Прогноз курса доллара к гривне

[Modestus 3 328]

 

Цитата

Висока облікова ставка НБУ і політика приваблення гривневих активів жодним чином не сприяли зменшенню попиту на іноземні валюту чи збільшенню її пропозиції. Втеча гривневих заощаджень у готівкову валюту лише прискорюється. Наразі всі строкові гривневі вклади бізнесу та населення становлять лише 12 млрд дол. (в еквіваленті), тоді як Нацбанк витратив уже 60 млрд дол. для їхньої мобілізації та утримання в банках.

https://zn.ua/ukr/macroeconomics/valjutnij-rinok-likhomanit-prichini-naslidki-prohnozi.html

[gosha 1 792]

Шото никому не нужный $ на наличке , уже второй день , как падает вверх, к чему бы это ?? . 

Змінено вівторок в 17:07 користувачем gosha

[Mozart 654 957]

46 минут назад, gosha сказал:

Шото никому не нужный $ на наличке , уже второй день , как падает вверх, к чему бы это ?? . 

Справедливости ради, после обеда чуть откатили. Вчера было /40,87-40,88, сегодня к вечеру в Киеве - /40,85.

[+grigory2101 241]

Динаміка офіційного курсу

За минулий тиждень гривня зміцнилася на 0,2% відносно долара США, з 40,65 UAH/USD (на 17.06) до 40,55 UAH/USD (на 25.06). Відносно євро гривня втратила 0,1%, знизившись з 43,48 UAH/EUR (на 17.06) до 43,52 UAH/EUR (на 25.06).

Міжбанк

Протягом минулого тижня гривня зберігалася у відносно стабільному коридорі навколо 40,5 UAH/USD. На відміну від попередніх тижнів, на ринку не спостерігалося суттєвих стрибків попиту з боку клієнтів, що виникали через вихід на ринок великих державних замовників. За 17-20 червня середній попит на валюту становив $261 млн/добу (при $284 млн/добу у першій половині червня). Пропозиція валюти з боку експортерів знаходилася на середньому для червня рівні в $203 млн/добу.

Незважаючи на скорочення дефіциту на ринку з боку клієнтів, високий попит з боку банків зберіг інтервенції на рівні $723 млн ($898 млн та $695 млн протягом попередніх двох тижнів). Загалом за 1-21 червня обсяг інтервенцій перевищив $2,3 млрд ($3,1 млрд за травень).

Фактори впливу на обмінний курс у коротко- та середньостроковому періоді включають:

- Проведення розрахунків з імпортерами та експортерами з боку бюджету. Волатильність курсу 24 червня була викликана задоволенням заявок імпортерів на покупку валюти (за рахунок отриманих із бюджету коштів), а на пропозицію валюти з боку експортерів також частково вплинуло відшкодування ПДВ.

- Отримання Україною значного обсягу міжнародного фінансування у червні-липні. За заявою віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, протягом цього тижня Україна отримає 1,9 млрд євро в рамках безумовного платежу по Ukraine Facility. Решта платежів будуть здійснені після досягнення квартальних індикаторів, передбачених планом. За заявою Домбровскіса ще два платежі в рамках плану можуть бути отримані восени 2024 року.

Іншим напрямком залишається використання прибутку від заморожених активів ЦБ РФ. Перший транш за таким кредитом очікується у липні 2024 року – близько 1,5 млрд євро. Сумарні річні залучення можуть скласти від 3 до 5 млрд євро. Таким чином, у червні-липні можливе суттєве залучення міжнародного фінансування, що призведе до зростання резервів НБУ. Проте, оскільки таке фінансування проходить поза валютним ринком, то воно не вплине на курс напряму. Натомість, як і в попередні періоди, воно дозволить збільшити видатки уряду на оплату міжнародних контрактів у сфері оборони та енергетики. Такий фактор неритмічності відіграв суттєву роль у девальвації у грудні 2023 та у березні-квітні 2024 років.

