Прогноз курса доллара к гривне

[jgrok76]

5 часов назад, Digger сказал:

«Не у всех коллег есть предчувствие финансовой трагедии. Оно есть у меня, у министра финансов есть, потому что он понимает, что в апреле не будет чем финансировать расходы», — сказал Гетманцев, комментируя налоговые изменения в законодательстве Украины.

А Марченко молчит, а если есть что сказать покажите.

[Т.С.]

5 часов назад, Digger сказал:

https://forbes.ua/money/ne-u-vsikh-e-vidchuttya-blizkoi-finansovoi-tragedii-danilo-getmantsev-pro-pdv-dlya-fopiv-politichnu-krizu-v-radi-legalizatsiyu-kripti-ta-vidkat-detinizatsii-intervyu-23022026-36459

Можливо я некоректно висловився – мав на увазі не доступ до статті скинути, а сам текст статті. Чи може ви теж далі заголовка не читали?

[NWEN]

2 часа назад, escobar сказал:

Ну если сидеть, чилить, причитать что сделать ничего уже нельзя, то в итоге животрепещущим вопросом станет курс рубля, а гривна окажется так, мимолетной историей

Ложная дихотомия.

Констатация плачевной ситуации, не исключает развитие бизнеса или покупку/продажу валюты.

Однако ограничивает пространство разумных решений.

А вообще, не люблю находиться в чем-то кроме СКВ. А последние лет 5 не то что не люблю, а прямо таки боюсь. Можно считать это долгосрочным прогнозом относительно курсов любой валюты с восточноевропейской равнины, кроме Польши и Румынии.

[Anna229]

«Не у всіх є відчуття близької фінансової трагедії». Данило Гетманцев про ПДВ для ФОП, політичну кризу в Раді, легалізацію крипти та відкат детінізації. Інтервʼю

Спойлер

Верховна Рада вже не перший місяць перебуває у стані, коли не здатна голосувати за серйозні закони. Це, зокрема, ставить під загрозу фінансову допомогу міжнародних партнерів, адже Україна пообіцяла їм ухвалити низку законодавчих змін, які тепер застрягли на рівні або уряду, або парламенту.

Всі основні зобовʼязання України мають пройти фінансовий комітет Ради, який очолює Данило Гетманцев. Це ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП), оподаткування цифрових платформ, відоме як «закон про OLX», запровадження мит на посилки вартістю до €150 та закріплення ставки військового збору на рівні 5%.

Упевненості, що колеги в парламенті ці ініціативи підтримають, у Гетманцева немає. Таку поведінку парламентарів він пояснює політичними амбіціями. При цьому принаймні за останні пів року сам Гетманцев також багато коментує не тільки фінансові і податкові справи, а й переговори про мир і широке коло соціальних питань. Та свою підготовку до майбутніх виборів він заперечує – принаймні до завершення війни.

Чи очікувати ФОП запровадження ПДВ до завершення війни? Чому Гетманцев не може забезпечити ухвалення профільних фіскальних законів? Що заважало побороти «тінь» нинішній владі за останні сім років? Коли очікувати легалізації крипти?

 

Політична криза, МВФ і складні законопроєкти

-Що зараз відбувається із законопроєктом щодо включення ФОП до платників ПДВ? Які шанси це зрештою ухвалити?

Чекаємо пропозиції від Кабміну і потім будемо обговорювати в комітеті. Ситуація виглядає доволі дивною: з одного боку, Кабмін погоджує маяк в перемовинах із партнерами, а потім наполягає на його перенесенні. Тепер, після перенесення, ми очікуємо в парламенті Big Beautiful Bill в березні.

Обговорювати параметри законопроєкту передчасно. Я обіцяв ФОП не змінювати єдиний податок до кінця війни. Зроблю все для того, щоб обіцянку виконати.

Позиція МВФ – у межах однієї юрисдикції не може бути загальної системи оподаткування з лімітом у 1 млн грн і спрощеної системи з лімітом в 10 млн грн. Це передумова для перетоків і ухилення від оподаткування. І в жодній країні такого немає.

Моя позиція – давайте поборемо ті бізнеси, що дробляться, і значно змінимо цю вимогу МВФ. Тобто зробимо це не «сокирою» по всіх, а «скальпелем»: для цього необхідна нормальна робота Бюро економічної безпеки і податкової.

