн, а в Бразилии – на 7,6%, до 2,959 млн тонн. Замыкает десятку Иран, где производство стали в сентябре выросло на рекордных 40,4%, до 2,23 млн тонн.

На 11-м месте в рейтинге оказалась Италия, нарастившая выплавку стали в сентябре на 8,3%, до 2,174 млн тонн. На следующем месте Тайвань, металлурги которого увеличили производство на 12,3%, до 1,9 млн тонн.

Украина, по данным Worldsteel, в сентябре сократила производство стали на 0,8% по сравнению с АППГ, до 1,845 млн тонн.

http://minprom.ua/news/236470.html

 

[cnn000 7 581]

Вот он, драйвер экономики))):

Производство шоколада в Украине в сентябре выросло на 1,9%
http://korrespondent.net/business/economics/3899622-v-ukrayne-vyroslo-proyzvodstvo-shokolada

[FAFNIR 1 998]

Херсонська «Палада» спустила на воду новітній композитний док

Херсонський державний завод "Палада", що входить до складу Державного концерну  "Укроборонпром", спустив на воду новітній композитний автономний плавучий док вантажопідйомністю 7100 тон. Після спуску на воду фахівці заводу "Палада" проведуть весь цикл випробувань доку, після чого він пройде сертифікацію Американським бюро судноплавства, що стане першим випадком в історії суднобудування України та діяльності Бюро. І вже найближчим часом готовий док буде переданий замовнику – "Multimarine Shipyards Ltd", яка планує експлуатувати док у порту Кіпру Лімасол.

Довжина стапель-палуби дока – 120 метрів, що перевищує довжину футбольного поля. Глибина занурення доку – 12,2 метри. Корпус виготовлений зі спеціального важкого морського суднобудівного бетону, а вежі – з суднобудівної сталі. Таке поєднання матеріалів дозволить власникам доку знизити експлуатаційні витрати в 2-2,5 рази у порівнянні з аналогічними сталевими доками. Для створення доку херсонським суднобудівникам знадобилось трохи більше одного року – док був закладений у вересні 2016 року. 

Херсонський Державний завод "Палада" – унікальне підприємство України, доки її виробництва успішно експлуатують багато країн світу. Серед них – Японія, Південна Корея, Фінляндія, Болгарія, Туреччина, Алжир та інші. Нагадаємо, що інший композитний док виробництва ХДЗ "Палада" вантажопідйомністю 8500 тон вже експлуатується замовником з Південно-Африканської республіки – компанією "Dormac".

Скрытый текст

(c) УкрОборонПром

[FAFNIR 1 998]

Рост перевалки в портах Украины: ключевые тренды 9 месяцев 2017 г.

Грузооборот морских портов Украины в январе-сентябре 2017 года, по оперативным данным ГП «Администрации морских портов Украины», вырос по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 1,3%. Всего через порты было переработано 98,005 млн тонн. Прирост грузопотока за отчетный период составил 1,3 млн тонн.

Факторы роста
На протяжении трех кварталов подряд порты Украины наращивают показатели грузопереработки. Так, рост по итогампервого квартала 2017 года составлял 2,5%, за полугодие – 5%. Как отмечает руководство АМПУ, пиковые периоды нагрузок порты в целом прошли успешно. Ожидается, что тенденции роста грузопотока будут сохраняться и в дальнейшем. Чтобы морские порты страны могли качественно и в срок обеспечить потребности грузоотправителей, АМПУ еще в начале года представила программу приоритетных действий на текущий год, а также перспективные проекты развития портовой инфраструктуры.

За отчетный период проведено углубление дна подходных каналов и акватории Одесского порта, портов «Южный», «Ольвия», «Черноморск» и Николаевского порта. Начата реконструкция причала в Одесском порту. Полное завершение программы позволит значительно увеличить возможности украинских портов, что отразится на дальнейшем росте показателей переработки грузов.

