Энергетика и угольная промышленность Украины

[fofantino]

В 26.04.2026 в 14:00, Ирина_ сказал:

за цезій-137 та йод-131 Чорнобильську катастрофу можна  умовно порівняти  приблизно з 200 середніми ядерними  випробуваннями. 

таке порівняння стосується лише сумарної активності. ключова відмінність у тому , що випробування  спричиняли глобально розсіяне забруднення, тоді як чорнобиль - це  висока миттєва концентрація радіонуклідів в одному регіоні, що й визначило  значно сильніший  локальний  вплив. 

йод-131 є короткоживучим радіонуклідом із періодом напіврозпаду близько 8 діб, тоді як цезій-137  -  довгоживучим із періодом напіврозпаду близько 30 років. 

основну радіаційну небезпеку Чорнобиля  (для зони відчуження )  визначили не паливні матеріали (уран і плутоній), а продукти поділу (йод та цезій).

на шведських АЕС, у 1986 році,  спрацювали датчики радіаційного контролю.

 виявили насамперед цезій-137, який став головним маркером чорнобильської  хмари у Європі.  також у менших кількостях  цезій-134 та йод-131 (у перші дні).

Пруд охладителя ЧАЭС

[Ирина_]

В 11.04.2026 в 20:15, Ирина_ сказал:

" НКРЕКП зненацька вирішила показати невиданий до цього рівень адекватності, і спростували припущення, що саме граничні ціни є причиною дефіциту електроенергії.

 

«Комісія розпочинає процедуру перегляду граничних цін. Наголошую, що на сьогодні діють граничні ціни, встановлені НКРЕКП 16 січня 2026 року, і жодних змін до них не ухвалювалося. 

 

Йдеться саме про відкриття процедури для збору зауважень і пропозицій усіх заінтересованих сторін»,

 – наголосив голова НКРЕКП Юрій Власенко.

 

За даними НКРЕКП, імпорт електроенергії поступово відновлюється і станом на 6 квітня досяг близько 87% від рівня 31 березня.

 

Водночас регулятор наголошує, що чинні граничні ціни не створюють тиску на ринок: 

«за перші шість днів квітня їх досягнення фіксувалося лише у 6% розрахункових періодів, а 4–6 квітня – не фіксувалося взагалі»

.

 

«На ринок впливають об’єктивні фактори, зокрема скасування з 1 квітня 2026 року Кабінетом Міністрів України газового ПСО, що призвело до зростання собівартості та часткового призупинення генерації, передчасне скасування Кабінетом Міністрів України рішення щодо зобов’язання суб’єктів господарювання здійснювати імпорт електричної енергії для забезпечення власних потреб, а також ремонтні кампанії та відновлення пошкодженої інфраструктури», – зазначив Власенко.

 

Простими словами високі ціни на ринку електроенергії в квітні ніяк не стимулюють імпорт електроенергії, і про що я вам розповідаю останні декілька років."

 

"НКРЕКП все таки планує підвищити прайс-кепи на ринку України ( фактично тарифи на електроенергію для юридичних осіб ) 

 

Пропозиція Департаменту енергоринку НКРЕКП наступна: 

 

На ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку 

максимальна гранична ціна – 15 000,00 грн/МВт·год на всі години; 

мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт·год на всі години;

 

На балансуючому ринку: 

максимальна гранична ціна – 17 000,00 грн/МВт·год на всі години; 

мінімальна гранична ціна – 0,01 грн/МВт·год на всі години. 

 

Введення їх в дію планується з 1 травня 2026 р.

 

Остаточне рішення очікуємо наступного тижня. 

 

Ще і ще раз підкреслюю, ніякого ринкової необхідності підвищувати прайс-кепи не існує, як покаує квітень, середня базова ціна РДН 4967 без ПДВ і ми спокійно проходимо місяць без особливих ускладнень.

 

Підвищення прайс-кепів необхідне виключно для того щоб задовольнити інтереси невеликої групи інвесторів в когенерацію, які вимагають або надання ПСО на газ, або підвищення прайс-кепів.

 

І,ще раз нагадаю, ми з вами ісі сплатимо за ці підвищення так чи інакше з нашого з вами гаманця "

 

 

" Україна відновила експорт та суттєво скоротила імпорт електрики у березні

 

Через потепління та водопілля імпорт впав на 25%, а профіцит дозволив відновити експорт до Угорщини та Молдови

 

При цьому НКРЕКП збирається завтра підвищити прайс-кепи на ринку електричної енергії з 9 до 15 грн, повертаючи до цін першого кварталу, мотивуючі це відключеннями і неможливістю імпорту..

