Прогноз курса доллара к гривне

[Mozart 668 851]

34 минуты назад, 200314 сказал:

Я не так швидко думаю.
Менше з тим. Якщо знизять прибутковість по ОВДП (і за логікою, прибутковість надалі буде ще зменшуватись), значить менше гривні зв'яжуть? Не одразу, але в перспективі...
І ймовірно НБУ поколиває курсом трохи вгору?

Очевидно, они считают, что ОВГЗ все равно будет привлекательно. Посмотрим. Ноябрь покажет.

[lutsak.oleg@ukr.net 1 494]

4 години тому, Mozart сказав:

Да уж... Зачем резко снижать учетку, чтобы оставить депосерты на прежнем уровне? ... Сложно понять логику.

Попросив Андрюху шоб відповів на ваше запитання,Андрійко з відповіддю незабарився😉

❗Відповім на запитання про ЛОГІКУ наших рішень та плани.  

Чому таке рішення? 

Ми маємо чіткий орієнтир – необхідність підтримати привабливість гривневих активів. Депозитні ставки очікувано відреагували на попередні зниження облікової ставки. Для того, щоб вони й надалі давали змогу населенню захистити свої заощадження від інфляції, яка наступного року за оновленим прогнозом НБУ тимчасово прискориться, ми зберігаємо ставки за операціями з банками  незмінними. 

Це важливо як для населення, так і для економіки в цілому. Адже в такий спосіб ми зможемо стримати тиск на ціни та зберегти стабільність на валютному ринку. Зрештою, це дасть нам змогу зберегти курсову стійкість і досягти низької та стабільної інфляції на тривалому горизонті. 

Які зміни працюватимуть відзавтра?  

Облікова ставка – 16%. Ми зрівняли її зі ставкою за депозитними сертифікатами (ДС) овернайт. Тепер ставки за іншими операціями НБУ з банками вибудовуватимуться вгору від облікової ставки: ставка за тримісячними ДС дорівнюватиме “обліковій ставці + 4 в.п.ˮ, а за кредитами рефінансування – “обліковій ставці + 6 в. пˮ.

Тобто ми модернізували операційний дизайн монетарної політики за системою "нижньої межі" та водночас зберегли незмінними фактичні ставки з банками. 

Чому ми модернізували операційний дизайн?  

Сьогодні за ДС овернайт здійснюється найбільший обсяг операцій НБУ з банками. Також за ставками, близькими до ставок з ДС овернайт, банки проводять операції між собою. Відповідно облікова ставка максимально чітко відображатиме вартість гривневого ресурсу. Фактично завдяки цим змінам облікова ставка поверне статус основного орієнтиру для короткострокових ринкових ставок. 

Це спростить для учасників ринку розуміння стану монетарних умов та змін у монетарній політиці. Посилить вплив облікової ставки на стан грошово-кредитного ринку. Збільшить її вплив і на вартість інших фінансових інструментів, очікування та мотиви поведінки, динаміку макроекономічних показників. 

Модернізація операційного дизайну також є частиною нашого загального треку зі зменшення невизначеності. До змін облікова ставка визначала вартість тимчасового інструменту (тримісячних ДС). Натомість відзавтра вона стане маркером для інструменту, який постійно присутній в операційному дизайні. 

Операційний дизайн за "нижньою межею" – це не українське ноу-хау. Це, можна сказати, “маст хев” для центробанків в умовах значного обсягу вільних грошей у банківській системі (структурного профіциту ліквідності). Такий дизайн впровадили Банк Норвегії, Резервний Банк Нової Зеландії, ФРС США та Банк Англії, Банк Канади та Резервний Банк Південної Африки.

Глобальний рух у цьому напрямі пояснюється тим, що багато фінансових систем у світі працюють за високого профіциту ліквідності. За таких умов ставки за операціями, що проводять банки між собою, є близькими до ставок за інструментами постійного доступу (в Україні – це ДС овернайт). Відповідно центральні банки, впроваджуючи такий дизайн, наближують вартість грошей до своєї ключової ставки.  