-Коли нарешті до зали буде винесено законопроєкт про оподаткування цифрових платформ? Теж один із маяків МВФ. 

Тричі його вже не могли включити до порядку денного через відсутність голосів.

І тут проблема виключно в політичній складовій. Депутати стали займатися політикою. Непопулярні законопроєкти демонізуються, і навіть популярні обростають міфами.

Наступні тижні не факт, що будуть результативнішими. І це при тому, що цей законопроєкт підтримує профільний бізнес.

-Ну, не весь – наприклад, OLX проти.

Так, вони проти. Але вони дещо не розуміють для себе наслідки неухвалення цього закону. Бо сьогодні за чинним понад 20 років законом OLX має утримувати зі всіх ПДФО та ВЗ сумарно в розмірі 23%, але вони цього не розуміють. Наполегливо радив би їм змінити податкових консультантів.

Інші, як-от Glovo чи Uklon, це дуже добре розуміють.

 

-А чому не голосуєте, якщо майже всі підтримують?

Виходить хтось із депутатів-популістів на трибуну на кшталт ексспікера Разумкова і розповідає, що це «податок на шкарпетки». Насправді ж навпаки. Зараз саме шкарпетки оподатковуються, а в законопроєкті є пільга на одну особу на €2000 на рік.

Але популісти в передчутті виборів використовують будь-які приводи для того, аби грати в політику і збирати політичні дивіденди.

-Проблема з оподаткуванням посилок до €150 та ж сама?

Так, тим паче це справді непопулярний закон, як і ініціатива збереження військового збору у 5% після завершення воєнного стану.

Тому, наскільки я розумію, в уряду й виникла ідея зробити Big Beautiful Bill – обʼєднати норми про посилки, військовий збір, цифрові платформи та ПДВ для ФОП.

-Для усіх цих законопроєктів фінкомітет Ради, який ви очолюєте, є профільним. Чи відчуваєте відповідальність за ухвалення цих законопроєктів?

Big Beautiful Bill будемо обговорювати тоді, коли отримаємо від уряду. Щодо цифрових платформ – так, я переконую депутатів на своєму рівні. Комітет своєчасно рекомендував цю законодавчу ініціативу для ухвалення в залі. Але збирання голосів – прерогатива Андрія Мотовиловця та Давида Арахамії. Я з ними кожного дня спілкуюся.

Ситуація з ухваленням важливих фінансових рішень дуже складна. Не у всіх колег (не тільки з Ради, але й з уряду) є передчуття фінансової трагедії. Воно є в мене, у міністра фінансів є, бо він розуміє, що в квітні не буде чим фінансувати видатки. Сьогодні вже ми використовуємо ті кошти, які були закладені на друге півріччя. У МВФ позиція щодо маяків, погоджених урядом, дуже проста – вони обовʼязкові. І перенесення їх із prior action не змінило цього ставлення..

Комітет свою зону відповідальності відпрацьовує на 100%. Кабмін має вийти і зробити з депутатами якусь комунікацію. Однак його позиція виглядає непослідовною. З одного боку, уряд погоджує маяки в програмі з МВФ, зокрема щодо введення ПДВ для ФОП, а з іншого – розширює абсолютно неефективну програму Нацкешбеку виплатами у 15% від вартості товарів. Як мають реагувати на це депутати й суспільство?

Тому в багатьох в уряді та парламенті немає передчуття фінансової трагедії, всі думають, що «якось воно буде», бо раніше вдавалось пройти такі періоди. Цього разу ситуація інша.

-Ті, хто збирають голоси в Раді, дають орієнтир, до якого терміну вони вирішать питання з підтримкою ініціатив?

Ні. У мене такий орієнтир існував тільки щодо законопроєкту про оподаткування цифрових платформ на 10 лютого, а тепер його взагалі не виносять.

Зараз у найкращому випадку йдеться про березень.

-Чи обговорювали питання ухвалення законопроєктів, зокрема ПДВ для ФОП, із президентом, прем’єркою?

Щодо Big Beautifull Bill – принаймні сподіваюсь на таке обговорення. Щодо електронних платформ – законопроєкт підтримується всіма гілками влади.