 

При тому вартість електроенергії в Україні є вищою, ніж у Європі:

 

 середня ціна електроенергії в Україні — 149 євро за МВтч. В Іспанії – 30 євро, у Румунії, Німеччині, Італії – 100 євро, – заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Жупанін. "

 

" Читаю что В Польше рыночные цены на электроэнергию ушли ниже нуля из-за увеличения выработки электроэнергии из возобновляемых источников  

 

Самая низкая цена была зафиксирована в понедельник и составила минус 791,32 злотых (минус $214) за мегаватт-час и оставалась отрицательной в течение примерно 10 часов.

 

По данным Польской энергетической биржи, в период пасхальных праздников цены на электроэнергию в Польше были одними из самых низких в Европе.

 

Как вы понимаете вся эта зеленая энергетическая реформа в Украине пошла не туда , у нас одни из самых высоких цен были в марте на фоне европейских рынков, хотя при этом СЭС работали в полный рост, и 

при этом нам в НКРЕКП и ряд как-бы экспертов продолжают утверждать что необходимо срочно пересмотреть прайс-кепы ( сейчас мах>9) и поднять их до 15 >, иначе импорта не будет..

 

Уже и Галущенко нет которого обвиняли во всех бедах , а в НКРЕКП чудеса продолжаются и завтра нас ждет трудный день.. ибо примет ли комиссия новые прайм-кепы неизвестно, но все идет к тому "

 

 

 

" Нам всем 3,14здец. 

 

НКРЕКП подняли прайс-кепы до 15 грн

 на рынке РДН электроэнергии ( это без ПДВ, розподилу и передачи) при этом эти прайс-кепы действуют не на отдельные часы что было бы логично, а на все 24 часа.. что неминуемо повлияет на тарифы на электроэнергию для бизнеса.

 

 Я ожидаю +50-70% роста средней цены электроэнергии для юрлиц уже в мае. 

 

Это прямой путь к банкротству водоканалов, ТКЕ, инфляции, росту цен в потребительской корзине "

 

" Підвищення прайс-кепів — це не стабілізація. Це легалізація дорожчої електроенергії ️

 

23 квітня 2026 року НКРЕКП знову підняла граничні ціни на ринку електроенергії. З 1 травня на РДН та ВДР діє єдина максимальна ціна 15 000 грн/МВт·год, а на балансуючому ринку — 17 000 грн/МВт·год. Цим рішенням фактично скасовано підхід, запроваджений самою ж НКРЕКП з 31 березня, коли граничні ціни (прайс-кепи) були диференційовані за годинами доби: для РДН/ВДР — 5 600, 6 900 або 15 000 грн/МВт·год, а для балансуючого ринку — 6 600, 8 250 або 16 000 грн/МВт·год залежно від години. Тепер дорогий режим фактично розтягується на всю добу. НКРЕКП пояснює це потребою стабільної роботи ринку в умовах дефіциту генерації та бажанням підвищити зацікавленість імпортерів у постачанні електроенергії.

 

Проблема в тому, що прайс-кеп має бути запобіжником, а не ціновим орієнтиром. Це прямо випливає з Методики НКРЕКП: рівень граничних цін має впливати на формування вільної ринкової ціни у мінімальний спосіб. Але коли ринок починає жити “від стелі”, підняття цієї стелі вже не стримує ціни, а дає їм нову офіційно дозволену точку опори. Саме це зараз і відбувається.

 

За нашими розрахунками на основі наданих даних РДН, середня ціна у 2025 році становила 5,29 тис. грн/МВт·год. У період дії “високих” прайс-кепів з 17 січня по 30 березня 2026 року вона підскочила до 8,59 тис. грн/МВт·год. А після запровадження нижчих диференційованих стель з 31 березня по 22 квітня впала до 5,30 тис. грн/МВт·год — тобто майже повернулася до середнього рівня 2025 року.

Більше того, після 16 квітня — вже на тлі публічної дискусії про нове підвищення — середня ціна РДН за нашими розрахунками зросла ще на 14%, а в нічні години частка годин майже біля чинної стелі підскочила з 37% до 71%. Це ще не доказ маніпуляції. Але це точно достатня підстава не автоматично піднімати стелю, а перевіряти аномальну поведінку ринку.