Додам про інші зміни, які ми впровадимо. 

Із 3 листопада Національний банк залишить доступ до придбання тримісячних ДС тільки тим банкам, які не мають заборгованості за довгостроковими кредитами рефінансування. 

Крім того, аби додатково стимулювати банки конкурувати за вкладників, з грудня 2023 року базою для розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні ДС буде виключно приріст строкових гривневих депозитів фізичних осіб на термін понад три місяці. Це спонукатиме їх зберігати привабливі ставки за строковими депозитами.  

Що далі? 

Дивимося на баланс ризиків, подальшу адаптацію учасників ринку до нового валютного режиму, рівень банківських ставок. Якщо все відбуватиметься за планом, розглянемо можливість додаткового зниження облікової ставки на найближчому засіданні.

Стосовно повернення до симетричного коридору процентних ставок та доцільності розміщення двотижневих депозитних сертифікатів за обліковою ставкою – поки таких кроків ми не плануємо.

Працюємо в межах нового дизайну і далі докладаємо зусиль для збереження курсової стійкості, вивчаємо можливості для подальшого пом'якшення обмежень.

Вже традиційно прошу ставити запитання по суті. На якісь тези, які потребують потребують додаткового роз’яснення відповім самостійно, щось - передам для коментарів колегам Sergiy Nikolaychuk Yuriy Heletiy

Змінено 26 жовтня, 2023 користувачем lutsak.oleg@ukr.net

[Fat Point 11 513]

4 часа назад, lutsak.oleg@ukr.net сказал:

Це непулиживий ринок ,це просто ажіотаж оленів скінчився яб сказав захлинувся ,благодаря конвертам і онлайнобмінам,кому треба зберегти валюту і хоть трохи фінансово обізнаний він непіде до вас купляти валюту а піде там де дають дешевше,і здасть там де треба а незбивати націнку в 10% на долларі 1996 року,короче ринок заспокоївся ,так як оленів поменшало і порозумнішало!

Это два непересекающихся потока .Кто покупал наличный доллар так и покупает ,кто крутил карусель онлайн -покупок доллара -тот  так и крутит. И не факт ,что  потоки сблизятся.Там разные взгляды и принципы у этих групп.

[lutsak.oleg@ukr.net 1 494]

4 хвилини тому, Fat Point сказав:

Это два непересекающихся потока .Кто покупал наличный доллар так и покупает ,кто крутил карусель онлайн -покупок доллара -тот  так и крутит. И не факт ,что  потоки сблизятся.Там разные взгляды и принципы у этих групп.

Знаю особисто таких хто минулого місяця участвува один в каруселі,в десятьох банках,в цьому місяці вже участвує в двадцятьох банках вже ходить всією сім'єю ,родичами,братами і сестрами двойорідними,сусідами,кумами  і так далі.........

[region61000 517]

6 минут назад, lutsak.oleg@ukr.net сказал:

Знаю особисто таких хто минулого місяця участвува один в каруселі,в десятьох банках,в цьому місяці вже участвує в двадцятьох банках вже ходить всією сім'єю ,родичами,братами і сестрами двойорідними,сусідами,кумами  і так далі.........

ппц..Андрюха  бизнес придумал для бездельников) .чуть позже Гетманцев им кассовые аппараты продаст). 

[200314 3 248]

42 минуты назад, region61000 сказал:

ппц..Андрюха  бизнес придумал для бездельников) .чуть позже Гетманцев им кассовые аппараты продаст). 

Так і буде. Щоправда, закон про самозайнятих лише розробляється, з податком 6%.
До кінця року обіцяють закон розробити і прийняти. Там і фінмон банків підключиться.

[Tip_Top 1 168]

Положили свежий сыр в мышеловку, угощайтесь! 

Как обычно, все кому нужно было всё знали и вкусно затарились. 

До декабря осталось не много, там посмотрим. 