-Чи не є проблемою те, що переважна більшість нашої політичної еліти не планує жити в Україні, і у випадку сценарію «трагедії» просто зберуть валізи і поїдуть звідси? Як це зробила купа людей після відставки, на деяких з них тут уже і НАБУ чекає. 

Це неправда. Переважна більшість депутатів, принаймні від «Слуг», планують тут жити. І вони живуть на зарплату, як би це не звучало. Але багато з них не бачать політичного майбутнього. І є ті, хто намагається розвалити монобільшість. Не буду називати прізвищ, але вони відомі.

Питаю колегу: чому ти не голосуєш, ти ж за бізнес, підприємці підтримують цей закон. Каже: «Так, я знаю, що це хороший закон. Але чому я буду прем’єру допомагати? Я її не люблю». Так це ж не питання любові чи підтримки Юлії Свириденко, ти ж голосуєш не для прем’єра, а для країни.

Це і називається – політичний процес у повному розпалі, коли ти свої політичні амбіції ставиш вище, ніж все, що взагалі існує в цьому світі. Це неприпустимо.

-Читаючи ваш телеграм-канал складається враження, що ви також готуєтесь до майбутніх виборів. Виникає питання: ми спілкуємось зараз із головою фінансового комітету цього скликання Ради чи з потенційним лідером якоїсь політичної сили в майбутньому? Це не те ж саме, що ви закидаєте колегам?

Ви спілкуєтесь зараз із головою фінансового комітету. До завершення війни говорити про якісь вибори чи політичні змагання некоректно. Не можна підтверджувати чи заперечувати, що може бути після війни, але про це точно треба говорити після її завершення.

Від тих людей, політиканів, яких я відверто критикую, я особисто й мої колеги відрізняємося тим, що ми ніколи не ставимо власні політичні амбіції вище за інтереси держави.

 

Детінізація та БЕБ

Спойлер

-Торік ви оцінювали потенціал детінізації у $4 млрд. Скільки вдалося зібрати фактично?

Якщо говорити про тренди, то в 2023-му вивели з тіні $1,5 млрд, в 2024-му – $2,5 млрд. Тому я, виходячи з цього тренду, говорив про $4 млрд у 2025-му. Але загалом у тіні податками на сьогодні понад 1 трлн грн.

Мене непокоять результати виконання бюджету. Вперше з 2022-го недовиконання плану Податковою на 2,6% (близько 33 млрд грн) – це погано. Бачу гальмування детінізації. Зокрема, відкат у ринку тютюну з даних Kantar.

У паливній галузі нам вдалося значно скоротити ухилення від оподаткування. Було надважко змусити великі, але в минулому не дуже сумлінні торгові марки, сплачувати податки і підняти податкове навантаження на літр пального. Це вдалося зробити і з горілкою, і з тютюном, але зараз бачимо ознаки відкату.

-У 2024-му, зокрема після листа послів G7, вдалось різко й суттєво скоротити рівень тіні в тютюновій галузі. Чому ми тут бачимо відкат?

Тому що недопрацьовує Бюро економічної безпеки. Виконавча влада погано працює.

Загалом у питанні детінізації я не бачу перезапуску БЕБ. Сергій Мунтян – символ всього негативного, що є в БЕБ, який не тільки працює через пів року після призначення Цивінського, але й отримує підвищення – це не перезапущений БЕБ. Я шокований, що йому присвоїли полковника.

Сама комунікація Бюро з бізнесом супер – інтервʼю, зустрічі. Тільки чомусь при цьому працює «Маркетопт» через півтори тисячі ФОП, мережа з 400 магазинів.

Як голова комітету я зібрав всі докази з протизаконної діяльності, помічники купляли там товар, є всі чеки. Ми все передали в БЕБ. За пʼять місяців поки що жодного результату.

Зараз не готовий дійти остаточного висновку, що в БЕБ все погано. Можливо, справді якісь процесуальні дії потрібні, час.

-А що вони вам кажуть?

Таємниця слідства, ми працюємо.