 

Найболючіший наслідок такого рішення — небаланси і балансуючий ринок. Саме тут ціновий стрибок миттєво перетворюється на фінансовий тягар. У 2026 році середні втрати на 1 МВт·год негативного небалансу відносно ціни РДН складали 4,3 тис. грн/МВт·год. Для порівняння: у той самий період 2025 року такі втрати складали 1,4 тис. грн/МВт·год. Тобто навіть у зіставному сезонному вікні фінансовий удар по постачальниках вже став втричі сильнішим. Якщо ж цінову стелю знову підняти, ризик ще дорожчих небалансів зростає автоматично.

 

Саме так і наростає заборгованість. Як повідомляє галузеве видання ExPro, борг «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку зріс до рекордного показника – 30,9 млрд грн, приріст з початку року - 40%. Водночас, борг перед «Укренерго» на балансуючому ринку складає вже 46,3 млрд грн, приріст з початку року - 9,5%. Це вже не проблема окремих компаній, а системний дефіцит ліквідності. У такій ситуації вищі ціни на балансуючому ринку не покращують платіжну дисципліну — вони лише збільшують номінал боргу і ще глибше затягують ринок у кризу розрахунків. Ще в лютому сама НКРЕКП визнавала, що попереднє зростання цін на РДН може призвести до дефіциту ліквідності у постачальників, а очікуваний збиток постачальника “останньої надії” оцінювався приблизно у 75 млн грн за січень і 195 млн грн за січень–лютий 2026 року.

 

Не витримує перевірки і головний аргумент про нібито критичну необхідність нового підняття прайс-кепів заради імпорту. 

 

Комерційний імпорт у квітні 2026 року не зник навіть за нижчих годинних обмежень. Навпаки: за 1–22 квітня його середньодобовий обсяг був більш ніж удвічі вищим, ніж за той самий період 2025 року. Більше того, після 16 квітня, коли ціни на РДН пішли вгору, імпорт не впав, а зріс. Тобто теза “без нового підняття прайс-кепів імпорту не буде” цифрами не підтверджується. Натомість підтверджується інше: підвищення граничних цін не усуває структурних проблем ринку, а просто робить дорожчим їх фінансове покриття. Аргумент про імпорт у рішенні НКРЕКП є, але сам по собі він не доводить необхідності саме такого масштабу підвищення. 

https://energy365.com.ua/tpost/r6d6v2c3i1-pdvischennya-prais-kepv-tse-ne-stablzats   "

 

" Я ще раз повторюю, в Україні немає ринку електричної енергії, а є два монополісти, , також є з десяток трейдерів, та обленерго які його контролюють. 

 

І ціна на псєвдоринку формується не ринком, а НКРЕКП, яка контролюються тими же монополістами. Середньозважена ціна за квітень буде не більше 9,5-10 грн з ПДВ, що не дуже подобається монополістам і обленерго ( яким компенсують різницю між псєвдоринком та ціною для населення) і вони пролобіювали підвищення прайс-кепів але не на пікові години коли можливо в теорії не буде вистачати світла, а на всі 24 години..з поясненнями що це потрібно для розвитку генерацї, і це взагалі не ринкові процеси і лобіювання інтересів окремих виробників, і одним з головних лоббістів є голова комітету ВРУ Герус, який особисто звернувся до НКРЕКП з проханням підвищити прайс-кепи.  

 

Тому коли ви чуєте слово ринок електричної енергії, знайте, вас знов хочуть на&ати.. "

 

 

 " Побачив на сайті НАЕК Енергоатом консолідовану фінзвітність за 2025 рік прийняту Наглядовою Радою ращом зі звітом незалежного аудитора. 

 

Так ось, НАЕК "Енергоатом" розраховує на номінальне зростання цін для населення у 2028-2033 роках на 400%.

-------------

Для розрахунку послуги ПСО у період 2028-2032 враховано, 

-що ціна на електроенергію для побутових споживачів буде щорічно зростати на 25%, 

- а у 2033 році – на 30%.

( 2026-27 рр це також є в планах Мінекономіки) 

 

В звіті фактично затверджено що вже через 6 років ми, як побутові споживачі, будемо платити за електроенергію по 16 грн за кВт*год, одні з самих високих цін ха електричну енергію в світі...

 

Ось для чого, як один з факторів, підвищують прайс-кепи з 01.05. щоб потім обоснувати що ринкова вартість електроенергії становить ті ж 16 грн..