Надеюсь все более или менее понятно написал, такое настроение, скупое)) 

[Mozart 668 851]

27 минут назад, Tip_Top сказал:

Положили свежий сыр в мышеловку, угощайтесь! 

Как обычно, все кому нужно было всё знали и вкусно затарились. 

До декабря осталось не много, там посмотрим. 

Надеюсь все более или менее понятно написал, такое настроение, скупое)) 

Для кого Вы это написали? Те, кто активно зазывал на гривневые депозиты, оказывается, откупился  Ну а если кто послушал зазывал... то кто ж им доктор? Тут же несколько раз сказали: "Должна быть своя голова на плечах"  

[lutsak.oleg@ukr.net 1 494]

1 година тому, Mozart сказав:

Для кого Вы это написали? Те, кто активно зазывал на гривневые депозиты, оказывается, откупился  Ну а если кто послушал зазывал... то кто ж им доктор? Тут же несколько раз сказали: "Должна быть своя голова на плечах"  

Якщо ви про мене,то я планую злитись і ще раз прогнати на депозит поки халявні відсотки,яких уже скоро небуде ,+ я вам виписку усю нескидав,а там ще є гривневі депозити на новий строк,аж до літа 2024 під 20.5% річних🙃

[Digger 1 910]

Лютый трэш от НБ(банды)У... Научились пацаны капусту строгать. Безкарность доводит до предела. Но нет предела беспределу. И так схематозили изымая из бюджета 70 ярдов грн. и тупо отдавая их комбанкам. Пример:НБУ поменялся облигациями с Приватбанком. Отдал свои с доходностью 16% и получил "приватовские" с доходностью 10%... Так происходит отчуждение государственных доходов и перераспределение их в пользу частных структур. Ведь процент по гособлигациям в портфеле НБУ формирует его доход и, в конечном итоге, прибыль, которую он должен перечислить в государственный бюджет. Меньше доходность - меньше доход по купону - меньше прибыль - меньше платеж в госбюджет. Зато больше дохода в банке. Как потом перегнать эти деньги в частные структуры - дело нехитрое.Через подряды или кредиты. Не зря в структуре кредитно-инвестиционного портфеля "госов", более 50% - проблемные кредиты. Кроме того, к размеру прибыли госбанков были привязаны многомиллионные бонусы их менеджмента. То есть, руководство было заинтересовано в сбросе на НБУ всякого мусора и в получении более доходных облигаций.Это еще не все.Бонус, даже на десятки миллионов гривен - не главное. Гособлигации выпускались на длительные сроки с выплатой процентов по купону раз в год или раз в полгода и т.д. Что делали в госбанках? Накануне выплаты по купону, облигации сбрасывали на частные структуры в виде банков, торговцев ценными бумагами и прочих других.По правилам выпуска, выплаты по купону уходили именно на эти структуры.Затем бумаги возвращались обратно на баланс госбанков.Все это обставлялось как сделка РЕПО .Эта схема стала традиционной формой "кормления" менеджмента госбанков и групп влияния, стоящих за ними.Все эти сделки отражены в системе учета депозитария НБУ. Все даты погашения купонов по гособлигациям в их портфелях и сделки со сменой собственника за месяц, предшествующий выплате по купону. От такая "госдолг - схема".                                             Существует "Элита коррупции". Чтобы перечислить через систему казначейства бюджетные деньги, необходимо выполнить массу обязательных процедур. Но есть "царский путь".Минфин может внести в уставный капитал госкомпаний и госбанков ОВГЗ в качестве докапитализации.Для этого достаточно лишь решения Кабмина.Затем, по этим облигациям государство платит процент, миллиарды гривен. Кроме того, эти облигации можно продать на вторичном рынке.В результате госкомпании получают кэш, а дальше - дело техники.На докапитализацию госбанков за весь период государство потратило примерно 12 млрд дол в эквиваленте.Это примерно столько же, сколько Украина привлекла в результате приватизации за 30 лет.