Я ж не хочу, щоб БЕБ уже відправив обвинувальний акт у суд. Але припиніть роботу порушника. Це і про електроніку, і про тютюн – всі порушники продовжують працювати на тлі постійних конференцій і переможних реляцій про детінізацію, якої або насправді немає, або до неї БЕБ не має жодного відношення. Все дуже просто – і БЕБ, і податкова мають краще працювати.

-А вас не бентежить, що ви голова профільного комітету і загалом ваша фракція у владі вже майже сім років, однак ситуація від 2019 року не дуже відрізняється – дроблення бізнесу, ухилення від оподаткування тощо? При тому що у вас були всі інструменти для перезавантаження органів, які ви, зокрема, згадували.

Мене це бентежить. Але нагадаю: ми прийшли, коли була податкова міліція, створили БЕБ, це був мій закон. Тоді я прямо і публічно попереджував, що не треба директором БЕБ призначати міліціонера. Його призначили.

Далі був провал реформи, і був мій другий законопроєкт про перезавантаження БЕБ – він зараз реалізується.

Також зараз реалізується мій же законопроєкт про перезавантаження митниці.

-Але ж минуло вже сім років.

Якщо ви ототожнюєте мене з усією українською владою, то дайте тоді мені всі ці повноваження, я зроблю все набагато швидше. А я відповідаю за те, що зробили я як голова комітету і очолюваний мною комітет.

Якби не ми, цих перезавантажень взагалі б не було. Кланова система, сформована в СРСР, яка лише зміцнилась за часи незалежності, бореться за своє існування і має значно більші ресурси, ніж я, – чорні гроші, звʼязки в усіх органах, зокрема в парламенті, тощо. Весь позитив у питанні детінізації – ритейл, гральний бізнес, підакцизні товари тощо – все так чи інакше наслідок діяльності нашого комітету.

А найбільше, що вдалось у питанні детінізації, – змінити суспільну свідомість. Коли в 2019 році я казав, що треба платити податки, то «вигрібав» купу хейту. Зараз він також є, але вже поруч є багато людей, бізнесменів, які комунікують із суспільством вимогу до держави детінізувати економіку і зробити одні правила для всіх.

 

Крипта та гральний бізнес

-Законопроєкт щодо легалізації криптовалюти також завис у Раді. Який у нього статус?

Зараз дуже інтенсивно йде робоча група. Найближчим часом очікуємо від Офісу президента повного перезавантаження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Це має бути проведення відкритого конкурсу та заміна членів комісії, включно з головою. Там вже йдуть процеси всередині.

Зважаючи на це, можемо погодитися, аби Комісія стала основним регулятором, а Нацбанк – допоміжним. Плануємо в березні вже винести законопроєкт по криптовалюті на друге читання.

-Який поточний статус законопроєкту щодо приєднання до єдиної зони платежів у євро SEPA? Зокрема, чи є там про розкриття банківської таємниці

Комітет провели, відправили законопроєкт на доопрацювання. Змін щодо розкриття податковій часткового доступу до банківської таємниці не планується, усе залишається, як у попередній версії, у реєстрі будуть лише номер рахунку, ім’я власника та назва банку, без даних про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів.

Зараз іде дискусія про перезапуск служби фінмоніторингу в межах підготовки цього законопроєкту. Йдеться про зміну процедури призначення керівництва, на взірець БЕБ. Відповідні норми можуть з’явитися під час доопрацювання документу. Спробуємо ухвалити його протягом пів року.

-Що в нас з гральним бізнесом, яка тут динаміка надходжень до бюджету? Раніше ви й ваш заступник у комітеті Ярослав Железняк часто писали про збільшення надходжень від цієї галузі. Чи не бачимо ми і тут відкат?

Гральний ринок специфічний, і його представники, мʼяко кажучи, схильні до ухилення від оподаткування. Це їхній way of life. Тому це правда, що після виведення з тіні в 2023 році вони віднайшли нові способи, які полягають у заниженні реального виграшного фонду при виплатах гравцям для ухилення від ПДФО та ВЗ.

Із цим повʼязаний мій публічний конфлікт із найбільшим оператором Favbet. Зараз компанія не працює, але вони не задекларували величезні податки. Для такої поведінки операторів були створені передумови Мінцифрою та PlayCity (Геннадієм Новіковим), які зірвали введення системи державного онлайн-моніторингу на чотири роки, забезпечивши неможливість контролю виграшного фонду з боку податкової.

