Экономико-политическая составляющая курсообразования

[Modestus]

НБУ сохранил учетную ставку в размере 25%, но по обновленному макропрогнозу ожидает начало цикла ее снижения в IV квартале 2023 года вместо 2024 года:

https://bank.gov.ua/ua/news/all/vistup-golovi-natsionalnogo-banku-andriya-pishnogo-pid-chas-presbrifingu-schodo-rishen-z-monetarnoyi-politiki-16406

[Moskit]

НБУ готується "відв'язати" курс долара 

https://www.epravda.com.ua/publications/2023/04/28/699522/

 

[aleksandr7434saman]

15.02.2023 в 05:24, San4es сказал:

Моряки(в большинстве) дома; айти -медленно, но уверенно проседает; заробитчан мало, да и зп у них упала. Банально жене дешевле выехать туда, чем сюда деньги пересылать. А эти ждут увеличения переводов. Как🤡?!

Моряк отдал одну ЗП за выезд и семья сидит в Румынии/ Болгарии, а он работает. Расходы на жизнь+- те же.

[Mozart]

27 минут назад, aleksandr7434saman сказал:

Моряк отдал одну ЗП за выезд и семья сидит в Румынии/ Болгарии, а он работает. Расходы на жизнь+- те же.

Это Вы за себя рассказываете или за одного нашего форумчанина?

[aleksandr7434saman]

31 минуту назад, Mozart сказал:

Это Вы за себя рассказываете или за одного нашего форумчанина?

За среднестатистического моряка. Коих в моем регионе, очень много. У которого ЗП 4-10 к и возможность летать на работу из любой точки мира.

[San4es]

7 часов назад, aleksandr7434saman сказал:

За среднестатистического моряка. Коих в моем регионе, очень много. У которого ЗП 4-10 к и возможность летать на работу из любой точки мира.

Есть моряки, которые ниже среднестатистическую заралату имеют : 900-1500. И их - большинство.

[Modestus]

Олексій Блінов:

Цитата

Ну і чекаємо зниження ставки вже влітку, адже з такою інфляцією 25% - однозначний рудимент. Або ж Мінфін першим почне, як алаверди за минулий рік.

https://www.facebook.com/aleksei.blinov.3/posts/pfbid02Bkd4QdmDR5C6rpNkq7KmWyQRHmoMvL21m7LXRBkctTSfDBTQzWqUtbaryg3qiD4xl

[orest777]

30.04.2023 в 18:04, Modestus сказал:

Олексій Блінов:

https://www.facebook.com/aleksei.blinov.3/posts/pfbid02Bkd4QdmDR5C6rpNkq7KmWyQRHmoMvL21m7LXRBkctTSfDBTQzWqUtbaryg3qiD4xl

Вітаю паньство. Якщо можна, маю трохи вільного часу, спробую прокоментувати мордокнижний допис:

1. Не погоджуюся з падінням ВВП в минулому році на 30%, за моїм баченням падіння склало не менше 40%. Також, абсолютно не бачу росту в цьому році. Купівельна спроможність населення продовжує скорочуватися. Реальний сектор продовжує падати. Ріст може бути у випадку покращення ситуації з експортом та відчутним ростом ВПК. Про ВПК нічого писати не буду, а от до експорту є питання: експорт електроенергії буде значно гіршим, транзит вуглеводнів також, основними складовими експорту зараз є с/г, ІТ та металургія. Металургія має проблеми з логістикою, вони мають шанс погіршитися плюс не визначена ситуація з подальшим станом виробництва електроенергії. С/г з експортом має теж проблеми, як в частині "зернової ініціативи" (є надія, що після виборів в Туреччині ситуація проясниться) так і в ЄС, адже зловживання і схематози з "транзитом" довели країни ЄС до сказу і далі так вже не буде.

2 Щодо облікової ставки НБУ і можливості нею впливати хоч на щось. Коли ми імпортували собі величезну інфляцію під час розпалу "пандемії" ковіду і довкола облікової ставки НБУ було багато "танців з бубном" я говорив про те, що зміни в цьому інструменті не призведуть ні до чого. Те саме маємо зараз. Інфляція минулого року була  спричинена девальвацією, крім того, ми стали значно більше імпортозалежними, а в ЄС була значна інфляція, спричинена значним ростом цін на енергоносії і електроенергію. В цьому році ситуація інша, але вона ніяк не повязана з обліковою ставкою НБУ. А кредитування бізнесу, на яке може вплинути ставка, зараз також залежне від інших чинників: бізнес зникає, скорочується, падає можливість обслуговувати і повертати, втрачає вартість застава, більшість банків, через високі ризики, звели програми кредитування до мінімуму. Зміна облікової ставки може вплинути на вартість грн в держбанках, але не на інші чинники функціонування кредитних програм.

3 Прогнозування сальдо поточного рахунку і розмірів ЗВР - це взагалі гадання на кавових фусах...

Викладу своє бачення довкола курсової ситуації, якщо комусь це ще цікаво.