- Потенційне збільшення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту та експорту. Кабмін надав НБУ можливість встановлювати винятки щодо граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів оборонної промисловості. Ця норма стосуватиметься, перш за все, імпорту обладнання для ВПК, яке має значні терміни виготовлення. Уряд також рекомендував збільшити граничні строки повернення виручки за операціями з експорту агропродукції з 90 до 120 днів (граничний строк по таким операціям було зменшено у листопаді 2023 року з 180 до 90 днів). Такі дії призведуть до збільшення відтоку валюти за імпортними операціями при зменшенні притоку за експортними. Разом з тим, раніше голова НБУ виступав проти збільшення граничних строків повернення виручки для експортних товарів, тому перегляд даної норми є малоймовірним.

- Ефект від зниження облікової ставки НБУ (з 14.06 ставку було знижено на 0,5 в.п. до 13%). Це призводитиме до зниження дохідності гривневих інструментів, у тому числі депозитів, що призведе до перетоку коштів у валютні інструменти і збільшить тиск на валютний ринок. За січень-травень 2024 року чистий притік за депозитами домогосподарств у національній валюті склав 25,9 млрд грн ($0,65 млрд), тоді як чиста купівля валюти населенням склала за цей період $3,8 млрд.

Щодо курсових очікувань, поточний консенсус-прогноз FocusEconomics (червень 2024) передбачає обмінний курс 41,0 UAH/USD на кінець року. Ми очікуємо, що НБУ не проводитиме суттєвого ослаблення гривні, щоб уникнути перетоку у валютні інструменти. З огляду на поточну динаміку, в кінці другого – третьому кварталі 2024 року новий коридор для гривні може сформуватися на рівні 40,5-41,5 UAH/USD (за аналогією до попередніх коридорів, коли рівень «підтримки» був на 50 копійок вище за рівень «опору» попереднього коридору). Щодо кінця року, ми очікуємо, що гривня може закріпитися в коридорі 41-42 UAH/USD (+/- 1 грн).

Готівковий ринок

Протягом попереднього тижня готівкова гривня зміцнилася паралельно з міжбанком із 40,94-41,04 UAH/USD (на 17.06) до 40,77-40,86 UAH/USD (на 24.06). Попит на готівкову валюту в умовах стабілізації знизився після рекордного обсягу у травні ($0,97 млрд). За 17-20 червня чиста купівля склала $165 млн ($185 млн за аналогічний період попереднього тижня).

Середній спред між готівковим та офіційним курсом в умовах стабілізації курсу в новому коридорі зменшився з 1% до 0,8% протягом 17-24 червня. Ми очікуємо збереження цього рівня спреду у середньостроковому періоді.

Скрытый текст

 

USDT

Станом на 24 червня курс обміну готівкового долара в безготівковий USDT (Київ) становив 1,041 для TRC20 та 1,036 для ERC20. Курс обміну для TRC20 та ERC20 в готівковий долар склав 1,020 та 1,019 відповідно.

Євро

Євро протягом попереднього тижня стабілізувався на рівні 1,0736 USD/EUR (+0,02% в порівнянні з 1,0734 на 17 червня). На внутрішньому готівковому ринку євро ослаб паралельно готівковому долару – на 0,6% з 44,13-44,29 UAH/EUR (17.06) до 43,87-44,05 UAH/EUR (24.06).

 

 

[Interesting 564]

19 годин тому, Modestus сказав:

 

https://zn.ua/ukr/macroeconomics/valjutnij-rinok-likhomanit-prichini-naslidki-prohnozi.html

Це виходить що якщо (цитата) Висока облікова ставка НБУ і політика приваблення гривневих активів жодним чином не сприяли зменшенню попиту на іноземні валюту чи збільшенню її пропозиції  (кінець цитати) То значить треба знизити облікову ставку, бо курс і так буде "ТуЗеМун" зате всі зможуть нахапати дешевих кредитів які рано чи пізно хлинуть на тойже валютний ринок.

Бо по іншому я цю статтю не розумію.

Єдине в чому можна підтримати автора, це у твердженні, що ринкові методи роботи у воєнний час показують низьку релевантність. Тобто вся ця лібералізація для залучення інвестицій в країну яка воює та без можливості порахувати ризики - це така собі робота. В кінцевому випадку ця лібералізація призведе лише до того, що комусь вдасться вийняти свій капітал по нижчому курсу.

