Экономико-политическая составляющая курсообразования

[San4es 6 554]

8 минут назад, Odin1 сказал:

например...размыть долю доп эмиссией акций. Есть возможность сделать набсовет и провести много очень веселых вещей, учитывая коллегиальную ответственность советов. И вообще акционерное общество это уже субъект хозяйствования, то есть коммерческая организация, а не госпредприятие, а значит регуляция уже по другому законодательству. 
Если кратко - то стать государством, чтобы войти в долю - нельзя, а стать акционером - можно. Тем кому нужно - это и было между строк первого ответа)) - просто способ. 

Первый шаг прихватизации, судя по всему?

Змінено 26 лютого користувачем San4es

[Аид 87 367]

59 минут назад, Ирина_ сказал:

По Вашему ответу я поняла,что некорректно вопрос мной поставлен.))

Нужно было спросить так : в предприятие что не есть акционерным обществом какой либо вид инвестиций или кредитов возможен?

про 50% плюс один понятно. Имеем гос.предприятие реструктурезированное в АО со 100% долей государства.Хочется понять для чего?

Для продажи в конечные руки.

[Modestus 2 960]

11 часов назад, Ирина_ сказал:

Добрый день. Правда ,что в гос.предприятие не могут инвестировать частный капитал? Кто эти ограничения определил: мы или они? 

Здравствуйте! Неправда. Предприятие может оставаться на 100% в государственной собственности и, тем не менее, на законодательном уровне установлены возможности для привлечения  в него частного капитала.

Для этого были приняты законы Украины "Про державно-приватне партнерство" и "Про концесію":

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#Text

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20#n646

О практической реализации этих законов в общем случае можно узнать здесь:

https://voxukraine.org/ru/gosudarstvenno-chastnoe-partnerstvo-kak-effektivnyj-mehanizm-privlecheniya-investitsij-v-krizis

Если Вас интересует специальная сфера энергетики, в том числе атомная энергетика, то можно ознакомиться здесь:

https://yur-gazeta.com/publications/practice/energetichne-pravo/dpp-v-energetici-chogo-chekaemo-v-zakonodavchiy-sferi.html

Проблемы инвестирования частного капитала возникают с нашей стороны.

Прежде всего, в финансовую модель для частного инвестирования закладываются инфляция, валютный курс, налоги, стоимость капитала и другие финансовые ориентиры, а Вы не хуже меня знаете, что с их стабильностью у нас проблемы. Но даже эти проблемы являются второстепенными.

А главными проблемами, на мой взгляд, являются две:

1) Частный инвестор должен быть уверен, что объект его инвестирования, а договор концессии, например, может быть заключен на срок до 50 лет, будет находится на протяжении этого срока под юрисдикцией концесиедателя. Так вот, если швейцарским грузинам, которые вложились в Херсонский морской порт, к катаклизмам на территории бывшего СССР не привыкать, то инвесторы из Катара, которые вложились в николаевский порт Ольвия, вероятно, были очень озабочены, если не более.

2) Западные экономические модели в Украине преимущественно не срабатывают, поскольку институциональная пропасть между Украиной и самой слабой в институциональном плане страной ЕС Болгарией, что касается верховенства права, приблизительно такая же, как институциональная пропасть между Украиной и Афганистаном (который фактически является failed state).

https://forbes.ua/ru/money/bazova-pomilka-ekonomichnoi-politiki-chogo-ukraina-ne-robit-z-togo-shcho-povinna-rozpovidae-09022024-19072

Змінено 26 лютого користувачем Modestus

[Ирина_ 3 151]

10 часов назад, Modestus сказал:

Неправда.

Да,как-то маслом намазана вся эта история если в приближении . Якобы западные частные компани не могут вести дел с не АО. Ну а как они тогда оборудование свое поставили на ЧАЭС в 90-х.. АО появилось только вчера. Где оно было раньше и как без него обходились -то. Два блока осилили после союза и нигде в мире не рухнул экономический уклад - электроника на них импортная. Непонятно. А вот желание партнеров не просто продать нам что-то,а обыграть это так чтобы потом  получать прибыль как от инвестиции понятно. И такая вот картина вырисовывается у меня читая ответы. Выделенное в посте предложение похоже на "многоходовка"  и как модель поведения в бизнесе или я накрутила? 

[Denka 8 731]

26.02.2024 в 14:04, Ирина_ сказал:

По Вашему ответу я поняла,что некорректно вопрос мной поставлен.))

Нужно было спросить так : в предприятие что не есть акционерным обществом какой либо вид инвестиций или кредитов возможен?

про 50% плюс один понятно. Имеем гос.предприятие реструктурезированное в АО со 100% долей государства.Хочется понять для чего?

Все дуже просто для тих, хто стикався з державними та бюджетними фінансами. Держпідприємство підпадає під достатньо жорстке нормативно-правове регулювання, паперові дибілізми. Акціонерне товариство підпадає під законодаство для корпоративного управління.

Укрзалізниця з  грудня 2015 року АТ. Якісь частки акціонерного капіталу комусь продали?