«Дещо» змінилася структура джерел пропозиції і попиту валюти як на безготівковому так і на готівковому ринках. Змінилася загальна структура економіки країни і вага провідних секторів. Накидаю схематично. Можливо буде не зовсім систематизовано і не достатньо розкрито. Вже пардоньте…
Отже загальна ситуація в економіці. До повномасштабного вторгнення провідні сектори економіки схематично виглядали так: металургія, видобуток (сировина, левова частка руди), енергетика (внутрішньо вагома альтернативна електроенергетика, великий експорт звичайної електроенергії), потім вже с/г і ІТ. Зараз економіка зруйнована і всохлася не менше ніж на 40% практично пропорційно по всіх галузях. Але металургія, видобуток руд і енергетика більше, а катастрофічний стан логістики (руйнування, блокування портів і задіяння значних ресурсів авто і зд під забезпечення ЗСУ) ще більше скоротили долю цих галузей в експорті. Тому зараз с/г і ІТ, особливо їх експорт, значно виросли у співвідношенні до інших (хоч і теж впали).
Описана вище ситуація повністю накладається на безготівковий ринок валюти. Не враховуючи валютних позик і грантів закордонних партнерів, основним джерелом надходження валюти в країну стали саме с/г і ІТ. Вони мають певну специфіку: швидше повернення експортної виручки ніж в металургів і енергетиків і більше використання, скажемо так, готівкового ринку. В с/г зараз складна ситуація, дуже специфічні умови, скажемо так, щоб попасти в порти і не менш цікава ситуація з потраплянням продукції в ЄС як з метою транзиту так і «транзиту» чи реалізації. Але поки що зерно йде і валюта повертається. По різному від «зернової ініціативи» і того що виїхало в ЄС, але. Ну тут є кому більше за мене розказати… В любому випадку с/г і ІТ основні експортні потуги і драйвери валютних ринків.
Падіння купівельної спроможності населення, еміграція, значна невизначеність майбутнього (що заставляє багатьох обережніше витрачати заначки) зумовило значне падіння імпорту ширнепотребу і всього решта (імпорт енергоносії до уваги не беру, адже любу їх необхідну кількість поки забезпечать партнери, валюту на «купівлю» виділять). Тому, відкидаючи імпорт енергоносіїв і всього, що потрібне для ЗСУ, в теперішній час, коли аграрії стараються максимально експортувати два попередні врожаї, експорт є більшим ніж імпорт.
Ситуація на кордонах, не стільки наша внутрішня, як зовнішня (наші сусіди максимально контролюють все що в'їжджає до нас і, особливо, виїжджає, щоб не допустити потрапляння наркотиків, зброї-боєприпасів і неконтрольованої с/г продукції), призвела до відчутного падіння контрабанди. Але й там де працює, експорт теж переважає імпорт.
Для готівки є ще один позитивний момент. Про падіння добробуту населення, зменшення заощаджень я вже опосередковане вище написав. Тому, передача валюти від родичів із за кордону виросло (безперечно у відсотковому співвідношенні з врахуванням зменшення економіки, населення і тд).
З огляду на все написане вище: вплив с/г та ІТ на валютні ринки росте, особливо в періоди сезонів вимушених конвертацій чи «аномальних» ситуативних реалізацій і надходжень, зараз на готівці період надлишку пропозиції, що спричиняє зміцнення грн..
Щодо офіційного курсу, зараз він абсолютно контрольований і встановлюється в ручному режимі на потрібному рівні. Оскільки наповнення полиць супермаркетів надзвичайно залежне від імпорту, а населення бідніє, то, щоб не підливати масла у вогонь інфляції ще й девальвацією (на фоні анонсованого подорожчання електроенергії) курс логічно тримати на теперішньому рівні. Крім того, основним джерелом попиту на валюту на готівковому ринку є зарплатня військових. Тому, стабільний курс з періодами ситуативного зміцнення нацвалюти є важелем стримання цього попиту (а зміни офіційного на готівковому відіб’ються моментально і з дисконтом). До речі, ставки ФРС, ЄЦБ, всякі лібори і тд ростуть, а відсотки на валютні депозити у нас ні, тоді як на гривневі, ніби, на днях виросли.
Приблизно така довкола курсова ситуація зараз, на мій дилетантський погляд. Але стабільності немає. В будь який момент можуть настати події, які все змінять (наприклад, ефективність рейду в курську і бєлгородську народні республіки)…
П.С. актуальна емісія є виправданою в сучасних умовах. Гривневий навіс, який формується через значне зменшення економіки і сповільнення руху грошей теж очікуваний. Але я б не розглядав емісію чи суму «вільної» грн., як єдиний чи ключовий чинник формування курсу «потім». Фіскальні, монетарні інструменти не єдині, які будуть формувати курс «потім» (хоч і ними цей навіс можна «нейтралізувати»). Буде ще психологія, очікування, реальні можливості інвестування. Крім того, розміри коштів «на відбудову» і умови їх надання (як варіант, повне списання всієї державної і гарантованої державою заборгованості в рахунок «допомоги на відбудову»), швидкість і перспективи вступу в ЄС, НАТО, імовірність «миротворчих операцій» в білорусії, придністровї, Грузії…

[Mozart]

9 часов назад, orest777 сказал:

Вітаю паньство. Якщо можна, маю трохи вільного часу, спробую прокоментувати мордокнижний допис:

Як завжди, щиро радий Вас бачити у нас, дорогий @orest777! Нещодавно читав Ваш допис на "Фінансах", але там я давно не коментую, тому радий можливості зробити це тут. 
Маю одне запитання: Ви написали :
 

Цитата

основним джерелом попиту на валюту на готівковому ринку є зарплатня військових

А які ще (крім створення заощаджень широкими верствами населення) ви вбачаєте зараз? 

[senderZ]

20 годин тому, orest777 сказав:

основним джерелом попиту на валюту на готівковому ринку є зарплатня військових.

хіба це ще актуально? в держави немає коштів навіть на фінансування 30К