-То коли нарешті бути системі онлайн-моніторингу?

Затримка запуску онлайн-моніторингу за азартними іграми – суто корупційна історія. Бо з 2022 року є рішення Кабміну, де особисто за Михайлом Федоровим закріплена ця галузь. У червні на комітеті його на той момент заступник Олександр Борняков повідомив, що потрібно шість місяців для запуску Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).

Пройшло чотирнадцять. На одній з останніх зустрічей голова PlayCity сказав, що ДСОМ може з’явитись у найкращому випадку в 2027 році. Моя оцінка – це умисні дії, щоб держава не могла порахувати об’єкт оподаткування.

Після скандалу з Favbet укотре поставили питання ДСОМ. Після цього Мінцифри оголосила тендер на дві черги виконання робіт. На комітеті вони повідомили, що перша черга робіт дасть змогу збирати інформацію про GGR. Але ж для того, щоб правильно порахувати GGR, треба запустити систему в цілому, бо спочатку треба порахувати виграшний фонд, а для цього треба персоніфіковано порахувати кожного гравця і його виграш.

 

Кредитування, іпотека та пенсійна реформа

-Ви щойно завершили засідання міжвідомчої парламентсько-урядової групи щодо пожвавлення кредитування. Про що там говорили й про що домовились?

Цифри, які дуже непокоять, – обсяг кредитного портфеля до ВВП у безпрецедентно прибуткової банківської системи. 

Кредити бізнесу на кінець ІІІ кварталу 2025-го становлять 11,4% ВВП, тоді як у 2018-му було 25,8%. Частка кредитів субʼєктів господарювання і фізосіб у чистих активах банківського сектора становила 27,7%, тоді як на кінець 2021 року вона була на рівні 36,1%.

Бізнес вимагає дешевих грошей, яких ми дати не можемо. НБУ ж цієї проблеми не бачить, бо в абсолютних цифрах кредитування зростає. Програма «5-7-9%» не здатна замінити нормальне ринкове кредитування, до того ж обмежена та недофінансована. Вважаю позицію регулятора хибною.

Домовились, що Нацбанк підготує конкретні пропозиції щодо збільшення кредитного портфеля до ВВП. НБУ міг би тимчасово чи в якійсь перспективі помʼякшити нормативи, щоб вивільнити ресурс для кредитування.

-Які саме?

Не хотів би впливати на регулятора. Він справді незалежний і, я переконаний, достатньо професійний, аби розуміти, що не можна працювати в вакуумі. Якби це рішення залежало від мене, я б переглянув ризик-нормативи, зменшення вимог до застави. Чому, наприклад, у зменшенні ризику не враховується застава прав вимог? Але професійні рішення має пропонувати регулятор.

Перед нами, як перед владою, стоїть політичне завдання: збільшення кредитного портфеля для бізнесу передусім й іпотеки також. А вони, як фахівці, мають дати нам рішення.

-Який цільовий показник хотіли б побачити після вжитих заходів?

Хотів би побачити 25,4% кредитного портфеля до ВВП, як у 2018 році. Але готовий до дискусії.

-Чим запропонована вами програма доступної іпотеки принципово відрізняється від «єОселі»?

Кредити на житло будуть під 3% річних на 25 років. У разі прискорення інфляції ризики бере на себе держава. Від «єОселі» ця програма буде відрізнятися масштабом. За «єОселею» з дня її старту видали трошки більше, ніж 23 700 кредитів, за новою хочу досягти відмітки в 1 млн.

-А звідки буде фінансування?

Фондовий ринок, зовнішнє фінансування, пенсійні фонди й банківське кредитування.

Ми вже отримали пропозиції від держорганів. НКЦПФР бачить резерв у 250–280 млрд грн, Нацбанк доповідає про ліквідність банківської системи у більш ніж 500 млрд грн. Ці гроші не можна використати в повному обсязі на програму будівництва житла, однак на значну частину можна розраховувати. Також є відповідні програми Світового банку, над якими працюють Мінфін і Мінекономіки. Ну і, безперечно, залишається резерв ОВДП.