Змінено 28 лютого користувачем Denka

[Ирина_ 3 151]

11 часов назад, Denka сказал:

Держпідприємство підпадає під достатньо жорстке нормативно-правове регулювання, паперові дибілізми. Акціонерне товариство підпадає під законодаство для корпоративного управління.

Привет,Денис!

У ген.директора есть штат помощников (не заместителей ! ). Они обеспечивают коммуникацию когда это необходимо по любым интересующим направлениям между гос предприятием и... кем угодно.Сорбируют весь бумажный бюрокративный дебилизм на себя и по концовке выдают результат. Выглядит чуток феодально но вполне себе отточенная схема взаимодействия. Все понимали сложность положения и понимали что машинку нужно просто крутить разбирающийся в системе,интегрированный в нее кадр.  Желающих продавать канц.товары,пирожки и унитазы госпредприятию не остановил ни один дибильнобумажный барьер. Они смяли их мощным клинообразными ударами бульдозеров.)

Ну так то и так. В сухом остатке : упрощенная модель взаимодействия предприятия и... кого-то ; и собственно госпредприятие нормативно-правовая база которого приведена в соответствие с заявленным производственной и инвестиционной необходимостью.

Или продать.

Да?

12 часов назад, Denka сказал:

Укрзалізниця з  грудня 2015 року АТ. Якісь частки акціонерного капіталу комусь продали?

" Скотину свою

не продам никому - 

такая корова нужна самому."

Я слышала,что это неплохой пример того как технично и бескровно можно зарейдерить госпредприятие группой финансовых наперсточников.) 

 

[Modestus 2 960]

Гетманцев - План дій на 2024 рік: озброєння, відбудова, економічне зростання та рух до ЄС

Цитата

Збільшення глибини і ліквідності внутрішнього боргового ринку. Роловер за ОВДП на аукціонах має покривати пікові виплати (травень-червень, 4-й квартал 2024), а в цілому по року – погашення основної суми боргу і виплати відсотків за нею. 

Додатковим ризиком є початок погашення ОВДП у статутному капіталі державних банків, які, за експертними розрахунками, сягнуть 40+ млрд грн, і є потреба у рефінансуванні цих виплат. У разі необхідності – провести репрофайлінг ОВДП у портфелі НБУ з метою зменшення піків виплат у середньостроковій перспективі.

Продовження реструктуризації комерційного зовнішнього боргу (єврооблігації, ВВП-варанти) із серпня 2024 року і до закінчення терміну дії програми EFF.

https://www.epravda.com.ua/columns/2024/03/6/710794/

[Modestus 2 960]

Богдан Данилишин:

Цитата

Станом на 1 березня 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 37,1 млрд доларів США, знизившись у лютому на 3,8%. Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які частково були компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів. Чистий продаж валюти НБУ в лютому становив 1,5 млрд. доларів США. За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у лютому сплачено 1,1 млрд доларів США, Міжнародному валютному фонду - 379,0 млн доларів США. Водночас на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 1,3 млрд доларів США.

Платіжний баланс був і залишається глибоко дефіцитним. Структурний дефіцит в середньому складає 2,5 млрд.дол на місяць (в січні 2,4 млрд). На покриття цього дефіциту і направляються валютні резерви. Поки платіжний баланс дефіцитний - резерви будуть зменшуватися, якщо зовнішньої допомоги надходитиме менше ніж 2,5 млрд дол на місяць (усереднено). В січні-лютому уряд отримав зовнішньої допомоги лише на суму 1,2 млрд. дол.

Гнучке курсоутворення також додає невизначеності, оскільки формує девальваційні очікування у учасників ринку. Основна складова дефіциту зараз - це торгівельний баланс - 1,7 млрд дол. по товарах в січні. Тут відіграє роль інший фактор - реально позитивна процентна ставка, яка не сприяє підприємницькій ініціативі, стимулює імпорт замість виробництва вітчизняної продукції. Обидва рішення (ставка і гнучкий курс) були прийняті виходячи з окремих невиправдних припущень. Ставку підвищували у умовах невизначеності строків ведення воєнних дій. А гнучкий курс запроваджували, виходячи з умов безперервності зовнішньої допомоги.

Обидва припущення виявилися не обґрунтованими в повній мірі з об’єктивних причин. У результаті економіка і держфінанси несуть збитки. Довелося навіть фіскальною політикою виправляти помилки монетарної політики (податок на надприбутки). Платіжний баланс все більше занурюється в дефіцитний стан, виходу з якого без підйому виробництва - немає! Але для цього потрібно міняти процентну політику. Хто програє від зменшення резервів? Якщо резерви знизяться до критичної межі - це сколихне вже некеровану девальвацію. Доведеться запроваджувати строгі валютні обмеження аби пережити чергову валютну кризу. Але до кінця цього року резервів ще вистачить щоб утримувати курс. Тому зниження валютних резервів - це природня компенсація для збереження валютного спокою.