Структура грузопотоков
Государственные портовые операторы, входящие в структуру управления Мининфраструктуры, в январе-сентябре 2017 года по сравнению с аналогичным периодом прошлого года сократили грузооборот на 5,7% – до 24,917 млн тонн. Доля их в общем объеме перевалки сократилась до 25,4% против 31,1% годом ранее. Продолжает расти доля частных портовых операторов. Сегодня они перерабатывают 74,5% всего грузопотока, проходящего через украинские порты. Заметнее всего растет доля частных компаний, работающих на собственных причалах – до 35,1% в 2017 году против 29,1% в 2016-м. Всего операторами частной формы собственности за 9 месяцев 2017 года было переработано 73,065 млн тонн грузов, в том числе 34,406 млн тонн на собственных причалах.

Рост грузопотоков идет по всем направлениям. Исключение составили только каботажные перевозки, которые сократились на 71%, до 1,148 млн тонн. Основная причина – переориентация грузопотоков руды на железную дорогу после возобновления работы участка «Камыш-Заря – Волноваха». Наибольшие показатели роста заметны в структуре импорта – на 17,3%, до 13,929 млн тонн. Как и ранее, в импорте растут объемы угля, который поставляется из-за рубежа. Это перспективное и стратегическое направление, поскольку связано с обеспечением энергетической независимости страны.

Перевалка угля составила 3,796 млн тонн, что на 42,3% больше, чем за аналогичный период прошлого года. В том числе 3,257 млн тонн (+37,7%)  угля переработал порт «Южный». Существенную положительную динамику показывает импорт нефтепродуктов. В частности, его объем составил 575 тыс. тонн. Это на 29,1% больше, чем в 2016 году.

Перевалка экспортных грузов выросла на 2,3%, до 74,387 млн тонн. В абсолютных цифрах рост составил почти 1,7 млн тонн. В структуре экспорта наибольший объем традиционно занимает перевалка зерновых (29,018 млн тонн, +11,2%) и рудных грузов (15,546 млн тонн, -10,4%). Продукция горно-металлургического комплекса (10,110 млн тонн, -19,1%) и растительных масел (4,010 млн тонн, +35,1%) сохраняют свои позиции.

Незначительно выросла перевалка транзитных грузов – на 4,2%, до 8,541 млн тонн. Основу транзита составляют: уголь (3,244 млн тонн, +112,3%), химгрузы (1,929 млн тонн, -29,3%) и руда (798 тыс. тонн, -31,6%). Рост перевалки отмечен почти по всем видам грузов. Совокупный объем обработки наливных грузов вырос на 3,8% и составил 8,233 млн тонн. Наибольшая доля грузопотока пришлась на растительное масло – 4,239 млн тонн (+32%), химгрузы – 1,878 млн тонн (-29%), нефтепродукты – 1,315 млн тонн (-21,9%), нефть – 754,1 тыс. тонн (рост почти в 2,5 раза).

Общий объем перевалки сухих грузов достиг 71,085 млн тонн, что на 5,1% выше прошлогодних показателей за аналогичный период. 73,2% объема всех сухих грузов приходится на перевалку хлебных и руды. Так, хлебных грузов было обработано 30,726 млн тонн (+12,1%), руды – 21,279 млн тонн (-18,3%). На 67,6% выросла перевалка угля, до 7,253 млн тонн; на 42,4% увеличились объемы перевалки строительных грузов, до 4,179 млн тонн.

Сокращается поток тарно-штучных грузов. Он снизился на 11,5%, до 18,686 млн тонн. Основу тарно-штучных составляют черные металлы, на долю которых приходится больше половины совокупного объема – 56,4%. Всего черных металлов в портах перевалили 10,540 млн тонн (-18,4%). К сожалению, сегодня из-за общей конъюнктуры рынка металлургические грузы, как и химические, не демонстрируют позитивной динамики. В сегменте тарно-штучных грузов растут объемы перевалки продовольственных грузов (201,3 тыс. тонн, +152,9%), большегрузных автомобилей (905,8 тыс. тонн, +7,8%), авто и сельхозтехники (39,6 тыс. тонн, +53,3%).