На выплату процентов по портфелю ОВГЗ, внесенных в уставный капитал госбанков, государство тратит в год почти милллиард долларов в эквиваленте. Конкретный пример: в начале 2023 года, Минфин выпустил ОВГЗ на 30,789 млрд грн с процентной ставкой 19,5%, которые внес в уставный капитал Укрфинжитла. И лишь по купону, то есть в виде процентов, государство перечисляет этой компании почти 6 млрд грн в год. По факту, эти 6 млрд грн Минфин берет либо с наших налогов, либо с внешней помощи и кредитов, либо за счет внутренних займов. Имеем маховик системы госдолга.Для запуска Укрфинжитла госдолг сперва увеличивается на 30 млрд грн.А затем, для уплаты процентов по этому взносу необходимо привлекать новые долги, по 6 млрд грн в год.За два года, эта схема приводит к росту госдолга уже на 42 млрд грн. За пять лет обращения - 30 млрд грн только в виде процентов, то есть госдолг удваивается.Именно благодаря таким схемам, обслуживание госдолга (то есть лишь уплата процентов) с довоенного уровня в 170 млрд грн за период войны выросло до более чем 400 млрд. Неутешительные новости.Ведь в парадигме коррупционной омерты списание госдолга невозможно априори.Необходимо наличие политической воли и перезагрузка системы.Как минимум глобальная трансформация Кабмина. И не успокаивает тот факт, что значительная часть этих денег пойдет в госкомпании и госбанки.А там этот ресурс, например, трансформируется в невозвратные кредиты, которых уже больше 50% их суммарного кредитно-инвестиционного портфеля. Или в фонд оплаты труда менеджмента и в неэфективные программы, проекты и закупки.                                                                             Итак про про переток денег из госбюджета в пользу банков по схеме:Минфин - НБУ - банки. Сумма, прокачанная через НБУ в банки из госбюджета за весь период действия схемы с июня 2022 года по сентябрь 2023 года-100 млрд грн. То есть забрали у государства во время войны и передали мегаприбыльным банкам - это мерзкое и тяжелейшее преступление. Вопрос стабильности банков нужно решать путем увеличения нормы резервирования вкладов физлиц и их своевременным рефинансированием при ставке в 10%.То есть, это должна быть возвратная помощь банкам под процент, а не подарок от государства. И если банки не хотят никого кредитовать, то логично хранить существенную часть привлеченных ими средств населения на корсчету в НБУ в виде резервов.Тогда деньги не пропадут.И привлеченные банками деньги населения (в значительной мере - зарплата военных) тоже лежали в НБУ, но под 20%. Вот только с клиентами, включая военных, банки особо этими доходами не делятся. По сути, НБУ превратился в транзитный узел по прокачке 100 млрд грн из бюджета в пользу банков, сформировав им рекордную прибыль. НБУ произвел отчуждение 100 млрд грн государственных средств в пользу частных структур.Там есть и госбанки, но они по сути тоже "частные".За время войны, только банки получили от государства полную компенсацию потерь плюс прибыль.Поражает мотивации тех, кто у нас продолжает платить налоги, зная что Минфин перечислит их НБУ, а тот - коммерческим банкам. А дополнительное налогообложение мегаприбыли банков должно быть введено лишь со следующего года, когда учетная ставка снизится и финансовое наполнение схемы резко сократится, то есть таких мегаплюшек у банков уже не будет. Теперь НБУ круто снижает ставку рефинанса(16%), но никак не хочет снижать доходы банков по своим депосертификатам. Чего так испугались? Аж на 4%.Причина-резкое замедление инфляции( примерно 5.2% на конец 2023г.).Привело к этому падение платёжеспособности населения и инвестиционного спроса бизнеса. Фактор очень опасный и оставлять учётку 20% при инфляции в 5% некомильфо. Поэтому видим шапито с премией для банков в 15% к инфляции в 5%, в условиях доходности 20% по депсертификатам НБУ.                  Занавес.