 

Вони там всі &обнуті, чи хтось дома з дорослих залишився ?? "

 

" Пішов в мережі від деяких експертів вже плач Ярославни, ось дивіться, вартість електроенергії на ринку РДН низький, прайс-кепи ніяк не вплинули на ринок ціна низька, ось в квітні буди дні набагато дорожче 29.04 137 € BASE РДН, , але, вони порівнюють абсолютно некоректно, та і взагалі порівнювати по 5 днях травня вплив прайс-кепів на зростання тарифів взагалі не серйозно.

 

 І,якщо порівнювати по днях, тоді потрібно брати так само вплив погодних умов, день тижня( ціна на вихідні знижується). 26.04. наприклад вартість BASE РДН 87,28 € а 06.04 BASE РДН складав взагалі 52,46 €  

 

Сам принцип та підхід НКРЕКП щодо збільшення прайс-кепів на всі 24 години до 15 грн є абсолютно хибним та шкідливим для економіки та державного бюджету України, коли умовно ринкова ціна електроенергії, яка до ринку немає ніякого відношення, буде давити на бюджети всіх рівнів, і економіку України в цілому. ""

 

 

""️Україна скоротила імпорт електрики на 40%

У квітні постачання впали до 558,2 тис. МВт-год.

 

Підкреслюю, скоротила...

 

Але це не завадило НКРЕКП підвищити прайс-кепи з 01.05. до 15 грн за 1 кВт*год на всі 24 години, мотивуючи неможливістю збільшити імпорт електроенергії до України... ""

[Ирина_]

В 09.04.2026 в 14:34, Ирина_ сказал:

на практиці, у сьогоднішніх реаліях це може означати, що вихід у плановий ремонт може знадобитися раніше за намічений термін. тоді якісь місяці буде недоступно не 1,5 а до 2,5 ГВт  АЕС. 

обсяги споживання електроенергії в Україні за температури повітря +30 і вище фактично тотожні показникам помірного зимового періоду (близько -5).  припускаю, що "енергоатом" урахував всі чинники  під час торішнього планування, внаслідок чого впродовж літніх місяців обсяг потужностей, що одночасно перебувають у плановому ремонті, не перевищуватиме 1,5 ГВт на місяць. поточна ремонтна кампанія стартувала у березні з одночасного виведення в ремонт двох енергоблоків серії ВВЕР-1000. за моїми розрахунками, орієнтовно на 1 липня кампанію з планового обслуговування та перевантаження палива сумарно пройдуть 3 енергоблоки цього типу і можливо, один 440.   відповідно, у графіку виведення в планово-попереджувальний ремонт (ППР) та ротації палива на подальші періоди залишаться ще чотири енергоблоки ВВЕР-1000 та один блок ВВЕР-440. це моя оцінна думка, і багато залежить від стану палива в реакторах на моменті. як мінімум, один блок, навесні, точно вийшов у ППР раніше запланованого. що загалом не суперечить моїм виводам та озвученим мною припущенням.

[Ирина_]

7 часов назад, Modestus сказал:

На ЛАЕС та ЧАЕС були однакові реактори РБМК.

СІУР ЛАЕС в нестандартній ситуації завдяки інтуїції (гарному ірраціональному мисленню) утримав реактор від підриву і все обмежилося деякими його пошкодженнями і помірним витоком радіоактивності.

СІУР ЧАЕС в нестандартній ситуації мислив суто раціонально за змістом методичок і підірвав реактор.

приклад так собі. якщо на ЛАЕС це була ситуація з пошкодженням ТВЕЛА при виході реактора в критичний стан і на 700МВт оператор нарешті зрозумів, що у нього пошкоджений канал - натиснув кнопку аварійного захисту, то на ЧАЕС сам вибух був результатом натискання кнопки аварійного захисту

Змінено Середа в 08:23 користувачем Ирина_

[Modestus]

12 часов назад, Ирина_ сказал:

приклад так собі. якщо на ЛАЕС це була ситуація з пошкодженням ТВЕЛА при виході реактора в критичний стан і на 700МВт оператор нарешті зрозумів, що у нього пошкоджений канал - натиснув кнопку аварійного захисту, то на ЧАЕС сам вибух був результатом натискання кнопки аварійного захисту

Ви надали неточну інформацію.

Коли реактор ЛАЕС набрав  900 МВт, Карраск інтуїтивно (ірраціоналізм) вирішив  вручну опускати стрижні 3-х автоматичних регуляторів (12 штук) порціями по 4 стрижні з інтервалами часу 10-20 секунд. В результаті вдалося спочатку знизити потужність реактора до 100÷150 МВт і лише потім він натиснув кнопку аварійного захисту АЗ-5.