Порты и стивидоры
По сути, порты – зеркало экономики страны. Именно через них проходит почти 40% всего товарооборота.По итогам 9 месяцев 2017 года 6 портов из 13 нарастили свои объемы грузопереработки. Наибольший рост зафиксирован в Усть-Дунайском порту (+116%) и СМП «Ольвия» (+25,6%). Наибольший прирост в абсолютных величинах отмечен в порту «Южный» – 2,063 млн тонн (+7%). По объемам переработки традиционно лидируют порт «Южный» – 31,671 млн тонн (+7,3%), Одесский порт – 17,921 млн тонн (-3,8%), Николаевский порт – 17,115 млн тонн (+6,7%), и МП «Черноморск» – 12,631 млн тонн (+8,8%).

Крупнейший и самый глубоководный порт «Южный» обеспечивает перевалку третьей части всех грузов, проходящих через украинские порты. В порту было переработано 23,865 млн тонн (+7,6%) экспортных и 4,268 млн тонн (+29,9%) импортных грузов. Перевалка транзитных грузов составила 3,502 млн тонн (+9,7%), каботажных – 33,3 тыс. тонн (-96,5%).

Львиную долю перевалки составляют уголь, руда и зерновые грузы. Причем на руду приходится почти половина всей перевалки в порту. Всего за 9 месяцев 2017 года переработано 14,307 млн тонн (-9,7%) руды, 4,969 млн тонн (+92,1%) угля и 6,667 млн тонн (+24,3%) зерновых грузов. Переработка контейнеров в порту за отчетный период снизилась на 20,3% и составила 49 058 TEU.

Государственными портовыми операторами ГП МТП «Южный» и ЧАО «ОПЗ» переработано 8,751 млн тонн (27,6% от общего объема) и 1,513 млн тонн (4,8%) соответственно. Перевалка других портовых операторов на всех причалах составила 21,404 млн тонн (67,6% от общего объема). Крупнейший оператор порта «Южный», частная стивидорная компания ТИС, в январе-сентябре 2017 года обработала 20 млн тонн грузов, что составляет 63% грузопотока порта «Южный» или 20,4% грузопотока всех морских портов Украины.

В Одесском порту основная номенклатура грузов – это хлебные (6,033 млн тонн, +2,1%), контейнеры – 4,982 млн тонн (-2,3%) или 371 644 TEU (+2,2%), и черные металлы (3,794 млн тонн, -18,3%). Почти вдвое вырос поток нефти в порту и составил 670,3 тыс. тонн. Более чем в три раза выросла перевалка руды, до 169,36 тыс. тонн. Одесский порт продолжает терять транзит, за 9 месяцев он сократился на 11% и составил всего 1,688 млн тонн.

Абсолютное лидерство  среди стивидорных компаний порта по объемам переработки удерживает компания «Бруклин-Киев» (оператор причалов Хлебной гавани). В сентябре докеры компании установили новый рекорд месячной переработки – 800,1 тис. тонн. В целом за 9 месяцев 2017 года «Бруклин-Киев» переработала более 5 млн тонн.

Третье место по объемам грузоперевалки среди украинских портов уверенно удерживает Николаевский порт. Доминирующим грузом в порту являются зерновые. Переработав 6,623 млн тонн (+4,2%) зерновых грузов, Николаевский порт занимает второе место среди всех портов Украины по объемам зерновых, уступая лишь порту «Южный».

Объемы перевалки в Николаевском порту выросли за счет потока масла растительного (+31,7%, до 1,765 млн тонн) и руды (+12,8%, до 3,620 млн тонн). Наращивает объемы порт «Черноморск». Основная номенклатура грузов в порту – зерновые (+12,8%, до 6,098 млн тонн) и масло растительное (+38,3%, до 1,232 млн тонн).