-Що буде з пенсійною реформою? Чи варто очікувати її старту, зважаючи на кризу в Раді?

Треба змінити солідарну систему нарахування пенсій, щоб у людей не виникало недоотримання до 20% від заробітку при призначенні пенсії. Другий напрям – індексація пенсій. Знову ж таки, база для індексації – співвідношення інфляції та середньої заробітної плати. Також обовʼязково маємо запустити накопичувальні пенсійні фонди, над цим зараз працюємо. Третій напрямок змін – скасувати кланові пенсії.

Чи зможе Рада проголосувати за це – питання. Але точно потрібно підготувати такі рішення й принаймні «передати у спадок» наступному скликанню. Орієнтир успішної реформи – щоб людина, яка має повний страховий стаж, отримувала заміщення своїх трудових доходів пенсією на рівні щонайменше 40%.

-Як вирішувати проблему ультрадефіцитного Пенсійного фонду, який зараз поки недефіцитний за рахунок ЄСВ військових?

ПФ буде дотуватися за рахунок бюджету, тут нічого не зробимо. Доки солідарна система не буде істотно підтримана накопичувальною, він буде збитковим. Це не такі катастрофічні недостачі грошей, як здається. Бо всі кошти повертаються одразу в економіку, це чисте споживання, причому вітчизняних товарів.

Якщо умовно говорити, то це може бути й стимулювання економіки через підвищення пенсії. Тому я абсолютно не розумію рішення уряду щодо спрямування коштів профіциту Пенсійного фонду не на підвищення пенсій, а на неефективні програми на кшталт кешбеку.

 

[8222222]

В 19.02.2026 в 04:09, 8222222 сказал:

пока удерживаем)) прогноз тот же

[Striker]

Президентка Європарламенту підписала документ, яким погодила виділення Україні Євросоюзом кредиту розміром у €90 мільярдів. Кошти надходитимуть упродовж 2026 та 2027 років.

Кредит можна буде погасити лише після того, як РФ виплатить репарації Україні. Витрати на відсотки покриє бюджет ЄС.

[Striker]

3 години назад, 8222222 сказав:

прогноз тот же

Цікавий у вас прогноз, або вниз, або вверх? 

[orest777]

16 часов назад, Striker сказал:

Президентка Європарламенту підписала документ, яким погодила виділення Україні Євросоюзом кредиту розміром у €90 мільярдів. Кошти надходитимуть упродовж 2026 та 2027 років.

Кредит можна буде погасити лише після того, як РФ виплатить репарації Україні. Витрати на відсотки покриє бюджет ЄС.

Для того, щоб надати кредит для України на суму 90 млрд євро на 2026-2027 роки, необхідно затвердити три законодавчих акти ЄС (регламенти): про імплементацію посиленої співпраці щодо заснування кредиту підтримки України на 2026 та 2027 роки; про внесення змін до Фонду для України (Ukraine Facility) та про внесення змін до багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки.

Всі три вже схвалені Європейським парламентом і знаходяться на останній стадії затвердження – у Раді ЄС.

Планувалося, що документи будуть ухвалені Радою ЄС та підписані у Європарламенті 24 лютого, на честь річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Схвалення перших двох документів може відбутися кваліфікованою більшістю голосів держав ЄС, але третього – зміни до довгострокового бюджету ЄС – лише одноголосно.

Саме ухвалення змін до бюджету Угорщина заблокувала у п'ятницю, 20 лютого.

Два інші документи ухвалені на рівні Комітету постійних представників (Coreper) і готові до фіналізації та підписання у вівторок, 24 лютого.

https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/20/8022012/

[Striker]

24 хвилини назад, orest777 сказав:

Саме ухвалення змін до бюджету Угорщина заблокувала у п'ятницю, 20 лютого.

Ви вірите, що якась там Угорщина все зламає? Якщо є політичне рішення великих європейських країн, то це просто невелике відтермінування, поки Угорщина не виторгувала для себе якісь плюшки. Через тиждень-другий все порішають. 

[8222222]

20 часов назад, Striker сказал:

Цікавий у вас прогноз, або вниз, або вверх? 

Если удержим уровень то пойдем в низ под свинг Low (выше на форуме обсуждали)