Підтримці міжнародних резервів сприятиме старт чотирирічної програми Ukraine Facility із Європейським Союзом. Загалом ця програма передбачає виділення Україні 50 млрд євро, з яких в наступні 2 місяці Україна зможе отримати 6 млрд євро. Урядом було затверджено необхідні документи (проекти меморандуму та кредитної угоди з ЄС). За словами Прем’єр-міністра, прийняття цих документів дозволить отримати до 4,5 млрд євро в березні та до 1,5 млрд євро у квітні цього року.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0X1hFzsVdwZFoE1zt4Do9ZbhwGFQLaYP4xv6Q2rbJVxgz9mxoAyEiuCUD9Uy2LyLWl&id=100002184378189

[Modestus 2 960]

Цитата

Ахметов, Веревський та Пінчук просять вивести валюту з України, щоб уникнути дефолту. Уряд – за, МВФ – проти.

Попри заборону НБУ, урядовці дозволили великим бізнесменам розрахуватися за мільярдними зовнішніми боргами. Наслідки такого рішення не оцінили ні міжнародні партнери, ні Нацбанк.

Крім Нацбанку, проти надання дозволів великим українським компаніям виступили міжнародні партнери. ЕП дізналася про зміст листа, якого голова місії МВФ в Україні Гевін Грей надіслав представникам влади. У ньому він "наполегливо вимагає" від Кабміну відкликати клопотання до НБУ щодо п'яти компаній. Також фонд рекомендує змінити законодавство, аби практика використання клопотань уряду для обходу валютних обмежень не повторювалася. У своєму зверненні МВФ наводить такі аргументи.

1. Надання індивідуальних дозволів суперечить загальній стратегії валютних послаблень, яку розробив НБУ і яку погодив МВФ.

2. Схвалення великих транскордонних переказів приватним бізнесом може послабити золотовалютні резерви, а їх зменшення може підірвати стабільність валютного ринку.

3. Надання привілейованого дозволу на обслуговування зовнішніх боргів обмеженому колу компаній загрожує переговорам про реструктуризацію державного боргу України за єврооблігаціями.

https://www.epravda.com.ua/publications/2024/03/4/710685/

[Modestus 2 960]

План Ukraine Facility на 50 млрд. євро «гроші в обмін на реформи» від ЄС передбачає можливість зупинити платежі чи вимагати повернення коштів, якщо Україна допустить корупцію або шахрайство

Цитата

За тим, як Україна використає ці 50 млрд. євро від ЄС, слідкуватиме окрема Ревізійна рада, що буде інформувати про порушення та корупцію. Отже, окрім власне самого Плану, який ще знаходиться на затвердженні Єврокомісії, 29 лютого 2024 року вже затверджено базовий документ, який регулює порядок надання цієї фінансової допомоги – Регламент (ЄС) 2024/792 Європейського парламенту та Ради, який засновує інструмент Ukraine Facility. Зокрема, стаття 26 Регламенту, яка регулює правила виплат, утримання та зменшення безповоротної фінансової підтримки та позик передбачає, що кожного кварталу Україна подає належним чином обґрунтований запит на виплату.

Якщо Комісія дає позитивну оцінку задовільного виконання якісних і кількісних кроків, вона подає Раді пропозицію щодо імплементаційного рішення, що встановлює задовільне виконання умов платежів.

Якщо ж Комісія дає негативну оцінку, утриманий платіж виплачується лише тоді, коли Україна належним чином обґрунтувала, як частину наступного платіжного запиту, що вона вжила необхідних заходів для забезпечення задовільного виконання якісних та кількісних кроків.

Якщо Комісія вважає, що Україна не вжила необхідних заходів протягом 12 місяців після початкової негативної оцінки, Комісія повідомляє про це Україну. Україна може надати свої зауваження протягом двох місяців. Якщо Комісія дійде висновку, що Україна не вжила необхідних заходів, вона подає пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради про зменшення суми безповоротної фінансової підтримки та позики пропорційно до частини, що відповідає відповідним якісним і кількісним крокам.

У разі ж виявлення випадків або серйозних занепокоєнь у зв’язку з порушеннями, шахрайством, корупцією та конфліктами інтересів, що впливають на фінансові інтереси Європейського Союзу, які не були виправлені Україною, або серйозного порушення зобов’язань внаслідок угод, зазначених у статтях 9, 10 та 22 цього Регламенту, у тому числі на основі звітів Ревізійної ради, або інформації, наданої OLAF, Комісія може зменшити суму неповерненої суми фінансової підтримки та відшкодувати будь-яку суму, належну до бюджету ЄС, у тому числі шляхом заліку відповідно до статті 102 Регламенту 2018/1046, або зменшення суми кредиту, який буде виплачено Україні, або вимагати дострокового погашення кредиту.

https://sud.ua/uk/news/publication/297657-plan-ukraine-facility-na-50-mlrd-evro-dengi-v-obmen-na-reformy-ot-es-predusmatrivaet-vozmozhnost-ostanovit-platezhi-ili-potrebovat-vozvrata-sredstv-esli-ukraina-dopustit-korruptsiyu-ili-moshennichestvo