К сожалению, прошлый год морская отрасль завершила с отрицательным показателем – 8,1%. Негативную тенденцию удалось переломить. Ожидается, что 2017 год порты завершат со знаком плюс.

(с) Порты Украины

[FAFNIR 1 998]

У Голій Пристані відкрили інноваційне підприємство «5 ELEMENT» з виробництва нанодобрив

Підпpиємcтвo, якe у цьoму poці пoбудoвaнo у міcті Гoлa Пpиcтaнь, мaє: виpoбничo-лaбapaтopний кoмплeкc плoщeю пoнaд 2500 м2 тa виpoбничі цexи 825 м2. Щopічнo плaнуєтьcя виpoбляти 100 тoн мікpoдoбpів тa зaбecпeчувaти їx peaлізaцію у вcьoму cвіті. Сума інвестицій склала півтора мільйона доларів, підприємство налічує більше 70 робочих місць. Нa cьoгoдні  вжe уклaдeнo дoмoвлeнocті пpo cпівпpaцю з В’єтнaмoм, Бpунeєм, Індoнeзією, Кaмбoджeю,  Лaocoм, Мaлaйзією, Cінгaпуpoм, М’янмoю, Тaїлaндoм, Кaзaxcтaнoм, Aлжиpoм, Єгиптoм, Туніcoм, Мapoккo, Литвoю, Cлoвaччинoю, Чexією, пpoдукція будe тaкoж peaлізoвувaтиcя і в Укpaїні.

Дoвідкa. ТOВ НВП «5 ELEMENT» cпeціaлізуєтьcя нa poзpoбці тa виpoбництві іннoвaційниx мінepaльниx мікpoдoбpив. Унікaльнa poзpoбкa зacтупникa Гeнepaльнoгo Диpeктopa з нaукoвoї poбoти, дoктopa xімічниx нaук, пpoфecopa Гeopгія Гoлікa дoзвoлилa cтвopити дoбpивa, які є нe тoкcичними,  мaють виcoку швидкіcть пpoникнeння в клітини pocлин із виcoким кoeфіцієнтoм зacвoєння, підвищують нa 20-50% вpoжaйніcть, a тaкoж тoвapний вигляд і якіcть aгpoпpoдукції, cтимулюють poзвитoк пoтужнoї кopeнeвoї cиcтeми, a caмe гoлoвнe – відpoджують якіcний cклaд ґpунтів.

(с) Олешки.city

[FAFNIR 1 998]

Ринок сільгосптехніки продовжує зростати

Ринок самохідної техніки: тракторів, комбайнів, обприскувачів продовжив свій ріст у 2017 році. За січень-вересень в Україні було продано більше цих видів машин, ніж за весь минулий рік. Лідерами по закупівлі у поточному році стали південні області України, а також Вінницька, Полтавська та Кіровоградська області. Загалом ринок самохідних с/г машин сягнув докризових показників 2011-2012 рр.

Зростання відбулося у всіх сегментах самохідної сільськогосподарської техніки. За 9 місяців поточного року українські аграрії придбали 2 300 тракторів різної потужності, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник склав 1 400  одиниць. Самохідних обприскувачів було реалізовано170 шт, що удвічі більше, ніж торік. Продажі комбайнів у цього року теж зросли: зернозбиральних – на 20% (960 шт.), кормозбиральних - на 30% (13 шт.). 

(c) УКАБ

[FAFNIR 1 998]

ХТЗ ВИГОТОВЛЯТИМЕ ТЕХНІКУ НА ШАСІ МТЛБ ДЛЯ М’ЯНМИ

Видання Status Quo повідомляє з посиланням на директора Харківського тракторного заводу Андрія Коваля, що завод виконає замовлення М’янми на поставку всієї номенклатури техніки на шасі МТЛБ.Окрім базової версії цього багато цільового тягача з можливістю здійснювати буксирування різних артилерійських систем та перевезення 11 чоловік десанту, є версії бойових машин на базі МТ-ЛБ.