Там де бізнесу цікаво і є маржа - там бізнес сам знайде гроші. Он для прикладу той же Антонов (ОККО) позичає не у нас на ринку а у ЄБРР (60 млн$ для побудови біоетанольного виробництва). І так робить весь великий бізнес в Україні. А дрібний бізнес просто не може конкурувати із великими при такій вартості капіталу.

[Modestus 3 328]

10 часов назад, Interesting сказал:

Це виходить що якщо (цитата) Висока облікова ставка НБУ і політика приваблення гривневих активів жодним чином не сприяли зменшенню попиту на іноземні валюту чи збільшенню її пропозиції  (кінець цитати) То значить треба знизити облікову ставку, бо курс і так буде "ТуЗеМун" зате всі зможуть нахапати дешевих кредитів які рано чи пізно хлинуть на тойже валютний ринок. Бо по іншому я цю статтю не розумію.

Цю думку автора статті треба розуміти так, що більшість населення і бізнесу критично сприйняли монетарну та курсову політику НБУ і незалежно від розміру облікової ставки та її руху у часі, а також гасел щодо "приваблення гривневих активів", систематично скуповували іноземну валюту, що в умовах подальшої валютної лібералізації призвело до істотного зниження валютних резервів.

 

11 часов назад, Interesting сказал:

Єдине в чому можна підтримати автора, це у твердженні, що ринкові методи роботи у воєнний час показують низьку релевантність. Тобто вся ця лібералізація для залучення інвестицій в країну яка воює та без можливості порахувати ризики - це така собі робота.

В умовах класичного воєнного стану держави впроваджують воєнну економіку, а якщо в цих умовах хтось стверджує про ринкові методи, то в цій тезі є фальш.

[yoszef 85]

складається таке враження, що саме НБУ не пускає курс нижче чим 40,50

[Interesting 564]

16 годин тому, Modestus сказав:

Цю думку автора статті треба розуміти так, що більшість населення і бізнесу критично сприйняли монетарну та курсову політику НБУ і незалежно від розміру облікової ставки та її руху у часі, а також гасел щодо "приваблення гривневих активів", систематично скуповували іноземну валюту, що в умовах подальшої валютної лібералізації призвело до істотного зниження валютних резервів.

Ви настільки узагальнено написали, що не розумію суть вашої думки.

"Про сприйняття населенням та бізнесом монетарної та курсової політки НБУ" - можливо раптом ви виріши припустити, що саме при цьому НБУ населення та бізнес вирішили хомячити валюту? А при всіх інших правліннях вони були протилежної думки.

У нас все без змін фактично від самого введення гривні в обіг. Девальвація і Україні це постійний та невідворотний процес. дискусія може існувати лише в двох площинах.

1) Девальвувати раптово та різко, а потім тримати плато стабільності щоб бізнес та населення освоїлось

або

2) Девальвувати поступово та систематично.

Теперішній НБУ просто намагався спробувати " в математику" (на відміну від попередників). Коли люди рахують дохідність в гривні та порівнюють із власними очікуваннями по курсу. Минулого року це вдалось. Цього року - не дуже. Але НБУ не здається.

Тому будь-які звинувачення на кшталт: " А я б зробив інакше" не мають під собою жодного підґрунтя, оскільки невідомо які були б наслідки від цього "інакше".

Загалом критикувати НБУ в даний момент не є можливим та доцільним, оскільки минуло дуже мало часу та не має надто багато подібних прецедентів (тобто не можливо добитись об'єктивності і всі судження залишаться виключно суб'єктивними).

[Interesting 564]

16 годин тому, Modestus сказав:

В умовах класичного воєнного стану держави впроваджують воєнну економіку, а якщо в цих умовах хтось стверджує про ринкові методи, то в цій тезі є фальш.

Все вірно.

При чому автор критики НБУ (Богдан Данилишин) паралельно стверджує, що в умовах війни потрібно знизити вартість кредитування для бізнесу щоб він розвивався та був конкурентний. Це ж протирічить тому ж що він "предявляє" НБУ. Така собі критика заради критики (або хайпу).

[Interesting 564]

10 хвилин тому, yoszef сказав:

складається таке враження, що саме НБУ не пускає курс нижче чим 40,50

Обґрунтуйте будь ласка. Бо це надто "загальна" фраза.