Царство небесне Михайлу Петровичу, який помер у 2024 році.

А Топтунов на ЧАЕС за змістом "раціональних" методичок одразу натиснув кнопку АЗ-5 і підірвав реактор.

Змінено Середа в 20:41 користувачем Modestus

[Ирина_]

12 часов назад, Modestus сказал:

Ви надали неточну інформацію.

Коли реактор ЛАЕС набрав  900 МВт, Карраск інтуїтивно (ірраціоналізм) вирішив  вручну опускати стрижні 3-х автоматичних регуляторів (12 штук) порціями по 4 стрижні з інтервалами часу 10-20 секунд. В результаті вдалося спочатку знизити потужність реактора до 100÷150 МВт і лише потім він натиснув кнопку аварійного захисту АЗ-5.

Царство небесне Михайлу Петровичу, який помер у 2024 році.

А Топтунов на ЧАЕС за змістом "раціональних" методичок одразу натиснув кнопку АЗ-5 і підірвав реактор.

ну тоді Ви дайте точну. давайте почнемо з Топтунова. ось хронологія пеед аварією на четвертому блоці ЧАЕС 26.04.86 з ІНСАД-7. дайте відповідь на запитання : "який сенс і яка методичка "веліла натиснути" АЗ-5 Топтунову?  це з ІНСАГ-7 стр65-66. покажіть мені момент у хронології, який би підтвердив Ваші слова , що до Топтунова.
 

Цитата

 

за змістом "раціональних" методичок одразу натиснув кнопку АЗ-5

 

де тут ситуація, що вимагає "за змістом раціональних методичок" глушити реактор кнопкою аварійного захисту? без води тіке,дуже прошу

за Карраска поясню в наступній відповіді.

[Ирина_]

15 часов назад, Modestus сказал:

вирішив  вручну опускати стрижні 3-х автоматичних регуляторів (12 штук) порціями по 4 стрижні з інтервалами часу 10-20 секунд. В результаті вдалося спочатку знизити потужність реактора до 100÷150 МВт і лише потім він натиснув кнопку аварійного захисту АЗ-5.

Карраск :

Цитата

 

Мне удалось оценить критическую обстановку. Было принято решение о постепенном и поштучном введении стержней регулирования в активную зону реактора

и 12 стержней автоматических регуляторов с максимальным энерговыделением. После такой необходимой «блокады» я воспользовался специально

предусмотренной для экстренных аварийных ситуаций кнопкой АЗ‑5

 

 

можна ознайомитись із положенням стрижнів Автоматичних Регуляторів в активній зоні 4 блоку ЧАЕС. вони по черзі пішли у зону за хвилину до натискання АЗ-5

[youxim]

В 04.06.2026 в 09:14, Ирина_ сказал:

який сенс і яка методичка "веліла натиснути" АЗ-5 

Разве это не автоматика решает - глушить,снизить мощность? Я читал письмо Карраска. Много не понятного. Например : почему ему вообще пришло в голову глушить реактор? Не говоря про АЗ-5 вообще. При чем тут АЗ-5? Операторы при каждом броске мощности жмут АЗ-5 ? Что тогда делает автоматика ?  Хотя в том же письме,он указывает,что автоматическая аварийная защита срабатывала при выходе на минимальный уровень мощности и Карраск опять "поднимал". "Защита по времени набора мощности. " Если был скачек с 800 на 900МВт ,то где автоматическое срабатывание чего то аварийного ? А если нет аварийных сигналов,то зачем глушить реактор ? Почему такое решение/идея могла прийти оператору ?

[Ирина_]

9 часов назад, youxim сказал:

Разве это не автоматика решает - глушить,снизить мощность? Я читал письмо Карраска. Много не понятного. Например : почему ему вообще пришло в голову глушить реактор? Не говоря про АЗ-5 вообще. При чем тут АЗ-5? Операторы при каждом броске мощности жмут АЗ-5 ? Что тогда делает автоматика ?  Хотя в том же письме,он указывает,что автоматическая аварийная защита срабатывала при выходе на минимальный уровень мощности и Карраск опять "поднимал". "Защита по времени набора мощности. " Если был скачек с 800 на 900МВт ,то где автоматическое срабатывание чего то аварийного ? А если нет аварийных сигналов,то зачем глушить реактор ? Почему такое решение/идея могла прийти оператору ?