М’янма вже має на своєму озброєні 26 таких машин, поставлених в рамках контракту підписаного у 2006 році та виконаного у наступному, коли отримали 10 МБ-ЛБ з бойовим модулем “Шквал” та 2009 року, коли Збройні сили М’янми отримали ще 16 машин.

(с) Український мілітарний портал

[FAFNIR 1 998]

«Укроборонпром» презентував перший вироблений за стандартами НАТО карабін M4–WAC-47
 

Перша партія M4–WAC-47, яка створена ДП «Укроборонсервіс», що входить до складу «Укроборонпрому», спільно з американською компанією Aeroscraft, передає прес-служба держконцерну. Тепер карабін передадуть представникам Збройних сил України, Нацгвардії та інших силових структур, для проведення всебічних випробувань, оскільки така процедура є обов‘язковою умовою для прийняття на озброєння будь-якого зразка озброєння.

Зауважується, що автоматичний карабін M4 побудований за модульним принципом та дозволяє адаптувати його під різноманітні калібри. Основною версією M4–WAC-47 є варіант під калібр 7,62х39, який зараз активно використовуються у Збройних силах України, але завдяки заміні модулів, що можливо здійснити навіть у польових умовах за 20 секунд, M4–WAC-47 адаптується до 5.56х45 NАТО – який є основним патроном у країнах Альянсу для цього типу зброї.

«Автоматичний карабін M4–WAC-47 дає можливість перейти українській армії та оборонній промисловості на стандарти НАТО власними силами. Завдяки зброї, яка буде виготовлятись на українських підприємствах, будуть не тільки створені нові робочі місця та збільшені податки, але і підвищиться технологічність виробництва. Ця зброя, як і інші спільні проекти з країнами-членами НАТО, є залізним доказом того, що України та Альянс прискорюють інтеграційні процеси», – заявив Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов.

Скрытый текст

(c) Громадське

[Аид 88 774]

11 час назад, FAFNIR сказал:

«Укроборонпром» презентував перший вироблений за стандартами НАТО карабін M4–WAC-47
 

Перша партія M4–WAC-47, яка створена ДП «Укроборонсервіс», що входить до складу «Укроборонпрому», спільно з американською компанією Aeroscraft, передає прес-служба держконцерну. Тепер карабін передадуть представникам Збройних сил України, Нацгвардії та інших силових структур, для проведення всебічних випробувань, оскільки така процедура є обов‘язковою умовою для прийняття на озброєння будь-якого зразка озброєння.

Зауважується, що автоматичний карабін M4 побудований за модульним принципом та дозволяє адаптувати його під різноманітні калібри. Основною версією M4–WAC-47 є варіант під калібр 7,62х39, який зараз активно використовуються у Збройних силах України, але завдяки заміні модулів, що можливо здійснити навіть у польових умовах за 20 секунд, M4–WAC-47 адаптується до 5.56х45 NАТО – який є основним патроном у країнах Альянсу для цього типу зброї.

«Автоматичний карабін M4–WAC-47 дає можливість перейти українській армії та оборонній промисловості на стандарти НАТО власними силами. Завдяки зброї, яка буде виготовлятись на українських підприємствах, будуть не тільки створені нові робочі місця та збільшені податки, але і підвищиться технологічність виробництва. Ця зброя, як і інші спільні проекти з країнами-членами НАТО, є залізним доказом того, що України та Альянс прискорюють інтеграційні процеси», – заявив Генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов.

  Показать содержимое

(c) Громадське

Древний Colt М4 carbine испорченный заботливыми руками под 7,62

[voyager 99]

9 часов назад, Аид сказал:

Древний Colt М4 carbine испорченный заботливыми руками под 7,62

Да ладно, ему всего лет 20. Можно подумать мы вооружены чем-то более современным в плане стрелкового оружия...