 

Цитата

 

2. Аварийный сценарий глазами ИУРа

Примечание: ИУР - младшая оперативная должность БЩУ ЛАЭС. Основная область ответственности - регулирование расходов питводы и поддержание заданных уровней в БС.

2.1. В исходном состоянии 30.11.1975 года энергоблок №1 находится на энергетическом уровне мощности с двумя турбогенераторами (ТГ) в сети, один из которых персоналу БЩУ нашей смены с 00:00 (ЗНСС, СИУРТ, СИУР, СИУТ и ИУР) предстояло разгрузить и вывести в ремонт.

2.2. После разгрузки выводимого в ремонт ТГ, СИУТ ошибочно отключает не разгруженный, а оставленный в работе ТГ, что приводит к срабатыванию защиты реактора и полной его остановке.

 

2.3. Осознав ошибку и вину персонала, ЗНСС дает команду как можно быстрее вернуть в работу ошибочно отключенный ТГ. Однако немедленно вернуть в работу ТГ невозможно, неизбежны затраты времени на подготовительные операции. Подготовка к включению и нагружению ТГ проходит в нервозной обстановке, на фоне реальной угрозы недопустимого отравления реактора, попадания в "йодную яму" и последующего длительного простоя блока.

2.4. Несмотря на все усилия персонала смены, к моменту, когда был начат вывод реактора на МКУ и последующий набор мощности для нагружения ТГ, отравление реактора достигает недопустимой величины, оперативный запас реактивности (ОЗР) снижается ниже установленной технологическим регламентом величины 8 ст. РР на МКУ, поэтому при выходе на МКУ предстояло извлечь из реактора практически все стержни РР и вывод реактора на МКУ превратился в опасную и непростую для СИУРа задачу, запрещенную технологическим регламентом (ограничение 8 ст. РР на МКУ было направлено на обеспечение ядерной безопасности при работе на МКУ и малых уровнях мощности).

2.5. Первый состоявшийся выход на МКУ закончился срабатыванием АЗ по реактору, обнулившей все затраченные СИУРом усилия. По версии СИУРа АЗ сработала из-за перекоса нейтронной мощности по половинам реактора, вызванного несимметричным броском холодной питательной воды через узлы подачи питательной воды при ручном регулировании уровней в БС. Второй состоявшийся выход на МКУ был более успешным, что позволило включить в работу ТГ и приступить к набору нагрузки.

2.6. В процессе набора нагрузки ТГ, где-то в диапазоне 300-500 МВт (э), происходит массовое выпадение СРВ сигналов [аварийной защиты о снижении расхода воды в топливных каналах], первоначально в виде одного сплошного пятна. "СРВ!" - СИУР выполняет требование инструкции о голосовом оповещении других операторов и пытается "погасить горячие пятна" погружением стержней РР. Общая мощность реактора при этом поддерживается автоматом (АР).

2.7. Срабатывает сигнализация влажности графитовой кладки реактора в районе разрушенного ТК 13-33, сигналы датчиков влажности кладки "волной" распространяются по всему реактору. Реакция М.П. Карраска была незамедлительной: "Влажность кладки! Глушу реактор!"- и реактор был заглушен кнопкой «АЗ-5» по его решению без колебаний и сомнений.

 

пішли сигнали про зниження витрати води та СІУР намагався погасити їх введенням у "гарячі плями" стрижнів РР не відключивши/не змінивши уставку автомату. внаслідок чого щойно він занурював у ручну стрижень РР, автомат виводив стрижні автоматичного регулятора. коли врешті-решт оператор "добив" пошкоджений при виході на МКУ канал, пройшов сигнал датчика вологості кладки графіту - що означало   розрив ТК( !!! )  - негайно заглушив реактор.
 

Цитата

 

https://teletype.in/@chernobyl_archive/leningrad75#vm5L

На статью отреагировал свидетель и участник этих событий инженер-физик Виталий Яковлевич Абакумов, работавший в этой смене инженером по управлению реактором, и он описал свое видение аварии и всего что с ней связано. По замыслу и по форме это комментарий к статье, но по содержанию далеко выходит за рамки простого комментария. Квалифицированное свидетельство непосредственного участника событий проливает свет на многие факты и обстоятельства, о которых до этого можно было только догадываться.

 

його розповідь узгоджується з фізикою РБМК куди більше ніж розповідь Карраска, тому йому вірю більше.

[Digger]